Постанова № 20572376, 11.03.2011, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд

вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54055 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв

10:50

11.03.2011 Справа № 2а-7773/10/1470

Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Мельник О.М., за участю секретаря судового засідання Бондарь В. О., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомЮжноукраїнський міський центр зайнятості Миколаївської області, вул. Комсомольська, 3, м. Южноукраїнськ, Миколаївська область, 55000 доОСОБА_1, АДРЕСА_1, 55000

простягнення боргу в сумі 87,59 грн., В С Т А Н О В И В:

Южноукраїнський міський центр зайнятості Миколаївської області (позивач) звернувся з позовом про стягнення з ОСОБА_1 (відповідач) надміру виплаченої допомоги по безробіттю станом на 12.02.2007 в сумі 87,59 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що відповідачем була прихована інформація про обставини, що впливають на умови виплати забезпечення та надання соціальних послуг, якою є інформація про реєстрацію відповідача субєктом підприємницької діяльності.

Представник позивача надав клопотання відповідно до частини 3 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України про розгляд справи за його відсутності в порядку письмового провадження, яким підтримав позовні вимоги повністю (арк. спр. 28).

Відповідач в судове засідання представника не направив, про причини його неприбуття не повідомив, заяву про розгляд справи за відсутності представника не надав, заперечень проти позову не подав.

Враховуючи те, що відповідач був повідомлений належним чином про дату, час і місце судового розгляду, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (ар. с. 27), суд розглянув справу за відсутності представника відповідача.

Відповідно до ст. 41 КАС України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши всі матеріали справи, оцінивши наявні докази в їх сукупності, суд встановив таке.

У відповідності зі статтею 8 Закону України "Про зайнятість населення" від 01.03.1991 № 803-XII громадяни мають право на працевлаштування і вибір місця роботи шляхом звернення до підприємства, установи, організації, особистого селянського господарства, фермерського господарства, іншого роботодавця або при безплатному сприянні державної служби зайнятості.

Згідно припису статті 18 Закону України "Про зайнятість населення" для реалізації державної політики зайнятості населення, професійної орієнтації, підготовки і перепідготовки, працевлаштування і соціальної підтримки тимчасово не працюючих громадян у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, створюється державна служба зайнятості, діяльність якої здійснюється під керівництвом Міністерства праці і соціальної політики України, місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування.

Одним з обовязків Державної служби зайнятості є надання допомоги громадянам у підборі підходящої роботи і власникам підприємств, установ, організацій або уповноваженим ними органам у підборі необхідних працівників; організація при потребі професійної підготовки і перепідготовки громадян у системі служби зайнятості або направлення їх до інших навчальних закладів, що ведуть підготовку та перепідготовку працівників, сприяє підприємствам у розвиткові та визначенні змісту курсів навчання та перенавчання; надання послуг по працевлаштуванню та професійній орієнтації працівникам, які бажають змінити професію або місце роботи, вивільнюваним працівникам і незайнятому населенню (ст. 19 вказаного Закону).

Відповідно до статті 2 Закону України "Про зайнятість населення" безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані в державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.

12.02.2007 до Южноукраїнського міського центру зайнятості в пошуках роботи звернулась громадянка ОСОБА_1, мешканка м. Южноукраїнська з заявою про надання статусу безробітного (арк. спр. 10).

Згідно з наказом Южноукраїнського МЦЗ ОСОБА_1 з 12.02.2007 був наданий статус безробітної, призначена допомога по безробіттю на підставі статті 23 Закону України "Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття".

В той же час, громадянка ОСОБА_1 перебуваючи на обліку в Южноукраїнському міському центрі зайнятості, маючи статус безробітної, та отримуючи матеріальну допомогу по безробіттю, не повідомила позивача про те, що з 25.08.2005 відповідач зареєстрована як фізична особа-підприємець, що підтверджується довідкою з ЄДРПОУ (арк. спр. 12-13), чим порушила вимоги частини 2 статті 36 Закону № 1533-ІІІ, в частині обовязку своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідно до статті 1 Закону України № 803-ХІІ "Про зайнятість населення" в Україні до зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців.

Тобто, станом на 12.02.2007 відповідач була працевлаштована і в той же час була зареєстрована як безробітна, і отримувала матеріальне забезпечення та соціальні послуги від служби зайнятості, що передбачені статтею 7 Закону України "Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", а саме: допомогу по безробіттю, тому, згідно з статті 36 вищевказаного Закону, та Порядком надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, який затверджений наказом Міністерства праці та соціального захисту населення № 307 від 20.11.2000 (п.5.5, 6.14), не мала права на зазначене матеріальне забезпечення та соціальні послуги.

Між тим, відповідач станом на 12.02.2007 отримала матеріальне забезпечення та соціальні послуги від позивача (допомогу по безробіттю) на суму 87,59 грн., про що свідчить довідка позивача (арк.спр. 15).

У відповідності з частиною 3 статті 36 Закону України "Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обовязків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати її забезпечення та надання соціальних послуг.

21.08.2010 Южноукраїнським МЦЗН був прийнятий наказ № 127 про повернення матеріальних виплат по безробітній ОСОБА_1 (арк. спр. 14).

Таким чином, станом на час звернення позивача з позовом до суду заборгованість відповідача перед Южноукраїнським міським центром зайнятості склала 87,59 грн.

Відповідач своїм правом не скористався, позов не заперечив, доказів погашення заборгованості, станом на час розгляду справи, не надав.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись статтями 158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_1, АДРЕСА_1, 55000 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Южноукраїнського міського центру зайнятості Миколаївської області, вул. Комсомольська, 3, м. Южноукраїнськ, Миколаївська область, 55000 (ідентифікайний код 20911399) 87,59 грн. (вісімдесят сім гривень 59 копійок) незаконно отриманої допомоги по безробіттю.

Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення/отримання копії постанови апеляційної скарги, вимоги до якої встановлені статтею 187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.М. Мельник