Постанова № 20571046, 21.12.2011, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 грудня 2011 р. № 2а-9896/11/1370

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - суддіКостів М.В.

суддіКоморний О.І.

суддіХома О.П.

за участю: секретаря судового засідання Билень Н.С.

представника позивача:ОСОБА_1;

представника відповідача 1:Мойсеєнко Я.В.;

представника відповідача 2:Мойсеєнко Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Державної митної служби України та Львівської митниці про визнання протиправним і скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернулася до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Державної митної служби України та Львівської митниці про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень та скасування наказу голови Державної митної служби України № 1821-к від 29.08.201 1 року «По особовому складу Львівської митниці»в частині припинення 29.08.2011 року перебування на державній службі в митних органах України ОСОБА_3, старшого інспектора відділу митного оформлення № 3 митного поста «Смільниця»Львівської митниці, поновлення ОСОБА_3 на посаді старшого інспектора відділу митного оформлення № 3 митного поста «Смільниця»Львівської митниці, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Ухвалою судді Львівського окружного адміністративного суду від 12.09.2011 р. відкрито провадження у справі та призначено до судового розгляду. Розгляд справи відкладався з підстав, передбачених ст. 150 КАС України.

Представникам сторін роз'яснено їх права згідно зі ст. ст. 49, 51 КАС України. У відповідності до ст. 71 КАС України справа слухається за наявними у ній матеріалами.

У судових засіданнях представник позивача позов підтримав з мотивів, зазначених у позовній заяві. Ствердив, зокрема, що позивач під час здійснення своїх посадових обов'язків суворо дотримувалася вимог чинного законодавства і діяла у відповідності з вимогами посадової інструкції ст. інспектора ВМО № 3 митного поста «Смільниця», розпорядження начальника Львівської митниці №27-р від 27.01.2011р., інструкції із здійснення митного контролю та митного оформлення у МППАС «Смільниця-Кросценко», технологічної схеми пропуску через державний кордон осіб, транспортних засобів, вантажів та інших предметів у пункті пропуску «Смільниця-Кросценко». Позивач запевняє, що не вчинила жодних винних дій, які б дали підстави звинуватити її у системних порушеннях вимог ст.ст.40, 42 Митного кодексу України та Закону України «Про єдиний збір, який справляється у пунктах пропуску через державний кордон України». Відсутність події чи складу правопорушення, відповідно до Дисциплінарного статуту митної служби України (надалі Статут), є обставиною, що виключає можливість застосування дисциплінарних стягнень. Позивач звертає увагу на те, що Статут є спеціальним законом, який регулює відносини, що виникають під час проходження державної служби в митних органах. Тому, на думку позивача, в даному випадку необґрунтованим є застосування до спірних правовідносин положень Закону України «Про державну службу»як підставу для припинення перебування на державній службі в митних органах. З наведених вище мотивів позивач просить його задовольнити.

Представник відповідачів позов заперечив повністю з підстав, викладених у письмових запереченнях на позовну заяву. Вказав, що підставою для прийняття наказу ДМС України № 1 821-к від 29.08.2011 року були результати службової перевірки законності дій посадових осіб Львівської та Ягодинської митниць при здійсненні митного контролю під час перетину у період з 01.05.2011 року до 25.06.2011 року державного кордону України транспортними засобами, яка була проведена на підставі наказу ДМС України № 544 від 25.06.2011 року. Внаслідок перевірки з'ясувалось, що окремі транспортні засоби, якими через державний кордон України переміщувались товари, що підлягали обов'язковому декларуванню та оподаткуванню, були оформлені як порожні або з товарами у кількостях, що не перевищують встановлену законом неоподатковану норму переміщення. По митному посту «Смільниця»встановлено, що старший інспектор ВМО № 3 ОСОБА_3 здійснила митний контроль транспортного засобу, яким переміщувався товар у кількості, що підлягала оподаткуванню, як такого що перетинав митний контроль без вантажу. На думку відповідачів, виявлене порушення свідчить про порушенням нею Присяги державного службовця. Відповідно вимог Закону України «Про державну службу», припинення державної служби за порушення Присяги не є видом дисциплінарного стягнення, а тому доводи позивача про порушення вимог законодавства щодо звільнення з роботи є безпідставними.

Розглянувши подані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників, суд встановив наступне.

На підставі Наказу Державної митної служби України № 1821-к від 29.08.2011 року «По особовому складу Львівської митниці»за порушення Присяги державних службовців відповідно до пункту 6 частини 1 ст. 30 Закону України «Про державну службу»припинено 29.08.2011 року перебування на державній службі в митних органах України ОСОБА_3, старшого інспектора відділу митного оформлення № 3 митного поста «Смільниця»Львівської митниці.

Підставою для вказаного наказу ДМС України була доповідна записка про результати службової перевірки, проведеної відповідно до наказу ДМС України № 544 від 25.06.2011 року, на предмет законності дій посадових осіб Львівської та Ягодинської митниць при здійсненні митного контролю під час перетину державного кордону України транспортними засобами (згідно зі списком) у період з 01.05.2011 р. по 25.06.2011 р. Серед іншого, у доповідній записці зазначено, що під час проведення аналітично-пошукової роботи служба з питань протидії корупції встановила вантажні та вантажно-пасажирські транспортні засоби, які протягом травня-червня 2011 року перетинали державний кордон України через міжнародні автомобільні пункти пропуску для автомобільного сполучення (далі - МППАС) на українсько-польському кордоні в зонах діяльності Ягодинської та Львівської митниць, і які, відповідно до даних ЄАТС Держмитслужби, переміщувались без вантажу. З урахуванням кількості переміщень, співвідношення кількості переміщуваних вантажів із кількістю осіб, що слідували з цими транспортними засобами, а також згідно з технічними характеристиками, притаманними аналогічним транспортним засобам, був визначений конкретний перелік сумнівних переміщень та досліджені документи їх митного оформлення в МППАС «Устилуг-Зосин», «Рава-Руська-Хребенне», «Краковець-Корчова», «Шегині - Медика»та «Смільниця-Кросценко».

В доповідній записці зазначено, що з метою встановлення фактичних даних щодо технічних характеристик транспортних засобів, кількості та номенклатури товарів, що переміщувались ними, під час перевірки було направлено запити до МРЕВ ДА1 ГУ МВС України у Львівській області (за місцем переважної реєстрації транспортних засобів), а також до митних органів Республіки Польща, на які отримано вичерпні відповіді за кожним із визначених переміщень. За результатами співставлення інформації, отриманої від митних органів Республіки Польща з даними, що містяться в ЄА1С Держмитслужби України, програмно-інформаційному комплексі «Інспектор 2006»та автоматизованій системі «Аркан»встановлені розбіжності щодо номенклатури і кількості товарів, ввезених на митну територію України.

Зокрема, зазначено про те, що старший інспектор відділу митного оформлення № 3 м/п «Смільниця»ОСОБА_3 23.06.2011 року здійснила митний контроль транспортного засобу мікроавтобуса «Фольксваген»(д.н.з. НОМЕР_1), який переміщував товар у кількості, що підлягала оподаткуванню, під виглядом такого, що перетинав митний кордон України без вантажу. На думку комісії, зазначене свідчить про наявність у діях старшого інспектора ВМО №3 митного поста «Смільниця»Львівської митниці ОСОБА_3 системних порушень ст.ст. 40, 42 Митного кодексу України. У підсумку службового розслідування комісія дійшла висновку про те, що ОСОБА_3 порушила Присягу державних службовців, у зв'язку з чим її служба в митних органах України повинна бути припинена.

Позивач не погоджується такими мотивами її звільнення, наполягає, що не вчиняла жодного правопорушення, за яке можна було б застосовувати дисциплінарні заходи у виді звільнення відповідно до Закону України «Про Дисциплінарний статут митної служби України», а тим більше, кваліфікувати як порушення Присяги державного службовця. У свою чергу відповідачі наголошують на тому, що несумлінне виконання службових обов'язків є порушенням Присяги, а це є підставою для припинення перебування на державній службі, яка не обмежена у часі, достатньо самого факту порушення.

Щодо підстав припинення перебування ОСОБА_3 на службі в митних органах України за порушення Присяги державного службовця, доводів сторін щодо наявності/відсутності підстав для застосування до спірних правовідносин інституту дисциплінарної відповідальності суд зазначає наступне: правова кваліфікація дій або бездіяльності державного службовця як дисциплінарного правопорушення або як порушення Присяги має істотне значення з огляду на різне правове регулювання порядку встановлення, оцінки фактичних обставин та можливих наслідків правопорушення.

У разі кваліфікації цих дій як дисциплінарного правопорушення: 1) на посадову особу митного органу поширюється дія Закону України «Про Дисциплінарний статут митної служби України»від 06.09.2005, № 2805-ІУ (далі - ДСМС); 2) до неї можуть бути застосовані різні види дисциплінарних стягнень (від зауваження до звільнення з митного органу) (п. 23 ДСМС); 3) дисциплінарне стягнення має відповідати тяжкості вчиненого дисциплінарного правопорушення та ступеню вини особи (п. 27 ДСМС); 4) враховується характер правопорушення, обставини, за яких воно було вчинене, попередня поведінка посадової особи митної служби, її ставлення до служби і стаж роботи в митних органах (п. 27 ДСМС); 5) застосовуються строки притягнення до дисциплінарної відповідальності (не пізніше одного місяця від дня виявлення і шести місяців від дня вчинення) (п. 37 ДСМС). Ці вимоги є юридичними гарантіями дотримання прав державного службовця під час застосування до нього заходів дисциплінарної відповідальності.

Натомість, у разі кваліфікації дій державного службовця як порушення Присяги, на ці правовідносини не поширюється дія ДСМС України, і як наслідок, не враховуються тяжкість та характер порушення, ступінь вини, особа службовця і не застосовуються строки.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог п. 22 ст. 92 Конституції України виключно законами України визначаються діяння, які є дисциплінарними правопорушеннями, та відповідальність за них.

Закон України «Про державну службу»№ 3723-ХІІ від 16.12.1993 року зі змінами та доповненнями (далі - Закон № 3723) визначає загальні засади діяльності, а також статус державних службовців, які працюють в державних органах та їх апараті. Громадяни України, які вперше зараховуються на державну службу, приймають Присягу такого змісту: «Повністю усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю, що буду вірно служити народові України, суворо дотримувати Конституції та законів України, сприяти втіленню їх у життя, зміцнювати їх авторитет, охороняти права, свободи і законні інтереси громадян, з гідністю нести високе звання державного службовця, сумлінно виконувати свої обов'язки»(ст. 17 Закону №3723).

Як зазначено в мотивувальній частині Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 53 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень Закону України «Про Вищу раду юстиції»від 11.03.2011р. (реєстраційний №2-рп/2011), присяга має правову природу одностороннього, індивідуального, публічно-правового, конституційного зобов'язання державного службовця. Вона є особистою обіцянкою про вірність служби народові України. У присязі знаходить вияв конституційне положення про те, що джерелом влади є народ України, і саме йому адресована присяга, яку складає державний службовець.

Присяга, як урочиста офіційна обіцянка додержувати певних зобов'язань, як клятва вірності обраній справі, має, насамперед, моральне, етичне значення, її окремі елементи є етичними правилами поведінки державного службовця (ст. 5 Закону). Отже, норми Закону України «Про державну службу»щодо Присяги не створюють безпосередньо права та обов'язки, а їх головне призначення у формуванні відповідних моральних засад діяльності державного службовця.

Основними обов'язками державних службовців, незалежно від посади, яку вони посідають, зокрема, є: додержання Конституції України та інших актів законодавства України; безпосереднє виконання покладених на них службових обов'язків, своєчасне і точне виконання рішень державних органів чи посадових осіб, розпоряджень і вказівок своїх керівників; сумлінне виконання своїх службових обов'язків, ініціатива і творчість в роботі (ст. 10 Закону № 3723).

Конкретні обов'язки та права державних службовців визначаються на основі типових кваліфікаційних характеристик і відображаються у посадових положеннях та інструкціях, що затверджуються керівниками відповідних державних органів у межах закону та їх компетенції (ст. 11 Закону № 3723).

Відповідно до ст. 2 Закону № 3723 посада - це визначена структурою і штатним розписом первинна структурна одиниця державного органу та його апарату, на яку покладено встановлене нормативними актами коло службових повноважень. Таким чином, конкретне коло службових повноважень (прав та обов'язків) визначається посадою державного службовця.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.30 № 3723, крім загальних підстав, передбачених Кодексом законів про працю України, державна служба припиняється у разі відмови державного службовця від прийняття або порушення Присяги, передбаченої статтею 17 цього Закону.

Закон не містить чітких ознак діяння, яке слід кваліфікувати як порушення Присяги. Вищий адміністративний суд України неодноразово висловлював правову позицію, що суть порушення Присяги пов'язана з такими істотними проступками (вчинками) службовця, які повністю суперечать тому, що на нього покладено, підривають довіру до нього як носія влади та унеможливлюють подальше виконання ним своїх функцій (Постанови від 09.09.2010 р. № П-95/10, 28.10.2010 р. № П-96/10, 08.06.201 1 р. № П/9991/45/1 1); незначні факти порушення, які суттєво не впливають на роботу органу, не можуть бути підставою для припинення державної служби за порушення Присяги (Ухвала ВАС України від 18.01.2007 р., справа № К-29167/06).

З об'єктивної сторони порушення Присяги передбачає дію (дії) або бездіяльність державного службовця, які порушують одне або декілька зобов'язань, які складають зміст Присяги. З огляду на підстави, зазначені в оскаржуваному наказі, позивачеві ставиться у провину недотримання Конституції України та законів України, несумлінне виконання своїх обов'язків.

Суд відзначає, що як порушення Присяги може бути кваліфіковано лише недотримання Конституції України та законів України, а не будь-яких нормативно-правових актів взагалі. Тому недотримання, в тому числі невиконання, порушення підзаконних нормативних актів (указів Президента України, постанов Кабінету міністрів України, наказів та розпоряджень Державної митної служби України та її органів) не становить порушення Присяги.

У разі порушення підзаконних нормативних актів дії посадової особи митних органів можуть бути кваліфіковані як дисциплінарне правопорушення, оскільки відповідно до п. 22 ДСМС України до діянь, які є порушеннями службової дисципліни, належать, зокрема:

1)порушення вимог законів та інших нормативно-правових актів України з питань митної справи, державної служби, а також наказів та розпоряджень безпосередніх та/або прямих керівників;

2)порушення порядку здійснення митного контролю та митного оформлення предметів, що переміщуються через митний кордон України.

Порушенням Присяги є порушення державним службовцем зобов'язання сумлінно виконувати свої обов'язки, тобто несумлінне їх виконання.

Водночас, порушення службової дисципліни - це протиправне, винне (умисне чи необережне) діяння (дія чи бездіяльність) посадової особи митної служби, тобто невиконання урочистого зобов'язання посадових осіб митної служби, зокрема невиконання або неналежне виконання нею своїх службових обов'язків, перевищення повноважень, порушення обмежень і заборон, установлених законодавством з питань проходження служби в митних органах, або вчинення інших дій, які дискредитують не тільки посадову особу митної служби, а й митну службу України (п. 21 ДСМС України).

Таким чином, невиконання або неналежне виконання посадовою особою митного органу своїх службових обов'язків є дисциплінарним порушенням, а несумлінне виконання обов'язків - порушенням Присяги. Різниця між цими складами правопорушень полягає в колі обов'язків (основні чи службові) та ставленні до них правопорушника (сумлінному чи несумлінному).

Обов'язками, несумлінне виконання яких є порушенням Присяги, є обов'язки, які зазначені в Законі «Про державну службу», тобто основні (загальні) обов'язки державних службовців. Така правова позиція наведена Вищим адміністративним судом України у справі № К-27395/09, в якій Суд зазначив, що припинення державної служби з підстав порушення Присяги є заходом відповідальності за невиконання обов'язків державного службовця, визначених у ст. 17 Закону України «Про державну службу». Водночас, у разі невиконання службових (посадових) обов'язків, до особи може бути застосовано такий захід дисциплінарного стягнення як звільнення з митних органів (Ухвала ВАС України від 19.07.2011р.).

При вирішенні спору суд також керується нормами таких підзаконних нормативних актів:

Відповідно до Технологічної схеми пропуску через державний кордон осіб, транспортних засобів та інших предметів у пункті пропуску «Смільниця-Кросценко», розробленої з урахуванням «Угоди між Кабінетом Міністрів України і Урядом Республіки Польща про співробітництво під час здійснення контролю осіб, товарів і транспортних засобів, які перетинають українсько-польський державний кордон», яку ратифіковано Законом України від 12.09.2002 року № 158-ІУ, контрольні органи України здійснюють контроль у визначених межах на території МАПП «Смільниця-Кросценко»на території Республіки Польща. На територію пункту пропуску автотранспорт запускається представниками прикордонної варти Республіка Польща. Після завершення оформлення митними службами РП транспортний засіб та громадяни прибувають на лінію паспортного контролю України.

Розділом 2.3 Технологічної схеми передбачена технологія щодо оформлення транспортних засобів, які слідують по «червоному коридору». Зокрема, ця технологія розповсюджується на транспортні засоби, що використовуються або можуть використовуватися для перевезення зовнішньоекономічних вантажів та переміщуються порожніми та на вантажні і вантажно-пасажирські мікроавтобуси.

Порядок застосування митних процедур, порядок та послідовність дій посадових осіб митного поста «Смільниця»Львівської митниці, а також їх взаємодії з посадовими особами інших контрольних органів під час здійснення митного контролю, митного оформлення та пропуску через митний кордон України автомобілів, транспортних засобів, особистих речей і товарів, що переміщуються в міжнародному пункті пропуску для автомобільного сполучення «Смільниця-Кросценко»визначено Інструкцією із здійснення митного контролю та митного оформлення в міжнародному пункті пропуску для автомобільного сполучення «Смільниця - Кросценко».

Згідно з п. 1.2 названої Інструкції посадові особи митного поста «Смільниця»при виконанні її вимог можуть, зокрема, використовувати технічні та спеціальні засоби контролю (в т.ч. фотофіксація); рішення про застосування певного виду технічного засобу митного контролю приймає інспектор, який безпосередньо здійснює митний контроль та митне оформлення.

Згідно п.7.1 із врахуванням специфіки функціонування пункту пропуску для здійснення контролю вагових параметрів ТЗ посадовими особами ВМО використовуються результати зважування, проведеними митними органами Республіки Польща.

Відповідно до п. 4.11 Інструкції у разі переміщення мікроавтобусів (вантажних, вантажно- пасажирських), легкових ТЗ з причепами, які не використовуються для переміщення зовнішньоекономічних вантажів, переміщуються порожніми та не переміщують предмети, що підлягають обов'язковому письмовому - декларуванню та оподаткуванню, а також переміщення яких здійснюється у порядку та на умовах, встановлених законодавством України для підприємств - з оформлення ВМД), легкових ТЗ, водії (пасажири) яких самостійно обрали для переміщення «червоний коридор», посадова особа митного органу направляє такі ТЗ до посадової особи ВМО (робоче місце - інспектор контролю «червоного коридору»). У разі прийняття рішення про надання дозволу на пропуск транспортного засобу через митний кордон України, посадова особа ВМО (у разі необхідності здійснює оформлення митної декларації та УМК МД-1 щодо сплати передбачених законодавством податків і зборів (обов'язкових платежів). Після сплати особою податків і зборів (обов'язкових платежів) посадова особа ВМО проставляє на контрольному талоні ЧК відбиток ОНП, передає водієві транспортного засобу контрольний талон, оформлену митну декларацію, УМК МД-1 та направляє транспорт на виїзд із зони митного контролю (п. 4.1 1.6,4.1 1.7 Інструкції).

Згідно з п. 1.5 Розпорядження начальника Львівської митниці № 27-р від 27.01.20211 року «Про вжиття посилених засобів контролю»керівників митних постів, в тому числі м/п «Смільниця», зобов'язано забезпечити випуск вантажного автотранспорту та мікроавтобусів, що в'їжджають в Україну в пунктах пропуску через державний кордон України в зоні діяльності митниці без товару (вантажу) лише після фото фіксації вказаного факту посадовими особами відділів митного оформлення та збереження інформації про фотографування результатів митного огляду у підрозділах митного оформлення в електронному вигляді.

При прийнятті рішення суд виходить з наступних мотивів:

Підставою для висновку про неналежне виконання своїх службових обовязків ОСОБА_6 були відомості цифрового носія, долучені до листа-відповіді митного органу Республіки Польща на запит ДМСУ. З наданої суду роздруківки вбачається, що вантажний автомобіль д.н.с. ВС9612СІ перетнув 23.06.2011р. митний кордон Республіки Польща у напрямку до України з оформленим у митному відношенні вантажем вагою 1084 кг. При цьому, старший інспектор ВМО № 3 ОСОБА_6, що проводила митний контроль вказаного транспортного засобу, випустила його на територію України без сплати митних платежів.

З долучених до справи доказів вбачається наступне.

23.06.2011 року на територію митного поста в'їхав вантажний автомобіль НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_7 Митний контроль зазначеного автомобіля проводила старший інспектор ВМО №3 ОСОБА_3, яка оформила його як такий, що їхав без вантажу і дозволила перетин кордону без сплати митних платежів, стягнувши єдиний збір в сумі 1 Євро. Під час проведення митного контролю старшому інспектору ВМО № 3 ОСОБА_3 було надано в т.ч. митну декларацію з відомостями про те, що автомобіль прямує в Україну без вантажу, паспорт водія, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, квитанцію зважування. ОСОБА_3 під час проведення митного контролю здійснила фотографування автомобіля НОМЕР_1, а саме його відкритого кузова; дана фотографія наявна в справах митного поста та надана на вимогу суду. Як вбачається з наданої відповідачем фотографії, в автомобілі немає вантажу. Як вбачається з протоколу зважування автомобіля польською стороною, його вага становила 2205 кг. Згідно відомостей свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, його маса без навантаження становить 2142 кг. ОСОБА_3 стягнула з водія ОСОБА_7 єдиний збір в сумі 1 1,48 грн., про що в справі є уніфікована митна квитанція МД - 1 та дозволила проїзд на територію України, свідченням чого є відповідна відмітка на контрольному талоні.

Аналізуючи наявні в справі документи, суд вважає, що ОСОБА_3 23.06.2010 року забезпечила належне виконання покладених на неї посадових обовязків, в т.ч. формування та збереження в матеріалах митного поста всіх необхідних документів та фотографії. Під час митного оформлення вантажного автомобіля НОМЕР_2 інспектор Тхір Н.М.: перевірила пред'явлені для митного контролю документи; пересвідчилась у тому, що автомобіль без вантажу та зафіксувала результати огляду автотранспорту на фотознімку, з якого чітко видно, що вантажний відсік порожній; зберегла фотографію в матеріалах митного поста; після сплати декларантом обов'язкових платежів завершила митний контроль. Вказані обставини підтверджуються переліченими вище доказами.

З висновку службової перевірки та прийнятого на його підставі оскаржуваного наказу вбачається, що відповідач взагалі не взяв до уваги наявні в матеріалах митного поста документи та фотографії, а також додатково надані під час перевірки пояснення та документи, хоча такі однозначно ставлять під сумнів достовірність даних, отриманих від польської сторони у формі таблиці на цифровому носії. Суд констатує, що за наведених обставин відповідач, з метою встановлення об'єктивної істини, міг та повинен був звернутися до польської сторони про надання копій документів, що підтверджують чи спростовують факт оформлення 23.06.2011р. в митному відношенні автомобіля НОМЕР_2 як такого, що перевозив вантаж. Проте таких дій не було вчинено, що свідчить про односторонність та поверхневість проведеної службової перевірки. З огляду на це, висновки перевірки не є достовірними та однозначними, а носять характер припущень.

Суд також враховує, що проведеною службовою перевіркою було охоплено період з 01.05.2011 по 25.06.2011р. (два місяці), а вищеописаний випадок є єдиним, що ставиться в провину працівникам митного поста «Смільниця». З огляду на вказане, твердження відповідача про системність виявлених порушень в діяльності ОСОБА_3 є голослівними та не відповідають дійсності.

За правилами, встановленими ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Проте відповідачі не довели, що дії позивача є порушенням присяги Державного службовця, а не підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З урахуванням вищевикладеного та встановлених фактичних обставин справи, суд дійшов висновку про прийняття наказу Державної митної служби України без дотримання вимог ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України. Відтак, позовні вимоги про визнання протиправним та скасування наказу голови Державної митної служби України № 1821-к від 29.08.201 1 року «По особовому складу Львівської митниці»в частині припинення 29.08.2011 року перебування на державній службі в митних органах України ОСОБА_3, старшого інспектора відділу митного оформлення № 3 митного поста «Смільниця»Львівської митниці є законними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, що розглядає трудовий спір. Отже, порушене відповідачем право ОСОБА_3 на проходження публічної служби підлягає відновленню шляхом її поновлення на попередній посаді.

Згідно з ч.2 ст.235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу, або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік.

Середньомісячна заробітна плата позивача згідно з довідкою Львівської митниці становила на день звільнення 3706,40 грн., середньоденна 180,80 грн.

З урахуванням положень п.8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02. 1995р. №100 (в редакції на час виникнення спірних відносин) за час вимушеного прогулу позивачу належить до виплати 15 006 (п'ятнадцять тисяч шість) гривень 40 коп.

Згідно зі ст. 256 КАС України негайно виконуються постанови суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби та присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби у межах суми стягнення за один місяць.

Оскільки позивач звільнений від сплати державного мита, підстав для розподілу судових витрат немає.

Враховуючи вищенаведене, керуючись ст.ст. 2, 11, 69-71, 86, 161-163 КАС України, суд

п о с т а н о в и в :

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

1.Визнати протиправним та скасувати наказ Державної митної служби України № 1821-к від 29.08.2011 року «По особовому складу Львівської митниці»в частині припинення 29.08.2011 року перебування на державній службі в митних органах України ОСОБА_3, старшого інспектора відділу митного оформлення № 3 митного поста «Смільниця»Львівської митниці.

2.Поновити ОСОБА_3 на посаді старшого інспектора відділу митного оформлення № 3 митного поста «Смільниця»Львівської митниці з 29.08.2011р.

3.Стягнути з Львівської митниці (м. Львів, вул. Костюшка 1, код ЄДРПОУ 35775617) на користь ОСОБА_3 (АДРЕСА_1) середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 15 006 (п'ятнадцять тисяч шість) гривень 40 коп.

4.Постанова суду в частині поновлення ОСОБА_3 на посаді старшого інспектора відділу митного оформлення № 3 митного поста «Смільниця»Львівської митниці та виплати заробітної плати за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць 3706 (три тисячі сімсот шість) гривень 40 коп. виконується негайно

6. Судові витрати зі сторін не стягуються.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в строк та в порядку, визначеному ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий - суддяКостів М.В.

СуддяКоморний О.І.

СуддяХома О.П.

Повний текст постанови виготовлено 26.12.2011 року.