Постанова № 20570978, 21.12.2011, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 грудня 2011 р. № 2а-9577/11/1370

Львівський окружний адміністративний суд в складі :

головуючого - судді Костів М.В.

за участю секретаря судового засідання Билень Н.С.

з участю представників:

від позивача : Івасько С.М.;

від відповідача : Гроцький Н.З.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства “МКМ-Сервіс” Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова про визнання протиправними дій,

встановив:

Адміністративний позов заявлено приватним підприємством “МКМ-Сервіс” до Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова про визнання протиправними дій Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова, які полягають у викладенні в акті перевірки №1649/23-209/35383180 від 23.06.2011 р. незаконних висновків про безтоварність та нікчемність фінансово-господарських операцій між приватним підприємством “МКМ-Сервіс” та його контрагентами.

Ухвалою судді Львівського окружного адміністративного суду від 02.09.2011 р. відкрито провадження у справі та призначено до судового розгляду на 15.09.2011 р. Розгляд справи відкладався з підстав, передбачених ст. 150 КАС України.

В судових засіданнях представник позивача позов підтримав у повному обсязі з мотивів, зазначених у позовній заяві. Ствердив, зокрема, що відповідач безпідставно в акті констатує про нікчемність правочинів позивача з його контрагентами, оскільки вичерпний перелік нікчемних правочинів зазначений у ст. 228 ЦК України. Посилається на недоведеність та необґрунтованість таких висновків відповідача, їх ґрунтування лише на припущеннях без врахування первинних бухгалтерських документів, що свідчать про їх фактичне виконання. Посилається на задоволення з аналогічних підстав позову позивача про визнання протиправними дій відповідача, які полягали у викладі аналогічних даних в попередньому акті перевірки від 31.03.2011 р. №1111/23-209/35383180 постановою Львівського окружного адміністративного суду від 18.11.2011 р. у справі №2а-4775/11/1370. Просить позов задовольнити.

Представник відповідача позов заперечив за безпідставністю з мотивів, зазначених у запереченні. Посилається на інформацію, що міститься у базах даних АІС “Перелік платників податків за результатами автоматизованого співставлення податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України”. Просить у позові відмовити.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

Відповідачем було проведено позапланову виїзну перевірку позивача, що підтверджується актом від 23.06.2011 р. №1649/23-209/35383180 “Про результати позапланової виїзної перевірки ПП “МКМ-Сервіс” (ЄДРПОУ 35383180) з питань правильності обчислення і своєчасності сплати податків та обовязкових платежів до бюджету за період з 01.04.2008 по 16.06.2011 рік”.

Відповідно до акту перевірки було встановлено порушення ч. ч. 1, 5 ст. 203, ч. ч. 1, 2 ст. 215, ст. 216, ст. 228 ЦК України за якими зазначені (неконкретизовані в акті) право чини мають ознаки нікчемності та є нікчемними в силу припису закону. Право чини, укладені з контрагентами, порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, вчинені удавано з метою ухилення від сплати податків третіх осіб. Констатується відсутність у позивача адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобовязань по укладеним угодам та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобовязань. Це, на думку відповідача, свідчить про відсутність наміру створення правових наслідків, фіктивний характер угод.

Ці дії відповідача, повязані із вміщенням в акті перевірки цих висновків, оскаржуються позивачем по цій справі. Інші дії відповідача, повязані з вміщенням в акті інших висновків, зокрема, про порушення норм ПК України, у звязку із чим встановлено завищення податкового зобовязання з податку на додану вартість на суму 13280434,85 грн. та такої ж суми податкового кредиту; порушення норм Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” в результаті чого стверджується про завищення валових доходів на 87154042 грн. та завищення валових витрат на 86948048 грн. позивач не оскаржує. З матеріалів справи також вбачається. що податкові повідомлення-рішення на підставі вказаного акту не виносились в силу його описового характеру, спрямованого на використання в якості доказової бази при проведенні перевірок контрагентів позивача та при визначенні законності дій посадових осіб позивача. Відповідно. у даному випадку спосіб захисту, обраний позивачем. відповідає змісту порушеного права.

У відповідності до п. 1 Наказу ДПА України від 22.12.2010 р. №984 “Про затвердження Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства”, цей порядок застосовується посадовими (службовими) особами органів державної податкової служби при оформленні матеріалів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, платниками податків - юридичними особами (резидентами і нерезидентами) та їх відокремленими підрозділами. Контроль за дотриманням цивільного законодавства відповідач не здійснює згідно із нормами Закону України “Про державну податкову службу в Україні”. Згідно із п. п. 6.1., 6.2. порядку, в акті зазначається опис виявлених перевіркою порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, з посиланням на підпункти, пункти, статті законодавчих актів або загальний висновок щодо відсутності таких порушень. Виявлені порушення податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, відображаються у гривнях у розрізі податків та зборів з розбивкою за роками та податковими періодами у межах періоду, що перевіряється. Виявлені порушення валютного законодавства відображаються у розрізі зовнішньоекономічних договорів (контрактів). Відповідно до п. 5.2. порядку, у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень; зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення; у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів; у разі відмови посадових осіб платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі органу державної податкової служби така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати, факт про складання такого акта відображається в акті документальної перевірки; у разі надання посадовими особами платника податків або його законними представниками посадовим (службовим) особам органу державної податкової служби письмових пояснень щодо встановлених порушень податкового законодавства та/або причин ненадання первинних та інших документів, що підтверджують встановлені порушення, або їх копій факти про надання таких пояснень необхідно відобразити в акті.

Однак, доказів дотримання цього положення суду не надано, зміст акту перевірки ґрунтується лише на співставленні даних АІС “Аудит”, Бест Звіт, АІС “Перелік платників податків за результатами автоматизованого співставлення податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України” без врахування первинної бухгалтерської документації.

Відповідно до ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього кодексу. Відповідно до ст. 228 ЦК України, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише в однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави. Однак жодних доказів правильності по суті висновків відповідача, вміщених в акті перевірки, суду не надано.

Не надаючи, в силу змісту позовних вимог, оцінки реальності господарських операцій позивача, суд звертає увагу на ту обставину, що договори та докази їх виконання не були враховані відповідачем при проведенні перевірки взагалі, а відтак твердження позивача про ґрунтування висновків акту перевірки на припущеннях, а не на документах первинного бухгалтерського обліку, знаходить підтвердження у матеріалах справи.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню. На підставі вищенаведеного, керуючись статтями 6-12, 69 -71, 86, 137, 158, 159-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова, які полягають у викладенні в акті перевірки №1649/23-209/35383180 від 23.06.2011 р. незаконних висновків про безтоварність та нікчемність фінансово-господарських операцій між приватним підприємством “МКМ-Сервіс” та його контрагентами.

3.Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства “МКМ-Сервіс” (79000, м. Львів, вул. Драгоманова 27/1) 3,40 грн. судового збору.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 26.12.2011 року.

Суддя Костів М.В.

З оригіналом згідно

Суддя Костів М.В.