Постанова № 20570436, 24.11.2011, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 листопада 2011 р. № 2а-2072/11/1370

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Гулика А.Г.,

за участю:

секретаря судового засідання Русенко І.Я.,

представника позивача Гадяка В.С.,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Стрийського міського центру зайнятості до ОСОБА_3 про повернення коштів,-

в с т а н о в и в :

Стрийський міський центр зайнятості звернувся до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_3, в якому просить суд стягнути з відповідача на свою користь суму незаконно отриманої допомоги з безробіття у розмірі 5889 грн. 76 коп.

Підставами подання позову є невиконання відповідачем обовязків застрахованої на випадок безробіття особи, внаслідок чого безпідставно отримано допомогу на випадок безробіття. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обовязків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, наведених в позовній заяві. Додатково пояснив, що відповідач перебував на обліку в центрі зайнятості як безробітний та одночасно належав до категорії зайнятого населення. Додатково пояснив, що застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобовязані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. У звязку з викладеним вище, просить суд задовольнити позов в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив та пояснив, що, стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю є безпідставним, оскільки до надання статусу безробітного та отримання допомоги відповідач офіційно працював, за що вносив відповідні відрахування на соціальне страхування, в період отримання допомоги по безробіттю роботи не мав, жодних доходів не отримував та не міг отримувати оскільки був безробітним.

Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини справи, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Стрийський міський центр зайнятості є робочим органом виконавчої дирекції Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування на випадок безробіття, який, відповідно п.п. 5 п. 2 ст. 12, п.п. 8, п. 1 ст. 31, ст. 36 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», здійснює контроль витрат за страхуванням на випадок безробіття, проводить розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення в порядку, встановленому центральними органами виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі заяв від 17.06.2005 року та від 28.11.2007 року про надання статусу безробітного з виплатою допомоги по безробіттю, заяви про виплату допомоги, відповідно до Законів України «Про зайнятість населення»та «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», відповідача визнано безробітним та призначено допомогу по безробіттю.

З вказаних вище заяв вбачається, що відповідач на час їх підписання про надання йому статусу безробітного не зареєстрований як субєкт підприємницької діяльності та не займається трудовою діяльністю. Крім того, у вказаній заяві відповідач зазначив, що пенсії не отримує, права на отримання пенсії за віком, в тому числі на пільгових умовах, та на пенсію за вислугу років немає.

Суд зазначає, що розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення здійснюється державною службою зайнятості шляхом проведення перевірки достовірності даних, які є підставою для надання особі статусу безробітної та виплати їй матеріального забезпечення, що зазначені в документах, поданих особою до державної служби зайнятості під час реєстрації та протягом періоду її перебування на обліку як безробітної.

При цьому, перевірка достовірності даних, які є підставою для надання особі статусу безробітної та виплати їй матеріального забезпечення проводиться центром зайнятості шляхом звіряння наданої інформації з відомостями, наявними в Державній податковій адміністрації України, Пенсійному фонді України, у державних реєстраторах.

Під час розгляду справи судом встановлено, що 18.06.1997 року відповідач зареєстрований державним реєстратором виконавчого комітету Стрийської міської ради Львівської області як фізична особа-підприємець, що підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також актом розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення безробітним відповідно до Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»від 09.09.2010 року № 20/ос.

Відповідно до матеріалів розслідування страхового випадку та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення відповідачу, відповідно до п. 5 ст. 12 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування України на випадок безробіття», позивачем винесено наказ від 10.09.2010 року № 332 «Про повернення коштів особами, котрі отримали допомогу обманним шляхом».

Як вбачається з матеріалів справи, сума виплаченого відповідачу матеріального забезпечення становить 5889 грн. 76 коп. за період з 17.06.2005 року по 16.03.2006 року та з 28.11.2007 року по 16.01.2009 року.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про зайнятість населення»від 01.03.1991 року № 803-ХІІ, зайнятість - це діяльність громадян, повязана із задоволенням особистих та суспільних потреб і така, що, як правило, приносить їм доход у грошовій або іншій формі.

Пункт 2 ст. 36 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»передбачає, що застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобовязані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Згідно із п. 3 ст. 36 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обовязків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Згідно пп. 1 п.5.5 Розділу 5 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20.11.2000 року № 307, виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі: працевлаштування безробітного, зайняття підприємницькою діяльністю або іншою діяльністю, повязану з одержанням доходу безпосередньо від цієї діяльності, виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими угодами (з дня працевлаштування, державної реєстрації як субєкта підприємницької або іншої діяльності, виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими угодами).

При формуванні заяви від 17.06.2005 року про призначення виплати допомоги з безробіття відповідачу, зазначення інформації про відсутність реєстрації як субєкта підприємницької діяльності є необхідною, оскільки на день звернення діяла норма пп. б п.3 ст. 1 Закону України «Про зайнятість населення»та пп. 1 п.5.5 Розділу 5 «Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності»затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20.11.2000 року № 307 про припинення виплати допомоги з безробіття з дня державної реєстрації як субєкта підприємницької діяльності.

При формуванні заяви від 28.11.2007 року про призначення виплати допомоги з безробіття відповідачу діяла норма п.12 Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.02.2007 року № 219, якою передбачено, що для надання статусу безробітного громадянин подає особисто в день, що настає після закінчення встановленого строку пошуку підходящої роботи до центру зайнятості відповідну заяву та письмову інформацію про те, що він не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів і не зареєстрований як фізична особа-підприємець, а також копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номера.

При цьому суд зазначає, що громадяни , зареєстровані як такі, що шукають роботу, та безробітні, знімаються з обліку з дня державної реєстрації фізичної особи-підприємця, а відтак, факт державної реєстрації відповідача як субєкта підприємницької діяльності, позбавляє відповідача права на отримання допомоги по безробіттю.

Відповідно до вимог ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Положення ст. 19 Конституції України закріплене у ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, яка передбачає, що суди при вирішенні справи керуються принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ч. 3 ст. 9 КАС України, суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Керуючись наведеним вище та ст.ст. 7-14, 69-71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з ОСОБА_3 (місце проживання: 82400, АДРЕСА_1) на користь Стрийського міського центру зайнятості (місцезнаходження: 82400, Львівська область, м. Стрий, вул. 1-го Листопада, буд. 12, ЄДРПОУ - 20786921) суму коштів у розмірі 5889 грн. 76 коп. (пять тисяч вісімсот вісімдесят девять гривень сімдесят шість копійок).

3. Судові витрати відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України стягненню зі сторін не підлягають.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено Кодексом адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови. Якщо субєкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 01 грудня 2011 року.

Суддя Гулик А.Г.