Постанова № 20569210, 22.12.2011, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 грудня 2011 р. № 2а-13225/11/1370

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-суддіМартинюка В.Я.

з участю секретаря судових засіданьНовосад В.М.

представників

від позивача Тодорович О.В.,

від відповідача Золочівський В.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові адміністративну справу за позовом Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м.Червонограді Львівської області до Державного підприємства (надалі ДП) «Львіввугілля»(відокремлений підрозділ шахта «Лісова») про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в :

Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м.Червонограді Львівської області звернулось до суду з адміністративним позовом про стягнення з ДП «Львіввугілля»(відокремлений підрозділ шахта «Лісова») 1061467 грн. 30 коп. пені за порушення сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві.

Позовні вимоги мотивовані тим, зокрема, що пеня за несвоєчасну сплату страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності підтверджується актом перевірки правильності нарахування, повноти і своєчасності перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду за №121-11 від 20.10.2011 року. Також позовна заява мотивована нормами Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, що спричинили втрату працездатності" за №1105-XIV від 23.09.1999 року (з наступними змінами та доповненнями), Інструкцією про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, затвердженою постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 12 липня 2007 року за №36 (з наступними змінами та доповненнями).

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав з наведених вище міркувань.

Відповідач в запереченні на позовну заяву проти позову заперечив, просить в його задоволенні відмовити. При цьому, зазначає, що на час прийняття позивачем рішення про нарахування пені, що відображено в акті перевірки та невиконання якого стало підставою для звернення до суду з адміністративним позовом, не існувало правових норм, які б встановлювали відповідальність страхувальника за прострочення сплати страхових внесків до Фонду.

Відповідач явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про день та час судового розгляду справи.

Заслухавши представників сторін, дослідивши наявні у справі докази та давши їм оцінку, суд виходив з наступного.

Як передбачено ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 22 ст.92 Конституції України встановлено, що виключно законами України визначаються засади цивільно-правової відповідальності; діяння, які є злочинами, адміністративними або дисциплінарними правопорушеннями, та відповідальність за них.

Згідно з вимог ч.2 ст.52 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, що спричинили втрату працездатності" (в редакції чинній на момент виникнення заборованості зі сплати страхових внесків), за прострочення сплати страхового внеску до Фонду соціального страхування від нещасних випадків із страхувальника стягується пеня згідно із законом.

Таким чином, відповідальність за прострочення сплати страхового внеску передбачена законом.

В той же час, відповідно до вимог п.11 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», який набрав чинності з 01.01.2011 року, частини 2 ст.52 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, що спричинили втрату працездатності", яка передбачає нарахування пені за прострочення сплати страхового внеску, виключено.

Однак, відповідно до абзац.5 п.7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»від 08.07.2010 року за №2464-VI, який набрав чинності з 01.01.2011 року, стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.

Абзацом 6 цього ж пункту передбачено, що на період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

Вищенаведені положення закріпленні також у п.2.1 Постанови правління Фонду соціального страхування від нещасних випадів на виробництві та професійних захворювань України від 30.11.2010за №31, яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 17.12.2010 року за №1286/1858, згідно з якими стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, і контроль за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій на період до повного стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (далі - Фонд) та надання страхувальниками за підсумками 2010 року розрахункової відомості про нарахування і перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду і відомості розподілу чисельності працівників, річного фактичного обсягу реалізованої продукції (робіт, послуг) за видами економічної діяльності здійснюються відповідно до Інструкції про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, затвердженої постановою правління Фонду від 12 липня 2007 року за №36, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 1 серпня 2007 року за N 867/14134.

Так, згідно з вимог п.5.1 Інструкції про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, затвердженою постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 12 липня 2007 року за №36, не внесені страхувальниками у встановлений строк страхові внески до Фонду вважаються недоїмкою і стягуються у порядку, передбаченому законодавством, з нарахуванням пені. Пеня нараховується із сум недоїмки за кожний прострочений день і обчислюється, виходячи із 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки (без урахування штрафів) за весь строк.

З аналізу вищенаведених правових норм вбачається, що у Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м.Червонограді наявні передбачені законом повноваження щодо стягнення з відповідача пені за порушення сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві.

В матеріалах справи наявний акт перевірки правильності нарахування, повноти і своєчасності перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду за №121-11 від 20.10.2011 року, яка проводилась за період з 01.06.2010 року по 30.09.2011 року, згідно з яким під час перевірки виявлені факти порушення сплати страхових внесків, за що нараховано пеню в розмірі 1061467 грн. 30 коп.

При цьому, суд не бере до уваги посилання відповідача на те, що в нарахована пеня включає суму пені в розмірі 132651 грн. 44 коп., яка стягнута з підприємства відповідно до постанови Львівського окружного адміністративного суду від 01.10.2009 року за №4918/09/1370, з огляду на наступні обставини.

Судом встановлено, що сума пені в розмірі 132651 грн. 44 коп. самостійно задекларована відповідачем у Розрахунку відомості про нарахування і перерахування внесків та витрачання коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України за ІІІ квартал 2009 року.

Натомість у Звіті за ІV квартал 2009 року вищезазначена сума пені відсутня, що дає суду підстави зробити висновок про її сплату у добровільному порядку.

Щодо стягнення даної суми пені органом державної виконавчої служби в примусовому порядку, то спірні моменти повинні вирішуватись в процесі здійснення виконавчого провадження.

Враховуючи вищенаведені обставини, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача пені в сумі 1061467 грн. 30 коп. є підставними та обгрунтованими, а тому адміністративний позов підлягає задоволенню.

Щодо судових витрат, то у відповідності до вимог ст.94 КАС України, зокрема, частин 2 та 4, судові витрати у формі судового збору, з відповідача не належить стягувати.

Враховуючи наведене, та керуючись ст.ст. 51, 71, 86, 94, 158, 160, 162, 163, 167, 258 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного підприємства «Львіввугілля»(відокремлений підрозділ шахта «Лісова») (код ЄДРПОУ 32323256), що знаходиться за адресою Львівська область, м.Сокаль, вул.Б.Хмельницького, 26 на користь Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м.Червонограді Львівської області (код ЄДРПОУ 25258320), що знаходиться за адресою: Львівська область, м.Червоноград, вул.С.Бандери, 41, 1061467 грн. 30 коп. пені за порушення сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

3. Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

4. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 22 грудня 2011 року.

Суддя В.Я.Мартинюк