Постанова № 20568206, 22.12.2011, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №8.1.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

22 грудня 2011 року Справа № 2а-11496/11/1270 Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Судді: Прудника С.В.

при секретарі: Шматковій Д.О.

за участю сторін:

представник позивача не зявився

представник відповідача не зявився

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Біловодської міжрайонної державної податкової інспекції в Луганській області до дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії «Хліб України» Зоринівський елеватор» про стягнення податкової заборгованості з рахунків в банках ,-

В С Т А Н О В И В:

09 грудня 2011 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов Біловодської міжрайонної державної податкової інспекції в Луганській області до дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії «Хліб України» Зоринівський елеватор» про стягнення податкової заборгованості з рахунків в банках.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач дочірнє підприємство Державної акціонерної компанії «Хліб України» Зоринівський елеватор» зареєстроване як субєкт підприємницької діяльності рішенням Міловської районної державної адміністрації 27.04.1999 № 21794725Ю0010172, розташований за адресою: 92522, Луганська область, Міловський район, с. Зоринівка, вул. Залізнична, 1. Перебуває на податковому обліку в Міловському відділенні Біловодської МДПІ з 27.04.1999.

Станом на 28.11.2011 відповідач має заборгованість перед бюджетом з земельного податку в сумі 36957,23 грн., з яких: основний борг 23637,09 грн., пеня 13320,14 грн. Заборгованість перед бюджетом утворилася внаслідок несплати узгоджених податкових зобовязань з вказаного податку, що підтверджується податковими деклараціями та податковими розрахунками із зазначеного податку. Міловським відділенням Біловодської МДПІ Луганської області з метою погашення податкового боргу платника податків вживалися заходи з погашення податкового боргу, а саме: відповідачу були особисто вручені перша податкова вимога від 17.07.2002 № 1/24 та друга податкова вимога від 19.08.2002 № 2/21, що не були виконані.

Крім того, позивач зазначив, що 07.10.2002 було прийнято рішення про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу. З 14.05.208 майно відповідача знаходиться у податковій заставі, що підтверджується витягом про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна.

На підставі викладено позивач просить стягнути з дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії «Хліб України» Зоринівський елеватор» суму податкового боргу з земельного податку в сумі 36957,23 грн.

Представник позивача у судове засідання не зявився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, надіслав факсимільним звязком заяву про розгляд справи за відсутності представника Біловодської МДПІ.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, про час, дату та місце проведення розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням (а. с. 41), заперечень проти позову не надав, про причини неявки суду невідомо.

Дослідивши всі документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач дочірнє підприємство Державної акціонерної компанії «Хліб України» Зоринівський елеватор» зареєстроване як субєкт підприємницької діяльності рішенням Міловської районної державної адміністрації 27.04.1999 № 21794725Ю0010172 (а. с. 12) та внесено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, що підтверджується довідкою Головного управління статистики у Луганській області № 23061 від 16.04.2002 (а. с. 18). Згідно статуту підприємство знаходиться за адресою: 92522, Луганська область, Міловський район, с. Зоринівка, вул. Залізнична, 1 (а. с. 13-17). Перебуває на податковому обліку в Міловському відділенні Біловодської МДПІ з 27.04.1999 № 5 (а. с. 12 зв.)

Станом на 28.11.2011 відповідач має заборгованість перед бюджетом із земельного податку в сумі 36957,23 грн., з яких: основний борг 23637,09 грн., пеня 13320,14 грн. Заборгованість перед бюджетом утворилася внаслідок несплати узгоджених податкових зобовязань з вказаного податку, що підтверджується розрахунком по сумам податкового боргу (а. с. 9-11), податковою декларацією з плати за землю (а. с. 23) та податковими розрахунками земельного податку (а. с. 28-29, 31-32, 34).

З метою погашення податкового зобовязання, Міловським відділенням Біловодської МДПІ Луганської області відповідачу були особисто вручені перша податкова вимога від 17.07.2002 № 1/24 (а. с. 19), що була отримана 18.07.2002, про що свідчить підпис уповноваженої особи підприємства на корінці вимоги, та друга податкова вимога від 19.08.2002 № 2/23 (а. с. 20), що була отримана 21.08.2002, про що свідчить підпис уповноваженої особи підприємства на корінці вимоги. Зазначені вимоги не були виконані, у встановленому законом порядку не оскаржувались. З вищевикладеного впливає, що сума податкового боргу є узгодженою.

Зазначені заходи не призвели до позитивних результатів, сума боргу в добровільному порядку відповідачем до теперішнього часу не сплачена.

Як вбачається із матеріалів справ, Міловським відділенням Біловодської МДПІ Луганської області 07.10.2002 було прийнято рішення № 21 про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу (а. с. 21) та майно відповідача внесено у податкову заставу, що підтверджується витягом про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна № 18549536 від 14.05.2008 (а. с. 22).

Правовідносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України, який набрав чинності з 01.01.2011р. Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Податкового кодексу України з 01.01.2011 Закон України № 2181 «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та Закон України «Про систему оподаткування» втратили чинність.

Проте, у звязку з тим, що правовідносини щодо нарахування та визначення податкового зобовязання із застосування штрафних санкцій та направлення відповідачу податкових вимог виникли до набрання чинності Податковим Кодексом України, суд приходить до висновку, що в даному випадку разом із нормами Податкового кодексу України слід застосовувати також норми раніше діючого законодавства.

Відповідно до п. п. 6.2.1 п. 6.2 ст. 6 Законом України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181 від 21.12.2000 № 2181-ІІІ (далі Закон 2181) (який був чинним на дату виникнення спірних правовідносин щодо стягнення податкового боргу за 2008 рік), у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобовязання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Згідно п. п. 6.2.3 п. 6.2 Закону № 2181 податкові вимоги надсилаються:

а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобовязання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обовязок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк;

б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Підпунктом 6.2.4 вказаної статті визначено, що податкова вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під розписки або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до ст. 6 Закону України № 2181 та з метою погашення податкового боргу податковим органом приймались заходи, передбачені Законом № 2181, а саме: відповідачу були особисто вручені податкові вимоги від 17.07.2002 № 1/24 (а. с. 19) та від 19.08.2002 № 2/23 (а. с. 20). У встановленому законом порядку вимоги не оскаржувалась. З вищевикладеного випливає, що сума податкового боргу є узгодженою.

Відповідно до п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (який був чинним на дату виникнення спірних правовідносин щодо стягнення податкового боргу) платник податків зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобовязання протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку.

Узгоджена сума податкового зобовязання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу.

Зазначені заходи не призвели до позитивних результатів, сума боргу в добровільному порядку відповідачем до теперішнього часу не сплачена.

Законом України «Про систему оподаткування» (який був чинним на дату виникнення спірних правовідносин) визначено, що під податком і збором (обовязковим платежем) до бюджетів та до державних цільових фондів слід розуміти обовязковий внесок до бюджету відповідного рівня або державного цільового фонду, здійснюваний платниками у порядку і на умовах, що визначаються законами України про оподаткування. Платниками податків і зборів (обовязкових платежів) є юридичні і фізичні особи, на яких згідно з законами України покладено обовязок сплачувати податки і збори (обовязкові платежі). Платники податків і зборів (обовязкових платежів) зобовязані у числі іншого, сплачувати належні суми податків і зборів (обовязкових платежів) у встановлені законами терміни.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про плату за землю» від 25.03.2005 № 2505-ІV, податок - обов'язковий платіж, що справляється з юридичних і фізичних осіб за користування земельними ділянками.

Відповідно до ст. 2 Закону, власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, крім орендарів та інвесторів - учасників угоди про розподіл продукції, сплачують земельний податок.

Відповідно до ч. 1 ст. 14 Закону, платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Підпунктом 4.1.1 пункту 4.1 статті 4 Податкового Кодексу України зазначено, що кожна особа зобовязана сплачувати встановлені цим Кодексом, податки та збори, платником яких вона є згідно з положеннями цього Кодексу.

Відповідно до п. п. 4.1.3 п. 4.1 ст. 4 Податкового Кодексу України передбачено невідворотність настання визначеної законом відповідальності у разі порушення податкового законодавства.

Відповідно до п. п. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 Податкового Кодексу України, податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством.

Відповідно до ст. 269 Податкового Кодексу України, платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); землекористувачі..

З матеріалів справи вбачається, що відповідач є платником земельного податку (а. с. 23).

Відповідно до п. 286.2 ст. 286 Податкового Кодексу України, платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.

Відповідно до п. 286.3 ст. 286 Податкового кодексу України, платник плати за землю має право подавати щомісяця нову звітну податкову декларацію, що звільняє його від обов'язку подання податкової декларації до 1 лютого поточного року, протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем були подані податкові розрахунки з плати за землю (а. с. 28-29, 31-32, 34).

Відповідно до ст.. 287 Податкового кодексу України, власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.

Податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний орган державної податкової служби про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.

Як вбачається з розрахунку суми податкового боргу, долученого позивачем до адміністративного позову, податкова заборгованість відповідача становить 23637,09 грн., розмір пені складає 13320,14 грн. Загальна сума боргу становить 36957,23 грн. (23637,09 грн. + 13320,14 грн. = 36957,23 грн.).

Відповідно до ч. 1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг (недоїмка) - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений Податковим кодексом України строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання; податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк)

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобовязаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. п. 20.1.18 Податкового кодексу України, органи Державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючого такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації.

Відповідно до п. 59.5 ст. 59 Податкового Кодексу України, у разі, коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Відповідно до зазначених вище матеріалів справи, якими підтверджується наявність податкового боргу із земельного податку, відповідач не сплатив зазначений податок у розмірі 36957,23 грн.

Статтею 95 Податкового кодексу України передбачено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, суд дійшов до висновку, що в позовній заяві наведені обставини, які підтверджуються достатніми доказами, які свідчать про обґрунтованість позовних вимог. Докази, подані позивачем підтверджують обставини, на які позивач посилається та їх обґрунтування.

Таким чином, виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

З огляду на викладене суд вважає, що підстави для відмови у задоволенні позову відсутні, тому позов Біловодської міжрайонної державної податкової інспекції в Луганській області до дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії «Хліб України» Зоринівський елеватор» про стягнення податкової заборгованості в розмірі 36957,23 грн. шляхом стягнення коштів з рахунків у банках підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись Податковим Кодексом України, статтями 2, 6, 7, 17, 18, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Біловодської міжрайонної державної податкової інспекції в Луганській області до дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії «Хліб України» Зоринівський елеватор» про стягнення податкової заборгованості в розмірі 36957,23 грн. шляхом стягнення коштів з рахунків у банках задовольнити повністю.

<Текст >

Стягнути з дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії «Хліб України» Зоринівський елеватор» з рахунків у банках, що обслуговують відповідача, відкритих в філії Біловодського відділення ВАТ «Ощадбанк», розрахункові рахунки № 260433082920, 260423092920, 260483032920, 260023052920, 260063012920 , МФО банку 304025; філії ПАТ «Промінвестбанк» в м. Луганськ розрахунковий рахунок №2600830183596, МФО банку 304308, податкову заборгованість перед бюджетом по податку на землю у розмірі 36957,23 грн. (тридцять шість тисяч девятсот пятдесят сім гривень 23 копійки), у тому числі основний платіж - 23637 грн. 09 коп.. перерахувавши:

- 6112 грн. 17 коп. на розрахунковий рахунок 33213811700202, одержувач - ВДК у Міловському районі, установа банку - ГУДКУ в Луганській області, код банку 24048193, МФО 804013;

- 8149 грн. 52 коп. на розрахунковий рахунок 33213811700202, одержувач - ВДК у Міловському районі, установа банку - ГУДКУ в Луганській області, код банку 24048193, МФО 804013;

- 7704 грн. 49 коп. на розрахунковий рахунок 33213811700202, одержувач - ВДК у Міловському районі, установа банку - ГУДКУ в Луганській області, код банку 24048193. МФО 804013;

- 1670 грн. 91 коп. на розрахунковий рахунок 33213811700202, одержувач - ВДК у Міловському районі, установа банку - ГУДКУ в Луганській області, код банку 24048193. МФО 804013;

- пеня у сумі 13320,14 грн. на розрахунковий рахунок 33213811700202, одержувач - ВДК у Міловському районі, установа банку - ГУДКУ в Луганській області, код банку 24048193, МФО 804013.

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо субєкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Повний текст постанови складено 27 грудня 2011 року.

<Текст >

СуддяС.В. Прудник