Постанова № 20568170, 23.12.2011, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №10.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

23 грудня 2011 року Справа № 2а-11169/11/1270 Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді: Гончарової І.А.,

за участю секретаря: Носкової М.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в м.Алчевську Луганської області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по внескам на загальнообовязкове державне пенсійне страхування в сумі 1720 грн. 80 коп.,

ВСТАНОВИВ:

30 листопада 2011 року позивач звернувся до суду із адміністративним позовом, в якому зазначив, що ОСОБА_1 зареєстрована Виконавчим комітетом Алчевської міської ради як субєкт підприємницької діяльності та перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в м.Алчевську Луганської області платником внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування. У звязку із несвоєчасною сплатою відповідачем страхових внесків, у неї утворилася недоїмка в сумі 1720 грн. 80 коп. Відповідно до ч.3 ст.106 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» відповідачу була направлена вимога про сплату боргу №Ф-843 від 06.06.2011 року. У звязку із несплатою позивачем заборгованості, позивач просив стягнути зі ОСОБА_1 на користь Управління Пенсійного фонду України в м.Алчевську Луганської області суму недоїмки в розмірі 1720 грн. 80 коп.

Представник Управління Пенсійного фонду України в м.Алчевську Луганської області у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, суду надав пояснення, аналогічні викладеному у позовній заяві.

Відповідач у судове засідання не зявився, причини неявки суду не відомі, про дату слухання справи повідомлявся належним чином.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

У відповідності до ст. 128 КАС України суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача.

Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

З 1 січня 2011 року набрав чинності Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» № 2464 від 08.07.2010 року, який визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

Статтею 1 вказаного Закону передбачено, що єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Однак, прикінцевими та перехідними положеннями Закону № 2464 встановлено, що стягнення заборгованості із сплати страхових внесків та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій.

За змістом ст.14 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV відповідач є страхувальником та відповідно до ст.15 вказаного Закону платником страхових внесків.

Згідно з п. 6 ст.20 Закону страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Для вищезазначених страхувальників - календарний місяць.

Відповідно до ч.1 ст.106 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків страхувальники зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.

Частиною 2 цієї статті передбачено, що суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Відповідно до ч.12 ст.20 Закону «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058 страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків. У разі наявності в платника страхових внесків одночасно із зобовязаннями із сплати податків, інших обовязкових платежів, передбачених законом, або зобовязань перед іншими кредиторами, зобовязання із сплати страхових внесків виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобовязаннями, крім зобовязань щодо виплати заробітної плати (доходу)

З матеріалів справи вбачається, що як субєкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_1 зареєстрована Виконавчим комітетом Алчевської міської ради Луганської області (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) та перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в м.Алчевську Луганської області платником внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування.

Із матеріалів справи вбачається, що відповідачу була направлена вимога від 06.06.2011 року №Ф-843 про сплату недоїмки по страховим внескам. Однак, ОСОБА_1 у встановлені строки сума боргу не сплачена та станом на 08.12.2011 року становить 1720 грн. 80 коп.

Таким чином, виходячи з наданих доказів по справі, а також враховуючи те, що недоїмка відповідачем не сплачена, позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 17, 18, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України в м.Алчевську Луганської області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по внескам на загальнообовязкове державне пенсійне страхування в сумі 1720 грн. 80 коп., задовольнити повністю.

Стягнути зі ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_1) на користь Управління Пенсійного фонду України в м.Алчевську Луганської області (94204, вул.Ленінградська, м.Алчевськ, Луганська область, р/р25605301727 у ЛОУ ВАТ «Державний ощадний банк України», МФО 304665, код ЄДРПОУ 21792347) заборгованість по внескам на загальнообовязкове державне пенсійне страхування в розмірі 1720 грн. 80 коп. (одна тисяча сімсот двадцять гривень вісімдесят копійок).

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанову у повному обсязі складено 27 грудня 2011 року.

СуддяІ.А. Гончарова