Постанова № 20568162, 23.12.2011, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №8

ПОСТАНОВА

Іменем України

23 грудня 2011 року Справа № 2а-10737/11/1270 Луганський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Твердохліба Р.С.,

за участю секретаря судового засідання Данилкіна Н.В.,

та

представників сторін:

від позивача ОСОБА_1 (довіреність від 20.12.2011 б/н),

від відповідача ОСОБА_2 (довіреність від 14.11.2011 №2544/10),

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом приватного підприємства «Прогрес-2006» до Рубіжанської обєднаної державної податкової інспекції про визнання дій протиправними та скасування наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки від 04 листопада 2011 року №356,

ВСТАНОВИВ:

29 листопада 2011 року ухвалою Луганського окружного адміністративного суду відкрито провадження за адміністративним позовом приватного підприємства «Прогрес-2006» до Рубіжанської обєднаної державної податкової інспекції про визнання дій протиправними та скасування наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки від 04 листопада 2011 року №356 в якому позивач з урахуванням заяви від 12 грудня 2011 року просить:

- скасувати наказ Рубіжанської обєднаної державної податкової інспекції в Луганській області про проведення документальної невиїзної позапланової перевірки від 04 листопада 2011 року №365;

- визнати незаконними дії Рубіжанської обєднаної державної податкової інспекції в Луганській області щодо складання акту перевірки про результати документальної позапланової перевірки з питань дотримання податкового законодавства в частині повноти обчислення та своєчасності сплати податку на додану вартість по взаємовідносинам з товариством з обмеженою відповідальністю «Строймаркет» за період з 01 серпня 2011 року по 31 серпня 2011 року №494/2301/33515463.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що підставою для проведення позапланової невиїзної документальної перевірки стало ненадання письмових пояснень щодо взаємовідносин з ТОВ «Строймаркет» та їх документального підтвердження на письмовий запит Рубіжанської обєднаної державної податкової інспекції в Луганській протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту, на підставі підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України.

Позивач послався на те, що запит органу державної податкової служби про надання інформації повинен містити перелік запитуваної інформації й документів, які її підтверджують, а також підстави направлення такого запиту. Статтею 72 Податкового кодексу України встановлений вичерпний перелік інформації яка є податковою та може використовуватись в діяльності органів державної податкової служби. Результати автоматизованого співставлення не визначені Податковим кодексом України як податкова інформація, отже не дозволяє належним чином фіксувати факти порушення податкового законодавства. Крім того, в запиті відповідача йдеться про встановлення вірогідне завищення податкового кредиту.

Відповідно до пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України платники податків і інші субєкти інформаційних відносин зобовязано представляти інформацію, визначену в запиті органу державної податкової служби, і її документальне підтвердження протягом одного місяця, що настає за днем отримання запиту. Вимога відповідача про надання інформації в десятиденний строк не відповідає нормам Податкового кодексу України і фактично порушує права позивача, встановлені статтею 73 Податкового кодексу України. Таким чином позивач вважає, що за змістом пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України у разі, коли запит складено з порушенням вимог Податкового кодексу України, платник податків звільняється від обовязку надання відповіді на такий запит. Зазначені доводи були викладені позивачем у відповіді від 30 листопада 2011 року, але відповідачем було видано наказ на проведення позапланової невиїзної перевірки.

Позивачем також зазначено, що 21 листопада 2011 року фахівцями Рубіжанської ОДПІ, попри те, що наказ про призначення перевірки оскаржується позивачем в судовому порядку, було складено акт про результати документальної позапланової перевірки з питань дотримання податкового законодавства в частині повноти обчислення та своєчасності сплати податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Строймаркет» за період з 01 серпня 2011 року по 31 серпня 2011 року №494/2301/33515463 у відповідності до висновків якого встановлено вчинення нікчемних правочинів позивачем з його контрагентами, які не спрямовані на настання реальних наслідків.

Позивач наголошує, що акт Рубіжанської обєднаної державної податкової інспекції в Луганській області про результати документальної позапланової перевірки з питань дотримання податкового законодавства в частині повноти обчислення та своєчасності сплати податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Строймаркет» за період з 01 серпня 2011 року по 31 серпня 2011 року від 21 листопада 2011 року №494/2301/33515463 не містить жодних фактичних даних, які б засвідчували наявність в діяльності ПП «Прогрес-2006» обставин, котрі передбачені частиною 228 Цивільного кодексу України.

Відповідно до положень Податкового кодексу України та Закону України від 04 грудня 1990 року «Про державну податкову службу в Україні» податкові органи не наділені компетенцією на встановлення фактів порушення платниками податків положень цивільного або господарського законодавства та відображення власних суджень з даних питань в актах перевірок.

В судовому засіданні представник позивача підтримав доводи, викладені в адміністративному позові та просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача Рубіжанської міжрайонної державної податкової інспекції в Луганській області адміністративний позов не визнав, про що подав заперечення від 16 грудня 2011 року №6438-10-09, в яких у задоволенні позовних вимог просить відмовити у повному обсязі (а.с. 51-53).

Заперечуючи проти адміністративного позову, відповідач послався на таке.

Відповідно до пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звернутися до платників податків та інших субєктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Підпунктом 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України встановлено, що органи державної податкової служби можуть звертатися із письмовим запитом про подання інформації також за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Абзацом 5 пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України визначено строк надання субєктами інформаційних відносин інформації, визначеної у запиті органу державної податкової служби, та її документальне підтвердження, а саме протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту (якщо інше не передбачено Податковим кодексом України).

Підпунктом 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 визначено інший строк надання платником податків інформації, визначеної у запиті органу державної податкової служби, та її документальне підтвердження - 10 робочих днів з дня отримання запиту.

28 вересня 2011 року Рубіжанською ОДПІ на адресу позивача було направлено запит про надання пояснень та їх документального підтвердження з питань здійснення господарських операцій з ТОВ «Строймаркет» (код ЄДРПОУ 30092530) з підстав, визначених п.п.78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, посилання на який є і у запиті Рубіжанської ОДПІ.

Вищевказаний запит було вручено платнику податків особисто 21 жовтня 2011 року. У визначений Податковим кодексом України 10-денний термін письмових пояснень на запит Рубіжанської ОДПІ та їх документального підтвердження надано не було, про що позивачем зазначено у позовній заяві. Таким чином, на підставі вище викладеного, керуючись п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України начальником Рубіжанської ОДПІ в межах повноважень та з підстав, визначених Податковим кодексом України було видано наказ від 04 листопада 2011 року №356 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки» ПП «Прогрес-2006» (код ЄДРПОУ 33515463).

Крім того, наказ Рубіжанської ОДПІ від 04 листопада 2011 року № 356 та письмове повідомлення від 04 листопада 2011 року № 5672/2301 було вручено особисто директору ПП «Прогрес-2006» 07 листопада 2011 року про що мається його розписка. Таким чином, Рубіжанською ОДПІ було дотримані вимоги ст. 79 Податкового кодексу України та на законних підставах розпочато проведення документальної позапланової невиїзної перевірки платника податків.

Згідно Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 22 грудня 2010 року № 984 результати документальних перевірок оформлюються у формі акта або довідки. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт, а у разі відсутності порушень - довідка. Акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

В акті Рубіжанської ОДПІ про результати документальної позапланової перевірки ПП «Прогрес-2006» від 21 листопада 2011 року не робиться висновок про недійсність правочинів ПП «Прогрес-2006» з його контрагентами та їх нікчемність. Натомість Рубіжанською ОДПІ зроблено висновок про те, що у ПП «Прогрес-2006» відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутність технічного персоналу, виробничих активів, складських приміщень та транспортних засобів що може свідчити про відсутність факту реального здійснення господарських операцій.

Підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України встановлюється презумпція правомірності рішень платника податку в тому, що в разі якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обовязків платників податків.

Зазначена норма поширюється також і на кваліфікацію господарських операцій з метою формування платником податків витрат для визначення обєкта оподаткування податком на прибуток та/або податкового кредиту з податку на додану вартість. За змістом указаної норми відповідні витрати і податковий кредит вважаються сформованими платником податків правомірно, однак контролюючий орган не позбавлений можливості довести в установленому порядку факт невідповідності задекларованих наслідків господарської операції платника податків у податковому обліку фактичним обставинам.

При цьому з урахуванням норм статей 61 та 44 Податкового кодексу України саме на контролюючі органи покладається обовязок контролювати правильність формування даних податкового обліку платників податків, у тому числі щодо правильності складення та достовірності первинних документів.

В судовому засіданні представник відповідача надав пояснення, аналогічні викладеним в письмових запереченнях проти позову та просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Сторонам розяснювались вимоги статей 69-72 КАС України та наслідки їх невиконання. Судом приймались заходи щодо всебічного та обєктивного розгляду справи, у тому числі шляхом витребування у сторін додаткових доказів на підтвердження їх правової позиції. З урахуванням вимог п.6 ст. 71 КАС України, суд розглянув справу на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню, з таких підстав.

Згідно із частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди відповідно до вимог частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обовязковість яких надана Верховною Радою України та застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом під час судового розгляду справи, приватне підприємство «Прогрес-2006» (ідентифікаційний код 33515463) зареєстровано виконавчим комітетом Рубіжанської міської ради Луганської області 14 липня 2005 року за реєстраційним номером 13901080007000330, про що свідчить копія свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 №321031 (а.с. 14).

Як платник податків приватне підприємство «Прогрес-2006» перебуває на обліку у Рубіжанській обєднаній державній податковій інспекції, про що свідчить довідка про взяття на облік платника податків від 26 квітня 2011 року №224 (а.с. 76).

У відповідності до вимог Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (який був чинним до 01 січня 2011 року) приватне підприємство «Прогрес-2006» зареєстровано платником податку на додану вартість, йому присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість 335154612122, про що свідчить свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість від 13 лютого 2010 року № 100269646 (а.с. 75).

28 вересня 2011 року Рубіжанською ОДПІ на адресу позивача було направлено запит про надання пояснень та їх документального підтвердження з питань здійснення господарських операцій з ТОВ «Строймаркет» (код ЄДРПОУ 30092530) з підстав, визначених п.п.78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України (а.с. 20).

Вищевказаний запит було вручено платнику податків особисто 21 жовтня 2011 року.

03 листопада 2011 року на адресу Рубіжанської обєднаної державної податкової інспекції в Луганській області надійшов лист ПП «Прогрес-2006» в якому було зазначено, що за змістом пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України у разі, коли запит складено з порушенням вимог Податкового кодексу України, платник податків звільняється від обовязку надання відповіді на такий запит (а.с. 21).

Таким чином в судовому засіданні встановлено, що у визначений Податковим кодексом України 10-денний термін письмових пояснень на запит Рубіжанської ОДПІ та їх документального підтвердження з питань здійснення господарських операцій з ТОВ «Строймаркет» (код ЄДРПОУ 30092530) надано не було.

Зазначені обставини сторонами визнані та не оспорюються.

На підставі підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України начальником Рубіжанської обєднаної державної податкової інспекції в Луганській області було видано наказ від 04 листопада 2011 року № 356 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «Прогрес-2006» (код 33515463) (а.с. 18).

21 листопада 2011 року Рубіжанською обєднаною державною податковою інспекцією в Луганській області було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПП «Прогрес-2006» з питань дотримання податкового законодавства в частині повноти обчислення та своєчасності сплати податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Строймаркет» за період з 01 серпня 2011 року по 31 серпня 2011 року, за результатами якої складено акт від 21 листопада 2011 року №494/2301/33515463 (а.с. 37-47).

Згідно висновків акту від 21 листопада 2011 року №494/2301/33515463 перевіркою встановлено, що у ПП «Прогрес-2006» відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутній технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, відповідно до частин 1 та 5 статті 203, частин 1 та 2 статті 215 та статті 228 Цивільного кодексу України угоди з контрагентами (згідно таблиць), з якими було сформовано податковий кредит та податкові зобовязання в серпні 2011 року мають ознаки відсутності факту реального вчинення господарських операцій, в результаті чого порушено абзац «а» пункту 185.1 статті 185, пункт 187.1 статті 187, пункт 188.1 статті 188 Податкового кодексу України та завищено податок на додану вартість. ПП «Прогрес-2006» безпідставно сформовано податкові зобовязання з податку на додану вартість по операціям з продажу товарів, робіт, послуг на суму 233739,00 грн., а також, порушено пункти 198.1, 198.3, 198.4, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України в результаті чого позивачем занижено податок на додану вартість та завищено податковий кредит з податку на додану вартість по операціях з придбання товарів, робіт та послуг на суму 221585,00 грн.

Податкові повідомлення-рішення про збільшення або зменшення ПП «Прогрес-2006» суми грошових зобовязань з податку на додану вартість Рубіжанською обєднаною державною податковою інспекцією на підставі акта від 21 листопада 2011 року №494/2301/33515463 на час розгляду та вирішення справи не приймались.

У відповідності із пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

Документальною перевіркою у відповідності із підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і повязані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Згідно з пунктом 78.1 статті 78 Податкового кодексу України документальна позапланова виїзна перевірка, серед іншого, здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обовязковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту (78.1.1).

Таким чином, у даному випадку, наказ Рубіжанської обєднаної державної податкової інспекції від 04 листопада 2011 року №356 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «Прогрес-2006» з питань дотримання податкового законодавства в частині повноти обчислення та своєчасності сплати податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Строймаркет» (код ЄДРПОУ 30092530) за період з 01 серпня 2011 року по 30 серпня 2011 року винесено відповідно до статті 79 та підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України.

За таких обставин суд вважає, що наказ від 04 листопада 2011 року №356 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки приватного підприємства «Прогрес-2006» з питань дотримання податкового законодавства в частині повноти обчислення та своєчасності сплати податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Строймаркет» (код ЄДРПОУ 30092530) за період з 01 серпня 2011 року по 30 серпня 2011 року податковим органом було прийнято в межах повноважень та з підстав, визначених Податковим кодексом України, а отже, відсутні підстави для задоволення вимог про визнання дій щодо винесення зазначеного наказу протиправними та його скасування.

Разом із цим суд зауважує, що з урахуванням положень підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, суд вважає, що у даному випадку відповідач повинен був призначити та провести документальну позапланову виїзну перевірку ПП «Прогрес-2006», а не документальну позапланову невиїзну перевірку.

Для застосування посадовими (службовими) особами органів державної податкової служби при оформленні матеріалів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, платниками податків - юридичними особами (резидентами і нерезидентами) та їх відокремленими підрозділами (далі - платники податків) відповідно до вимог Податкового кодексу України та Закону України «Про державну податкову службу в Україні» розроблено Порядок оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затверджений наказом Державної податкової адміністрації України від 22 грудня 2010 року № 984 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 року за № 34/18772 (надалі - Порядок № 984).

Згідно з пунктом 10 розділу I «Основні терміни та вимоги щодо оформлення документальних перевірок» Порядку № 984 у разі відмови посадових осіб платника податків або його законних представників у допуску посадових (службових) осіб органу державної податкової служби до проведення перевірки або неможливості проведення перевірки складається відповідний акт, який засвідчує такий факт.

Суд вважає, що обставини незгоди ПП «Прогрес-2006» із запитом про надання письмових пояснень та їх документального підтвердження, а також відсутність у податкового органу регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і повязані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, свідчать про неможливість проведення призначеної наказом Рубіжанської обєднаної державної податкової інспекції від 04 листопада 2011 року №356 проведення документальної позапланової невиїзної перевірки приватного підприємства «Прогрес-2006» з питань дотримання податкового законодавства в частині повноти обчислення та своєчасності сплати податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Строймаркет» (код ЄДРПОУ 30092530) за період з 01 серпня 2011 року по 30 серпня 2011 року, про що відповідач повинен був скласти відповідний акт, який засвідчує такий факт, а не довідку про встановлення фактичного місцезнаходження (місця проживання) платника податків (а.с. 92) та акт про результати документальної позапланової невиїзної перевірки (а.с. 37-47).

Крім того, з тексту акту перевірки від 21 листопада 2011 року №494/2301/33515463 вбачається, що висновки зазначеного акту фактично ґрунтуються на аналізі інформації компютерних автоматизованих систем податкового органу стосовно контрагентів позивача.

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що висновки акта перевірки від 21 листопада 2011 року №494/2301/33515463 зроблені відповідачем на підставі даних, які характеризують діяльність контрагентів позивача та статутних та реєстраційних документів позивача, а не на підставі належних даних, а саме первинних документів щодо фінансово-господарської діяльності ПП «Прогрес-2006» по взаємовідносинам з ТОВ «Строймаркет»за період з 01 серпня 2011 року по 31 серпня 2011 року.

Крім того, наказом Рубіжанської обєднаної державної податкової інспекції від 04 листопада 2011 року №356 було призначено проведення документальної позапланової невиїзної перевірки приватного підприємства «Прогрес-2006» з питань дотримання податкового законодавства в частині повноти обчислення та своєчасності сплати податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Строймаркет» (код ЄДРПОУ 30092530) за період з 01 серпня 2011 року по 30 серпня 2011 року. Разом із цим в акті від 21 листопада 2011 року №494/2301/33515463 відповідачем зроблені висновки щодо укладенні фіктивних угод з ПАТ «Сєвєродонецьке науково-виробниче обєднання «Імпульс», ТОВ «Виробниче підприємство «Спецкабель», ТОВ «Виробниче підприємство «Аргус», ТОВ «Колесниця», ТОВ «Строймаркет», ТОВ Тара-Маркет» та ПП «Лідер-Сплав».

Також суд вважає за необхідне зазначити, що 02 грудня 2010 року прийнятий Закон України № 2756-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у звязку з прийняттям Податкового кодексу України», який набув чинності з 1 січня 2011 року.

Відповідно до цього Закону до статті 228 Цивільного кодексу України внесені зміни, безпосередньо частина третя статті визначена в такій редакції: «У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави».

Виходячи з обставин справи, правового змісту частини 3 статті 228 Цивільного кодексу України, вбачається наявність оспорюваних з боку податкового органу господарських відносин між певними субєктами господарювання. В даному випадку, виходячи з акта перевірки, податковий орган на підставі зазначених ним в акті перевірки обставин, вважає, що в даному випадку відсутнє виконання укладених договорів між позивачем та його контрагентами. Тобто, має місце оспорюваність самих договорів, та відповідно до чого податковий орган з порушення договірних (цивільних, господарських) відносин між субєктами господарювання, що регулюється відповідними законодавчими актами, переходить в площину, тобто до взаємовідносин, у сфері податкового законодавства та робить відповідні висновки.

Податковий орган роблячи висновки про наявну відсутність між субєктами господарювання певних господарських відносин, вказує тим самим на наявну фіктивність договірних відносин, які вчинено без наміру створення правових наслідків.

Укладання таких видів договорів та їх невиконання, на чому наполягає податковий орган через відсутність будь-яких подій, відсутність господарської операції із-за їх не проведення, неможливості проведення з тих чи інших причин, не можуть створювати будь-яких наслідків.

Надаючи таку оцінку господарським правовідносинам, податковий орган тим самим виходить за межі своєї компетенції щодо недійсності (нікчемності) таких правочинів. Податковий орган із стадії визначення такого правочину недійсним переходить у надання правової оцінки щодо його нікчемності, що за своєю правовою природою мають різне правове навантаження.

Наводячи позицію про нікчемність правочину (відсутність господарських операцій, економічна необґрунтованість) податковий орган доводить свою позицію з урахуванням того, що такі договірні відносини направлені на порушення публічного порядку, спрямованого на незаконне заволодіння майном держави, безпосередньо шляхом ухилення від сплати до державного бюджету обовязкових платежів, що складають систему наповнення такого бюджету.

Але за змістом статті 228 Цивільного кодексу України нікчемний правочин - це той правочин, який безпосередньо суперечить вимогам закону, тобто повинно мати місце абсолютне порушення відповідного закону, яке може не визнаватися в судовому порядку нікчемним.

Виходячи з правового змісту частини 3 статті 228 Цивільного кодексу України, після 01 січня 2011 року правочини, що мають ознаки оспорюваності, визнаються недійсними в судовому порядку та за рішенням суду, крім того, у даному випадку настають відповідні юридичні наслідки.

В даному випадку податковий орган, без обовязкового виконання вимог законодавства, без визнання таких правочинів недійсними (1 стадія) в судовому порядку, робить висновки про їх недійсність та переходить до іншої стадії, визнаючи такі правочини нікчемними, що також суперечить вимогам законодавства.

Податковий орган формуючи такі не притаманні йому висновки та приймаючи таке рішення, порушує принцип визначеної компетенції щодо визнання таких правочинів недійсними, що приводить до безпідставного прийняття рішення. Жодним нормативно-правовим актом не визначено право податкового органу самостійно надавати оцінку укладеним (вчиненим) договорам з визначенням їх нікчемними, недійсними з застосуванням відповідних наслідків внаслідок вчинення таких правочинів. Висновки податкового органу в даному випадку є передчасними. Висновки податкового органу про відсутність між субєктами господарювання господарських відносин, тобто про наявну оспорювану нікчемність правочинів без визнання такого правочину в судовому порядку недійсним, є безпідставними та необґрунтованими. Законодавством чітко визначено, що висновки про наявність тих чи інших ознак недійсності (нікчемності) правочинів може зробити суд, таких повноважень податковому органу законодавством не надано.

Згідно правової позиції, яка викладена Судовою палатою в адміністративних справах Верховного Суду України в постанові від 24 січня 2006 року за результатами перегляду за винятковими обставинами постанови Вищого господарського суду України від 17 серпня 2005 року у справі № 9/175-04 за позовом АКБ «Мрія» до Державної податкової інспекції у м. Вінниці про визнання неправомірною позапланової комплексної перевірки, Державна податкова інспекція є органом державної влади і, відповідно, її діяльність має підпорядковуватись вимогам наведеної норми Конституції України та аналогічним вимогам статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні». Право податкової інспекції на проведення перевірки підлягає законодавчим обмеженням та реалізується з дотриманням порядку, встановленого законом. Суд може захистити право платника податку у разі проведення перевірки за відсутності для цього належних юридичних підстав та з порушенням правил, процедури, встановлених законом. Наявність негативних наслідків такої перевірки для можливості судового захисту законом не вимагається. Право на судовий захист повязане з самою протиправністю дій.

З огляду на викладене, суд прийшов до висновку, що платник податків має право оскаржити в судовому порядку дії податкового органу з проведення перевірки, якщо вважає, що останній при проведенні такої перевірки порушив правила та процедуру, встановлені законом.

На підставі викладеного, за результатами судового розгляду справи дії Рубіжанської обєднаної державної податкової інспекції з проведення позапланової невиїзної документальної перевірки ПП «Прогрес-2006» з питань дотримання податкового законодавства в частині повноти обчислення та своєчасності сплати податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Строймаркет» (код ЄДРПОУ 30092530) за період з 01 серпня 2011 року по 30 серпня 2011 року, визнаються судом протиправними.

Згідно з частиною 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено (частина 3 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України).

На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні 23 грудня 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено до 27 грудня 2011 року, про що згідно вимог частини 2 статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 69-72, 87, 94, 105, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Рубіжанської обєднаної державної податкової інспекції з проведення позапланової невиїзної документальної перевірки приватного підприємства «Прогрес-2006» (ідентифікаційний код 33515463) з питань дотримання податкового законодавства в частині повноти обчислення та своєчасності сплати податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Строймаркет» (код ЄДРПОУ 30092530) за період з 01 серпня 2011 року по 30 серпня 2011 року.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь приватного підприємства «Прогрес-2006» (ідентифікаційний код 30092530, місцезнаходження: 93000, Луганська область, м. Рубіжне, просп. Московський, буд. 23а, кв. 147) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 14,12 грн. (чотирнадцять гривень двнандцять копійок).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо субєкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Згідно з частиною 3 статті 160 КАС України постанова складена у повному обсязі 27 грудня 2011 року.

СуддяР.С. Твердохліб