Постанова № 20568075, 20.12.2011, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №8.1.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 грудня 2011 року Справа № 2а-10778/11/1270 Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Кравцової Н.В.,

при секретарі судового засідання: Бражник В.І.,

за участю сторін

представника позивача Повідайчик І.В.,

представника відповідача Врембяка А.Ч.,

представника третьої особи Єпіфанової В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції в Артемівському районі у м. Луганську до Товариства з обмеженою відповідальністю “Гончар”, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Ювілейна селищна рада м. Луганськ Луганської області про стягнення податкового боргу з орендної плати з юридичних осіб у розмірі 27334,93 грн., -

ВСТАНОВИВ:

15 листопада 2011 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов Державної податкової інспекції в Артемівському районі у м. Луганську до Товариства з обмеженою відповідальністю “Гончар”, про стягнення податкового боргу з орендної плати з юридичних осіб у розмірі 27334,93 грн..

12 грудня 2011 року ухвалою суду залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Ювілейну селищну раду м. Луганськ Луганської області.

З урахуванням уточнених позовних вимог позивач зазначив, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Гончар» зареєстровано виконавчим комітетом Луганської міської ради 29.10.2003 та перебуває на обліку у ДПІ в Артемівському районі у м. Луганську з 12.11.2003.

У звязку з несвоєчасною сплатою податкових зобовязань у відповідача станом на 19.12.2011 утворилась заборгованість по сплаті орендної плати з юридичних осіб у сумі 27334,93 грн.

На виконання вимог Податкового кодексу було направлено відповідачу податкову вимогу від 08.09.2011 № 500.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі та надав пояснення аналогічні позовним вимогам.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив відмовити у задоволені позову, пояснивши, що між ТОВ «Гончар» та Ювілейною селищною радою було укладено договір оренди землі від 03.08.2011, який було нотаріально посвідчений та зареєстрований в реєстрі за № 2043. На момент укладання договору оренди орендна плата склала 17716,47 грн., земельного податку 2543, 29 грн. На підставі договору купівлі-продажу від 27.12.2010, укладеного між ТОВ «Гончар» та Ювілейною селищною радою земельна ділянка була придбана за 234311 грн. Вказаний договір було зареєстровано в Державному реєстрі правочинів 27.12.2010. Таким чином, ТОВ «Гончар» набув права власності на спірну земельну ділянку, а тому відсутні підстави для нарахування земельного податку.

Представник третьої особи підтримав позовні вимоги, вважає їх обґрунтованими, оскільки на час звернення до суду відповідач не набув права власності на земельну ділянку, оскільки не звертався до відповідного земельного органу для отримання державного акту на право власності на спірну земельну ділянку.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до наступного.

01 січня 2011 року набув чинності Податковий Кодекс України, який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до п.п. 14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий борг сума грошового зобовязання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобовязання.

Згідно з п.57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобовязання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Порядок нарахування та сплата за землю визначена Розділом 8 Податкового кодексу України.

Згідно п. 286.1 статті 286 ПК України передбачено, що підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Відповідні центральні органи виконавчої влади з питань земельних ресурсів та державної реєстрації речових прав на нерухоме майно щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно п. 286.2 статті 286 ПК України Платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Згідно п. 287.3 статті 287 Податкового кодексу України декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Відповідно до п.59.1 ст. 59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобовязання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно з п.59.4 ст. 59 ПУ України податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобовязань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до п.87.2 ст. 87 ПК України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Згідно з п.95.1 ст.95 ПК України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до п.95.2 ст.95 ПК України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Згідно з п.95.3 ст.95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

В судовому засіданні встановлено, що відповідач зареєстрований виконавчим комітетом Луганської міської ради 29.10.2003 та перебуває на податкову обліку в ДПІ у Жовтневому районі у м. Луганську як платник податків (а.с. 10-11).

Сума боргу з податку по орендній платі на землю у розмірі 27334,93 грн., підтверджується податковою декларацією з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) № 1878 від 31.01.2011, згідно якою відповідачем було самостійно визначено зобовязання по сплаті податку з орендної плати з юридичних осіб за серпень, вересень, жовтень, листопад 2011 року щомісяця у сумі 7009,72 грн. (а.с. 17,18).

Згідно розрахунку суми податкового боргу станом на 30.08.2011 у відповідача була переплата у сумі 703,95 грн.

Таким чином, податковий борг на час звернення до суду склав 27334,93 грн. (6305,77 грн.+7009,72 грн. +7009,72 грн. +7009,72 грн.).

Позивачем на адресу відповідача надсилалась податкова вимога від 08.09.2011 року № 500, яка була повернута за закінченням терміну зберігання. (а.с. 14).

Оскільки за ТОВ «Гончар» обліковується податкова заборгованість у сумі 27334,93 грн., яка є узгодженою та обовязковою до сплати, позовні вимоги податкового органу щодо стягнення податкового боргу є законними та обґрунтованими.

Щодо посилання представника відповідача на те, що земельна ділянка є власністю підприємства на підставі договору купівлі продажу від 27.12.2010, а тому у позивача немає підстав для стягнення орендної плати, суд зазначає наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, 03.08.2010 між ТОВ «Гончар» та Ювілейною селищною радою було укладено договір оренди землі (а.с. 35-36).

Згідно п. 33 вказаного договору дія договору припиняється, зокрема, у разі придбання земельної ділянки Орендарем у власність (а.с. 36).

27.12.2011 між ТОВ «Гончар» та Ювілейною селищною радою укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення, предметом якого визначено, що Продавець на підставі рішення другої сесії шостого скликання Ювілейної селищної ради № 2/28 від 06.12.2010 передає за плату, а Покупець приймає у власність і сплачує обговорену грошову суму за земельну ділянку. Пунктом 2 договору визначена ціна земельної ділянки 230729,00 грн.

Згідно п. 3.2.2 договору протягом 30 календарних днів з моменту повної сплати Покупцем вартості землі та нотаріального посвідчення цього договору Продавець зобовязаний видати Покупцю державний акт на право власності.

Згідно п. 6.1 договору обовязок Продавця передати земельну ділянку Покупцю вважається виконаним і право власності на земельну ділянку переходить до Покупця після одержання Покупцем державного акту на право власності на землю.

П. 6.2 договору передбачено, що з моменту виникнення у Покупця права власності на земельну ділянку встановлений раніше правовий режим і всі правовстановлюючі документи про права Покупця на користування (оренду) цією земельною ділянкою втрачають чинність.

Правові підстави для набуття ТОВ «Гончар» права власності на спірну земельну ділянку також визначені у рішенні другої сесії шостого скликання Ювілейної селищної ради від 06.12.2010 № 2/28.

Згідно статті 125 Земельного Кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно ч. 1 статті 126 ЗК України право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

Таким чином, суд вважає, набуття позивачем права власності на земельну ділянку виникає з моменту отримання та реєстрації у відповідного органу Державного акту на право власності на земельну ділянку, що передбачено нормами Земельного Кодексу України. Доказів звернення відповідача до відповідного органу для отримання Державного акту на право власності земельної ділянки представником відповідача надано не було.

Враховуючи встановлені обставини у справі, надані сторонами докази по справі, суд вважає, що позовні вимоги Державної податкової інспекції в Артемівському районі у м. Луганську до Товариства з обмеженою відповідальністю “Гончар”, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Ювілейна селищна рада м. Луганськ Луганської області про стягнення податкового боргу з орендної плати з юридичних осіб у розмірі 27334,93 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 71, 87, 94, 105, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Державної податкової інспекції в Артемівському районі у м. Луганську до Товариства з обмеженою відповідальністю “Гончар”, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Ювілейна селищна рада м. Луганськ Луганської області про стягнення податкового боргу з орендної плати з юридичних осіб у розмірі 27334,93 грн. задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Гончар» (інд. код 32691629, 91021, м. Луганськ, кВ. Ольховский, 15/158) заборгованість з орендної плати з юридичних осіб у розмірі 27334, 93 грн. (двадцять сім тисяч триста тридцять чотири гривні 93 коп.) шляхом стягнення коштів з рахунків у банках обслуговуючих платника податків.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

Повний текст постанови складено та підписано 26 грудня 2011 року.

СуддяН.В. Кравцова