Постанова № 20567174, 23.12.2011, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №8.1.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

23 грудня 2011 року Справа № 2а-11268/11/1270 < Текст >

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Островської О.П..,

при секретарі Тельдековій Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську до Державного підприємства «Луганськвугілля» про стягнення податкового боргу з податку на додану вартість в сумі 7 943 976,00 грн., -

ВСТАНОВИВ:

02 грудня 2011 року Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Луганську (надалі СДПІ у м. Луганську, позивач) звернулася до Луганського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державного підприємства «Луганськвугілля» (надалі ДП «Луганськвугілля», відповідач), в якому просить стягнути з відповідача на користь Державного бюджету України податковий борг з податку на додану вартість в сумі 7 943 976,00 грн. за рахунок коштів з розрахункових рахунків у банках. В обґрунтування вимог позивач посилається на наступне.

ДП «Луганськвугілля» зареєстроване Управлінням державної реєстрації та міського реєстру Луганської міської ради 09.04.2003 року за реєстраційним №25370169Ю0043256. До Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України відповідач внесений 14.04.2003 року з присвоєнням ідентифікаційного коду 32473323, про що видана довідка №32910. Згідно з встановленим порядком, відповідач взятий на податковий облік в Спеціалізовану державну податкову інспекцію по роботі з великими платниками податків у м. Луганську 06.06.2003 року, про що видана довідка №58/29-011. Крім цього, відповідач зареєстрований платником податку на додану вартість, про що видане свідоцтво від 24.06.2003 року №16033049. Станом на 31.10.2011 року у ДП «Луганськвугілля» лічиться податковий борг з податку на додану вартість на загальну суму 7 943 976,00 грн., який виник з нарахованих, але не сплачених податкових зобовязань, згідно декларації з ПДВ від 19.10.11 №9009059204 та у звязку з порушенням ДП «Луганськвугілля» норм Податкового кодексу України. З метою погашення боргу позивачем вживалися заходи, передбачені Законом України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 № 2181-ІІІ, а саме: направлено першу податкову вимогу від 30.07.2003 року № 1/6, направлено другу податкову вимогу від 05.09.2003 № 2/22. Однак, вжиті заходи не призвели до погашення податкового боргу. Позивач просить стягнути з відповідача податковий борг з податку на додану вартість за рахунок коштів з розрахункових рахунків у банках на загальну суму 7 943 976,00 грн.

У судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги в повному обсязі, надала пояснення, аналогічні викладеним в позовній заяві, просила позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги визнала у повному обсязі, пояснила суду, що за підприємством дійсно існує податковий борг з податку на додану вартість на загальну суму 7 943 976,00 грн. У звязку зі складним фінансовим становищем підприємства, просила суд відстрочити стягнення податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 7 943 976,00 грн. строком до 20.06.2012 року, розстрочити стягнення з розрахункових рахунків ДП «Луганськвугілля» в рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість у сумі 7 943 976,00 грн. строком на 5 років (шістдесят місяців) шляхом сплати податкового боргу рівними частинами по 132 399,60 грн. щомісяця починаючи з червня 2012 року по травень 2017 року включно.

Представник позивача не заперечував проти відстрочення та розстрочення сплати податкового боргу згідно наданого графіка.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом установлено, що відповідач ДП «Луганськвугілля», зареєстрований у якості юридичної особи Управлінням державної реєстрації та міського реєстру Луганської міської ради 09.04.2003 року за реєстраційним №25370169Ю0043256, до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України відповідач внесений 14.04.2003 року з присвоєнням ідентифікаційного коду 32473323, про що видана довідка №32910 (а.с.6,16). Позивач є платником податків та перебуває на податковому обліку в СДПІ у м. Луганську з 06.06.2003 року за №13, згідно з довідкою від 27.08.2010 року № 58/29-011 (а.с.15).

ДП «Луганськвугілля» зареєстроване платником податку на додану вартість, йому присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість 324733212016, про що свідчить свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість від 29.06.2003 року №16033049 (а.с.19).

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобовязаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, установлених законом.

01 січня 2011 року набрав чинності Податковий кодекс України який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, повноваження і обов'язки посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Пунктом 20.1.28 ст. 20 Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2011 року, визначено, що органи державної податкової служби, окрім іншого, мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Таким чином, позивач є органом державної влади, уповноваженим здійснювати функцію контролю за визначенням та сплатою платником податків, повноваження якого на звернення до суду із позовом про стягнення податкового боргу прямо визначені законодавством України.

Відповідно до п. п. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податкове зобовязання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством.

Відповідно до п. п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг це сума грошового зобовязання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобовязання.

П. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України визначено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобовязання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Розділом V Податкового кодексу України врегульовані питання, повязані з обчисленням та сплатою податку на додану вартість.

У відповідності із пунктом 202.1 статті 202 Податкового кодексу України звітним (податковим) періодом по податку на додану вартість є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених цим Кодексом, календарний квартал, з урахуванням таких особливостей:

а) якщо особа реєструється як платник податку з іншого дня, ніж перший день календарного місяця, першим звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня такої реєстрації та закінчується останнім днем першого повного календарного місяця;

б) якщо податкова реєстрація особи анулюється в інший день, ніж останній день календарного місяця, то останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається з першого дня такого місяця та закінчується днем такого анулювання.

Податкова декларація з податку на додану вартість згідно з пунктом 203.1 статті 203 Податкового кодексу України подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Платник податку у відповідності із пунктом 203.2 статті 203 Податкового кодексу України зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Судом установлено, що відповідач узгодив податкові зобовязання з податку на додану вартість, подавши 19.10.2011 року податкову декларацію з податку на додану вартість №9009059204 на суму 7 943 976,00 грн. (а.с.21-23).

У звязку з несплатою у встановлені законом строки узгодженої суми податкового зобовязання з податку на додану вартість сума податкового боргу станом на 31.10.2011 року складає 7 943 976,00 грн., що підтверджується актом звірки (а.с.17) та не заперечується сторонами.

Відповідно до п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

В разі невиконання податкової вимоги орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу, зокрема шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків. Стягнення здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини (пп. 95.1, 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України).

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги (пп. 95.2 cт. 95 Податкового кодексу України).

Відповідно до ст.95 ПК України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Підпунктами 87.1 та 87.2 статті 87 Податкового кодексу України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Відповідно до п.п. 6.2.1. п. 6.2 ст. 6 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (який був чинним до 01.01.2011 року), у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобовязання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Згідно п.п. 6.2.3. п. 6.2 ст. 6 Закону № 2181 податкові вимоги надсилаються:

а) перша податкова вимога- не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобовязання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обовязок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк;

б) друга податкова вимога- не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Податкова вимога вважається надісланою (врученою) фізичній особі, якщо її вручено особисто такій фізичній особі або її законному представникові чи надіслано листом на її адресу за місцем проживання або останнього відомого місця її знаходження із повідомленням про вручення.

У судовому засіданні судом встановлено, що у відповідності із статтею 6, 10 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (який був чинним до 01.01.2011 року) позивачем до ДП «Луганськвугілля» було направлено першу податкову вимогу від 30.07.2003 року № 1/16 (а.с.24) та другу податкову вимогу від 05.09.2003 року № 2/22 (а.с.25). Активи ДП «Луганськвугілля» були передані в податкову заставу, що підтверджується витягом з Державного реєстру обтяжень рухомого майна від 05.04.2011 року № 30936146 (а.с.7). Однак, вжиті заходи не призвели до погашення податкового боргу.

Оскільки перша податкова вимога від 30.07.2003 року № 1/16, друга податкова вимога від 05.09.2003 року № 2/22 є чинними (доказів про відкликання податкових вимог суду не надано), суд прийшов до висновку, що органом державної податкової служби при зверненні до адміністративного суду з поданням про стягнення коштів за податковим боргом дотримані вимоги пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України.

Згідно з положеннями ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Суд розглядає питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення та у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення.

Приймаючи до уваги, що позивач не заперечує проти відстрочення та розстрочення податкового боргу та зважаючи на важке фінансове становище відповідача та значну суму податкового боргу, суд вважає за можливе відстрочити стягнення податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 7 943 976,00 грн. строком до 20.06.2012 року; розстрочити стягнення коштів з рахунків ДП «Луганськвугілля» у рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість у сумі 7 943 976,00 грн. строком на шістдесят місяців, шляхом сплати податкового боргу з червня 2012 року по травень 2017 року включно по 132 399,60 грн. щомісяця.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 6, 7, 17, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську до Державного підприємства «Луганськвугілля» про стягнення податкового боргу з податку на додану вартість в сумі 7 943 976,00 грн. - задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Державного підприємства «Луганськвугілля» (і.к. 32473323, вул. Лермонтова, 1в, м. Луганськ, 91055) податковий борг з податку на додану вартість за рахунок коштів з розрахункових рахунків у банках в сумі 7 943 976,00 грн. (сім мільйонів девятсот сорок три тисячі девятсот сімдесят шість грн. 00 коп.) на користь Державного бюджету України (р/р 31111029700002 в ГУ ДКУ в Луганській області, і.к. 24046582, МФО 804013).

Відстрочити виконання судового рішення про стягнення податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 7 943 976,00 грн. строком до 20.06.2012 року.

Розстрочити виконання судового рішення про стягнення з Державного підприємства «Луганськвугілля» коштів з рахунків у банках, що обслуговують платника податків у рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість у сумі 7 943 976,00 грн. строком на шістдесят місяців, шляхом сплати податкового боргу з червня 2012 року по травень 2017 року включно по 132 399,60 грн. щомісяця.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо субєкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Повний текст постанови складено та підписано 23 грудня 2011 року.

СуддяО.П. Островська