Постанова № 20567117, 21.12.2011, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №10.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

21 грудня 2011 року Справа № 2а-11093/11/1270 Луганський окружний адміністративний суд у складі

судді Тріфанової С.С.

при секретарі Лізогуб Ю.В.

за участю представників сторін від:

прокурора-заявникаСайтарли І.М.(посвідчення №972)

позивача:не зявився

відповідача:ОСОБА_2 (довіреність від 17.10.2011)

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом прокурора м. Сєвєродонецька Луганської області в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області до приватного акціонерного товариства «Армопласт» про стягнення боргу по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, -

ВСТАНОВИВ:

28 листопада 2011 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов прокурора м. Сєвєродонецька Луганської області в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області до приватного акціонерного товариства «Армопласт» про стягнення боргу по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що відповідач ПАТ «Армопласт» був зареєстрований в УПФУ в м. Сєвєродонецьку Луганської області. Згідно зі ст. 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 р. №2464, підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання є платниками єдиного внеску. Відповідно до п.1 ч.2 ст.6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 р. №2464 платники єдиного внеску зобов'язані своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок. Відповідно до п.З розділу VIII прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 р. №2464, з дня набрання чинності цим Законом платники страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування вважаються платниками єдиного внеску. Але в порушення вказаних норм Закону відповідач не сплачує єдиний внесок, у зв'язку з чим станом на 01.10 2011 року у нього утворилася заборгованість перед УПФУ по сплаті внесків згідно звіту за серпень 2011 року у сумі 74 518,97 грн. Згідно п.4 ст.25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 р. №2464 Управлінням Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області на адресу відповідача була направлена вимога №Ю-397/У від 03.10.2011. Відповідач вимогу отримав 08.10.2011, не оскаржив її та не узгодив з органами Пенсійного фонду суму боргу. У зв'язку з чим прокурор м. Сєвєродонецька Луганської області в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області просив стягнути з відповідача на користь УПФУ в м. Сєвєродонецьку Луганської області заборгованість по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 74 518,97 грн.

Ухвалою від 30 листопада 2011 року справу призначено до розгляду у порядку скороченого провадження.

03 грудня 2011 року відповідачем отримано копію ухвали про відкриття скороченого провадження, що підтверджується відміткою про отримання у повідомленні про вручення рекомендованого поштового відправлення.(а.с.21). Разом з тим, у строк, встановлений частиною З статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідачем подано до суду заперечення проти позову.

15 грудня 2011 року ухвалою Луганського окружного адміністративного суду справу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні.

У судовому засіданні прокурор позовні вимоги підтримав, надав пояснення аналогічні викладеним у позові, просив суд задовольнити позовні вимоги. Представник позивача у судове засідання не зявився, про дату та час слухання справи був повідомлений належним чином, від нього надійшло на адресу суду клопотання про розгляд справи без участі представника УПФУ в м. Сєвєродонецьку Луганської області.

Під час судового засідання представник відповідача позовні вимоги не визнав, просив у позові відмовити та посилався на наступне. Так, представником відповідача зазначено, що сплата єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування не є рішенням суб'єкта владних повноважень, а є обов'язком відповідача. Вимогу про сплату боргу, представник відповідача також не вважає рішенням суб'єкту владних повноважень, оскільки на його думку вона не містить вимоги щодо сплати штрафу та пені. Представником відповідача зазначено про те, що у вимозі про сплату боргу на першій сторінці в розшифровці по р/р вказані одні суми, а на зворотному боці - інші. Зазначив також те, що у картках особового рахунку зазначений період розрахунку з 01.09.2011 по 24.10.2011, у той час, коли у позові ідеться мова про заборгованість в період з 01.09.2011 по 30.09.2011. Посилався на те, що у розрахунку суми позову вказано, що відповідачем сплачено з 01.09.2011 по 30.09.2011 суму у розмірі 2329,45 грн., а в картках особового рахунку вказано, що в цей період відповідач перерахував 63719,02 грн. З цих підстав просив відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши пояснення прокурора, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, підтверджується матеріалами справи, що відповідач ПАТ «Армопласт» перебуває на обліку в УПФУ в м. Сєвєродонецьку Луганської області, як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, зареєстрований в якості юридичної особи Виконавчим комітетом Сєвєродонецької міської ради, ідентифікаційний код 04681296. (а.с.6,7).

Відповідно до ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначено Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 р. №2464-УІ.

Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 р. №2464-УІ (далі - Закон №2464-УІ) визначено, що єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Пенсійний фонд України (далі - Пенсійний фонд) - орган, уповноважений відповідно до Закону №2464-УІ вести облік платників єдиного внеску, забезпечувати збір та ведення обліку страхових коштів, контролювати повноту та своєчасність їх сплати, вести Державний реєстр загальнообов'язкового державного соціального страхування та виконувати інші функції, передбачені законом.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 4 Закону №2464-УІ платниками єдиного внеску є - роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Відповідно до частини 2 статті 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Згідно з положеннями ч. 8 ст. 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.

При цьому платники, зазначені у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі). Винятком є випадки, якщо внесок, нарахований на ці виплати, вже сплачений у строки, встановлені абзацом першим цієї частини, або за результатами звірення платника з територіальним органом Пенсійного фонду за платником визнана переплата єдиного внеску, сума якої перевищує суму внеску, що підлягає сплаті, або дорівнює їй. Кошти перераховуються одночасно з отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі. При цьому фактичним отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення) вважається отримання відповідних сум готівкою, зарахування на рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, отримання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей у рахунок зазначених виплат, фактичне здійснення з таких виплат відрахувань згідно із законодавством або виконавчими документами чи будь-яких інших відрахувань.

Базовим звітним періодом є календарний місяць, а для платників, зазначених в абзацах третьому та четвертому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, - календарний рік.

Частиною 11 статті 9 Закону у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом. Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов'язаннями із сплати єдиного внеску зобов'язань із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами зобов'язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань з виплати заробітної плати (доходу).

На підставі пункту 7 частини 1 статті 13 Закону № 2464 Пенсійний фонд та його територіальні органи мають право стягувати з платників несплаченої суми єдиного внеску.

Ч. 4 ст. 25 Закону №2464 передбачено, що територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом Пенсійного фонду в порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики.

У разі якщо згоди з органом Пенсійного фонду не досягнуто, платник єдиного внеску зобов'язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти робочих днів з дня надходження рішення відповідного органу Пенсійного фонду або оскаржити вимогу до органу Пенсійного фонду вищого рівня чи в судовому порядку.

Відповідно до п. 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2464 з дня набрання чинності цим Законом платники страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, вважаються платниками єдиного внеску.

Судом встановлено, підтверджується матеріалами справи, що відповідачем до органів Пенсійного фонду України був поданий звіт про суми нарахованої заробітної плати застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за серпень 2011 року. Зі звіту вбачається, що відповідачем до сплати нарахована сума єдиного внеску у розмірі 78036,38 грн. (а.с.9-13).

Судом установлено, що за ПАТ «Армопласт» виникла заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за серпень 2011 року в сумі 76 848,42 грн., сплачено частково 2 329,45 грн., сума, що підлягає до сплати 74 518,97 грн., що підтверджується карткою особового рахунку платника єдиного внеску за період з 01.09.2011 по 30.09.2011. (а.с.14-17) та розрахунком суми позову (а.с.5).

У зв'язку з тим, що сума страхових внесків відповідачем не була сплачена, відповідно до ч. 4 ст. 25 Закону України №2464 УПФУ в м. Первомайську Луганської області на адресу ПАТ «Армопласт» була направлена вимога про сплату боргу від 03.10.2011 № Ю-397-У (а.с.7).

Вимога про сплату боргу була отримана ПАТ «Армопласт» 08.10.2011, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.8), однак ані узгоджена з органом Пенсійного фонду, ані оскаржена у встановленому порядку відповідачем не була. Відповідач мав сплатити заборгованість у 10-денний термін, але борг не сплатив.

На час розгляду справи, відповідач у добровільному порядку заборгованість по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у сумі 74 518,97 грн. не сплатив, у зв'язку з чим суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне стягнути з приватного акціонерного товариства «Армопласт» заборгованість по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 74 518,97 грн.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

Керуючись ст. ст. 2, 17, 18, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги прокурора м. Сєвєродонецька Луганської області в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області до приватного акціонерного товариства «Армопласт» про стягнення боргу по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з приватного акціонерного товариства «Армопласт» (пр.Гвардійський,30/1, м. Сєвєродонецьк, Луганська область, 93400, інд. код 04681296) на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області (вул. Шевченка, 9, м. Сєвєродонецьк, Луганська область, 93400, р/р 37196049001216, 37195084001216, 37196083001216, 37198070001216, 37195073001216 у відділенні Державного казначейства, МФО 804013) борг по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 74 518,97 грн. (сімдесят чотири тисячі п'ятсот вісімнадцять грн. 97 коп.)

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанову у повному обсязі складено та підписано 23 грудня 2011 року.

СуддяС.С. Тріфанова