Постанова № 20566803, 06.12.2011, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №8.2.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

06 грудня 2011 року Справа № 2а-10136/11/1270 < Текст >

< Текст >

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Чиркіна С.М.

при секретарі: Лушнікової О.С.

за участю:

представника позивача: Сиволобової І.І.

представника відповідача: Протасенко С.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислова компанія « Укртрансдеталь» до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення рішення від 29.09.2011 № 0000342320/0 та зобовязання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

31 жовтня 2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Промислова компанія «Укртрансдеталь» (далі - позивач) звернулось з позовом до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000342320/0 від 29.09.2011, «яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість» за лютий 2011 року на 50204,0 грн., та застосовано штрафні санкції на 1,0 грн., також просив зобов'язати відповідача поновити у податковому обліку право позивача на податковий кредит з податку на додану вартість на суму 50204,0 грн., що виник на підставі господарських стосунків з ТОВ «Стелс-Груп-2010» у лютому 2011 року.

Ухвалою суду від 01 листопада 2011 року відкрито провадження по справі.

Розгляд справи неодноразово відкладався, у звязку неявкою представника позивача, 23.11.2011, та відповідача 01.12.2011.

На виконання вимог ст. 11 КАС України, суд сприяв обєктивному розгляду справи, пропонував сторонам надати наявні докази, а також надавав додатковий час для надання доказів.

В обґрунтування позову позивач послався на зменшення повідомленням рішенням від'ємного значення податку на додану вартість за лютий 2011 року в сумі 50204,0 грн. та застосування штрафних санкцій в сумі 1,0грн.

Наполягав на правомірності заявленої суми від'ємного значення з ПДВ за лютий 2011 року, оскільки фактично угоди з ТОВ «Стелс-Груп-2010» були укладені та виконані.

Вважав висновки відповідача про нікчемність правовідносин Позивача з ТОВ «Стелс-Груп-2010» з причини засудження засновника останнього за злочин, передбачений ст.205 КК України, недоведеними.

На підтвердження виконання договору №1 від 05.01.11 з ТОВ « Стелс-Груп-2010» послався на рахунки-фактури №№69,73 від 17.02.11 та № 78 від 23.02.11. та податкові накладні №№ 22,23 від 17.02.11 та № 25 від 23.02.11

Відповідач позов не визнав, надав заперечення, в якому наполягав на правомірності прийнятого рішення та відсутності підстав для задоволення позову.

На підтвердження правомірності правової позиції послався на вирок Свердловського міськрайонного суду Луганської області від 09.08.11, яким директора ТОВ « Стелс-Груп-2010» ОСОБА_3 визнано винною в скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 205 КК України за ознаками фіктивного підприємництва, а саме створення суб'єкта підприємницької діяльності (юридичної особи) з метою прикриття незаконної діяльності.

Стверджував, що ОСОБА_3, діючи умисно, скоїла діяння, які порушують публічний порядок створення, реєстрації суб'єкта господарювання та заняття підприємницькою діяльністю, реально усвідомлювала надання невідомим особам можливості фактичного управління підприємством від свого імені, тому та не збиралась займатися фінансово-господарською діяльністю зареєстрованого ТОВ «Стелс-Груп-2010».

В судовому засіданні сторони надали пояснення, тотожні даним, викладеним в позовній заяві та запереченнях.

Сторони вважали за необхідне розглянути справу на підставі наявних доказів.

Заслухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст. 69-72 КАС України, суд прийшов до наступного.

Відповідно до ч. 1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Як зазначено в п. 1 ч. 1 ст. З КАС України справа адміністративного суду публічно-правовий спір у якому хоча б однією із сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства.

У відповідності з Конституцією України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій, чи бездіяльності органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Згідно ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Позивач зареєстрований в якості юридичної особи, платника податку на додану вартість, основним видом діяльності якого є виробництво залізничного рухомого складу, запасних частин для залізничних та трамвайних вагонів(а.с.5-11).

Згідно із ст.1 Податковий кодекс України (далі - ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Повноваження відповідача визначені ст. 20 ПК України.

З урахуванням викладеного та вимог статей 17, 18 КАС України, зазначена справа відносяться до юрисдикції адміністративних судів, оскільки учасником спору є суб'єкт владних повноважень (орган державної податкової служби, наділений публічно-владними повноваженнями).

Згідно із ст. 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

В березні 2011 року позивач подав Відповідачу декларацію з податку на додану вартість ( далі -ПДВ) за лютий 2011 року з додатками, в якій було заявлено про наявність у товариства від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного ( за лютий 2011року) звітного (податкового) періоду на суму 50204,0грн.(а.с.13-23).

Відповідно до п.п. 78.1.11 ст. 78 ПК України документальна позапланова виїзна перевірка може здійснюватись на підставі постанови органу дізнання, слідчого, прокурора, винесеної в межах кримінальної справи.

На підставі постанови слідчого СВ ПМ ДПІ в м. Свердловську від 24.06.2011р., з посиланням пп. 78.1.11 п. 78.1 ст.78 Податкового кодексу України та відповідно до наказів № 1540 від 30.08.2011р., № 1550 від 01.09.2011р., № 1564 від 05.09.2011р. уповноваженими особами відповідача 19.09.2011 року проведена позапланова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з Товариством з обмеженою відповідальністю «Стелс-Груп-2010» за період 01.04.2010р. по 30.06.2011р. Перевірку проведено з відома директора ТОВ «ПК «Укртрансдеталь» Левченко Ольги Миколаївни та в присутності головного бухгалтера Тушинської Галини Євгеніївни.

За наслідками перевірки 15.09.2011року складено акт № 596/23-32325477 ( далі - акт № 596, а.с.24-53).

Враховуючи вимоги статей 20, 78 ПК України суд приходить до висновку про правомірність проведення відповідачем перевірки.

За наслідками перевірки з посиланням на вимоги статей 54, 58, 129, 185, 187, 188, 198, 200 ПК України, відповідачем 29.09.2011 року було винесено податкове повідомлення-рішення № 0000342320/0, яким Позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість» за лютий 2011 року на суму 50204,0 грн. та застосовано штрафні санкції на 1,0 грн. (а.с.55).

Зазначене повідомлення рішення направлено 29.09.2011р. та отримано позивачем 19.10.11 (а.с.54).

Правомірність винесення податкового повідомлення-рішення від 29.09.2011 № 0000342320/0 оспорюється позивачем.

Згідно з актом № 596 та податковою декларацією у перевіряємому періоді позивач зазначив від'ємне значення з ПДВ за лютий 2011року за взаємовідносинами з ТОВ «Стелс-Груп-2010».

Згідно із вироком Свердловського міського районного суду Луганської області від 09.08.11р. по кримінальній справі № 1/593/11, ОСОБА_3 засновника ТОВ «Стелс-Груп-2010» визнано винною в скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 205 КК України за ознаками фіктивного підприємництва, а саме створення суб'єкта підприємницької діяльності (юридичної особи) з метою прикриття незаконної діяльності (а.с.121-124).

За даними, викладеними у вироку суду від 09.08.2011 року, директор ТОВ «Стелс-Груп-2010» ОСОБА_3 фактично фінансово-господарську діяльність підприємства не здійснювала, операцій з продажу та придбання товарів (робіт, послуг) не проводила.

З урахуванням вироку суду відповідачем зроблено висновок про те, що ТОВ «ПК «Укртрансдеталь» не придбавало товар у ТОВ «Стелс-Груп-2010», та відповідно поставити його на адресу: ПАТ «Кременчуцький сталеливарний завод» не могло.

Відповідно до п.4 ст. 72 КАС України вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Згідно із ст. 58.1 ПК України у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Відповідно до ст.42 підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями), з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку (відповідно до ст.1 Закону України „Про підприємництво" підприємництво це безпосередня самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність по виробництву продукції, виконанню робіт, наданню послуг з метою отриманню прибутку, яка здійснюється фізичними та юридичними особами, зареєстрованими як суб'єкти підприємницької діяльності у | порядку, встановленому законодавством).

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Водночас статтею 1 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Позивач наполягав на фактичному виконанні договору № 1 від 05.01.2011 року за яким останній мав придбати ТОВ «Стелс-груп-2010» продукцію на суму 600000грн., з урахуванням податку на додану вартість ( далі - договір № 1, а.с.59-60).

Згідно із п.6.2 розрахунки за договором № 1 здійснюються з відстрочкою платежу на 90 днів з моменту поставки або на інших умовах.

За специфікаціями № 2 та № 3, які є додатками до договору № 1 вартість продукції складає 367728грн. (а.с.61,62).

На підтвердження виконання договору №1 від 05.01.11 з ТОВ « Стелс-Груп-2010» послався на рахунки-фактури №№69,73 від 17.02.11 та № 78 від 23.02.11. та податкові накладні №№ 22,23 від 17.02.11 та № 25 від 23.02.11 (а.с.63-68).

Вартість продукції зазначена у специфікаціях, рахунках фактурах та податкових накладних співпадає між собою та складає 367728грн.

Наказом ДПА України № 969 від 21.12.2010 року затверджено форму податкової накладної з податку на додану вартість та порядок її заповнення (далі - наказ 969).

Згідно із п.2 Порядку заповнення податкової накладної , затвердженого вищезазначеним наказом № 969, податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

В податкових накладних №№ 22,23 від 17.02.11 та № 25 від 23.02.11 зазначено, що останні підписані ОСОБА_3

При досліджені доказів договору № 1, податкових накладних №№ 22,23 від 17.02.11 та № 25 від 23.02.11, протоколів допитів обвинуваченої та підозрюваної, біля підпису яких значиться прізвище «Боброва», не озброєним оком убачається розбіжність у виконанні зазначених підписів.

За даними акту № 596, складеним з урахуванням матеріалів кримінальної справи № 1/593/11, згідно наказу № 2 від 09.02.2011 року, директором ТОВ «Стелс-груп-2010» призначено ОСОБА_6, однак вищезазначені документи за лютий підписані від імені ОСОБА_3(а.с.49).

Сторонам були розяснені вимоги статей 69-72 КАС України та наслідки їх невиконання. Сторони не заперечували проти наявних розбіжностей, просили розглянути справу на підставі наявних доказів, без проведення почеркознавчої експертизи.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"(далі - Закон № 996), господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Статтею 9 Закону України № 996 встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до ст.8 Закону України № 996 відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків, як обов'язкова ознака господарської операції кореспондується з нормами Податкового кодексу України.

Так, згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Відповідно до положень ст.198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається:

дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

На пропозицію суду позивач не надав документального підтвердження оплати продукції отриманої від ТОВ «Стелс-груп-2010», пояснивши оплату продукції проведенням взаємозаліків розрахунків, без їх документального підтвердження.

За даними відповідача, розрахунки між суб'єктами господарювання проводились у безготівкові формі, шляхом перерахування грошових коштів з розрахункового рахунку ТОВ «ПК «Укртрансдеталь» на розрахунковий рахунок ТОВ «Стелс-Груп-2010» 260050652. Станом на 30.06.2011 заборгованість ТОВ «ПК «Укртрансдеталь» перед ТОВ «Стелс-Груп-2010» складає 974254,32грн. Зазначені обставини визнані представником позивача (а.с.49).

На пропозицію суду позивачем не надано даних перевезення, зберігання, обліку продукції отриманої від ТОВ «Стелс-Груп-2010».

Таким чином позивачем не надано необхідних первинних документів які-б свідчили про рух активів у процесі здійснення господарської операції за договором № 1, зокрема первинні документи щодо оплати продукції, отримання продукції, перевезення, зберігання продукції тощо.

Враховуючи вищезазначені обставини та висновки, викладені у вироку суду від 09.08.2011 року, суд погоджується з твердженням відповідача в тій частині, що податкові накладні №№ 22,23 від 17.02.11 та № 25 від 23.02.11, в яких в якості уповноваженої особи зазначено прізвище ОСОБА_3, не відображають фактичне здійснення господарської операції за договором № 1.

Не вирішуючи питання щодо нікчемності договору № 1, оскільки це не є предметом даної справи, враховуючи сукупність даних, зазначених у вироку суду, розбіжності у підписах, відсутність первинних документів про рух активів за договором № 1, суд приходить до висновку про відсутність належних та допустимих доказів фактичного здійснення господарської операції між позивачем та ТОВ «Стелс-груп-2010».

При вирішенні даної справи суд не приймає до уваги та не оцінює документи, надані позивачем на підтвердження господарських операції між останнім та ВАТ «Кременчуцький сталеливарний завод», ТОВ «Лемтранс», оскільки господарські операції із зазначеними субєктами не є предметом спору по даній справі та не були підставою для винесення оскарженого рішення відповідача.

Приймаючи до уваги дії відповідача при винесені оскарженого повідомлення - рішення на підставі та в межах наданих повноважень, з урахуванням встановлених обставин, суд приходить до висновку про правомірність податкоовго повідомлення-рішення №0000342320/0, відсутність підстав для його скасування та відповідно відсутність підстав для зобовязання відповідача поновлювати у податковому обліку право позивача на податковий кредит в розмірі суми 50204,0 грн.

З урахуванням викладеного позовні вимоги не підлягають задоволенню.

За відсутності підстав для задоволення позову, відсутні підстави для стягнення судових витрат.

Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 71, 87, 94, 158-163, 167, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

В задоволені позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислова компанія « Укртрансдеталь» до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000342320/0 від 29.09.2011, зобовязання поновити у податковому обліку право ТОВ «Промислова компанія «Укртрансдеталь» на податковий кредит з податку на додану вартість на суму 50204грн. за лютий 2011 року відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

Повний текст постанови складено та підписано 09 грудня 2011 року.

< Текст >

Суддя С.М. Чиркін