Постанова № 20566730, 26.12.2011, Кіровоградський окружний адміністративний суд

Копія

Україна

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 грудня 2011 року Справа № 1170/2а-3161/11

Кіровоградський окружний адміністративний суд

у складі: головуючого судді Пасічник Ю.П.,

при секретарі Юрчук Л.М.,

за участю представників: позивача Гринь О.В.,

відповідача Максимчук О.А., Груша О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Кіровограді адміністративну справу за позовом приватного підприємства «Тепломаш-К»до Кіровоградської обєднаної державної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення-рішення,?

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Тепломаш-К»(далі по тексту-позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Кіровоградської обєднаної державної податкової інспекції (далі по тексту - відповідач), в якому просить скасувати податкове-повідомлення рішення від 10.08.2011р. №0001122330 про сплату податкового зобов'язання за платежем податок на прибуток в сумі 167951 грн., в т.ч. за основним платежем 134361 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 33590 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що на підставі акту виїзної позапланової перевірки відповідачем встановлено порушення позивачем вимог п.п. 5.2.1. п. 5.2., п.п. 5.3.9. п. 5.3. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», у звязку з чим збільшено суму грошового зобовязання за платежем податок на прибуток в сумі 167951 грн., в т.ч. за основним платежем 134361 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 33590 грн.

Позивач не погоджуючись з висновками відповідача зазначає про порушення відповідачем порядку проведення перевірки визначеного Податковим кодексом України.

Крім того, позивач зазначає, що відповідачем під час перевірки безпідставно не враховано первинні документи підтверджуючі валові витрати за перевірений період та реальність господарських операцій з контрагентом ТОВ «Промінь-Л», що в свою чергу мало наслідком неврахування валових витрат.

В судовому засіданні представник позивача вимоги позову підтримав та просив суд позов задовольнити.

Відповідачем подано до суду письмові заперечення, позов не визнається, вказується, що оскаржуване рішення прийнято на підставі, в межах повноважень та у спосіб визначені Податковим кодексом України у звязку ненаданням позивачем документів, які підтверджують валові витрати за перевірений період.

В судовому засіданні 26.12.2011 року на підставі ст. 160 КАС України було проголошено вступну та резолютивну частину постанови. Складення постанови в повному обсязі відкладено до 31.12.2011р.

Розглянувши долучені до справи документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, адміністративний суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню враховуючи наступне.

Відповідно до наказу відповідача від 11.07.2011р. №320 (т. 1 а.с.31) прийнято рішення про проведення позапланової перевірки позивача за період з 01.04.2008р. по 31.12.2010р., термін перевірки 5 робочих днів, починаючи з 12.07.2011р.

На підставі наказу на перевірку були виписані направлення на перевірку від 12.07.2011р. №№135, 136 (т. 2 а.с. 32, 33).

Вищевказаний наказ та направлення були вручені особисто керівникові позивача, що підтверджується його підписами.

У звязку з необхідністю продовження термінів проведення перевірки, відповідачем прийнято наказ №334 від 19.07.2011р. та продовжено перевірку на три робочих дня з 19.07.2011р. по 20.07.2011р. (т.1 а.с.32).

На підставі вказаного наказу були виписано направлення на перевірку від 19.07.2011р. №№146, 147, 148 (т.2. а.с.29-31).

Вказаний наказ та направлення були вручені керівнику позивача, що підтверджується його особистими підписами.

В судовому засіданні 24.11.2011р. керівник позивача Дроженко П.В. підтвердив факт вручення йому наказів та направлень на перевірку.

Згідно п. 81.1 ст. 81 ПК України посадові особи органу державної податкової служби мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

- направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування органу державної податкової служби, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (об'єкта), перевірка якого проводиться (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється), мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника органу державної податкової служби або його заступника, що скріплений печаткою органу державної податкової служби;

- копії наказу про проведення перевірки;

- службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

З урахуванням вищевказаних положень ПК України та фактичних обставин справи, суд не вбачає процедурних порушень в діях відповідача щодо початку проведення перевірки.

Відповідачем проведено виїзну позапланову перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2008р. по 31.12. 2010р.

Результати перевірки оформлені актом №35-10/10-18/33520075 від 27.07.2011 р. (т.1 а.с.11-29).

В ході перевірки встановлено порушення, в т.ч.:

- п.п. 5.2.1 п. 5.2., п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету всього у сумі 134361 грн., в т.ч. по періодах:

- 9 місяців 2008 р. на суму 51033 грн.;

- 2009 рік на суму 119897 грн.;

- І квартал 2009 р. на суму 11118 грн.;

- півріччя 2009 р. на суму 12034 грн.;

- 9 місяців 2009 р. на суму 14152 грн.;

- І квартал 2010 р. на суму 312 грн.

На підставі Акту перевірки, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 10.08.2011р. №0001122330, яким позивачеві визначено податкове зобовязання за платежем податок на прибуток в сумі 167951 грн., в т.ч. за основним платежем 134361 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 33590 грн. (т. 1 а.с.30).

Визначаючи позивачеві податкові зобовязання відповідач виходив з того, що протягом перевіреного періоду позивачем було включено до валових витрат без підтвердження первинними документами бухгалтерського та податкового обліку суму 524060 грн., в т.ч. по періодах:

- ІІІ квартал 2008 р. на суму 204132 грн.;

- IV квартал 2008 р. на суму 275456 грн.;

- І квартал 2009 р. на суму 44472 грн.

В ході перевірки було встановлено, що частина документів бухгалтерського та податкового обліку, позивачем була анульована, на підтвердження чого було надано акт про анулювання документів первинного бухгалтерського обліку від 29.09.2009р. (т. 2 а.с.27).

При цьому, позивачем до початку перевірки не вживались заходи щодо відновлення анульованих документів, як це передбачено п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»та п. 44.6 ст. 44 ПК України.

В ході проведення перевірки позивачем було поновлено та надано на перевірку частину первинних документів, що були враховані посадовими особами відповідача для визначення валових витрат на загальну суму 245301 грн., в т.ч. за періоди:

- ІІ квартал 2008 р. на суму 4698 грн.;

- ІІІ квартал 2008 р. на суму 233907 грн.;

- IV квартал 2008 р. на суму 4428 грн.;

- І квартал 2009 р. на суму 2268 грн.

Таким чином, суд не вбачає протиправності дій посадових осіб відповідача під час проведення перевірки щодо встановлення правомірності формування валових витрат.

Щодо доводів позивача, що відповідачем не враховано частину документів, які підтверджують валові витрати та які були поновлені і надані для перевірки, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 44.5 ст. 44 ПК України у разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів, зазначених в пунктах 44.1 і 44.3 цієї статті, платник податків зобов'язаний у п'ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити орган державної податкової служби за місцем обліку в порядку, встановленому цим Кодексом для подання податкової звітності, та митний орган, яким було здійснено митне оформлення відповідної митної декларації.

Платник податків зобов'язаний відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до органу державної податкової служби, митного органу.

Згідно п. 44.6 ст. 44 ПК України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам органу державної податкової служби, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

З матеріалів справи вбачається, що згідно акту про анулювання документів первинного бухгалтерського обліку від 29.09.2009р. (т. 2 а.с.27), частина документів за період з 01.01.2006р. по 30.04.2009р. позивачем була втрачена у звязку затопленням приміщення для зберігання.

Під час проведення перевірки частина документів позивачем була відновлена та передана посадовим особам відповідача для перевірки, що підтверджується відповідним описом від 27.07.2011р. (т. 2 а.с.76, 77) підписаним посадовим особами відповідача та керівником позивача.

Будь-яких доказів, що якісь документи із вказаного опису не були враховані під час перевірки правомірності формування валових витрат позивачем не надано.

Крім того, суд враховує, що відповідно до п. 44.7 ст. 44 ПК України у разі якщо посадова особа контролюючого органу, яка здійснює перевірку, відмовляється з будь-яких причин від врахування документів, наданих платником податків під час проведення перевірки, платник податків має право до закінчення перевірки надіслати листом з повідомленням про вручення та з описом вкладеного або надати безпосередньо до контролюючого органу, який призначив проведення перевірки, копії таких документів (засвідчені печаткою платника податків (за наявності печатки) та підписом платника податків - фізичної особи або посадової особи платника податків - юридичної особи).

Доказів того, що документи які не враховані під час перевірки, надсилались позивачем відповідачеві поштою або здавались через канцелярію також не надано, а тому суд вважає необґрунтованими доводи позивача щодо неврахування якихось документів.

Враховуючи вищевикладене, суд не приймає до уваги посилання позивача на наявність первинних документів, в т.ч. і тих, які долучені ним до матеріалів справи, оскільки з урахуванням фактичних обставин у справі та в силу п. 44.6 ст. 44 ПК України вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності та проведення перевірки.

Щодо доводів позивача про правомірність віднесення ним до складу валових витрат сум сплачених контрагенту ТОВ «Промінь-Л»суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 55 ГК України суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.

Суб'єктами господарювання є господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку.

Відповідно до ст. 92 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Згідно частин 3, 5 ст. 65 ГК України для керівництва господарською діяльністю підприємства власник (власники) або уповноважений ним орган призначає (обирає) керівника підприємства. Керівник підприємства без доручення діє від імені підприємства, представляє його інтереси в органах державної влади і органах місцевого самоврядування, інших організаціях, у відносинах з юридичними особами та громадянами, формує адміністрацію підприємства і вирішує питання діяльності підприємства в межах та порядку, визначених установчими документами.

З урахуванням вказаних законодавчих норм суд зазначає, що реалізація господарської компетенції юридичної особи, в даному випадку ТОВ «Промінь-Л», здійснюється через відповідні органи, які здійснюють керівництво юридичною особою.

Як зазначає в акті перевірки відповідач та не заперечується позивачем, документи щодо господарських взаємовідносин позивача та ТОВ «Промінь-Л»від імені останнього містять підпис керівника ОСОБА_5.

Вироком Шевченківського районом суду м. Києва від 20.04.2011р. ОСОБА_5 визнано винною та засуджено за вчинення злочину передбаченого ст. 205 ч. 2 КК України (т. 1 а.с. 142-145).

Вироком суду встановлено, що ОСОБА_5 у 2008 році створила субєкт підприємницької діяльності ТОВ «Промінь-Л»з метою прикриття незаконної діяльності. Вказані дії були направлені на легалізацію субєкта підприємництва юридичну особу, без наміру здійснення господарської діяльності, передбаченої законодавством та статутними документами, дала можливість невстановленим особам здійснювати незаконну діяльність використовуючи фіктивну юридичну особу ТОВ «Промінь-Л»і прикривати незаконну фінансово-господарську діяльність інших субєктів підприємницької діяльності.

З урахуванням вищевикладених обставин суд зазначає, що діяльність ТОВ «Промінь-Л»не є господарською діяльністю в розумінні ч. 1 ст. 3 ГК України, а отже первинні документи складені від імені ТОВ «Промінь-Л»не є первинним документами в розумінні ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»і тому не надають права, в т.ч. і позивачеві формувати валові витрати на підставі таких документів.

Враховуючи вищевикладене, в ході розгляду справи судом не встановлено неправомірності дій відповідача під час визначення позивачеві податкових зобовязань, а тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволені адміністративного позову відмовити.

Постанова відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10- денний строк з дня її проголошення апеляційної скарги. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складений 30.12.2011р.

Суддя-підпис.

З оригіналом згідно:

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного судуПасічник Ю.П.