Постанова № 20566547, 23.12.2011, Кіровоградський окружний адміністративний суд

Україна

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 грудня 2011 року Справа № 1170/2а-4775/11

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Нагібіної Г.П.

при секретарі Дигас В.М.

за участю:

представника позивача Кузенного О.В.

представника відповідача Бобух С.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Енергосервіс-Кіровоград»до Кіровоградської обєднаної державної податкової інспекції про визнання протиправним та скасування рішення,

ВИКЛАД ОБСТАВИН:

ТОВ «Енергосервіс-Кіровоград»звернулось до Кіровоградського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом про скасування податкового повідомлення-рішеня Кїровоградської ОДПІ №0001192310 від 02.11.2011 року, яким збільшено суму грошового зобовязання з податку додану вартість в розмірі 12935 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що Кіровоградська ОДПІ неправомірно дійшла висновку про нікчемність правочину між ТОВ «Енергосервіс-Кіровоград»та ПП «Белвас», оскільки придбання ТМЦ підтверджується первинними документам, а тому підприємство правомірно сформувало податковий кредит за правочинами з ПП «Белвас».

В судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги позовної заяви, просив суд задовольнити їх повністю з підстав зазначених в позові. Крім того, представник позивача зазначив суду, що укладання договору суборенди приладів та засобів вимірювання та купівлі-продажу ТМЦ з ПП «Белвас»послуг були реально укладені та виконані в повному обсязі. Орендовані засоби вимірювання та придбані ТМЦ використовувались позивачем у його господарській діяльності.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення адміністративного позову надавши суду заперечення, просив суд відмовити в його задоволенні, оскільки вважав, що угоди між ТОВ «Енергосервіс-Кіровоград»та ПП «Белвас»мали нікчемних характер.

Свідок ОСОБА_5 (директор та засновник ПП «Белвас») в судовому засіданні підтвердив факт укладення правочинів з ТОВ «Енергосервіс-Кіровоград»і пояснив суду, що засоби вимірювання були ним орендовані у ТОВ «Євросвіт»для подальшої передачі в суборенду. Також свідок зазначив, що ним у ТОВ «Євросвіт»був придбаний уголок та полосу для подальшої її реалізації, яка зберігалась на вулиці біля орендованого ним офісу. Доставлявся товар ТОВ «Євросвіт»власним транспортом. В подальшому реалізовані ТМЦ були ТОВ «Енергосервіс-Кіровоград»власним транспортом вивезені.

На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України від 06.07.2005 р. № 2747-ІУ (далі КАС України) в судовому засіданні 23.12.2011 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено у строк до 28.12.2010 р., про що повідомлено сторонам після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні.

Дослідивши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, свідка, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, адміністративний суд,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Енергосервіс-Кіровоград»зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Кіровоградської міської ради про що видано свідоцтво про державну реєстрацію Сергія А00 №077877 та відомості щодо нього внесені до ЄДР (а.с.23,24).

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 17 КАСУ, юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із субєктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Згідно статті 1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»від 4 грудня 1990 року N 509-XII, державні податкові інспекції в районах, містах, районах у містах входять до системи органів державної податкової служби.

Кіровоградська ОДПІ (далі відповідач) в розумінні пункту 7 частини 1 статті 3 КАС України, є субєктом владних повноважень, рішення якого оскаржені.

Посадовими особами податкового органу 18.10.2011 р. проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Енергосервіс-Кіровоград» код ЄДРПОУ 33796965 з питання дотримання вимог податкового законодавства, в частині правомірності нарахування податкових зобовязань та податкового кредиту з податку на додану вартість та правомірності декларування валових доходів та валових витрат з податку на прибуток по взаємовідносинах із ПП «Белвас»код ЄДРПОУ 32222453 за період з 01.04.2011 р. по 30.06.2011 р., за результатами якої складено акт №120/23-1/33796965 від 18.10.2011 р. (а.с.12-20), висновком якого є порушення, на думку відповідача, ТОВ «Енергосервіс-Кіровоград»:

- п.198.2, 198.3, 198.6 ст.198 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-ІV в результаті чого встановлено занижено податок на додану вартість за період з 01.04.2011 р. по 30.06.2011 р. всього в сумі 12934 грн., в т.ч. за квітень 2011 р. у сумі 2300 грн., за травень 2011 р. у сумі 5624 грн., за червень 20011 р. у сумі 5010 грн.

На підставі акту перевірки Кіровоградською ОДПІ винесене податкове повідомлення-рішення від 02 листопада 2011 р. №0001192310, яким збільшено суму грошового зобовязання з податку додану вартість в розмірі 12934 грн. - за основаним платежом та 1 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (далі оскаржуване рішення, а.с.22).

Стосовно оскаржуваного рішення, суд назначає наступне.

Відповідно до пункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-ІV (далі ПК України), господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Позивач має свідоцтво про атестацію №2313 від 23.12.2008 р. яке засвідчує, що електротехнічна лабораторія ТОВ «Енергосервіс-Кіровоград»відповідає критеріям атестації й атестована на проведення вимірювань у сфері поширення державного метрологічного нагляду (а.с.33) та Дозвіл на виконання роботи підвищеної небезпеки № 745.09.30-74.30.0 на проведення випробувань обєктів від 19.03.2009 р. (а.с.34).

Згідно з довідки АА №013875 з ЄДРПОУ позивач займається такими видами діяльності за КВЕД 74.30.0 технічні випробування та дослідження, 31.10.3 монтаж електродвигунів, генераторів і трансформаторів, 31.20.1 виробництво електророзподільної та контрольної апаратури, 31.20.3 монтаж електророзподільної та контрольної апаратури та ін. (а.с.24), тобто орендовані прилади та засоби вимірювальної техніки використовувалось позивачем в межах його господарської діяльності. Крім того, для приведення виміряних параметрів контурів заземлення електрообладнання до вимог нормативної документації позивач використовував придбані у ПП «Белвас»матеріали.

Зі змісту акту перевірки №120/23-1/33796965 від 18.10.2011 р. суд вбачає, що посадові особи податкового органу дійшли висновку про те, що господарські операції щодо придбання позивачем у ПП «Белвас»ТМЦ та суборенди ЗВТ на загальну суму 64670 грн. в т.ч. ПДВ 12934 грн. не спрямовані на настання правових наслідків, оскільки правочини укладені позивачем з ПП «Белвас»є нікчемними.

Такі висновки посадовими особами податкового органу зроблені з огляду на те, що актом Кіровоградської ОДПІ від 12.07.2011 р. № 65/23-1/32222453 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «Белвас»в частині правомірності нарахування податкових зобовязань та податкового кредиту з ПДВ та правомірності декларування валових доходів та витрат з податку на прибуток по взаємовідносинах з ПП «Євросвіт»встановлено, що ПП «Белвас»укладені правочини, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені такими правочинами та мають ознаки нікчемності та є нікчемними по ланцюгу «вигодонабувача», в т.ч. ТОВ «Енергосервіс-Кіровоград»на загальну суму 64670 грн. в т.ч. ПДВ 12934 грн.

Позивачем подано до податкового органу податкову декларацію з податку на додану вартість за квітень 2011 р. де в рядку 10.1 розділі ІІ «Податковий кредит»зазначена сума 11500 грн. до якої віднесена сума податкового кредиту за квітень 2011 р. по взаємовідносинах з ПП «Белвас»- 2300 грн. (а.с.194-196). Зазначена сума податкового кредиту сформована позивачем на підставі податкових накладних від 28.04.2011 р. №186 та №187 виписаних ПП «Белвас»(а.с.38,46).

Також позивач подав до податкового органу податкову декларацію з податку на додану вартість за травень 2011 р. де в рядку 10.1 розділі ІІ «Податковий кредит»зазначена сума 6447 грн. до якої віднесена сума податкового кредиту за травень 2011 р. по взаємовідносинах з ПП «Белвас»- 5624 грн. (а.с.197-200). Зазначена сума податкового кредиту сформована позивачем підставі податкових накладних від 31.05.2011 р. №172 та №173 виписаних ПП «Белвас»(а.с.40,44).

В податковій декларації з податку на додану вартість за червень 2011 р. позивач в рядку 10.1 розділі ІІ «Податковий кредит»зазначив суму 25050 грн. до якої віднесена сума податкового кредиту за червень 2011 р. по взаємовідносинах з ПП «Белвас»- 5010 грн. (а.с.201-203). Зазначена сума податкового кредиту сформована позивачем підставі податкових накладних від 30.06.2011 р. №131 та №132 виписаних ПП «Белвас»(а.с.42,48).

Пунктом 198.1 статті 198 ПК України, визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно пунктом 198.3 статті 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Аналізуючи вищезазначені норми ПК України, суд дійшов висновку, що єдиною правовою підставою для формування податкового кредиту є належним чином оформлена податкова накладна. Відповідачем заперечень щодо форми самих податкових накладних не заявлялись. Дослідивши податкові накладні, суд вважає, що жодних порушень у їх заповненні не має, тобто господарські операції в податковому обліку оформлені без порушень.

Стосовно реальності господарських операцій, суд дійшов на наступних висновків.

На підставі договору суборенди приладів та засобів вимірювальної техніки № 4/11 від 04.01.2011 р. укладеного ПП «Белвас»з позивачем, орендодавець (ПП «Белвас») зобовязується надати в тимчасове користування, а орендар (ТОВ «Енергосервіс-Кіровоград») прийняти, сплатити користування і своєчасно повернути прилади та засоби вимірювальної техніки (далі ЗВТ) в справному стані з урахуванням нормального зносу відповідно до номенклатури (а.с.35).

Згідно акту приймання-передачі приладів та засобів вимірювальної техніки до договору №4/11 від 4 січня 2011 р. орендодавець передав, а орендар прийняв мегаометри понад 1000В 1 шт., мости постійного струму кл.т.0,05-0,2 1 шт., омметри, мілілмметри, мікро омметри 2 шт., амперметри, вольтметри, ватмерти пост. та змін. струму 2 шт., кліщі струмовимірювальні 1 шт., прилади комбіновані (тестери) 1 шт., установка випробувальна АИИ-70 1 шт., вимірювач ланцюга фаза-нуль та струму короткого замикання 1 шт. (а.с.36).

За наслідками суборенди ЗВТ щомісяця (квітень, травень, червень) ПП «Белвас»та позивачем складені акти здачі-приймання роботі (надання послуг), а саме: №АУ-0000106 від 28.04.2011 р. (а.с.37), № ОУ-00107 від 31.05.2001 р. (а.с.39) та №ОУ-0139 від 30.06.2011 р. (а.с.41), якими підтверджено надання послуг по оренді ЗВТ за відповідні місяці. Крім того, за фактом реально отриманих послуг ПП «Белвас»виписані податкові накладні:

-від 28.04.2011 р. № 186 на суму 5700 грн., в т.ч. ПДВ 950 грн. (а.с.38);

-від 31.05.2011 р. № 173 на суму 5700 грн., в т.ч. ПДВ 950 грн. (а.с.40);

-від 30.06.2011 р. № 131 на суму 5700 грн., в т.ч. ПДВ 950 грн.(а.с.42).

Розрахунок за оренду ЗВТ позивачем проведений безготівково в повному обсязі, що підтверджується копіями виписки по рахунку (а.с.49-50).

Отримані за договором суборенди ЗВТ позивачем були перевірені Державним підприємством «Кіровоградський регіональний центр стандартизації, метрології та сертифікації», що підтверджується податковою накладною від 09.08.2011 р. №455, заявою-рахунком №7238 від 08.08.2011 р. та актом здачі-приймання робіт по заявці №7238 від 09.08.2011 р.

Отримані від ПП «Белвас»ЗВТ були використані позивачам в своїй господарській діяльності, що підтверджується первинними податковими та господарськими документами, а саме договорами про надання послуг, актами здачі-приймання робіт, протоколами вимірювання опору розтікання на основних заземлювачах і заземленнях магістралей і устаткування, протоколами перевірки ізоляції, протоколами перевірки повного опору петлі фаза-нуль (а.с.59-109).

Все вищеописане дає суду підставу дійти висновку, що ЗВТ дійсно були передані ПП «Белвас»позивачу та використані ним у своїй господарській діяльності, що доводить помилковість висновків податкового органу щодо нікчемності правочинів, а відтак і висновки про збільшення грошового зобовязання з ПДВ в сумі 2850 грн. є неправомірними.

Крім того, за усною угодою позивачем у ПП «Белвас»були придбані ТМЦ, а саме:

- в квітні 2011 р. уголок, сталь 0-3 ПС 90х90х6 та полоса 6х60 СТ, ЗПС на загальну суму 8100 грн., в т.ч. ПДВ 1350 грн.;

- в травні 2011 р. уголок, сталь 0-3 ПС 90х90х6 та полоса 6х60 СТ, ЗПС на загальну суму 28044 грн., в т.ч. ПДВ 4674 грн.;

- в червні 2011 р. уголок, сталь 0-3 ПС 90х90х6 та полоса 6х60 СТ, ЗПС на загальну суму 24360 грн., в т.ч. ПДВ 4060 грн..

ПП «Белвас»на підтвердження господарських операцій по періодах виписані:

- видаткова накладна №РН-0000148 від 28.04.2011 р.та податкова накладна від 28.04.2011 р. №187 на загальну суму 8100 грн., в т.ч. ПДВ 1350 грн. (а.с.45,46);

- видаткова накладна №250 від 31.05.2011 р. та податкова накладна від 31.05.2011 р. №172 на загальну суму 28044 грн., в т.ч. ПДВ 4674 грн. (а.с.43,44);

- видаткова накладна. №РН-00262 від 30.06.2011р. та податкова накладна від 30.06.2011 р. №132 на загальну суму 24360 грн., в т.ч. ПДВ 4060 грн. (а.с.47,48).

Розрахунок за отримані ТМЦ позивачем проведений безготівково в повному обсязі, що підтверджується копіями виписки по рахунку (а.с.49-50).

Представник позивача та свідок зазначили в судовому засіданні, що придбані ТМЦ позивачем були самостійно забрані з подвіря перед офісом ПП «Белвас»власним транспортом позивача ИЖ 27175, державний номер НОМЕР_1, який знаходиться на балансі ТОВ «Енергосервіс-Кіровоград».

Придбані ТМІ позивач використав в своїй господарській діяльності для ремонту контурів заземлення у замовників, що підтверджується актами списання №СпТ-004 від 29.04.2011 р., №СпТ-0005 від 31.05.2011 р. та №СпТ-0006 від 30.06.2011 р. (а.с.190-192).

Тобто, зміст вище перелічених правочинів мав як реальний так і економічний зміст. А тому, суд дійшов висновку про реальність господарських операцій, відтак позивачем правомірно віднесено до складу податкового кредиту суму 10084 грн.

Згідно частини 1 статті 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Частиною 1 статті 70 КАС України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Суд не приймає в якості належного доказу безтоварності господарських операцій посилання відповідача на акт перевірки господарської діяльності ПП «Белвас», оскільки останній не може бути належним та беззаперечним доказом безтоварності чи нікчемності господарських операцій.

Відповідач в судове засідання не надав доказів, які б свідчили про безтоварність господарської операції позивача за правочинами з ПП «Белвас». Не зазначено про такі обставини і в акті перевірки та в запереченнях на адміністративний позов. За ініціативою суду в судове засідання викликався в якості свідка ОСОБА_5, який підтвердив в судовому засіданні факт здійснення правочинів з позивачем та оглянувши первинні податкові та бухгалтерські документи, зазначив, що останні підписані ним особисто.

Враховуючи доведеність в судовому засіданні факту реальності господарських операцій позивача з ПП «Белвас»висновок відповідача про збільшення грошового зобовязання з податку на додану вартість в сумі 12934грн. (2850 грн. + 10084 грн.) основного платежу та 1 грн. штрафні (фінансові) санкцій є протиправним, а тому позовні вимоги належить задовольнити.

Стосовно посилання відповідача щодо порушення позивачем під час укладення правочину норм цивільного законодавства, суд зазначає наступне.

Перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 Цивільного Кодексу України, згідно якої правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено обставин, які б свідчили про нікчемність правочину між позивачем ПП «Тарон-Кір». Таким чином, суд вважає помилковими та необґрунтованими висновки податкового органу про нікчемність фінансово-господарських операцій між позивачем та його контрагентом ПП «Тарон-Кір».

Водночас податкові органи не позбавлені права звернутися до адміністративного суду з вимогою про визнання недійсним правочину, укладеного між останнім у ланцюгу постачань платником податку та його контрагентом, з метою, завідомо суперечною інтересам держави та суспільства та стягнення в дохід держави коштів, одержаних сторонами оспорюваного правочину за такими угодами, як це установлено частиною третьою статті 228 Цивільного кодексу України.

Згідно частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Дані положення кореспондуються з вказаним у п.1 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ»від 6 березня 2008 року № 2 (далі постанова Пленуму).

З огляду на зазначену норму під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень суди незалежно від підстав, наведених у позовній заяві, повинні перевіряти їх відповідність усім зазначеним вимогам (пп.3 п.1 постанови Пленуму).

Встановлення невідповідності діяльності субєкта владних повноважень хоча б одному із зазначених критеріїв для оцінювання його рішень, дій та бездіяльності може бути підставою для задоволення адміністративного позову, однак лише за умови, що встановлено порушення прав, свобод та інтересів позивача.

Оскільки в судовому засіданні встановлено, що Кіровоградською ОДПІ безпідставно збільшено позивачу грошове зобовязання з податку на додану вартість, тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги про скасування оскаржуваного рішення належить задовольнити у повному обсязі.

У відповідності до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Відповідно до Закону України «Про судовий збір»від 8 липня 2011 року N 3674-VI сума сплати судового збору за подання позовної заяви немайнового характеру складає 28,23 грн.

Сплата позивачем судового збору в розмірі 129,35 грн. підтверджується квитанцією № 564.519.1 від 11.11.2011 р. (а.с.125), але поверненню з Державного бюджету України підлягає лише сума 28,23 грн. Стосовно повернення надмірно сплаченої суми судового збору позивачем вимог не заявлялось.

Судом під час судового засідання розяснено право на звернення до суду з заявою про повернення надмірно сплаченого судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 17, 86, 94, 158, 163-165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Енергосервіс-Кіровоград»до Кіровоградської обєднаної державної податкової інспекції про визнання протиправним та скасування рішення задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Кіровоградської обєднаної державної податкової інспекції від 02 листопада 2011 р. №0001192310, яким збільшено грошове зобовязання з податку на додану вартість в сумі 12934 грн. за основним платежом та 1 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Присудити товариству з обмеженою відповідальністю «Енергосервіс-Кіровоград»судовий збір в розмірі 28,23 грн., зобовязавши Державне казначейство України в Кіровоградській області стягнути 28,23 грн. з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунку Кіровоградської обєднаної державної податкової інспекції.

Постанова суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 254 КАС України.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі, протягом десяти днів з дня проголошення постанови суду, апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд, з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови суду виготовлений 26.12.2011 р.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду Г.П. Нагібіна