Постанова № 20566522, 19.12.2011, Кіровоградський окружний адміністративний суд

Україна

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

-------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 грудня 2011 року Справа № 1170/2а-3490/11

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Сагуна А.В.;

при секретарі Мітіній І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кіровограді адміністративну справу за позовом публічного акціонерного товариства "Кіровоградавтотранс" до Кіровоградської об'єднаної державної податкової державної інспекції про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Кіровоградавтотранс" ( в подальшому - ПАТ "Кіровоградавтотранс" або позивач) звернулося в суд з адміністративним позовом до Кіровоградської обєднаної державної податкової інспекції (далі по тексту - Кіровоградська ОДПІ або відповідач), в якому просило скасувати податкові повідомлення-рішення №0000852310 від 06.09.2011, №0000842310 від 06.09.2011.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем після адміністративного оскарження, прийнято зазначені рішення, які є необґрунтованими та безпідставними, оскільки в ході перевірки відповідачем зроблено хибні висновки щодо нікчемності господарський операцій, які фактично відбулися. Зазначені висновки відповідача не відповідають вимогам чинного законодавства, зокрема ст.215 ЦК України.

Посилання відповідачем на порушення, встановлені актами перевірки контрагентів позивача, є протиправним, оскільки висновки викладені в таких актах можуть стосуватися лише того платника податку, по якому така перевірка проведена.

Також відповідачем безпідставно зроблено висновок щодо обовязку позивача внести до бюджету авансовий внесок з податку на прибуток у розмірі 51551 грн. на підставі ст. 30 Закону України «Про акціонерні товариства», оскільки рішення про виплату дивідендів за 2009 рік акціонерами не приймалися, дивіденди не сплачувались.

Представник відповідача надав до суду письмові заперечення, в яких просив відмовити в задоволенні позовних вимог з підстав законності оскаржуваних рішень, які прийнято на підставі обґрунтованих висновків перевірки, в ході якої встановлено порушення податкового законодавства з боку позивача ( а.с.153 - 158 т.1).

У судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги з підстав, зазначених у позовній заяві.

Представники відповідача в судовому засіданні заперечили проти задоволення адміністративного позову з підстав зазначених у письмових запереченнях.

Заслухавши представників сторін, оцінивши наявні в матеріалах справи та досліджені в судовому засіданні докази, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що у період з 26.04.2011 по 26.05.2011 посадовим особами ДПА у Кіровоградській області та Кіровоградської ОДПІ, проведена планова виїзна перевірка ПАТ "Кіровоградавтотранс", з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.01.2008 по 31.12.2010, про що складено акт №53/23-1/03117369 від 02.06.2011 (а.с. 22-129 т.1).

Як вбачається з вказаного акту, в ході перевірки, виявлено порушення п.п. 4.1.1, п.4.1, ст.4, п.5.1, п.п 5.2.1 п.5.2 п.п.5.3.9 п.5.3, п.5.9, ст.5 та п.п.7.8.2 п.7.8 ст.7 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток в сумі 589 198 грн.; п.п. 7.3.1 п.7.3, п.п. 7.4.1, п.п 7.4.5, п.7.4 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 1192 811 грн.

На підставі акту перевірки Кіровоградською ОДПІ прийнято податкові повідомлення-рішення №0000552310, №0000542310 від 20.06.2011, які було оскаржено позивачем в адміністративному порядку до ДПА у Кіровоградській області.

Рішенням ДПА у Кіровоградській області про результати розгляду первинної скарги №2954/10/25014 від 29.08.2011 ( а.с. 14-21 т.1) частково задоволено скаргу позивача та скасовані податкові повідомлення-рішення від 20.06.2011 за №0000552310 в частині сплати грошового зобовязання по податку на прибуток в сумі 364134 грн., застосованої штрафної (фінансової) санкції в сумі 91033, 5 грн.; та №0000542310 в частині сплати грошового зобовязання з податку на додану вартість у сумі 110833 грн., застосованої штрафної (фінансової) санкції в сумі 27708,25 грн. та відмовлено в задоволенні скарги в іншій частині.

На підставі акту перевірки, з урахуванням зазначеного вище рішення ДПА у Кіровоградській області, Кіровоградською ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення №0000852310 від 06.09.2011, яким за порушення п.п. 4.1.1, п.4.1, ст.4, п.5.1, п.п 5.2.1 п.5.2 п.п.5.3.9 п.5.3, п.5.9, ст.5 та п.п.7.8.2 п.7.8 ст.7 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, згідно пп. 54.3.2 п.54.3 ст.54, ч.1 п.123.1 ст.123 ПК України, позивачу визначено зобовязання з податку на прибуток за основним платежем у сумі 168 601 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 42 150 грн. (а.с. 10-11, т.1, а.с. 13-15, 23-26 т.3).

Як слідує з акту перевірки та пояснень представників відповідача у судовому засіданні, в порушення вимог п.5.1, п.п. 5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3, ст.5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” позивачем безпідставно включено до складу валових витрат вартість придбання робіт від ТОВ «Досвід»у розмірі 643552 грн. (а.с.34-36 т.1).

Так, на думку відповідача, ТОВ «Досвід»за період з 01.07.2009 по 31.01.2010 було придбано послуги у ПП «Дол-В», які в подальшому було реалізовано позивачу. Відповідач вважає правочини між ТОВ «Досвід»та ПП «Дол-В»нікчемними та такими, що не створюють юридичних наслідків, крім тих, що повязані з їх недійсністю.

Так, відповідно до пункту 5.1, підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 28.12.94 №334/94-ВР (в подальшому - закон України від 28.12.94 №334/94-ВР), валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

До складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.8 цієї статті.

До таких обмежень, згідно підпункту 5.3.1 вищевказаного Закону, віднесено включення до валових витрат витрати на потреби, не пов'язані з веденням господарської діяльності та згідно підпункту 5.3.9 - витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Пунктом 5.11 статті 5 Закону України від 28.12.94 №334/94-ВР заборонено установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових, крім тих, що зазначені в цьому Законі.

Правила ведення податкового обліку визначаються статтею 11 Закону України від 28.12.94 №334/94-ВР, при цьому вказана стаття не містить будь-яких вимог до наявності документів, що підтверджують право на віднесення певних витрат до складу валових витрат.

Згідно статті 1 Закону України від 16.07.99 року N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Відповідно до підпункту 11.2.1 пункту 11.2 статті 11 Закону України від 28.12.94 №334/94-ВР, датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

З матеріалів справи встановлено, що між ПАТ "Кіровоградавтотранс" та ТОВ «Досвід»укладено договори на виконання ремонтно - будівельних робіт від 01.12.2009 по ремонту топочної автовокзалу №1 в м. Кіровоград, від 01.12.2009 по монтажу кабельної лінії автовокзалу №1 в м. Кіровоград, від 01.12.2009 по ремонту навісу пасажирської платформи на автовокзалі №5 в м. Кіровоград, від 01.12.2009 по ремонту офісних приміщень ПАТ "Кіровоградавтотранс" , від 21.09.2009 по виконанню ремонтних робіт на автостанції в м. Гайворон, від 25.01.2010 по виконанню ремонтних робіт в м. Олександрія, (а.с.41-43, 52-54, 61-62, 76-78, 98-99, 118-119 т.2).

Відповідно до досліджених в судовому засіданні письмових доказів, ТОВ «Досвід»з 12.05.2006 по 12.05.20111 здійснювало діяльність, що підлягала обовязковому ліцензуванню, в тому числі з виконання будівельних робіт (а.с.138-139 т.2)

ТОВ «Досвід»згідно укладених договорів проведено ремонтно - будівельні роботи на обєктах позивача, за результатами чого складено довідки про вартість виконаних робіт форми КБ-3 та акти приймання виконаних підрядних робіт форми КБ-2в ( а.с. 44-50, 55-59,63-67, 79-88, 100-108, 120-128).

Таким чином, зазначені договори, які виконано в повному обсязі, довідки про вартість виконаних робіт форми КБ-3 та акти приймання виконаних підрядних робіт КБ-2в , є первинним документом, на підставі яких відбулась господарська операція з надання ремонтно - будівельних послуг.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що отриманні за зазначеними вище договорами послуги були отриманні позивачем у зв'язку та з метою їх використання у власній господарській діяльності, а тому правомірно включені до валових витрат, що також підтверджується обов'язковим первинними документами - договорами та актами приймання-передачі виконаних робіт в розумінні підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 від 28.12.94 №334/94-ВР.

Щодо визнання договорів між позивачем та ТОВ «Досвід», між ТОВ «Досвід»та ПП «Дол.-В»нікчемним, то суд, надавши оцінку представленим доводам, дійшов висновку про відсутність у податкового органу підстав для цього. Суд вважає за необхідне зазначити, що при визнанні договорів нікчемними податковим органом не дотримано приписів законодавчих норм, тобто не встановлено вини та умислу позивача, спрямованих на заволодіння державним майном, порушення публічного порядку, не надано доказів про умисність укладання угод з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства. А безтоварність здійснених позивачем господарських операцій, на що посилається відповідач, не підтверджена у встановленому законом порядку жодним доказом, сам висновок носить характер припущення.

З огляду на зазначені обставини, суд вважає, що позиція податкового органу про фіктивність та нікчемність правочинів між позивачем та ТОВ «Досвід»ґрунтується на припущеннях, оскільки відсутність взаємовідносин між ТОВ «Досвід»та ПП «Дол.-В»(на думку відповідача), не виключає обставин отримання позивачем від ТОВ «Досвід»ремонтно - будівельних робіт та використання їх у власній господарській діяльності.

Таким чином, позивачем згідно наявних первинних бухгалтерських документів, правомірно віднесено до складу валових витрат вартість послуг отриманих від ТОВ «Досвід»в розмірі 643552 грн.

Також, судом встановлено, що відповідно до акту перевірки позивачем в порушення вимог п.5.1, п.п. 5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3, ст.5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” безпідставно включено до складу валових витрат, витрати по придбанню товарів, послуг від підприємств які мають ознаки «фіктивності», а саме від ПП «Агроленд-КР»в розмірі 1472685 грн. (а.с.32 т.1), від ПП «Інбудтраст»у розмірі 1168260 грн. (а.с.33 т.1), від ПП «Дол-В»у розмірі 602917 грн.(а.с.34 т.1).

Висновок податкового органу щодо «фіктивності»зазначених контрагентів ґрунтується на службовій записці ГВПМ від 28.04.2011 №2048/26-3109 (а.с.163-164 т.1), акту невиїзної позапланової перевірки ПП «Агроленд-КР»від 09.08.2010 за №26/23-60/34629091, акту невиїзної позапланової перевірки ПП «Дол-В»№27-23-30/34724268, пояснень ОСОБА_1, ОСОБА_2 (а.с.165-166, 180-182 т.1), висновків почеркознавчого дослідження (а.с.167-179,183-189, 190-196).

Згідно пояснень представників відповідача, наданих в судовому засіданні, невиїзна позапланова перевірка ПП «Інбудтраст»взагалі не проводилась.

Суд не приймає доводи податкового органу про фіктивність зазначених вище контрагентів, оскільки відповідачем не надано доказів про порушення відносно посадових осіб ПП «Агроленд-КР», ПП «Дол-В», ПП «Інбудтраст»кримінальних справ за ознаками злочину, передбаченого ст.205 КК України («фіктивне підприємництво»). Також, відповідачем не надано до суду доказів, а саме обвинувальних вироків, набравших закону силу, щодо ухилення від сплати податків по господарських операціях з позивачем, посадових осіб зазначених контрагентів.

Безпідставним є також висновок податкового органу, що господарські операції з ПП «Агроленд-КР», ПП «Дол-В», ПП «Інбудтраст»не були реальними, оскільки правочини укладені між позивачем та його контрагентами в установленому законом порядку визнані недійсними не були.

Натомість, в судовому засіданні встановлено, що між позивачем та ПП «Агроленд-КР»укладено договори купівлі продажу будівельних матеріалів від 27.11.2008, від 29.01.2009, від 30 03.2009, договори про надання інформаційно-консультаційних послуг «Ринок автоперевезень»від 13.11.2008 та від 01.06.2009 (а.с. 216-217, 228-229, 241-242. т.1, а.с.60-61, 64-65 т.3); між позивачем та ПП «Інбудтраст»укладено договори купівлі продажу будівельних матеріалів від 26.07.2009, від 20.07.2009, від 05.11.2009 (а.с. 1-3, 6-8, 29-30 т.2); між позивачем та ПП «Дол-В»укладено договір купівлі-продажу будівельних матеріалів від 27.04.2009, договір на виконання будівельних робіт (а.с.19-20 т.2).

Позивачем, на виконання зазначених договорів, отримано товар та послуги, відповідно до первинних документів, а саме видаткових накладних та актів прийняття виконаних робіт ( а.с. 215,219,231,244 т.1, а.с. 5, 10,22,32,13 т.2 , а.с. 59, а.с 63, 67-201 т.3), віднесено їх вартість до складу валових витрат, відповідно до зазначених вище вимог Закону України від 28.12.94 №334/94-ВР.

Згідно пояснень представника позивача, наданих в судовому засіданні, отриманий товар зберігався в підвальних приміщеннях та використовувався при виконанні ремонтно - будівельних робіт на обєктах, що належать йому на праві власності та орендованих обєктах (а.с. 226-247 т.2).

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що отримання за зазначеними вище договорами товари та послуги були отриманні позивачем у зв'язку та з метою їх використання у власній господарській діяльності, а тому правомірно включені до валових витрат, що також підтверджується обов'язковим первинними документами - договорами, видатковими накладними та актами приймання-передачі виконаних робіт в розумінні підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України від 28.12.94 №334/94-ВР.

Крім того, відповідно акту перевірки позивачем в порушення вимог п.п. 5.2.1 п.5.2, ст.5 Закону України від 28.12.94 №334/94-ВР, безпідставно включено до складу валових витрат вартість консультаційних послуг отриманих від ПП «Транс-ВМ»в сумі 232000 грн. (а.с.36 т.1).

Судом встановлено, що між позивачем та приватним підприємством ПП «Транс-ВМ»укладено договір про надання інформаційних (консультаційних) послуг без номеру від 03.11.2008 (а.с. 248-249 т.2), згідно з пунктом 1 якого ПП «Транс-ВМ»зобовязувалось надати спеціальну інформацію (кваліфіковану консультацію).

Відповідно п.п.2.1, 2.2 вказаного договору ПП «Транс-ВМ»зобовязується інформувати замовника з питань ринку перевезень в тому числі надавати рекомендації щодо удосконалення та організації своєї діяльності в межах предмету консультування.

На виконання пункту 7.1 договору, сторони 28.11.2008 року підписали акт приймання-передачі виконаних робіт, що підтверджує виконання вказаного договору (а.с.250 т.2) та ПП «Транс-ВМ»надало звіт про виконану роботу ( а.с.1- 5 т.3)

Таким чином, зазначений договір, який виконано в повному обсязі, є первинним документом, на підставі якого відбулась господарська операція з надання консультаційно - інформаційних послуг.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що отримання за зазначеним. вище договором послуги були отриманні позивачем у зв'язку та з метою їх використання у власній господарській діяльності, а тому правомірно включені до валових витрат, що також підтверджується обов'язковим первинними документами - договором та актам приймання-передачі виконаних робіт в розумінні підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 від 28.12.94 №334/94-ВР.

Щодо ствердження податкового органу, відповідно до якого отримання послуг від ПП «Транс-ВМ»не підтверджено належними первинними документами, то необхідно зазначити, що ст. 9 Закону „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” передбачено, що підставою для бухобліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій, що повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Пунктом 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом МФУ від 24.05.95 р. N 88, визначено, що первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Акт, якими оформлювався факт отримання послуг від вищезазначеного контрагента, містить всі обов'язкові реквізити, що передбачені для оформлення первинних документів: назву послуг, їх вартісне вираження, одиницю виміру, місце та дату складання, посади та підписи уповноважених осіб. Крім того, акт, що засвідчують факт надання послуг, не був визнаний недійсними у встановленому чинним законодавством порядку.

Крім того, суд вважає хибними доводи відповідача стосовно того, що наявність акту виконаних робіт не дає можливості встановити використання їх у власній господарській діяльності ПАТ "Кіровоградавтотранс" у зв'язку з відсутністю в акті конкретної інформації щодо надання інформаційних (консультаційних) послуг, оскільки зміст договору без номеру від 03.11.2008 свідчить, що на його підставі можуть надаватись тільки послуги, пов'язані із господарською діяльністю позивача; у акті приймання-передачі зазначено про надання послуг на підставі договору; сам факт надання послуг податкова інспекція в акті перевірки не спростовує; будь-які відомості відносно того, що позивачу надавались послуги за межами договору, не пов'язані із господарською діяльністю підприємства у акті не зазначено.

Також, в ході судового розгляду представниками відповідача не заперечувався факт здійснення господарської діяльності позивачем (діяльність автомобільного регулярного транспорту), тобто діяльності для здійснення якої і надавались передбачені зазначеним договорам послуги.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що порушення позивачем вимог п.п. 5.2.1 п.5.2, ст.5 Закону України від 28.12.94 №334/94-ВР в результаті безпідставно включено до складу валових витрат вартість консультаційних послуг отриманих від ПП «Транс-ВМ»в сумі 232000 грн. не знайшло свого підтвердження в судовому засіданні.

Крім того, відповідно акту перевірки позивачем в порушення вимог п.п.7.8.2 п.7.8 ст.7 Закону України від 28.12.94 №334/94-ВРмне нраховано та не внесено до бюджету авансового внеску з податку на прибуток нарахованого на суму дивідендів, призначених для виплати в розмірі не менше 30 відсотків чистого прибутку у звітному році та/або нерозподіленого прибутку (а.с 50 т.1).

Висновок податкового органу ґрунтується на тому, що ПАТ "Кіровоградавтотранс" відповідно до вимог ст.30 Закону України «Про акціонерні товариства», п.7.8 ст.7 Закону України від 28.12.94 №334/94-ВР повинно було в строк до 01.07.2010 нарахувати і виплатити дивіденди грошовими коштами у розмірі не менше 30 відсотків чистого прибутку, отриманого у 2009 році, та/або нерозподіленого прибутку та внести до бюджету авансовий внесок з податку на прибуток з суми дивідендів у розмірі 51551 грн.

Судом встановлено, що пунктом 11 розділу VII "Прикінцеві положення" Закону України "Про Державний бюджет України на 2010 рік» внесено зміни до Закону України «Про акціонерні товариства», а саме :

1) у статті 30:

в абзаці першому частини другої слова "в обсязі, встановленому рішенням загальних зборів акціонерного товариства" виключено;

частину другу після абзацу першого доповнено двома новими абзацами такого змісту:

"Виплата дивідендів здійснюється господарським товариством з чистого прибутку у звітному році та/або нерозподіленого прибутку в розмірі не менше 30 відсотків.

Розмір виплати дивідендів може бути збільшений за рішенням загальних зборів акціонерного товариства".

У зв'язку з цим абзац другий вважати абзацом четвертим;

абзац перший частини третьої викладено в такій редакції:

"3. Рішення про виплату дивідендів в розмірі більше 30 відсотків за простими акціями приймається загальними зборами акціонерного товариства";

Рішенням Конституційний Суд України від 30.11.2010, № 22-рп/2010 "У справі за конституційним поданням 54 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статей 14, 24, 64, пунктів 7 - 13 розділу VII "Прикінцеві положення" Закону України "Про Державний бюджет України на 2010 рік"" визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення пунктів 7 - 13 розділу VII "Прикінцеві положення" Закону України "Про Державний бюджет України на 2010 рік" від 27 квітня 2010 року N 2154-VI.

Відповідно до ч.ч.1-4 ст.30 Закону України "Про акціонерні товариства" від 17.09.2008, № 514-VI (в редакції чинній з 30.04.2009 по 30.04.2010), дивіденд - частина чистого прибутку акціонерного товариства, що виплачується акціонеру з розрахунку на одну належну йому акцію певного типу та/або класу. За акціями одного типу та класу нараховується однаковий розмір дивідендів.

Товариство виплачує дивіденди виключно грошовими коштами.

Дивіденди виплачуються на акції, звіт про результати розміщення яких зареєстровано у встановленому законодавством порядку.

Виплата дивідендів здійснюється з чистого прибутку звітного року та/або нерозподіленого прибутку в обсязі, встановленому рішенням загальних зборів акціонерного товариства, у строк не пізніше шести місяців після закінчення звітного року.

У разі відсутності або недостатності чистого прибутку звітного року та нерозподіленого прибутку минулих років виплата дивідендів за привілейованими акціями здійснюється за рахунок резервного капіталу товариства.

Рішення про виплату дивідендів та їх розмір за простими акціями приймається загальними зборами акціонерного товариства.

Розмір дивідендів за привілейованими акціями всіх класів визначається у статуті акціонерного товариства.

Для кожної виплати дивідендів наглядова рада акціонерного товариства встановлює дату складення переліку осіб, які мають право на отримання дивідендів, порядок та строк їх виплати. Дата складення переліку осіб, які мають право на отримання дивідендів, не може передувати даті прийняття рішення про виплату дивідендів.

Товариство повідомляє осіб, які мають право на отримання дивідендів, про дату, розмір, порядок та строк їх виплати. Протягом 10 днів після прийняття рішення про виплату дивідендів публічне товариство повідомляє про дату, розмір, порядок та строк виплати дивідендів фондову біржу (біржі), у біржовому реєстрі якої (яких) перебуває таке товариство.

Відповідно до протоколу №8 загальних зборів акціонерів ПАТ "Кіровоградавтотранс" від 01.04.2010 товариство мало 688 тис. грн. нерозподіленого прибутку. Згідно затверджених результатів діяльності товариства за 2009 рік товариство отримало 322 тис. грн. збитків. Протягом 2009 року нерозподілений прибуток не був використаний та запропоновано збитки 2009 року покрити за рахунок нерозподіленого прибутку (а.с.162-168 т.2).

Згідно вимог п.п. 7.8.1., п.п.7.8.2 п.7.8 ст.7 від 28.12.94 №334/94-ВР ( а редакції чинній з 18.03.2010) у разі прийняття рішення щодо виплати дивідендів емітент корпоративних прав, на які нараховуються дивіденди, провадить зазначені виплати власнику таких корпоративних прав пропорційно частці його в статутному фонді підприємства-емітента таких корпоративних прав незалежно від того, чи була діяльність такого підприємства-емітента прибутковою протягом звітного періоду при наявності інших власних джерел для виплати дивідендів, а також від того, чи є наявним прибуток, розрахований за правилами податкового обліку, чи ні.

Крім випадків, передбачених підпунктом 7.8.5 цього пункту, емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок з податку на прибуток у розмірі ставки, встановленої пунктом 10.1 статті 10 цього Закону, нарахованої на суму дивідендів, призначених для виплати, без зменшення суми такої виплати на суму такого податку. Зазначений авансовий внесок вноситься до бюджету до/або одночасно із виплатою дивідендів.

Тобто, законодавець повязує внесення до бюджету авансового внеску з прийняттям рішення загальними зборами акціонерів про виплату дивідендів.

В судовому засіданні встановлено, що рішення загальними зборами ПАТ "Кіровоградавтотранс" про виплату дивідендів за 2009 рік не приймалось.

Представниками відповідача, на вимогу суду, не надано доказів щодо підтвердження висновків відповідача про обовязок товариства виплатити дивіденди за 2009 рік без рішення загальних зборів акціонерів та обовязково в термін до 01.07.2010.

Крім того, як слідує з акту перевірки та пояснень представників відповідача у судовому засіданні, в порушення п.п. 4.1.1, п.4.1, ст.4 Закону України від 28.12.94 №334/94-ВР позивачем завищено валовий дохід за 4 квартал 2009 року у сумі 179 167 грн. А саме, здійснено операції на підставі нікчемного правочину між позивачем та ПП «Агроленд КР»по договору купівлі продажу молока згущеного від 30.11.2009 (а.с. 26, 212-215 т.1).

Щодо визнання зазначеного договору між позивачем та ПП «Агроленд-КР, нікчемним, то суд, дійшов висновку про відсутність у податкового органу підстав для цього. При визнанні договору нікчемним податковим органом не дотримано приписів законодавчих норм, тобто не встановлено вини та умислу позивача, спрямованих на заволодіння державним майном, порушення публічного порядку, не надано доказів про умисність укладання угод з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства. А безтоварність здійснених позивачем господарських операцій, на що посилається відповідач, не підтверджена у встановленому законом порядку жодним доказом, сам висновок носить характер припущення.

Також, судом встановлено, що відповідно акту перевірки позивачем в порушення вимог п.5.9 ст.5 Закону України від 28.12.94 №334/94-ВР завищено суму приросту по рядку 01.2 Декларації з податку на прибуток підприємства за рахунок придбання ТМЦ на суму 2650422 грн., які станом на 31.12.2010 рахуються на рахунку 20.1.1 «сировина та матеріали»(а.с.27 т.1). Так, по взаємовідносинам позивача з ПП «Агро ленд КР», ПП «Інбудтраст», ПП «Дол.-В», які на момент перевірки згідно інформації ГВПМ Кіровоградської ОДПІ мали ознаки фіктивності, придбано товарно - матеріальні цінності, які були включені до валового доходу підприємства через приріст ТМЦ.

Як зазначено вище, суд не приймає доводи податкового органу про фіктивність вказаних контрагентів, оскільки відповідачем не надано доказів про порушення відносно посадових осіб ПП «Агроленд-КР», ПП «Дол-В», ПП «Інбудтраст»кримінальних справ за ознаками злочину, передбаченого ст.205 КК України («фіктивне підприємництво»). Також, відповідачем не надано до суду доказів, а саме обвинувальних вироків, набравши закону силу, щодо ухилення від сплати податків по господарських операціях з позивачем, посадових осіб зазначених контрагентів.

Безпідставним є також висновок податкового органу, що господарські операції з ПП «Агроленд-КР», ПП «Дол-В», ПП «Інбудтраст»не були реальними, оскільки правочини укладені між позивачем та його контрагентами в установленому законом порядку визнані недійсними не були.

З огляду на викладене, висновок відповідача щодо порушення позивачем вимог п.5.9 ст.5 Закону України від 28.12.94 №334/94-ВР, в результаті чого завищено суму приросту по рядку 01.2 Декларації з податку на прибуток підприємства за рахунок придбання ТМЦ на суму 2650422 грн., не знайшов свого підтвердження в судовому засіданні.

Також, відповідно акту перевірки позивачем в порушення вимог п.5.9 ст.5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” підприємством занижено показники у рядку 01.2 Декларації «приріст балансової вартості запасів»на загальну суму 30929 грн., у т.ч. за 4 квартал 2009 року у сумі 26686, за 4 квартал 2010 року у сумі 4232 грн. ( а.с.27 т.1). Зазначене порушення, на думку відповідача, виникло при здійсненні математичної помилки при визначені приросту запасів підприємства.

В судовому засіданні, представниками відповідача, з використанням наданих позивачем копій первинних документів (а.с.203 249 т.3, а.с. 1 -16 т.4) не доведено наявності зазначеного порушення.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення №0000852310 від 06.09.2011, яким позивачу визначено зобовязання з податку на прибуток за основним платежем у сумі 168 601 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 42 150 грн., належить визнати протиправними та скасувати.

Крім того, на підставі акту перевірки та рішення ДПА у Кіровоградській області про результати розгляду первинної скарги №2954/10/25014 від 29.08.2011, Кіровоградською ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення №0000842310 від 06.09.2011, яким публічному акціонерному товариству "Кіровоградавтотранс" за порушення п.п 7.3.1 п.7.3 ст.7, п.п. 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»згідно пп. 54.3.2 п.54.3 ст.54, ч.1 п.123.1 ст.123 ПК України, збільшено суму грошового зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 1293223 грн., у тому числі за основним платежем у розмірі 1 034 578 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 258 645 грн. (а.с. 12-13, т.1, а.с. 13-15, 23-26 т.3).

Так, на думку відповідача, позивачем завищено податкове зобовязання з податку на додану вартість за листопад 2009 року у розмірі 35833 грн., в звязку із віднесенням до складу податкових зобовязань суму ПДВ на підставі нікчемного правочину між позивачем та ПП «Агроленд КР»по договору купівлі продажу молока згущеного від 30.11.2009 (а.с. 53, 212-215 т.1).

Крім того, на думку позивача, підприємством безпідставно завищено податковий кредит, сформований за рахунок підприємств, по яких встановлено нікчемні правочини, а саме ПП «Агроленд-КР», ПП «Дол-В», ПП «Інбудтраст»на суму 1228644 грн. (а.с 55-57 т.1) та завищено податковий кредит по податкових накладних виданих підприємству у звязку з наданням інформаційно консультативних послуг ПП «Транс ВМ»на суму 46400 грн. (а.с.57 т.1).

Так, згідно з п.п 7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997, № 168/97-ВР (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) ( в подальшому - Закон України від 03.04.1997, № 168/97-ВР) датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;

або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України від 03.04.1997, № 168/97-ВР (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.4.5 цієї статті встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Зміст наведених норм свідчить про те, що наявність господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, є визначальною умовою для виникнення у платника податку права на формування податкового кредиту.

Позивачем на підставі податкових накладних виданих ПП «Агроленд-КР», ПП «Дол-В», ПП «Інбудтраст», ПП «Транс ВМ»включено до складу податкового кредиту суму нарахованого податку у звязку з придбанням товарів, послуг ( а.с. 214, 218, 220-227, 230, 232-240, 243, 245-250 т.1, а.с.4, 9, 11-18, 21,23-28, 31, 33-40, 51, 60, 68, 69-75, 89-97, 103-117, 129-137 т.2, а.с.62, 66, 202 т.3).

Обставини щодо фактичності здійснення господарської операції з придбання товарів та послуг у зазначених вище контрагентів, використання їх у господарській діяльності, на які платник податку посилається як на підставу виникнення у нього права на включення нарахованого ПДВ до податкового кредиту, відповідачем спростовані не були.

Щодо визнання договорів між позивачем та ПП «Агроленд-КР», ПП «Дол-В», ПП «Інбудтраст», нікчемним, то суд, надавши оцінку представленим доводам, дійшов висновку про відсутність у податкового органу підстав для цього. Суд вважає за необхідне зазначити, що при визнанні договорів нікчемними податковим органом не дотримано приписів законодавчих норм, тобто не встановлено вини та умислу позивача, спрямованих на заволодіння державним майном, порушення публічного порядку, не надано доказів про умисність укладання угод з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства. А безтоварність здійснених позивачем господарських операцій, на що посилається відповідач, не підтверджена у встановленому законом порядку жодним доказом, сам висновок носить характер припущення.

Відповідно до частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на припис наведеної норми процесуального права при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної податкової служби, яким платнику податків донараховані податкові зобов'язання, презюмується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше.

Обставини, які слугували фактичною підставою для визначення позивачу податкового зобов'язання згідно спірних податкових повідомлень-рішень, знаходяться поза межами вимог підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення №0000842310 від 06.09.2011, яким публічному акціонерному товариству "Кіровоградавтотранс" збільшено суму грошового зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 1293223 грн., у тому числі за основним платежем у розмірі 1 034 578 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 258 645 грн. прийнято з порушенням принципу законності та обґрунтованості, а тому підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Так як, судове рішення ухвалене на користь позивача, що не є субєктом владних повноважень, у відповідності до ч. 1, ч. 3 ст. 94 КАС України, з відповідача на користь позивача належить стягнути судові витрати по справі, що складаються із судового збору в сумі 3,40 грн.,

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції №0000852310 від 06.09.2011, яким публічному акціонерному товариству "Кіровоградавтотранс" збільшено суму грошового зобовязання з податку на прибуток у розмірі 210751 грн., у тому числі за основним платежем у розмірі 168601 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 42150 грн.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції №0000842310 від 06.09.2011, яким публічному акціонерному товариству "Кіровоградавтотранс" збільшено суму грошового зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 1293223 грн., у тому числі за основним платежем у розмірі 1 034 578 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 258 645 грн.

Присудити позивачеві судові витрати з державного бюджету шляхом зобовязання Державної казначейської служби України безспірно списати з рахунку Кіровоградської об'єднаної державної податкової державної інспекції грошові кошти в розмірі 3 гривні 40 коп. (три гривні 40 коп.).

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі її апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подання в 10-денний строк з дня її проголошення, а у разі відкладення складання постанови в повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Дата складання постанови в повному обсязі 23.12.2011.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду А.В. Сагун