Єдиний державний реєстр судових рішень КопіяСправа № 1170/2а-1314/11
Категорія статобліку 11.5
КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
-------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
11 травня 2011 рокум. Кіровоград
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Флоренка О.Ю.,
при секретарі Галушко О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства “Кіровоградобленерго” до Ленінського відділу державної виконавчої служби Кіровоградського міського управління юстиції про визнання протиправною та скасування постанови, -
ВСТАНОВИВ:
06.04.2011 року Відкрите акціонерне товариство "Кіровоградобленерго" звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з адміністратвиним позовом до Ленінського відділу державної виконавчої служби Кіровоградського міського управління юстиції, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову відповідача про стягнення з боржника виконавчого збору від 24.03.2011 року ВП №4410744 (далі оскаржувана постанова).
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що, на думку позивача, оскаржувана постанова була винесена державним виконавцем відповідача з порушенням норм Закону України «Про виконавче провадження», а тому підлягає скасуванню.
У судовому засіданні 11.05.2011 р. суд своєю ухвалою здійснив заміну первісного позивача, яким було Відкрите акціонерне товариство "Кіровоградобленерго" на його правонаступника - Публічне акціонерне товариство “Кіровоградобленерго”.
У судовому засіданні представник позивача Даценко О.О. позовні вимоги підтримала повністю, просила суд задовольнити позов у повному обсязі та надала пояснення, аналогічні змісту позовної заяви.
Представник відповідача Харченко Т.О. у судовому засіданні, заперечуючи проти задоволення позову зазначила, що вона, як державний виконавець відповідача при винесенні оскаржуваної постанови діяла правомірно, у відповідності до норм Закону України «Про виконавче провадження»(далі Закон), а тому оскаржувана постанова є законною і не підлягає скасуванню. Письмових заперечень на позов відповідач до суду не надав.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши у судовому засіданні подані суду докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що адміністративний позов слід задовольнити у повному обсязі з наступних підстав.
Судом встановлено, що на підставі постанови про відкриття виконавчого провадження від 09.08.2007 р. ВП№4410744 (а.с. 8) державним виконавцем відповідача було відкрито виконавче провадження по примусовому виконанню виконавчого листа № 2ц-2964, виданого Ленінським районним судом м. Кіровограда 27.07.2007 р. про стягнення з позивача на користь ОСОБА_3 боргу в сумі 45528,78 грн.
Згідно з ч.ч. 1-2 ст. 24 Закону (у редакції, чинній на момент відкриття виконавчого провадження 09.08.2007 р.), державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення виконавчого документа до виконання і цей документ відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, та пред'явлений до виконання до органу державної виконавчої служби за належним місцем виконання рішення. Державний виконавець у 3-денний строк з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. В постанові державний виконавець встановлює строк для добровільного виконання рішення, який не може перевищувати семи днів, а рішень про примусове виселення - п'ятнадцяти днів, та попереджає боржника про примусове виконання рішення після закінчення встановленого строку зі стягненням з нього виконавчого збору і витрат, пов'язаних з провадженням виконавчих дій, передбачених цим Законом.
У відповідності до п. 15 ч. 1 ст. 34 Закону (у редакції, чинній станом на 10.08.2007 р.), виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню, зокрема, у випадку внесення підприємства паливно-енергетичного комплексу до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу".
За нормами абз. 5 ч. 2 ст. 36 Закону, виконавче провадження зупиняється, зокрема, у випадках, передбачених пунктом 15 статті 34, - до закінчення терміну дії процедури погашення заборгованості підприємствами паливно-енергетичного комплексу, визначеного Законом України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу".
Згідно з постановою державного виконавця відповідача про зупинення виконавчого провадження від 10.08.2007 р. (а.с. 9), вказане виконавче провадження за клопотанням позивача було зупинено на підставі п. 15 ч. 1 ст. 34 Закону.
На підставі ч. 4 ст. 36 Закону, впродовж строку, на який виконавче провадження зупинено, виконавчі дії не провадяться. Накладений державним виконавцем арешт на майно боржника, у тому числі на кошти на рахунках та вкладах боржника в установах банків та інших фінансових установах, не знімається. У період зупинення виконавчого провадження державний виконавець має право звертатися до суду в порядку, встановленому статтями 28, 32, 33, 78, 79, 80 цього Закону, а також вживати заходів щодо розшуку боржника або його майна.
Відповідно до постанови державного виконавця відповідача про поновлення виконавчого провадження від 29.08.2007 р. (а.с. 10) це ж виконавче провадження було поновлено на підставі ухвали Ленінського райсуду від 22.08.2007 p., якою скасовано постанову державного виконавця відповідача про зупинення виконавчого провадження від 10.08.2007 р.
29.08.2007 р., одночасно з винесенням постанови про поновлення виконавчого провадження, яка була скасована ухвалою Ленінського райсуду від 15.05.2009 р (а.с. 15)., державним виконавцем відповідача було винесено постанову про арешт коштів боржника та оголошення заборони на відчуження (а.с. 11) та постанову про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 4552,88 грн. (а.с. 12).
За поясненнями представника позивача, які не заперечувалися представником відповідача, 05.09.2007 р. кошти в сумі 45528,78 грн. були в примусовому порядку стягнуті з рахунку ВАТ «Кіровоградобленерго».
Ухвалою Апеляційного суду Кіровоградської області від 10.12.2008 р. (а.с. 13-14) було скасовано ухвалу Ленінського райсуду від 31.10.2008 p., а також залишено без задоволення скаргу ОСОБА_3 на дії державного виконавця по зупиненню виконавчого провадження та встановлено, що дії державного виконавця по винесенню даної постанови від 10.08.2007 р. є правомірними, а сама постанова законною.
На підставі ухвали Ленінського районного суду м. Кіровограда від 15.05.2009 р., яка набрала законної сили 25.05.2009 р. (а.с. 15), постанови державного виконавця відповідача від 29.08.2007 р.: про поновлення виконавчого провадження; про арешт коштів боржника та оголошення заборони на відчуження; про стягнення з ВАТ «Кіровоградобленерго» виконавчого збору в сумі 4552,88 грн. були скасовані, а дії державного виконавця по їх винесенню визнані незаконними.
За поясненнями представника позивача, які не заперечувалися представником відповідача, кошти в сумі 45528,78 грн., які були в примусовому порядку стягнуті з рахунку ВАТ «Кіровоградобленерго», протягом трьох років не повертались позивачу.
Відповідно до постанови державного виконавця відповідача про поновлення виконавчого провадження від 05.10.2009 р. (а.с. 37) це ж виконавче провадження було поновлено на підставі ухвали Апеляційного суду Кіровоградської області від 10.12.2008 р., якою скасовано ухвалу Ленінського райсуду м. Кіровограда від 31.10.2008 p.
Цього ж дня державним виконавцем відповідача була винесена постанова про зупинення виконавчого провадження від 05.10.2009 р. (а.с. 39) на підставі якої вказане виконавче провадження було зупинено до розгляду справи по суті, з огляду на норми п. 15 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження», у звязку з внесенням підприємства позивача до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу».
На підставі ч. 5 ст. 36 Закону (у редакції, чинній станом на 28.01.2011 р.), після усунення обставин, які стали підставою для зупинення виконавчого провадження, державний виконавець зобов'язаний своєю постановою поновити виконавче провадження за власною ініціативою або заявою стягувача, яка затверджується начальником відповідного органу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований. Копія постанови у 3-денний строк надсилається сторонам.
Постановою державного виконавця відповідача про поновлення виконавчого провадження від 28.01.2011 р. (а.с. 40) це ж виконавче провадження було поновлено, у звязку з тим, що відповідно до п. 3.4. ст. 3 Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу», процедура погашення заборгованості підприємствами паливно-енергетичного комплексу діє до 01.01.2011 р.
Згідно з оскаржуваною постановою державного виконавця відповідача про стягнення з боржника виконавчого збору від 24.03.2011 р. ВП №4410744 (а.с. 16) було встановлено, що боржником у наданий державним виконавцем строк виконавчий лист не виконано, а тому постановлено стягнути з позивача виконавчий збір у розмірі 4552,88 грн.
У відповідності до ч. ч. 1, 3 ст. 27 Закону (у редакції, чинній станом на 24.03.2011 р.), у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення. У разі отримання документального підтвердження про повне виконання рішення боржником до початку його примусового виконання державний виконавець закінчує виконавче провадження в порядку, встановленому цим Законом. Виконавчий збір та витрати, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій, у такому разі з боржника не стягуються.
Суд зауважує, що при винесенні оскаржуваної постанови державний виконавець відповідача не прийняв до уваги ту обставину, що згідно з постановою про відкриття виконавчого провадження від 09.08.2007 р. ВП№4410744 позивачеві був наданий строк для добровільного виконання судового рішення до 16.08.2007 р., який не може вважатися таким, що закінчився, у звязку із зупиненням відповідачем виконавчого провадження на підставі відповідної постанови від 10.08.2007 р., законність якої встановлена судовим рішенням, яке набрало законної сили, а саме ухвалою Апеляційного суду Кіровоградської області від 10.12.2008 р., а також на підставі відповідної постанови від 05.10.2009 р.
До того ж, постанови державного виконавця відповідача від 29.08.2007 р.: про поновлення виконавчого провадження; про арешт коштів боржника та оголошення заборони на відчуження; про стягнення з ВАТ «Кіровоградобленерго» виконавчого збору в сумі 4552,88 грн., - були скасовані на підставі іншого судового рішення, яке набрало законної сили, а саме ухвали Ленінського районного суду м. Кіровограда від 15.05.2009 р.
Суд вважає, що висновок державного виконавця відповідача про те, що боржником у наданий державним виконавцем строк виконавчий лист не виконано, який міститься в оскаржуваній постанові, не відповідає змісту прийнятої ним самим постанови про закінчення виконавчого провадження від 25.03.2011 р. ВП№4410744 (а.с. 41), згідно з якою дане виконавче провадження було закінчене у звязку із сплатою позивачем суми боргу згідно платіжного доручення №127 від 31.01.2011 р.
Зазначений факт, на думку суду, свідчить про добровільне виконання позивачем судового рішення про стягнення з нього суми боргу перед стягувачем ОСОБА_3 через 3 дні після поновлення виконавчого провадження, хоча на добровільне виконання судового рішення позивачеві був наданий 7-денний строк, на підставі постанови про відкриття виконавчого провадження від 09.08.2007 р.
Відповідно до ч. ч. 1, 3, 7 ст. 28 Закону (у редакції, чинній станом на 24.03.2011 р.), У разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. У разі невиконання боржником у той самий строк рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - фізичної особи і в розмірі вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - юридичної особи. У зазначених розмірах виконавчий збір стягується з боржника також у разі повернення виконавчого документа без виконання за письмовою заявою стягувача та у разі самостійного виконання боржником рішення після початку його примусового виконання, зокрема шляхом перерахування коштів безпосередньо на рахунок стягувача. Постанова про стягнення виконавчого збору може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом. Постанова про стягнення виконавчого збору виноситься при першому надходженні виконавчого документа державному виконавцю. При наступних пред'явленнях до виконання виконавчого документа державному виконавцеві виконавчий збір стягується в частині, що не була стягнута при попередньому виконанні. У разі завершення виконавчого провадження з виконання рішення немайнового характеру та в разі закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених статтею 49 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня після завершення (закінчення) такого виконавчого провадження відкриває виконавче провадження за постановою про стягнення виконавчого збору.
Згідно з постановою державного виконавця відповідача про відкриття виконавчого провадження від 28.03.2011 р. ВП №25455428 (а.с. 17) було відкрито окреме виконавче провадження з виконання оскаржуваної постанови, а позивачеві був наданий строк до 04.04.2011 р. для самостійного її виконання.
За змістом п. 6 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13.12.2010 р. №3 «Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах із приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби», постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору та накладення штрафу належать до певних видів відповідальності за невиконання рішення у добровільному порядку та порушення обов'язків, що покладаються на осіб, які беруть участь у виконавчому процесі. Виконавчий збір - це санкція відповідальності майнового характеру, що накладається на боржника за невиконання рішення у строк, встановлений для його добровільного виконання. Для застосування виконавчого збору виконавець приймає постанову, яка, у разі її добровільного невиконання, виконується примусово в установленому Законом порядку шляхом накладення стягнення на заробітну плату, інші види доходів боржника чи на його майно.
Наведена правова позиція є підставою для висновку, що існує певна сукупність юридичних фактів, за наявності яких державний виконавець має право стягнути виконавчий збір, а саме: невиконання боржником рішення добровільно у встановлений строк та виконання рішення державним виконавцем в примусовому порядку. На думку суду, відсутність хоча б одного з цих фактів виключає можливість винесення постанови про стягнення виконавчого збору у примусовому порядку.
Згідно зі ст. 32 Закону, заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб; 2) звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні; 4) інші заходи, передбачені рішенням.
Як вже було зазначено, постанова державного виконавця відповідача від 29.08.2007 р. про арешт коштів боржника та оголошення заборони на відчуження була скасована на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, а саме ухвали Ленінського районного суду м. Кіровограда від 15.05.2009 р., а тому суд вважає, що заходів примусового виконання рішення в розумінні ст. 32 Закону до позивача застосовано не було, що унеможливлює винесення відповідачем постанови про стягнення з боржника виконавчого збору.
Відповідно до ч.ч. 2, 4, 6 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Суд зазначає, що відповідачем не була доведена правомірність дій державного виконавця, а також законність прийняття оскаржуваної постанови.
У відповідності зі ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Отже, суд дійшов висновку, що державний виконавець Ленінського відділу державної виконавчої служби Кіровоградського міського управління юстиції Харченко Тетяна Олексіївна при винесенні постанови про стягнення з боржника виконавчого збору від 24.03.2011 року ВП №4410744 діяла неправомірно, не на підставі та не у спосіб, що передбачені законами України, необґрунтовано, саме тому оскаржувану постанову слід визнати протиправною та скасувати.
У відповідності до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалюється на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Позивачем при поданні позовної заяви сплачено судовий збір в сумі 3,40 грн., сума якого й підлягає відшкодуванню.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 25, 27, 28, 32 Закону України «Про виконавче провадження», ст.ст. 2, 71, 94, 158 163, 181 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправною та скасувати постанову про стягнення з боржника виконавчого збору від 24.03.2011 року ВП №4410744, винесену старшим державним виконавцем Ленінського відділу державної виконавчої служби Кіровоградського міського управління юстиції Харченко Тетяною Олексіївною.
3. Присудити на користь Публічного акціонерного товариства “Кіровоградобленерго” всі здійснені ним документально підтверджені судові витрати в сумі 3,40 грн. з Державного бюджету України.
Постанова суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі, протягом десяти днів з дня отримання копії постанови суду, апеляційної скарги через Кіровоградській окружний адміністративний суд, з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 11.05.2011 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 16.05.2011 р., про що повідомлено сторін після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 2 ст. 167 КАС України.
Суддя (підпис)О.Ю. Флоренко
Згідно з оригіналом:
СуддяО.Ю. Флоренко
Судове рішення № 20565352, Кіровоградський окружний адміністративний суд було прийнято 11.05.2011. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 1170/2а-1314/11. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: