Постанова № 20564806, 12.04.2011, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 квітня 2011 року 8831/10/1070

Київський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Виноградової О.І.,

суддів Лиски І.Г., Лапія С.М.,

при секретарі Савранчук А.В.,

за участю представників сторін:

представник позивача Шевченка М.В.,

представник відповідача Дубовика В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Бригада АС»

до Білоцерківської обєднаної державної податкової інспекції

про Київської області

визнання нечинними та скасування податкових повідомлень - рішень,

ВСТАНОВИВ:

27 жовтня 2010 р. товариство з обмеженою відповідальністю «Бригада АС» (далі позивач) звернулося до суду з позовом до Білоцерківської обєднаної державної податкової інспекції Київської області (далі відповідач) про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень - рішень від 12 жовтня 2010 р. № 0001960232/0/3371 та № 001970232/0/3372 (далі податкові повідомлення-рішення № 0001960232/0/3371 та № 001970232/0/3372).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем податкові повідомлення-рішення № 0001960232/0/3371 та № 001970232/0/3372 винесені протиправно та підлягають скасуванню.

Відповідач позов не визнав, проти задоволення заперечував з підстав, викладених у письмових запереченнях (т. 1 а.с. 101-106). В обґрунтування своїх заперечень послався на те, що позивачем було завищено валові витрати за 2 квартал 2010 р. та податковий кредит за червень 2010 р.

Суд у судовому засіданні, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні матеріали справи, встановив таке.

3 травня 2006 р. позивач зареєстрований як юридична особа виконавчим комітетом Білоцерківської міської ради Київської області, що підтверджується відповідним свідоцтвом серія А01 № 339877 (т. 1 а.с. 59) та взятий на облік платника податків з 6 травня 2006 р. за № 95, що підтверджується довідкою від 16 серпня 2010 р. № 629 (т. 1 а.с. 64).

З 31 серпня по 27 вересня 2010 р. відповідачем було проведено планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового валютного та іншого законодавства, за результатами якої 30 вересня 2010 р. складено акт перевірки № 3074/23-2/34326619/202 (далі акт перевірки).

Перевіряючими були встановлені порушення п. 3.1 ст. 3, п. 10.1 ст. 10, п. 4.1 ст. 4, абз.4 п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5, п.п. 5.2.5 п. 5.2 ст. 5, п.п. 5.7.1 п. 5.7 ст. 5 Закону України про внесення змін до «Про оподаткування прибутку підприємств»від 22 травня 1997 р. № 283/97-ВР (далі Закон № 283/97-ВР) та п. 10.1 ст. 10, п. 4.1 ст. 4, п.п. 7.3.1 п. 7. 3 ст. 7, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 3 квітня 1997 р. № 168/97-ВР (далі Закон № 168/97-ВР), а саме, встановлено заниження оподаткування прибутку підприємства на загальну суму 1962461 грн 00 коп. та заниження податку на додану вартість на загальну суму 1512757 грн 00 коп. (т. 1 а.с. 55-56).

12 жовтня 2010 р. на підставі акта перевірки були винесені податкові повідомлення-рішення № 0001960232/0/3371, яким нараховане податкове зобовязання на загальну суму 3335900 грн 00 коп., з яких 1962461 грн 00 коп. ? за основним платежем, 1373439 грн 00 коп. за штрафними санкціями (т. 1 а.с. 58), № 0001970232/0/3372, яким нараховане податкове зобовязання на загальну суму 2128117 грн 00 коп., з яких 1512757 грн 00 коп. за основним платежем, 615360 грн 00 коп. за штрафними санкціями (т. 1 а.с. 57).

У звязку з тим, що позивач не погоджується з названими податковими повідомленнями-рішення ним було подано даний позов до суду.

Спірні правовідносини врегульовані Законом № 283/97-ВР та Законом № 168/97-ВР, які діяли на дату виникнення спірних правовідносин.

Згідно з вимогами п. 3.1 ст. 3 Закону № 283/97-ВР об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду.

Відповідно до вимог п. 4.1 ст. 4 названого Закону валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за її межами.

Як убачається зі п. 10.1 ст. 10 Закону № 283/97-ВР, прибуток платників податку, включаючи підприємства, засновані на власності окремої фізичної особи, оподатковується за ставкою 30 відсотків до об'єкта оподаткування.

Згідно з вимогами п.п. 11.3.1 п.11.3 ст. 11 названого Закону датою збільшення валового доходу вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), що підлягають реалізації, у разі реалізації товарів (робіт, послуг) за готівку - дата її оприбуткування в касі платника податку, а за відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного надання результатів робіт (послуг) платником податку.

Відповідно до вимог абз. 4 п.п. 5.3.9 п. 5.3 Закону № 283/97-ВР не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Як убачається з п. 4.1 ст. 4 Закону № 168/97-ВР, база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку, що включається до ціни товарів (послуг)). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (послуг). У разі якщо звичайна ціна на товари (послуги) перевищує договірну ціну на такі товари (послуги) більше ніж на 20 відсотків, база оподаткування операції з поставки таких товарів (послуг) визначається за звичайними цінами.

Згідно з вимогами п.п. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 названого Закону датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а в разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Відповідно до вимог п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Наявні матеріали справи свідчать, під час проведення відповідачем перевірки позивача, останнім не було надано документи на підставі яких було сформовано валовий кредит, що зафіксовано в акті перевірки на аркуші 9 (т. 1 а.с. 16).

6 та 7 квітня 2011 р. представником позивача до суду були надані акти виконаних робіт, довідки про вартість виконаних робіт, договори, податкові та видаткові накладні, на підставі яких був сформований податковий кредит (т. 2 а.с. 2-29, 132-154). Як убачається з тексту зазначених документів, усі вони були видані товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Літас»(далі ТОВ «Компанія «Літас») та підписані його директором ОСОБА_3

Проте, згідно з висновком експерта Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при ГУ МВС України в Київській області від 18 березня 2011 р. підписи в названих документах виконані не ОСОБА_3, а іншою особою (т. 2 а.с. 116-125).

Крім того, згідно з протоколом допиту ОСОБА_3 від 26 листопада 2011 р., що ТОВ «Компанія «Літас»він не реєстрував, господарською діяльністю не займався, довіреностей діяти від імені названої компанії на імя ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не підписував та не видавав (т. 2 а.с. 111-114).

До того ж позивачем не надано документів на підтвердження місця виконання робіт (будівельно-монтажних), які, нібито, було виконано ТОВ «Компанія «Літас».

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що документи за підписом ОСОБА_3, на підставі яких було визначено податковий кредит (акти виконаних робіт, податкові та видаткові накладні тощо) (т. 2 а.с.2-29, 133-154) не можуть бути підтвердженням правомірності формування позивачем відповідних валових витрат та податкового кредиту.

Наведене свідчить, що податкові повідомлення-рішення № 0001960232/0/3371 та № 001970232/0/3372 відповідачем винесені правомірно, а, отже, позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 9, 69 - 71, 94, 158 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

у задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю «Бригада АС»до Білоцерківської обєднаної державної податкової інспекції Київської області про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень від 12 жовтня 2010 р. № 0001970232/0/3372 та № 0001960232/0/3371 відмовити.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів в порядку, встановленому ст.ст. 185-187, 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 15 квітня 2011 р.

Головуючий суддя О.І. Виноградова

Судді І.Г. Лиска

С.М. Лапій