КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
16 березня 2011 року 2а-429/11/1070
Суддя Київського окружного адміністративного суду Лиска І.Г., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції у Київській області до Комунального підприємства Білоцерківської міської ради "Білоцерківводоканал" про стягнення податкової заборгованості в сумі 388720 грн. 00 коп.,
ВСТАНОВИВ:
Позивач Білоцерківська обєднана державна податкова інспекція Київської області звернулась до Київського окружного адміністративного суду з позовом до відповідача Комунального підприємства Київської міської ради «Білоцерківводоканал», в якому просила стягнути з відповідача податковий борг по податку на додану вартість в сумі 388720 грн. 00 коп.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 20.12.2010 року відповідачем було подано до Білоцерківської обєднаної державної податкової інспекції Київської області податкову декларацію з податку на додану вартість за листопад 2010 року , в якій відповідач самостійно зазначив суму ПДВ , яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет 388720 грн. 00 коп.
Позивачем було вжито всіх заходів щодо добровільного погашення відповідачем заборгованості перед бюджетом але заборгованість до цього часу відповідачем не погашена, тому позивач звернувся до суду.
У судове засідання представник позивача не зявився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, 16 березня 2011 року представником позивача Луценко Т.С. надано суду клопотання про розгляд справи без участі представника позивача, в якому зазначено, що Білоцерківська ОДПІ Київської області підтримує позовні вимоги та просить розглянути справу у відсутності представника позивача.
Відповідач в судове засідання не зявився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, відзив на позов не надав, будь-яких заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи не заявляв, явку своїх представників в судове засідання не забезпечив.
На підставі ст. 122, ч. 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України судом прийнято рішення про розгляд справи у порядку письмового провадження.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
29.12.2007 року Комунальне підприємство Київської міської ради «Білоцерківводоканал» зареєстровано, як юридичну особу Виконавчим комітетом Білоцерківської міської ради Київської області, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи Серії А01 №339852 (а.с.4) та Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців №9083765.
Відповідно до статті 9 Закону України „Про систему оподаткування ” від 25.06.1991 року №1251-ХІІ зі змінами та доповненнями, платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані:
1) вести бухгалтерський облік, складати звітність про фінансово-господарську діяльність і забезпечувати її зберігання у терміни, встановлені законами;
2) подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів);
3) сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.
20.12.2010 року відповідачем було подано до Білоцерківської обєднаної державної податкової інспекції Київської області Податкову декларацію з податку на додану вартість за листопад 2010 року, в якій відповідач самостійно визначив суму ПДВ , яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду, з урахуванням залишку відємного значення попереднього звітного періоду 388720 грн. 00 коп.
Відповідно до преамбули Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року №2181-ІІІ, цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який встановлює порядок погашення зобовязань юридичних або фізичних осіб перед бюджетом та державними цільовими фондами з податків і зборів (обовязкових платежів).
Згідно ст. 1 п. 1.1 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року №2181-ІІІ», платники податків юридичні особи, їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичні особи, які мають статус субєктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно з законами покладено обовязок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обовязкові платежі), пеню та штрафні санкції.
Платники податків, відповідно до підпункту 4.1.1. п.4.1. ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року №2181-ІІІ, самостійно обчислює суму податкового зобовязання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, передбачених п.п. 4.2.2. пункту 4.2. , а також п. 4.3 цієї статті .
Згідно з п. 5.1 ст. 5 Закон України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року №2181-ІІІ, податкове зобовязання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.
Відповідно до вимог п.п. 5.3.1 п.5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року зі змінами та доповненнями, платник податків зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобовязання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.
Отже судом встановлено, що сума податку на додану вартість за листопад 2010 року, яка самостійно обчислена відповідачем та підлягає сплаті до бюджету по вказаній вище податковій деклараціям складає 388720 грн. 00 коп. На день розгляду справи вказана сума податку на додану вартість відповідачем не сплачена, що підтверджується Довідкою від 12.01.2011 року №273/10/24-036, Довідкою від 12.01.2011 року №274/10/24-036.
Відповідно до п.п 14.1. 175 ст. 14 Податкового Кодексу України, податковий борг це сума грошового зобовязання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в порядку оскарження, але не сплачене у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.
Отже, сума заборгованості відповідача по податку на додану вартість у розмірі 388720 грн. є податковим боргом .
Пунктом 20.1.18 ст. 20 Податкового Кодексу України, передбачено, що органи державної податкової служби мають право, звертатись до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.
Відповідно до п. 11 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу» державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах , міжрайонні та обєднані державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Білоцерківської обєднаної державної податкової інспекції Київської області підлягають задоволенню.
Оскільки спір вирішено на користь субєкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) згідно ч. 4 ст. 94 КАС України стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Позов Білоцерківської обєднаної державної податкової інспекції Київської області до Комунального підприємства Київської міської ради «Білоцерківводоканал» про стягнення податкової заборгованості в сумі 388720 грн. 00 коп. - задовольнити.
Стягнути з Комунального підприємства Київської міської ради «Білоцерківводоканал» (09100, Київська область, м. Біла Церква, вул. Сухоярська, 14, код ЄДРПОУ 35615226) до Державного бюджету України податковий борг у сумі 388720 (триста вісімдесят вісім тисяч сімсот двадцять) грн. 00 коп.
Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядку, встановленому статтями 185-187 КАС України, шляхом подання через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови апеляційної скарги.
Суддя Лиска І.Г.
Судове рішення № 20564144, Київський окружний адміністративний суд було прийнято 16.03.2011. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 429/11/1070. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: