Постанова № 20564107, 14.02.2011, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 лютого 2011 року 2а-42/11/1070

Суддя Київського окружного адміністративного суду Волков А.С.,

при секретарі судового засідання Злобіній Е.Г.,

за участю:

представника позивача Літвінова О.А.,

представника відповідача не зявився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомДержавної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області

доТовариства з обмеженою відповідальністю «Євростеп плюс»

простягнення податкової заборгованості,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулась Державна податкова інспекція у Вишгородському районі Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Євростеп плюс»про стягнення податкової заборгованості в сумі 3115555,13грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що згідно з даними податкового обліку у відповідача утворилася заборгованість перед бюджетом з податку на додану вартість. Податкові органи в силу закону від імені держави здійснюють функції з контролю за своєчасністю, правильністю нарахування та сплатою податків і зборів (обовязкових платежів), а також стягнення з платників податків заборгованості перед бюджетами та державними цільовими фондами, тому позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача податкової заборгованості.

Ухвалою від 05.01.2011 судом відкрито провадження в адміністративній справі, судовий розгляд призначено на 14.02.2011.

Про дату, час та місце судового розгляду сторони були повідомлені належним чином.

У призначений день і час до суду зявився представник позивача.

Представник відповідача до суду не зявився, про причини неприбуття суд не повідомив. Судове повідомлення надіслано відповідачу за адресою його місцезнаходження згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, але кореспонденція повернулась до суду з позначкою підприємства звязку про відсутність адресата за адресою відправлення.

Відповідно до статті 16 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців»від 15.05.2003 №755-IV єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення органів державної влади, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб та фізичних осіб підприємців. В Єдиному державному реєстрі містяться відомості про юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, зокрема про адресу місцезнаходження юридичної особи чи адресу місця проживання фізичної особи. Згідно із статтею вказаного Закону якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними.

Згідно з частиною четвертою статті 33 Кодексу адміністративного судочинства України в разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

В силу положень частини одинадцятої статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України в разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити.

Відповідач відзиву на позовну заяву, заперечень проти позову, будь-яких пояснень, заяв чи клопотань до суду не надіслав. За таких обставин справа розглядалась судом за наявними в ній матеріалами і доказами.

Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Євростеп плюс»є юридичною особою, що зареєстрована 14.04.2008 Вишгородською районною державною адміністрацією Київської області (номер запису про включення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців 1334102 0000 0002784), як платник податків перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Вишгородському районі Київської області з 15.04.2008 за №1365-ТОВ.

У відповідача утворилася заборгованість перед бюджетом з податку на додану вартість з таких підстав.

Відповідач подав до Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області податкові декларації з податку на додану вартість за червень 2009 - лютий 2010 року, в яких самостійно визначив розмір власних податкових зобовязань за цим податком на загальну суму 5982,00 грн., з яких:

1240,00 грн. згідно з декларацією від 20.07.2009 №27562 за червень 2009 року;

745,00 грн. згідно з декларацією від 25.08.2009 №33590 за липень 2009 року;

624,00 грн. згідно з декларацією від 21.09.2009 №42781 за серпень 2009 року;

688,00 грн. згідно з декларацією від 20.10.2009 №425783 за вересень 2009 року;

1234,00 грн. згідно з декларацією від 23.11.2009 №48645 за жовтень 2009 року;

158,00 грн. згідно з декларацією від 14.12.2009 №49595 за листопад 2009 року;

628,00 грн. згідно з декларацією від 23.12.2009 №51216 за грудень 2009 року;

440,00 грн. згідно з декларацією від 22.02.2010 №5713 за січень 2010 року;

225,00 грн. згідно з декларацією від 22.03.2010 №8249 за лютий 2010 року;

Частину заборгованості в сумі 1237,57 грн. було погашено за рахунок переплати, таким чином залишок заборгованості становить 4744,43 грн.

У листопаді 2009 року посадовими особами Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області проведено невиїзну документальну перевірку дотримання відповідачем вимог податкового законодавства в частині своєчасності подання податкової звітності (акт від 27.11.2009 №1429/15-217/361).

Перевіркою встановлено порушення відповідачем вимог підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону України від 21.12.2000 №2181 «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», що виявилось у несвоєчасному поданні податкової декларації з податку на додану вартість жовтень 2009 року (декларацію подано 23.11.2009, а граничний строк подання 20.11.2009).

За результатами перевірки податковим органом на підставі підпункту 17.1.1 пункту 17.1 статті 17 Закону України від 21.12.2000 №2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»прийнято податкове повідомлення-рішення від 30.11.2009 №0004651502/0, згідно з яким до відповідача застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання, що становить 170,00 грн.

Вказане податкове повідомлення-рішення було вручено відповідачу 05.12.2009 (повідомлення про вручення поштового відправлення за №866224), ним в установленому порядку не оскаржено.

У грудні 2009 року посадовими особами Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області проведено невиїзну документальну перевірку дотримання відповідачем вимог податкового законодавства в частині своєчасності подання податкової звітності (акт від 08.12.2009 №1514/15-217/372).

Перевіркою встановлено порушення відповідачем вимог підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону України від 21.12.2000 №2181 «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», що виявилось у несвоєчасному поданні податкової декларації з податку на додану вартість липень, серпень 2009 року (декларації подано 25.08.2009 та 20.10.2009, а граничний строк подання 20.08.2009 та 20.09.2009 відповідно).

За результатами перевірки податковим органом на підставі підпункту 17.1.1 пункту 17.1 статті 17 Закону України від 21.12.2000 №2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»прийнято податкове повідомлення-рішення від 09.12.2009 №0004771502/0, згідно з яким до відповідача застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання, що становить 340,00 грн.

Вказане податкове повідомлення-рішення було вручено відповідачу 15.12.2009 (повідомлення про вручення поштового відправлення за №888376), ним в установленому порядку не оскаржено.

У грудні 2009 року посадовими особами Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області проведено невиїзну документальну перевірку дотримання відповідачем вимог податкового законодавства в частині своєчасності подання податкової звітності (акт від 24.12.2009 №1664/15-217/429).

Перевіркою встановлено порушення відповідачем вимог підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону України від 21.12.2000 №2181 «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», що виявилось у несвоєчасному поданні податкової декларації з податку на додану вартість листопад 2009 року (декларацію подано 23.12.2009, а граничний строк подання 20.12.2009).

За результатами перевірки податковим органом на підставі підпункту 17.1.1 пункту 17.1 статті 17 Закону України від 21.12.2000 №2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»прийнято податкове повідомлення-рішення від 24.12.2009 №0005781502/0, згідно з яким до відповідача застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання, що становить 170,00 грн.

Вказане податкове повідомлення-рішення було вручено відповідачу 04.01.2010 (повідомлення про вручення поштового відправлення за №9086), ним в установленому порядку не оскаржено.

У січні 2010 року посадовими особами Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області проведено невиїзну документальну перевірку дотримання відповідачем вимог податкового законодавства в частині своєчасності подання податкової звітності (акт від 26.01.2010 №76/15-217/18).

Перевіркою встановлено порушення відповідачем вимог підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону України від 21.12.2000 №2181 «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», що виявилось у несвоєчасному поданні податкової декларації з податку на додану вартість грудень 2009 року (декларацію подано 25.01.2010, а граничний строк подання 20.01.2010).

За результатами перевірки податковим органом на підставі підпункту 17.1.1 пункту 17.1 статті 17 Закону України від 21.12.2000 №2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»прийнято податкове повідомлення-рішення від 27.01.2010 №0000221502/0, згідно з яким до відповідача застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання, що становить 170,00 грн.

Вказане податкове повідомлення-рішення було надіслано відповідачу, але вручено не було, оскільки відповідач виявився відсутнім за адресою місцезнаходження. Таким чином, податкове повідомлення-рішення було вивішено на дошці податкових оголошень (акт від 24.02.2010 №76/15-2/17).

У лютому 2010 року посадовими особами Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області проведено невиїзну документальну перевірку дотримання відповідачем вимог податкового законодавства в частині своєчасності сплати податкових зобовязань (акт від 12.02.2010 №227/15-217/42).

Перевіркою встановлено порушення відповідачем вимог підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України від 21.12.2000 №2181 «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», що виявилось у порушенні строків сплати податкових зобовязань з податку на додану вартість на загальну суму 1971,50 грн.

За результатами перевірки податковим органом на підставі підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України від 21.12.2000 №2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»прийнято податкові повідомлення-рішення:

від 15.02.2010 №0000531502/0, згідно з яким до відповідача застосовано штрафні (фінансові) санкції у двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу, що становить 105,36грн.;

від 15.02.2010 №0000531502/0, згідно з яким до відповідача застосовано штрафні (фінансові) санкції у десяти відсотків погашеної суми податкового боргу, що становить 144,47грн.;

Вказані податкові повідомлення-рішення були надіслані відповідачу, але вручені не були, оскільки відповідач виявився відсутнім за адресою місцезнаходження. Таким чином, податкові повідомлення-рішення були вивішені на дошці податкових оголошень (акт від 24.02.2010 №76/15-2/17).

У травні 2010 року посадовими особами Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області проведено невиїзну документальну перевірку дотримання відповідачем вимог податкового законодавства в частині своєчасності подання податкової звітності (акт від 13.05.2010 №932/15-217/167).

Перевіркою встановлено порушення відповідачем вимог підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону України від 21.12.2000 №2181 «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», що виявилось у неподанні податкової декларації з податку на додану вартість березень 2010 року.

За результатами перевірки податковим органом на підставі підпункту 17.1.1 пункту 17.1 статті 17 Закону України від 21.12.2000 №2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»прийнято податкове повідомлення-рішення від 27.01.2010 №0000221502/0, згідно з яким до відповідача застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання, що становить 170,00 грн.

Вказане податкове повідомлення-рішення було надіслано відповідачу, але вручено не було, оскільки відповідач виявився відсутнім за адресою місцезнаходження. Таким чином, податкове повідомлення-рішення було вивішено на дошці податкових оголошень (акт від 16.06.2010 №311/15-2/60).

У вересні 2010 року посадовими особами Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області проведено невиїзну документальну перевірку відповідача з питань правильності нарахування та своєчасності сплати до бюджету податку на додану вартість при взаємовідносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю «Сучасник КА»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торглайн»за період з 01.05.2008 по 31.12.2008 року (акт від 17.09.2010 №13/35-022/35784034).

Перевіркою встановлено порушення відповідачем вимог підпункту 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4, підпункту 7.7.1 підпункту 7.7 статті 7 Закону України від 03.04.1997 №168/97-ВР «Про податок на додану вартість», що призвело до заниження податкового кредиту з податку на додану вартість на суму 2072979,00 грн.

Як встановлено під час перевірки, позивач безпідставно і протиправно сформував податковий кредит з податку на додану вартість на загальну суму 2072979,00 грн. за рахунок взаємовідносин з Товариством з обмеженою відповідальністю «Сучасник КА»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торглайн». Проте, фактично між позивачем і цими субєктами ніякі господарські операції не проводились, фінансово-господарські документи не складались, а метою господарських операцій було протиправне переведення безготівкових коштів у готівкові.

За результатами перевірки Державна податкова інспекція у Вишгородському районі Київської області прийняла податкове повідомлення-рішення від 01.10.2010 №0000063500/0, згідно з яким відповідачу визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість у сумі 3109468,50 грн., з яких: 2072979,00 грн. за основним платежем; 1036489,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Вказане податкове повідомлення-рішення було надіслано відповідачу, але вручено не було, оскільки відповідач виявився відсутнім за адресою місцезнаходження. Таким чином, податкове повідомлення-рішення було вивішено на дошці податкових оголошень (акт від 01.11.2010 №661/23-1).

У звязку з тим, що відповідач не сплатив податкові зобовязання в установлені строки в повному обсязі податковим органом надіслано на адресу відповідача податкові вимоги: перша податкова вимога від 03.08.2009 №1/631; друга податкова вимога від 04.09.2009 №2/699.

Загальна сума податкової заборгованості відповідача становить 3115555,13 грн.

На день судового розгляду відповідач суму заборгованості не сплатив, що підтвердив представник відповідача у судовому засіданні.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Спірні правовідносини виникли до 1 січня 2011 року і регулювались, зокрема, такими законодавчими актами: Законом України від 03.04.1997 № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість», Законом України від 21.12.2000 № 2181-ІІІ «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», Законом України від 04.12.1990 №509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні».

Однак, з 1 січня 2011 року з набранням чинності Податковим кодексом України законодавче регулювання у сфері оподаткування зазнало змін, а вказані законодавчі акти втратили чинність.

У звязку з цим дана справа вирішується судом відповідно до принципу дії законів у часі, зміст якого розкрито, зокрема, у рішенні Конституційного Суду України від 09.02.1999 №1-рп/99 (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів).

Як зазначив Конституційний Суд України, за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Відповідно до підпункту 2.1 статті 2 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість»платником податку є будь-яка особа, яка: а) здійснює або планує здійснювати господарську діяльність та реєструється за своїм добровільним рішенням як платник цього податку; б) підлягає обовязковій реєстрації як платник цього податку; в) імпортує товари (супутні послуги) в обсягах, що підлягають оподаткуванню цим податком згідно з нормами цієї статті.

Обєкти оподаткування і база оподаткування визначаються статтями статями 3, 4 цього Закону.

Порядок оподаткування юридичних осіб податком на додану вартість визначається положеннями Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість».

Згідно з підпунктом 6.1 статті 6 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість»обєкти оподаткування, визначені статтею 3 цього Закону, за винятком операцій, звільнених від оподаткування, та операцій, до яких застосовується нульова ставка згідно з цим Законом, оподатковуються за ставкою 20 відсотків.

Підпунктом 7.7.3 пункту 7.7 статті 7 Закону України від 03.04.1997 №168/97-ВР «Про податок на додану вартість»передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При цьому, при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно з підпунктом 7.4.5 пункту7.4. статті 7 Закону України від 03.04.1997 №168/97-ВР «Про податок на додану вартість»не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Підпунктом 7.8.1 пункту 7.8 статті 7 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість»передбачено, що податковим періодом є один календарний місяць.

Згідно з пунктом 1.11 статті 1 Закону України від 21.12.2000 №2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу).

Підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону України від 21.12.2000 №2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»встановлено, якщо базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному місяцю, - податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

В силу пункту 5.1 статті 5 Закону України від 21.12.2000 №2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Згідно з підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України від 21.12.2000 №2181-ІІІ податкове зобовязання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту (якщо здійснюється оскарження визначеного податкового зобовязання).

У разі визначення податкового зобовязання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах «а»- «в»підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, платник податків зобовязаний погасити нараховану суму податкового зобовязання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження (підпункт 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України від 21.12.2000 №2181-ІІІ).

В силу підпункту 5.4.1 пункту 5.4 статті 4 Закону від 21.12.2000 №2181-ІІІ узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Згідно з підпунктом 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону від 21.12.2000 №2181-ІІІ у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

В силу підпункту 17.1.7, пункту 17.1 статті 17 Закону від 21.12.2000 №2181-ІІІ, в разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Відповідно до підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону України від 21.12.2000 №2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Органами, уповноваженими здійснювати заходи з погашення податкового боргу, згідно з підпунктом 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 Закону України від 21.12.2000 № 2181-ІІІ «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», є виключно податкові органи.

Згідно з пунктом 11 статті 10 Закону України від 04.12.1990 №509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні»державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Аналогічні норми містяться у пункті 41.5 Податкового кодексу України, згідно з яким 41.5 органами стягнення є виключно органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень.

З огляду на викладене, суд вважає вимоги позивача правомірними і обґрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до частини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - субєкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, повязані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. Позивач не надав суду доказів понесення ним судових витрат, тому підстави для присудження на його користь судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Євростеп плюс»до Державного бюджету України податкову заборгованість з податку на додану вартість у сумі 3115555 (три мільйони сто пятнадцять тисяч пятсот пятдесят пять) гривень 13 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

СуддяВолков А.С.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови 18 лютого 2011 року.