Постанова № 20563836, 22.12.2011, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 грудня 2011 року 2а-3530/11/1070

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Спиридонової В.О., за участю секретаря судового засідання Волощука О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Миронівський хлібопродукт»до Державної податкової інспекції у Миронівському районі Київської області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача приватного підприємства «Секрет-СД»про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в:

У серпні 2011 року до Київського окружного адміністративного суду звернулось Публічне акціонерне товариство «Миронівський хлібопродукт»(далі позивач, Товариство) з позовом до Державної податкової інспекції у Миронівському районі Київської області (далі відповідач, податковий орган), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача приватного підприємства «Секрет-СД» (далі третя особа), про визнання протиправними та нечинними податкових повідомлень-рішень від 01.07.2011 №0000512353 про зменшення суми бюджетного відшкодування на суму 144543,00 грн. та №0000522353 про донарахування податку на додану вартість в сумі 545335,00 грн. та 136334,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що факти та висновки, викладені в акті перевірки від 15.06.2011 №277/23-011/25412361 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки позивача щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала відносини з платником податків ПП «Секрет-СД»за період 2008-2010 років (далі Акт перевірки), не відповідають фактичним обставинам, зроблені внаслідок неправильного застосування законодавства, необгрунтовано, виключно на підставі припущень. Податковим органом не зазначено жодного доведеного факту, який підтверджує припущення, що договори між Товариством та третьою особою укладалися без мети реального настання правових наслідків і були спрямовані на порушення публічного порядку.

Також, позивач зазначає, що висновки відповідача спростовуються належним чином укладеними договорами та актами виконаних робіт, що підтверджують факт надання послуг, платіжними дорученнями, що підтверджують факт оплати в тому числі і сплату податку на додану вартість в ціні послуг, що також підтверджено належним чином оформленими податковими накладними. В той же час, позивач та ПП «Секрет-СД»реально виконали свої частини правочинів, Товариством послуги отримано, оплачено, використано у власній господарській діяльності, що підтверджено документально, а тому прийняті податкові повідомлення-рішення про зменшення сум відшкодування ПДВ та збільшення податкового зобовязання зі сплати ПДВ є протиправними. Крім того, на момент здійснення правочинів третя особа була належним чином зареєстрована як юридична особа та платник податку на додану вартість, володіла ліцензією встановленого зразка на право надання послуг охорони. При цьому, позивач вважає, що покупець не несе відповідальності за несплату продавцем податку на додану вартість, а підставою для нарахування податкового кредиту є саме факт сплати податку на додану вартість в наслідок придбання товарів (послуг). Таким чином, Товариство сформувало податковий кредит у відповідності до положень Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 №168/97-ВР (далі Закон №168/97-ВР).

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позовних вимог заперечив, просив суд в задоволенні позову відмовити з наступних підстав.

Оскаржувані податкові повідомлення-рішення є законними, обґрунтованими та прийняті на підставі виявлених і зафіксованих в Акті перевірки порушеннях податкового законодавства. Зокрема, позивач неправомірно завищив суму податкового кредиту на підставі податкових накладних, що містять реквізити ПП «Секрет-СД»протягом 2008-2010 років в розмірі 689878,00 грн., оскільки третя особа була створена з метою прикриття незаконної діяльності, надавала послуги з конвертації безготівкових коштів в готівку, завищення валових витрат та податкових кредитів інших субєктів господарювання, реально не надаючи жодних послуг позивачеві згідно з умовами укладених договорів. Вказане підтверджується показами свідка по кримінальній справі ОСОБА_2, зафіксованими в протоколі допиту від 19.05.2009.

Крім того, висновком експерта встановлено, що підписи на первинних документах третьої особи від імені ОСОБА_2 виконані іншими невстановленими особами. Таким чином, виписані від імені ПП «Секрет-СД»податкові накладні не можуть бути підставою для формування податкового кредиту позивачем.

Також, про нереальність участі в господарській діяльності ПП «Секрет СД»її директора ОСОБА_2 свідчить неспроможність останнього пояснити, яким чином здійснювалась організація роботи підприємства. Крім того, у письмових поясненнях по справі та усних показаннях в судовому засіданні ОСОБА_2 міститься багато суперечностей та розбіжностей.

Відповідно до пояснень ОСОБА_2 та представника третьої особи, фактично послуги охорони позивачу надавало ПП «САС Трейд» на підставі агентського договору, укладеного з ПП «Секрет-СД», а останнє отримувало 10% від суми коштів за оплату послуг як посередник. В той же час, директором ПП «САС Трейд»був батько ОСОБА_2 - ОСОБА_3А, стосовно якого порушено кримінальну справу за ознаками злочину «фіктивне підприємництво», а в самого підприємства відсутня ліцензія про надання послуг охорони.

За період надання послуг охорони позивачу на ПП «Секрет-СД»і ПП «САС-Трейд»офіційно працювало по одній особі, що вказує на неможливість надання послуг охорони такого масштабу по всій території України.

Представник третьої особи у судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та запевняв, що ПП «Секрет-СД»реально та в повному обсязі виконувало власні зобовязання відповідно до умов договорів, укладених із позивачем.

В той же час, у судове засідання 26.08.2011 представник третьої особи не прибув, 20.09.2011 інтереси ПП «Секрет-СД»за довіреністю представляв представник позивача, 06.10.2011 та вподальшому у судовому засіданні третю особу представляв ОСОБА_4 18.10.2011 ОСОБА_4 запевняв, що всі документи, підтверджуючі реальність здійснення господарських відносин ПП «Секрет-СД»із позивачем, вилучено у звязку з порушенням кримінальної справи, в тому числі гербову печатку підприємства, а всі надані до суду документи та його довіреність завірені печаткою ПП «Секрет СД»«для документів».

08.11.2011 у судовому засіданні свідок у справі ОСОБА_2 надав наступні показання стосовно здійснення господарських операцій ПП «Секрет СД»з Товариством.

У кінці 2007 року ОСОБА_2 погодився на пропозицію громадянина ОСОБА_5 і свого батька ОСОБА_3 та зареєстрував ПП «Секрет СД»для здійснення підприємницької діяльності, яка повинна була полягати в наданні послуг охорони. Після реєстрації субєкта підприємництва ним було виписано довіреність на імя ОСОБА_6, яка займалася всією організаційною роботою.

Свідок запевняє, що всі договори та інші первинні документи, зокрема, податкові накладні, акти виконаних робіт, підписані від його імені він підписував особисто. В письмових поясненнях по справі від 18.10.2011 ОСОБА_2 стверджує, що на різних первинних документах його підписи виглядають по-різному, оскільки в нього поганий почерк.

Також, у судовому засіданні свідок заперечив власні свідчення, зафіксовані в протоколі допиту свідка у кримінальній справі від 19.05.2009, пояснивши їх надання тиском зі сторони працівників правоохоронних органів, та запевнив, що ПП «Секрет СД»створювалось ним з метою реального здійснення господарської діяльності, в якій він особисто брав участь, зокрема, шукав серед субєктів підприємництва потенційних клієнтів для надання послуг охорони. Бухгалтерські документи щодо господарських відносин з позивачем підписував він або його заступник ОСОБА_6

Стосовно фактичного оформлення на ПП «Секрет СД»лише однієї особи, а саме його як директора та виконання умов укладених правочинів з надання послуг охорони, ОСОБА_2 пояснив, що в кінці 2008 року особисто здійснював всі необхідні дії для отримання ліцензії МВС України з надання послуг охорони, проте реально підбір охоронців, організацію роботи здійснював його заступник та начальник безпеки підприємства ОСОБА_7, а також ПП «САС-Трейд», з яким ПП «Секрет-СД»підписало агентський договір. Відповідно до умов вказаного договору «САС-Трейд»виконувало всі функції з підбору працівників та надання послуг охорони, за що отримувало 90% коштів за надані послуги охорони, а ПП «Секрет-СД», відповідно, залишало собі 10% за посередницькі послуги.

В письмових поясненнях від 06.09.2011 свідок запевняє, що всі фінансові та бухгалтерські документи від імені ПП «Секрет-СД»він підписував особисто або його заступник ОСОБА_6 Начальник безпеки та його заступник на підприємство були оформлені на підставі цивільно-трудових договорів. В той же час, в письмових поясненнях від 18.10.2011 ОСОБА_2 стверджує, що бухгалтерські документи підприємства також підписувала бухгалтер ОСОБА_8. В судовому засіданні 08.11.2011 на запитання «хто така ОСОБА_8»відповів суду, що не знає такої. Крім того, в письмових поясненнях у справі від 08.11.2011 ОСОБА_2 зазначив, що ПП «Секрет-СД»частину охоронців оформляло на підприємстві на підставі цивільно-трудових договорів.

Не зважаючи на твердження, що він безпосередньо мав і має відношення до господарської діяльності ПП «Секрет-СД», ОСОБА_2 в судовому засіданні не зміг пояснити суду яким чином придбавалися засоби спецзвязку, спецодяг та інші засоби для надання послуг охорони, яким чином здійснювалась організація охорони обєктів відповідно до укладених з позивачем договорів, хоч на всіх інструкціях та дислокаціях постів знаходяться підписи із розшифруванням ОСОБА_2

В письмових поясненнях у справі від 18.10.2011 та у судовому засіданні 08.11.2011 ОСОБА_2 стверджує, що всі документи, які стосуються фінансово-господарської діяльності ПП «Секрет-СД»знаходились у ОСОБА_5 Їх та основну печатку вилучено правоохоронними органами під час виїмки і не повернуто. В той же час, в судове 08.11.2011 свідок надав копію агентського договору від 05.02.2008, укладеного між ПП «Секрет-Сд» та ПП «САС-Трейд».

У судовому засіданні на запитання представника відповідача, чи відомо свідку про постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду, якою припинено ПП «Секрет-СД», ОСОБА_2 відповів, що ні. Дане, на думку представника відповідача, ще раз вказує на той факт, що свідок безпосередньої участі в діяльності підприємства не брав і не бере.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, третьої особи, беручи до уваги показання свідка, зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи принципи рівності сторін, суд дійшов наступних висновків.

ПАТ «Миронівський хлібопродукт»зареєстрований 30.03.1998 Радянською районною державною адміністрацією за №10778. Код субєкта господарювання за ЄДРПОУ 25412361. Взято на податковий облік в органах державної податкової служби 11.10.2000. Перебуває на обліку в ДПІ у Миронівському районі Київської області. Свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість від 29.03.2006 №13936897.

За результатами здійсненої перевірки діяльності позивача відповідачем складено акт від 15.06.2011 №277/23-011/25412361 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала відносини з платником податків ПП «Секрет-СД»за період 2008-2010 років. Даним актом зафіксовано порушення з боку позивача пунктів 1.7, 1.8 статті 1, підпунктів 7.2.1, 7.2.3, 7.2.6 пункту 7.2, підпунктів 7.4.1 та 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону №168/97-ВР, а також частини 1 статті 203, статей 215, 228, 655,656, 662, ЦК України.

Вказані порушення, на думку відповідача, полягають у протиправному і необґрунтованому завищені сум податкового кредиту на підставі податкових накладних, виданих ПП «Секрет-СД»протягом 2008-2010 років, в розмірі 689878,00 грн., оскільки третя особа реально не надавала послуг охорони позивачеві, укладені між ними правочини носять нікчемний характер, а видані первинні документи, на підставі яких сформовано податковий кредит на вказану суму, не можуть бути підставою відшкодування ПДВ з Державного бюджету України.

Дану позицію відповідач обґрунтовує відомостями, отриманими в ході розслідування кримінальної справи, порушеної стосовно ОСОБА_3 за ознаками злочину, передбаченого частиною 2 статті 205 та частиною 2 статті 358 КК України. Зокрема, згідно з протоколом допиту від 19.05.2009 ОСОБА_2, встановлено, що він в кінці 2007 року на прохання громадянина ОСОБА_5 та за винагороду зареєстрував ПП «Секрет-СД», був призначений директором вказаного товариства, отримав ліцензію для підприємства на зайняття охоронною діяльністю та підписав нотаріальне доручення на імя ОСОБА_6, яким довірив здійснення всіх необхідних дій від його імені для реєстрації підприємства.

В той же час, ОСОБА_2 зазначив, що реєстрація ПП «Секрет-СД»була необхідна ОСОБА_5 з метою прикриття незаконної діяльності. Печатка підприємства постійно знаходилась у ОСОБА_5 та ОСОБА_6, чим займалось підприємство директору не відомо, декларації з податку на прибуток та ПДВ, а також будь-які інші документи податкової звітності не підписував та до податкових органів не подавав, жодного працівника для організації охоронної діяльності підприємством не працевлаштовував. ПАТ «Миронівський хлібопродукт»йому не відоме, жодних правових відносин з ним не мав, ніяких документів від імені ПП «Секрет-СД»з позивачем ніколи не підписував і нікого на це не уповноважував.

Виходячи з викладеного, податковий орган дійшов висновку про те, що операції між позивачем та третьою особою, на підставі яких складено податкові накладні та сформовано податковий кредит, є нікчемними відповідно до положень ЦК України.

Судом встановлено, що на підставі Акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 01.07.2011 №0000512353 про зменшення суми бюджетного відшкодування ПДВ в сумі 144543,00 грн. та податкове повідомлення-рішення від 01.07.2011 №0000522353 про донарахування ПДВ в сумі 545335,00 грн. та нарахування штрафних санкцій в розмірі 136334,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується представниками сторін, позивачем за результатами взаємовідносин з третьою особою за перевірений період сформовано податковий кредит на суму 689878,00 грн. на підставі виданих від імені ПП «Секрет-СД»податкових накладних згідно з договорами про надання послуг охорони.

Так, відповідно до договору від 01.03.2008 №033 ПП «Секрет-Сд»зобовязується надавати позивачу послуги по охороні обєктів в Черкаській області. Вартість послуг становить 56041,92 грн. за один місяць. Пунктом 2.3 договору встановлено, що вартість послуг може бути збільшеною або зменшеною при письмовому погодженні сторін. Термін дії 31.12.2008, проте пункт 9.3 передбачає автоматичну його пролонгацію на 1 рік, якщо сторонами не заявлено бажання про розірвання угоди.

Згідно з додатковою угодою №3 до договору №033 від 01.06.2008 вартість послуг на термін з 01.06.2008 по 01.07.2008 складає 178633,62 грн.

Відповідно до договору від 01.03.2008 №003 третя особа надає позивачу послуги з охорони внутрішнього порядку і матеріальних цінностей, контролю завантаження матеріальних цінностей на обєктах Товариства в с. Єлизаветівка Дніпропетровської області. Вартість послуг за договором відповідно до додатку №1 складає 22018,56 грн. за відпрацьований місяць. Пунктом 2.3 передбачено, що сторони щоквартально можуть переглядати умови угоди з метою коректування вартості послуг, обумовлюючи зміни в додаткових погодженнях. Термін дії договору 01.02.2009.

Відповідно до договору від 01.07.2008 №010708 про надання послуг охорони ПП «Секрет-СД»надає позивачу послуги з охорони внутрішнього порядку і матеріальних цінностей, контролю завантаження матеріальних цінностей на обєктах Товариства в с. Єлизаветівка Дніпропетровської області. Вартість послуг за договором відповідно до додатку №1 складає 16513,92 грн. за відпрацьований місяць. Пунктом 2.3 передбачено, що сторони щоквартально можуть переглядати умови угоди з метою коректування вартості послуг, обумовлюючи зміни в додаткових погодженнях. Термін дії договору 01.01.2009.

Згідно з договором від 01.01.2009 №01012009-КФ ПП «Секрет-СД»зобовязується надавати позивачу послуги по охороні обєктів в смт. Красногвардійське (АРК). Вартість послуг становить 9300,00 грн. за один місяць. Пунктом 2.3 договору встановлено, що вартість послуг може бути збільшеною або зменшеною при письмовому погодженні сторін. Термін дії 01.01.2010.

Відповідно до договору від 01.01.2009 №ДН-01012009 ПП «Секрет-СД»зобовязується надавати Товариству послуги по охороні обєктів в АРК. Вартість послуг складає 275901,78 грн. за один відпрацьований місяць. Пунктом 2.3 договору встановлено, що вартість послуг може бути збільшеною або зменшеною при письмовому погодженні сторін. Термін дії 01.01.2010.

В договорі про надання послуг з охорони від 01.02.2009 № 01022009-ДФ встановлено, що ПП «Секрет-СД»надає позивачу послуги з охорони внутрішнього порядку і матеріальних цінностей, контролю завантаження матеріальних цінностей на обєктах Товариства в с. Єлизаветівка Дніпропетровської області. Вартість послуг за договором відповідно до додатку №1 складає 22018,56 грн. за відпрацьований місяць. Пунктом 2.3 передбачено, що сторони щоквартально можуть переглядати умови угоди з метою коректування вартості послуг, обумовлюючи зміни в додаткових погодженнях. Термін дії договору 31.12.2009.

Додатковою угодою №1 від 01.02.2009 до договору від 01.02.2009 № 01022009-ДФ встановлено, що третя особа надає також послуги з охорони обєктів позивача в м. Дніпропетровську з 01.02.2009 по 01.03.2009. Вартість послуг 30000,00 грн.

Додатковою угодою №2 від 01.03.2009 до договору від 01.02.2009 № 01022009-ДФ встановлено, що третя особа надає також послуги з охорони обєктів позивача в м. Дніпропетровську з 01.03.2009 по 01.04.2009. Вартість послуг 30000,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до вказаних договорів керівником ПП «Секрет-СД»підписувались калькуляції вартості послуг, акти прийняття обєктів під охорону, дислокації постів охорони обєктів, інструкції з охорони праці для охоронців, а за результатами наданих за місяць послуг акти виконаних робіт.

Жодних інших договорів, що свідчать про господарські взаємовідносини позивача та ПП «Секрет-СД»Товариством та третьою особою суду не надано. Також, третьою особою не надано жодного підтвердження факту прийняття на роботу за цивільно-правовим договором охоронців, придбання спеціальних засобів для надання послуг охорони.

Щодо діяльності ПП «Секрет-СД»судом встановлено та з матеріалів справи вбачається наступне.

25.12.2007 ПП «Секрет-СД»зареєстровано як юридичну особу. Засновником та керівником субєкта підприємницької діяльності був ОСОБА_2 З наявної в матеріалах справи ліцензії МВС України з надання послуг охорони державної та іншої власності вбачається, що її видано 05.02.2008.

Відповідно до поданих третьою особою звітів по формі 1-ДФ протягом 2008-2009 років у штаті підприємства працювала 1 особа ОСОБА_2, а посаду головного бухгалтера не передбачено.

Зі слів свідка, після реєстрації підприємства ним було виписано довіреність на імя ОСОБА_6, яку пізніше призначено на посаду заступника директора. Дана особа і займалася всіма організаційними питаннями щодо бухгалтерського оформлення діяльності підприємства та надавала йому для підпису всі необхідні документи. Всю роботу стосовно прийняття на роботу та організації охорони обєктів позивача здійснював начальник безпеки ОСОБА_7 та його заступник, оформленні на підставі цивільно-правової угоди.

Відповідно до письмових пояснень свідка ОСОБА_2 від 06.09.2011 він з ОСОБА_5 восени 2008 року розпочали збирати необхідні документи на отримання ліцензії для зайняття охоронною діяльністю. Вказане підтверджується наявною в матеріалах справи копією свідоцтва про присвоєння робітничої кваліфікації за професією охоронник від 19.12.2008 на імя ОСОБА_2

З наданої позивачем копії постанови про виділення матеріалів із кримінальної справи від 02.10.2009 вбачається, що в матеріалах справи серед установчих документів ПП «Секрет-СД»міститься довіреність на імя ОСОБА_8 від 03.01.2009.

Всі документи, які стосуються фінансово-господарської діяльності ПП «Секрет-СД»та печатки знаходились у ОСОБА_6 та ОСОБА_5 У травні 2009 року їх було вилучено співробітниками правоохоронних органів у звязку з порушенням кримінальної справи. У розпорядженні посадових осіб третьої особи, зі слів представника ПП «Секрет-СД», залишилась лише печатка для документів, якою завірено всі надані по справі копії документів та довіреність представника підприємства ОСОБА_4

В той же час, суд звертає увагу, що довіреність на імя ОСОБА_1, видана 19.09.2011 за підписом директор ПП «Секрет-СД»ОСОБА_2, завірена мокрим відтиском основної печатки підприємства.

Жодних підтверджуючих документів про наявність у ПП «Секрет-СД» протягом 2008-2009 років основних фондів трудових та матеріальних ресурсів, які необхідні для здійснення самостійної, ініціативної, систематичної, господарської діяльності з метою досягнення економічних результатів та одержання прибутку суду не надано.

Судом встановлено, що відповідно до агентського договору від 05.02.2008 ПП «САС-Трейд»зобовязується за винагороду здійснювати за рахунок та за дорученням ПП «Секрет-СД», зокрема, такі юридичні та фактичні дії від свого імені: укладення угод на надання послуг; наймання охоронців, що відповідають вимогам, встановленим третьою особою, укладання з ними цивільно-правових або трудових угод; забезпечення несення служби охоронцями на обєктах, вказаних замовником; проведення розрахунків з охоронцями. Пункт 4.1 договору визначає, що за виконання своїх обовязків ПП «Секрет-СД»зобовязане виплатити агенту винагороду в розмірі 90% від вартості охоронних послуг, що надаються замовником силами охоронців, наданих ПП «САС-Трейд». Згідно з пунктом 4.2 замовник зобовязаний виплатити агенту належну йому винагороду протягом трьохденного строку після оплати споживачем рахунків за наданні охоронні послуги.

В той же час, відповідно до розшифровки податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, поданих ПП «САС-Трейд»протягом 2008-2009 років, надходження коштів від ПП «Секрет-СД»відображено великими сумами лише починаючи з грудня 2008 року по квітень 2009 року, хоча згідно з наданими позивачем банківськими виписками руху коштів Товариство своєчасно оплачувало на рахунки третьої особи надані послуги охорони.

Щодо ПП «САС-Трейд»судом встановлено, що засновником та керівником підприємства був і є ОСОБА_3 Згідно зі звітами 1-ДФ на підприємстві по штату працювала одна особа.

У вказаного субєкта господарювання відсутня ліцензія для надання послуг охорони.

З наявної в матеріалах справи копії постанови про порушення кримінальної справи і обєднання кримінальних справ від 20.09.2009 вбачається, що стосовно ОСОБА_3 порушено кримінальну справу №68099031 за фактом «фіктивне підприємництво». З викладених у процесуальному документі обставин вбачається, що ОСОБА_3 діяв у співучасті з ОСОБА_5 та ОСОБА_6 Відповідно до копії листа прокурора Самарського району м. Дніпропетровська, направленого відповідачу, кримінальна справа №68099031 за обвинуваченням ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_3 у вчиненні злочинів у складі організованої групи знаходить на розгляді у Самарському районному суді м. Дніпропетровська.

Щодо виданих від імені ПП «Секрет-СД»податкових накладних, на підставі яких позивачем сформовано податковий кредит протягом 2008-2009 років, з матеріалів справи вбачається та судом встановлено наступні порушення.

Товариством формувався податковий кредит з податку на додану вартість таким чином.

У квітні 2008 року ПП «Секрет-СД»видано ПН від 30.04.2008 №18 на загальну суму 36784,8 грн. (в т.ч. ПДВ 6 130,8 грн.) на підставі договору від 01.03.2008 №033. Крім того, на підставі договору від 01.03.2008 №033 у квітні 2008 видано ПН від 30.04.2008 №19 на загальну суму 56 041,92 грн. (в т.ч. ПДВ 9340,32 грн.).

Таким чином, на підставі договору №033, яким передбачено, що вартість послуг становить 56041,92 грн. за місяць, за квітень 2008 року третьою особою видано зайву податкову накладну №18, суму сплачених коштів за якою позивачем включено до податкового кредиту у липні 2008 року.

У травні 2008 року ПП «Секрет-СД»видано ПН від 31.05.2008 №20 на загальну суму 137922,84 грн. (в т.ч. ПДВ 22987,14 грн.) на підставі договору від 01.03.2008 №033. Крім того, на підставі договору від 01.03.2008 №033 у квітні 2008 видано ПН від 31.05.2008 №21 на загальну суму 56 041,92 грн. (в т.ч. ПДВ 9340,32 грн.).

Таким чином, на підставі договору №033, яким передбачено, що вартість послуг становить 56041,92 грн. за місяць, за травень 2008 року третьою особою видано зайву податкову накладну №20, суму сплачених коштів за якою позивачем включено до податкового кредиту у липні 2008 року.

У липні 2008 року ПП «Секрет-СД»видано ПН від 31.07.2008 №48 на загальну суму 183227,22 грн. (в т.ч. ПДВ 30537,87 грн.) на підставі договору від 01.03.2008 №033. Тобто, умовами договору передбачено, що вартість послуг становить 56 041,92 грн., проте податкова накладна виписана на значно більшу суму, яку позивачем включено до податкового кредиту.

У серпні 2008 року третьою особою на підставі договору від 01.03.2008 №033 видано ПН від 15.08.2008 №49 на загальну суму 19848,18 грн. (в т.ч. ПДВ 3308,03 грн.), ПН від 31.08.2008 №50 на загальну суму 36193,74 грн. (в т.ч. ПДВ 6032,29 грн.), ПН від 31.08.2008 №61 на загальну суму 56 041,92 грн. (в т.ч. ПДВ 9340,32 грн.) та ПН від 31.08.2008 №62 на загальну суму 192644,10 грн. (в т.ч. ПДВ 32107,35 грн.). Таким чином, в порушення умов договору №033 ПП «Секрет-СД»видано, а позивачем прийнято та задекларовано ПН №49, 50, 62.

У вересні 2008 року ПП «Секрет-СД»на підставі договору від 01.03.2008 №033 видано ПН від 30.09.2008 №63 на загальну суму 192644,10 грн. (в т.ч. ПДВ 32107,35 грн.) та ПН №64 від 30.09.2008 на загальну суму 56 041,92 грн. (в т.ч. ПДВ 9340,32 грн.). Отже, ПН №63 видано за межами умов вказаного договору.

У жовтні 2008 року третя особа видала, а позивач прийняв і оплатив на підставі договору від 01.03.2008 №033 ПН від 31.10.2008 №79 на загальну суму 217908,90 грн. (в т.ч. ПДВ 36318,15 грн.) та ПН №80 від 31.10.2008 на загальну суму 56 041,92 грн. (в т.ч. ПДВ 9340,32 грн.). Тобто, в даному випадку ПН №79, також, видано всупереч умов договору.

У листопаді 2008 року третя особа видала, а позивач прийняв і оплатив на підставі договору від 01.03.2008 №033 ПН від 30.11.2008 №81 на загальну суму 234675,54 грн. (в т.ч. ПДВ 39112,59 грн.) та ПН №82 від 30.11.2008 на загальну суму 56 041,92 грн. (в т.ч. ПДВ 9340,32 грн.), що не відповідає умовам договору.

У січні 2009 року ПП «Секрет-СД»видало, а позивач прийняв ПН від 31.01.2009 №5 на загальну суму 343 256,76 грн. (в т.ч. ПДВ 57 209,46 грн.), видану на підставі договору від 01.01.2009 №01012009-ВП, який у матеріалах справи відсутній і представники позивача та третьої особи про нього нічого не зазначали. В той же час, подібні ідентифікаційні дані містить укладений 01.01.2009 між Товариством та ПП «Секрет-СД»договір №01012009, проте вартість послуг відповідно до його умов становить 275901,78 грн.

Також, у січні 2009 року ПП «Секрет-СД»видало позивачу ПН від 31.01.2009 №6 на загальну суму 299613,90 грн. (в т.ч. ПДВ 49935,65 грн.) на підставі договору від 01.01.2009 №1012, на підтвердження існування якого ні позивач, ні третя особа жодних підтверджуючих документів суду не надали, їхні представники в судовому засіданні, також, не змогли пояснити даний факт.

Крім того, судом встановлено, що на підставі договору від 01.01.2009 №1012 ПП «Секрет-СД»було видано, а позивачем прийнято та включено до податкового кредиту суми коштів, сплачених відповідно до ПН від 28.02.2009 №7 на загальну суму 343256,76 грн. (в т.ч. ПДВ 57209,46 грн.), ПН від 31.03.2009 №8 на загальну суму 350262,00 грн. (в т.ч. ПДВ 58377,00 грн.) та ПН від 31.05.2009 №9 на загальну суму 350262,00 грн. (в т.ч. ПДВ 58377,00 грн.).

В той же час, з матеріалів справи вбачається, що, наприклад, дата і сума вказані в ПН №7 відповідають даним акту виконаних робіт від 28.02.2009 №2 відповідно до договору від 01.01.2009 №01012009-ВП. Згідно з вказаним актом виконаних робіт послуги охорони надавались на обєктах ВП «Птахофабрика Миронівська»(позивач), тоді як договір від 01.01.2009 №ДН-01012009 передбачає надання послуг охорони на обєктах ЗАТ «Дружба Народів Нова»(позивач).

Аналогічні невідповідності стосуються і №9 від 31.05.2009 (акт виконаних робіт від 30.04.2009 №4).

Також, судом встановлено, що позивачем від третьої особи прийнято податкову накладну від 28.02.2009 №2 на загальну суму 76402,48 грн., видану на підставі договорів від 01.03.2009 №003 та від 01.01.2009 №01012009 (не зрозуміло якого №01012009-КФ чи №ДН-01012009). В той же час, як вбачається з пояснень позивача (т. 2, а.с. 140) сума вказаної накладної сформована на підставі чотирьох актів виконаних робіт, зокрема, вартість послуг у розмірі 22018,56 грн. відповідає договору від 01.02.2009 №01022009-ДФ згідно з актом від 06.02.2009, а не договору №003, термін дії якого завершився. Акт виконаних робіт на суму 16513,92 грн. видано також в рамках договору від 01.02.2009 №01022009-ДФ, проте сума відповідає договору від 01.07.2008 №010708, термін дії якого на той час закінчився.

Крім того, вбачається, що ПН від 30.04.2009 №4, видана третьою особою, включає вартість послуг відповідно до акту виконаних робіт від 31.03.2009 на суму 16513,92 грн. Даний акт в матеріалах справи відсутній, а, оскільки вказана сума відповідає договору від 01.07.2008 №010708, термін дії якого закінчився 01.01.2009, то включення суми ПДВ, сплаченої відповідно до вказаних первинних документів, до податкового кредиту позивачем є неправомірним.

Також, з поданої позивачем копії акту виконаних робіт від 28.02.2009 №2, виданого третьою особою в рамках договору від 01.01.2009 №01012009 (знову не зрозуміло якого саме) вбачається, що послуги охорони надавались на обєктах Дніпропетровської філії позивача, в той час, як договори №ДН-01012009 та №01012009-КФ стосуються обєктів, які знаходяться в АРК України. Вартість послуг за вказаним актом складає 16513,92 грн., що, взагалі, відповідає умовам договору від 01.07.2008 №010708.

Окрім викладеного, з матеріалів справи вбачається, що податкові накладні, на підставі яких формувався податковий кредит позивачем, від 30.09.2008 №56, від 30.09.2008 №57, від 30.10.2008 №74, від 30.10.2008 №75, від 30.11.2008 №83 та від 30.11.2008 №84 підписано ОСОБА_8, яка, зі слів представника третьої особи була бухгалтером ПП «Секрет-СД», проте якої не знає ОСОБА_2 та довіреність на імя якої, як зазначалось, видано лише 03.01.2009. Крім того, вказані податкові накладні позивачем подано в двох екземплярах, тобто в томі 1 справи містяться завірені позивачем їх копії підписані директором ОСОБА_2, а в томі 3 справи копії, з яких вбачається, що оригінали підписані ОСОБА_8

Також, під час огляду та дослідження у судовому засіданні наданих позивачем копій первинних документів за результатами здійснених операцій між ним та ПП «Секрет-СД», зокрема, податкових накладних, договорів, актів виконаних робіт, дислокацій постів охорони судом встановлено відмінність зовнішнього вигляду підписів керівника третьої особи ОСОБА_2 на різних документах, не дивлячись на те, що в окремих з них дата документа збігається.

Враховуючи вищевикладене та встановлені обставини справи, суд дійшов висновку, оскільки предметом доказування у даній справі є законність та обґрунтованість прийняття відповідачем оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, то необхідним є встановлення факту правомірності формування позивачем податкового кредиту протягом 2008-2009 років у сумі 689878,00 грн. на підставі виданих третьою особою податкових накладних та реальності надання Товариству послуг охорони з боку ПП «Секрет-СД».

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходив з наступного.

Стаття 67 Конституції України визначає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку та розмірах, встановлених Законом.

Порядок формування платниками податків податкового кредиту з податку на додану вартість протягом 2008-2009 років було встановлено Законом №168/97-ВР.

Відповідно до позиції Вищого адміністративного суду України, викладеної у листі від 02.06.2011 №742/11/13-11 платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, повязаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Водночас статтею 1 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІV “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” (далі Закон №996) визначено, що первинний документ це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Витрати для цілей визначення обєкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення обєкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання послуг для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Таким чином, суд зазначає, що для достатніх правових підстав формування податкового кредиту платником податку необхідними умовами є, зокрема, наявність належним чином складених первинних документів та реальність здійснення господарських операцій.

Порядок заповнення податкової накладної визначений підпунктом 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону №168/97-ВР.

Відповідно до підпункту 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 Закону №168/97-ВР податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Пунктом 18 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 30 травня 1997 року №165 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 23 червня 1997 року №2333/2037 із змінами та доповненням (далі - Порядок №165), визначено: усі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати продаж товарів (робіт, послуг) та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця.

Відповідно до підпункту 7.2.6. пункту 7.2. статті 7 Закону N 168/97-ВР податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону №168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг) та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону №168/97-ВР не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Підпунктом 7.2.8 пункту 7.2 статті 7 Закону №168/97-ВР передбачено, що платники податку зобов'язані вести окремий облік операцій з поставки та придбання товарів (послуг), які підлягають оподаткуванню цим податком. Зведені результати такого обліку відображаються у податкових деклараціях, форма і порядок заповнення яких визначаються відповідно до закону. Платник податку веде реєстр отриманих та виданих податкових накладних у документальному або електронному вигляді за його вибором, у якому зазначаються порядковий номер податкової накладної, дата її виписки (отримання), загальна сума та сума нарахованого податку, а також реєстраційний номер платника податку продавця, який надав податкову накладну такому платнику податку.

Із системного аналізу положень пункту 1.7 статті 1, підпунктів 7.2.3, 7.2.8, 7.4.1, та 7.4.5 статті 7 Закону №168/97-ВР вбачається, що податковий кредит є правом платника податку щодо зменшення податкових зобов'язань звітного періоду, яке виникає виключно за наявності податкових накладних. Закон забороняє включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених у складі ціни придбання товарів (робіт, послу), якщо ці суми не підтверджені податковими накладними, та передбачає відповідальність платника податків за порушення цих вимог у вигляді фінансових санкцій.

Згідно з пунктом 3.4 розділу 3 "Порядку заповнення і надання податкової декларації по податку на додану вартість", затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 №166 та зареєстрованого в Мінюсті України 09.07.1997 за №250/20549, згідно з яким дані, що наведені в декларації, повинні відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника, достовірність яких підтверджується підписом відповідальних осіб (директора та головного бухгалтера) і печаткою.

Відповідно до статті 9 Закону № 996 встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо не можливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з пунктом 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року за № 168/704, первинні документи (на паперових та машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складено документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному та вартісному виразі), посади, прізвища та підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до пунктів 2.15 та 2.16 вищевказаного Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом № 996.

Враховуючи встановлені обставини справи, зокрема, викладені факти щодо оформлення позивачем та третьою особою первинних документів з явним порушенням зазначених вище норм чинного законодавства, суд дійшов висновку, що формування Товариством податкового кредиту на підставі значної частини податкових накладних, виданих ПП «Секрет-СД», є неправомірним.

Так, не можуть бути належним доказом підтвердження реальності надання послуг охорони первинні документи, зокрема, податкові накладні, які підписано не уповноваженою особою, видано в порушення умов договорів на значно більші суми коштів або на підставі угод, існування яких позивачем не доведено.

Відповідно до частини 1 статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частина 1 статті 903 ЦК України встановлює, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

З огляду на викладене, судом не взято до уваги пояснення представника позивача щодо допустимості видання податкових накладних на суму значно більшу, ніж передбачено договором, оскільки всіма договорами було передбачено додаткове, зокрема, письмове погодження зміни вартості надання послуг. Так, на виконання вказаних умов договорів ПП «Секрет-СД»та Товариство, наприклад, укладали додаткові угоди по договорах №033 від 01.03.2008 та №01022009-ДФ від 01.02.2009.

Суд критично ставиться до пояснень ОСОБА_2 щодо відмінності зовні його підписів у звязку з поганим почерком. Так, підписи свідка на окремих документах, складених в один день або через незначний проміжок часу, явно різняться за способом виконання.

Щодо реальності договорів та надання ПП «Секрет-СД»Товариству послуг охорони, то, беручи до уваги встановленні обставини справи, суд дійшов висновку про нікчемний характер угод, укладених між позивачем та третьою особою, з огляду на таке.

Якщо недійсність правочину встановлена законом, такий правочин вважається нікчемним (ч. 2 ст. 215 ЦК України).

В силу статті 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Стаття 902 ЦК України визначає, що виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

Судом встановлено, що укладені між позивачем та третьою особою договори не передбачали можливість виконання умов договору на іншу особу.

Таким чином, факт відсутності у ПП «САС-Трейд»ліцензії про надання послуг охорони та укладення агентського договору від 05.02.2008 свідчить про порушення вимог цивільного та дозвільного законодавства України з боку третьої особи.

Про нереальність виконання умов агентського договору з боку ПП «САС-Трейд»свідчить той факт, що стосовно керівника підприємства порушено кримінальну справу, протягом 2008-2009 років у штаті перебував лише один працівник, трудові та матеріальні ресурси були відсутні, надходження коштів від ПП «Секрет-СД»відображено лише через десять місяців після укладення договору та початку надання послуг охорони, що свідчить про відсутність необхідності у ПП «САС-Трейд» оплачувати працю охоронців, здійснювати інші господарські витрати.

Крім того, судом встановлено, та свідком не заперечувалось, що ПП «Секрет-СД»та ПП «САС-Трейд»створено з ініціативи ОСОБА_5, який мав безпосереднє відношення до діяльності підприємств, та стосовно якого, також, порушено кримінальну справу за ознаками злочину «фіктивне підприємництво».

Посилання відповідача на покази ОСОБА_2 в якості свідка у кримінальній справі, зафіксовані в протоколі допиту від 19.05.2009, судом до уваги не взято, оскільки свідок в судовому засіданні від них відмовився.

В той же час, суд не бере до уваги твердження ОСОБА_2 про те, що він самостійно, ініціативно, систематично і безпосередньо брав участь у здійсненні господарської діяльності третьої особи, оскільки він не володіє інформацією стосовно організації роботи підприємства, осіб, які працювали та мали право підпису на документах, оформлених від імені ПП «Секрет-СД», а в самих письмових поясненнях свідка та його свідченнях у судовому засіданні міститься багато розбіжностей.

Також, суд звертає увагу на той факт, що ліцензію ПП «Секрет-СД»на здійснення охоронної діяльності видано 05.02.2009. В той же час, ОСОБА_2 стверджує, що дії, спрямовані на отримання ним дозволу розпочав восени 2008 року, а в грудні 2008 року відповідно до матеріалів справи він отримав свідоцтво за професією охоронник.

Про нікчемність правочинів між Товариством та ПП «Секрет-СД»свідчить і відсутність реальних можливостей у третьої особи виконувати умови договорів. Так, юридично на підприємстві працював лише ОСОБА_2, трудові та матеріальні ресурси були відсутні, жодних доказів про придбання спеціальних ресурсів для надання послуг охорони суду не надано, як і не підтверджено факт оформлення на підприємстві інших працівників, крім директора, на підставі цивільно-правових договорів.

Суд не бере до уваги як належний доказ надані представником позивача копії службових записок, виконаних працівниками охорони на обєктах Товариства, оскільки безпосередньо зі змісту вказаних документів неможливо встановити, що вони написані саме працівниками, яких забезпечувало ПП «Секрет-СД»або ПП «САС-Трейд».

Загалом, суд критично сприймає пояснення свідка та представника третьої особи стосовно обставин справи, оскільки вказані особи стверджували про відсутність підтверджуючих реальність взаємовідносин з позивачем документів через їх вилучення, проте в судове засідання, після виникнення питання щодо існування можливостей у ПП «Секрет-СД»надавати послуги охорони, надали копію агентського договору. Також, про спробу ввести суд в оману свідчать твердження про відсутність печатки ПП «Секрет-СД»у звязку з її вилученням, в той час, як всі документи по справі завірені печаткою для документів, а довіреність на одного з представників третьої особи основною, зі слів представника, гербовою.

Також, про відсутність реальності надання послуг охорони ПП «Секрет-СД»свідчать наявні розбіжності в первинних документах, а саме щодо відповідності даних актів виконаних робіт, податкових накладних умовам договорів, на підставі яких вони видавались третьою особою.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Частини 1 та 5 статті 203 ЦК України визначають, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до частини 3 статті 86 КАС України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про те, що договори між третьою особою та позивачем суперечать нормам чинного законодавства, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, не спрямовані на реальне настання правових наслідків, обумовлених ними, а також спрямовані на незаконне заволодіння майном держави шляхом неправомірного формування податкового кредиту.

Відповідно до статей 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, враховуючи пояснення представників сторін, третьої особи і свідка, беручи до уваги ту обставину, що обґрунтованість донарахування податкових зобов`язань з податку на додану вартість відповідачем доведена, оскільки доведено протиправність складання податкових накладних, на підставі яких позивачем сформовано податковий кредит; зважаючи на нікчемний характер правочинів, укладених між позивачем та третьою особою, суд дійшов висновку про відсутність підстав для скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень та задоволення позовних вимог.

Оскільки судове рішення ухвалене не на користь позивача, то документально підтверджені ним судові витрати відшкодуванню з Державного бюджету України не підлягають.

Керуючись статтями 11, 14, 70 - 72, 86, 159 - 163, 254 КАС України, суд

п о с т а н о в и в:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядку, встановленому статтями 185-187 КАС України, шляхом подання апеляційної скарги через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Спиридонова В.О.

Постанова у повному обсязі виготовлена 23 грудня 2011 року.