Постанова № 20563615, 13.12.2011, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 грудня 2011 року 2а-2712/11/1070

приміщення суду за адресою:м. Київ, бул. Лесі Українки, 26

час прийняття постанови : 13 год. 15 хв.

Київський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого -судді Лиска І.Г.

при секретарі -Васковець М.С.

за участю представника позивача - Яковчук Я.М.

представника відповідачаТаран О.М.

прокурора -Сазонової С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом

Бориспільського міжрайонного прокурора Київської області в інтересах держави у особі Київського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Імпреза Арт»

простягнення адміністративного господарських санкцій та пені у сумі 7357 грн. 54 коп.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Бориспільський міжрайонний прокурор Київської області в інтересах держави у особі Київського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Імпреза Арт», в якому просить стягнути адміністративно-господарські санкції та пеню в розмірі 7357 грн. 54 коп.

Свої позовні вимоги Бориспільський міжрайонний прокурор Київської області обґрунтовує тим, що відповідно до змісту статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»від 21 березня 1991 року № 875-ХІІ зі змінами та доповненнями для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця. Керівники підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, у разі незабезпечення виконання нормативів робочих місць для працевлаштування інвалідів, неподання Фонду соціального захисту інвалідів звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів несуть відповідальність у встановленому законом порядку.

Відповідно до статті 20 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів” підприємства (обєднання), установи і організації, в тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбачений статтею 19 Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається у розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичної особі, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю.

Зазначає, що у 2009 році відповідач, на підставі наведених положень чинного законодавства та згідно з актом перевірки від 04 лютого 2011 року, мав працевлаштувати 1 інваліда, а не працевлаштував жодного.

Отже, оскільки у відповідача не було створено 1 робоче місце для інвалідів, якого відповідно не працевлаштовано, то згідно статті 20 Закону у відповідача утворилася заборгованість по сплаті адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу по створенню робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі 6597 грн. 22 коп. та пені за порушення строків сплати зазначеної суми адміністративно-господарських санкцій у розмірі 760 грн. 32 коп., що разом складає 7357 грн. 54 коп.

У судовому засіданні прокурор Сазонова С.В. та представник позивача Яковчук Я. М. позовні вимоги підтримали у повному обсязі, підтвердили обставини, викладені в позовній заяві, просили позов задовольнити.

Представник відповідача Таран О.М. у судовому засіданні позовні вимоги не визнала в повному обсязі, просила відмовити у задоволенні позову, у звязку з пропуском строку звернення до адміністративного суду.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вислухавши сторони, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Спеціальним Законом, який визначає основи соціальної захищеності інвалідів в Україні і гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов , які дають можливості інвалідам вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними здібностями і інтересами є Закон України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” від 21 березня 1991 року № 875-ХІІ зі змінами та доповненнями (Надалі Закон № 875-ХІІ).

Частиною 1 статті 4 Закону № 875-ХІІ передбачено, що держава створює правові, економічні, політичні, соціально-побутові та соціально-психологічні умови для задоволення потреб інвалідів у відновленні здоров'я, матеріального забезпечення, посильній трудовій та громадській діяльності.

Згідно з ч. 9 ст. 19 Закону № 875-ХІІ, підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, в яких за основним місцем роботи працює 8 і більше осіб, реєструються у відповідних відділеннях Фонду соціального захисту інвалідів за своїм місцезнаходженням і щороку подають цим відділенням звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів.

24.01.2011 року до Київського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів за вих. №533 надійшла Вимога Заступника Бориспільського міжрайонного прокурора Грабець І.Н. в порядку ст. 8, ст. 20 Закону України «Про прокуратуру» про проведення у строк до 07.02.2011 року спільно з Бориспільською міжрайонною прокуратурою перевірки діяльності, зокрема у відповідача ТОВ «Імпреза Арт» щодо дотримання останнім вимог ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»в частині повноти забезпечення нормативів робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до середньооблікової чисельності штатних працівників, достовірності та законності подачі звітності про необхідну кількість працюючих на підприємстві інвалідів.

Відповідно до Наказу №7 від 03.02.2011 року Про проведення перевірки, на виконання Вимоги Бориспільської міжрайонної прокуратури від 24.01.2011 р. №533, заступнику начальника Відділу забезпечення надходжень та організаційної роботи по соціальному захисту інвалідів Кириченко С.О. наказано 04.02.2011 року провести позапланову, невиїзну перевірку ТОВ «Імпреза Арт»щодо дотримання вимог ст. 19, 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні».

На підставі вказаної вимоги та наказу, Керуючим Київського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів О.М. Меженським було видано направлення Кириченку С.О. на перевірку ТОВ «Імпреза Арт», період за який проводиться перевірка з 1 січня 2008 року по 31 грудня 2009 року.

4 лютого 2011 року позивачем була проведена позапланова невиїзна перевірка відповідача з питань дотримання вимог ст. 19 і ст. 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» за період з 1 січня по 31 грудня 2009 року, за результатами якої було складено Акт перевірки підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, що використовують найману працю, щодо дотримання ними вимог статей 19 і 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» №5 від 4 лютого 2011 року .

В результаті перевірки встановлено, що в 2009 році відповідачем не виконано нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, згідно ст. 19 і ст. 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», у звязку з чим нараховано адміністративно господарські санкції у розмірі 6597грн. 22 коп.

Крім того, перевіркою встановлено, що ТОВ «Імпреза Арт»не зареєструвалось у відділенні Фонду соціального захисту інвалідів ; не подавало за 2009рік до відділення Фонду звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів; не сплачувало адміністративно-господарські санкції та пеню за невиконання у 2009 році нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів.

Відповідно до Акту №5 від 4 лютого 2011 року, середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу відповідача у 2009 році за даними перевірки складала 36 осіб, середньооблікова кількість штатних працівників , яким відповідно до чинного законодавства встановлено інвалідність 0; чисельність інвалідів штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно 4-х відсоткового нормативу 1; сума коштів адміністративно-господарських санкцій за нестворені робочі місця 6597 грн. 22 коп., що також підтвердив представник позивача в судовому засіданні.

Перевірка була проведення у присутності представника відповідача - Зубарєва І.І., яка отримала один примірник акту перевірки.

Як пояснила представник відповідача Таран О.М. у судовому засіданні, відповідач дії позивача щодо проведення перевірки та висновки, викладені в Акті перевірки від 04.02.2011 року не оскаржував.

Відповідно до положень частини 1 та 2 статті 19 Закону № 875-ХІІ, для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі 4 відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості 1 робочого місця. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною 1 цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Згідно з вимогами частини 3 статті 19 Закону № 875-ХІІ підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону.

Виконанням нормативу робочих місць, відповідно до змісту частини 5 статті 19 Закону № 875-ХІІ, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських організацій інвалідів, фізичною особою, яка використовує найману працю, інвалідів, для яких це місце роботи є основним.

До виконання підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, нормативу робочих місць, визначеного згідно з частиною першою цієї статті, може бути зараховано забезпечення роботою інвалідів на підприємствах, в організаціях громадських організацій інвалідів шляхом створення господарських об'єднань підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, та підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів з метою координації виробничої, наукової та іншої діяльності для вирішення спільних економічних та соціальних завдань (частина 6 статті 19 Закону).

У ч. 3 ст. 18 Закону України № 875-ХІІ , чітко визначено зобовязання підприємства , що використовує найману працю: виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Статтею 20 Закону № 875-ХІІ встановлено обовязок підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Відповідно до частини 2 статті 20 Закону № 875-ХІІ порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Частинами 3 та 4 статті 20 Закону № 875-ХІІ передбачено, що сплату адміністративно-господарських санкцій і пені підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, проводять відповідно до закону за рахунок прибутку, який залишається в їх розпорядженні після сплати всіх податків і зборів (обов'язкових платежів). Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України.

У разі несплати адміністративно-господарських санкцій або пені чи неможливості їх сплати за рішенням господарського суду їх стягнення в примусовому порядку може бути звернено на майно підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, в порядку, передбаченому законом (частина 5 статті 20 Закону).

Як підтверджується матеріалами справи та не спростовано відповідачем, у 2009 році відповідач відповідно до наведених положень законодавства мав створити 1 робоче місце і працевлаштувати 1 інваліда. Відповідач за вказаний період не працевлаштував жодного інваліда

Таким чином, відповідач не виконав норматив по створенню робочих місць по працевлаштуванню інвалідів.

Відтак, наданий позивачем розрахунок розміру штрафних санкцій за невиконання нормативу робочих місць із розрахунку середньої заробітної плати за рік обґрунтовано складає 6597 грн. 22 коп. та пені 760 грн.32 коп.

Крім того, як вбачається з листа Бориспільського міськрайонного центру зайнятості від 08.08.2011 року №674105, відповідач ТОВ «Імпреза Арт» протягом 2009 року не надавало звіт по формі 3-ПН «Звіт про наявність вакансій»для працевлаштування інвалідів.

Щодо твердження відповідача стосовно пропуску позивачем шестимісячного строку звернення до суду, то суд вважає його безпідставним

Відповідно до ч. 1 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Відповідно до ч. 2 тієї ж статті КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Як вбачається з відтиску штампу відділення поштового звязку позовну заяву було відправлено на адресу суду 31.05.2011 року, до суду позов надійшов 08.06.2011 року, що вбачається з відтиску штампу канцелярії Київського окружного адміністративного суду на першій сторінці позовної заяви (вх.№3516 від 08.06.2011 року), про порушення відповідачем ст. 19 і ст. 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» в період з 1 січня по 31 грудня 2009 року Бориспільському міжрайонному прокурору та Київському обласному відділенню Фонду Соціального захисту інвалідів стало відомо під час проведення перевірки - 04.02.2011 року. Отже, позивач звернувся з позовом в межах шестимісячного строку, встановленого ст. 99 КАС України.

Враховуючи наведене, судом не приймаються до уваги твердження відповідача стосовно того, що позивачем пропущені строки звернення до суду з позовом.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Київського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів підлягають задоволенню.

Згідно з частиною 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Оскільки спір вирішено на користь субєкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача субєкта владних повноважень, повязаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов Бориспільського міжрайонного прокурора Київської області в інтересах держави у особі Київського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю «Імпреза Арт» про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Імпреза Арт»(08300, Київська область, м. Бориспіль-7, аеропорт, код ЄДРПОУ 32956553) на користь Київського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів у розмірі 6597 грн. (шість тисяч пятсот девяносто сім) грн. 22 коп. та пеню - 760 (сімсот шістдесят) грн. 32 коп., що разом складає 7357 (сім тисяч триста пятдесят сім) грн. 54 коп.

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її отримання особою, яка оскаржує постанову, за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Лиска І.Г.

Постанова у повному обсязі виготовлена 16 грудня 2011 року.