Постанова № 20563363, 05.12.2011, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 грудня 2011 року 2а-4865/11/1070

Суддя Київського окружного адміністративного суду Волков А.С.,

при секретарі судового засідання Злобіній Е.Г.,

за участю:

представника позивача Рубан Л.П.,

представника відповідача Заріцького В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомПублічного акціонерного товариства "Миронівський завод по виготовленню круп і комбікормів"

доДержавна податкова інспекція у Миронівському районі Київської області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Публічне акціонерне товариство "Миронівський завод по виготовленню круп і комбікормів" з позовом до Державної податкової інспекції у Миронівському районі Київської області про скасування податкових повідомлень-рішень:

від 23.09.2011 №0000972353, згідно з яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобовязань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 180060,00 грн.;

від 23.09.2011 №0000982353, згідно з яким позивачу збільшено грошове зобовязання за платежем «Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 20924,00 грн., з яких: 13949,00 грн. за основним платежем; 6975,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

В основу визначення податкових зобовязань на підставі вказаних податкових повідомлень-рішень податковим органом покладено висновки про неправомірне формування позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість за рахунок сум податку, сплачених Товариству з обмеженою відповідальністю «Влада Інк»у складі ціни придбаного товару (олії соняшникової). За твердженнями посадових осіб податкового органу, господарські операції позивача з придбання товару є нікчемними і такими, що порушують встановлений публічний порядок, оскільки постачальник товару Товариство з обмеженою відповідальністю «Влада Інк» придбало вказані товари в інших юридичних осіб (ТОВ «Євротрейд Холдинг», ПП «Ногайська олія», ТОВ «Фінансова акваторія», ТОВ «ШерК», ТОВ «Пека», ТОВ «Інтерсервісплюс») на підставі угод, які не були спрямовані на реальне настання правових наслідків, а укладені виключено з метою незаконного отримання податкових вигід, тому суперечать інтересам держави і суспільства і є нікчемними.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що на законних підставах і правильно сформував податковий кредит з ПДВ, а висновки податкового органу вважає безпідставними, оскільки операції з поставки товарів між ним і Товариством з обмеженою відповідальністю «Влада Інк» мали реальний характер і це підтверджуються документально: рахунками на оплату товарів; банківськими виписками про оплату товару, видатковими накладними на товар; товарно-транспортними накладними; журналом реєстрації зважування надходження вантажів на автомобільних вагах; накладними на внутрішнє переміщення придбаної сировини; бухгалтерськими звітами; податковими накладними тощо. На підставі викладеного позивач просив суд визнати протиправними податкові повідомлення-рішення та скасувати.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити.

Відповідач проти позову заперечував, обґрунтовуючи заперечення тим, що вважає податкові повідомлення-рішення правомірними, просив суд у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши представників сторін, дослідивши представлені документи та інші зібрані по справі матеріали, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Публічне акціонерне товариство «Миронівський завод по виготовленню круп і комбікормів» є юридичною особою, що зареєстрована 13.06.1996 Миронівською районною державною адміністрацією Київської області, як платник податків перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Миронівському районі Київської області з 19.06.1996, зареєстроване як платник податку на додану вартість з 29.06.1997 (свідоцтво № 100336694).

У вересні 2011 року посадовими особами Державної податкової інспекції у Миронівському районі Київської області проведено планову виїзну перевірку Публічного акціонерного товариства «Миронівський завод по виготовленню круп і комбікормів» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2009 по 31.03.2011 валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2009 по 31.03.2011 (акт перевірки від 06.09.2011 №328/23-011/00951770).

За результатами перевірки посадові особи податкового органу дійшли висновку про порушення позивачем вимог підпунктів 7.2.1, 7.2.3, 7.2.6 пункту 7.2, підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4, підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України від03.04.1997 №168/97-ВР «Про податок на додану вартість», статей 228, 662, 655, 656 Цивільного кодексу України, що виявилось у завищенні суми бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобовязань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 180060,00 грн., а також завищенні податкового кредиту з податку на додану вартість у сумі 13948,67 грн.

Вказані порушення повязуються з придбанням позивачем у Товариства з обмеженою відповідальністю «Влада Інк»товару (олії соняшникової) впродовж січня березня 2011 року.

На думку посадових осіб податкового органу, Товариство з обмеженою відповідальністю «Влада Інк»не мало фактичної можливості здійснювати господарські операції з поставки товару, оскільки за даними Каховської обєднаної державної податкової інспекції Херсонської області, одержаними під час перевірки цієї юридичної особи (акт перевірки від 03.06.2011 №353/23-8/36922673), цей контрагент позивача придбавав олію соняшникову в інших контрагентів ТОВ «Євротрейд Холдинг», ПП «Ногайська олія», ТОВ «Фінансова акваторія», ТОВ «ШерК», ТОВ «Пека», ТОВ «Інтерсервісплюс»без мети реального настання правових наслідків, тобто за нікчемними правочинами.

Як зазначено в акті перевірки від 03.06.2011 №353/23-8/36922673, складеному посадовими особами Каховської обєднаної державної податкової інспекції Херсонської області, ТОВ «Євротрейд Холдинг», ПП «Ногайська олія», ТОВ «Фінансова акваторія», ТОВ «ШерК», ТОВ «Пека», ТОВ «Інтерсервісплюс»з різних причин (відсутність трудових ресурсів та основних фондів, виробничого обладнання, відсутність окремих первинних господарських документів, які підтверджують переміщення товару від постачальника до покупця, розбіжності у податковій звітності тощо), не мали фактичної можливості здійснювати господарські операції з поставки товару на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Влада Інк».

Як стверджують ревізори податкового органу, Товариство з обмеженою відповідальністю «Влада Інк»діяло без належної обачності, адже йому мало бути відомо про фактичний фінансовий та майновий стан постачальників ТОВ «Євротрейд Холдинг», ПП «Ногайська олія», ТОВ «Фінансова акваторія», ТОВ «ШерК», ТОВ «Пека», ТОВ «Інтерсервісплюс», умови ведення ними господарської діяльності та порушення, яких вони припускалися.

З наведених фактів посадовими особами Каховської обєднаної державної податкової інспекції Херсонської області зроблено висновок про те, що діяльність Товариства з обмеженою відповідальністю «Влада Інк»була спрямована на здійснення операцій, пов'язаних з незаконним отриманням податкової вигоди, а угоди на поставку товару (олії соняшникової), що укладені між ним і ТОВ «Євротрейд Холдинг», ПП «Ногайська олія», ТОВ «Фінансова акваторія», ТОВ «ШерК», ТОВ «Пека», ТОВ «Інтерсервісплюс», суперечать інтересам держави і суспільства, а тому є нікчемними.

Враховуючи наведені обставини, слідкуючи за ланцюгом постачання, посадові особи Державної податкової інспекції у Миронівському районі Київської області, у свою чергу, також зробили висновок про нікчемність усіх угод з поставки олії соняшникової, що були укладені між Товариством з обмеженою відповідальністю «Влада Інк»(постачальник) і Публічним акціонерним товариства "Миронівський завод по виготовленню круп і комбікормів".

За результатами перевірки Державною податковою інспекцією у Миронівському районі Київської області прийнято податкові повідомлення-рішення:

від 23.09.2011 №0000972353, згідно з яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобовязань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 180060,00 грн.;

від 23.09.2011 №0000982353, згідно з яким позивачу збільшено грошове зобовязання за платежем «Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 20924,00 грн., з яких: 13949,00 грн. за основним платежем; 6975,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Під час судового розгляду судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Влада Інк»є юридичною особою, що зареєстрована 09.03.2010 Виконавчим комітетом Каховської міської ради Херсонської області. Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців вказана юридична особа здійснює наступні види господарської діяльності: посередництво в торгівлі сільськогосподарською сировиною, оптова торгівля молочними продуктами, яйцями, олією, тваринним маслом та жирами. Станом на 02.12.2011 вказана юридична особа є зареєстрованою.

Впродовж січня березня 2011 року позивач придбавав у Товариства з обмеженою відповідальністю «Влада Інк»товар олію соняшникову. Придбання товарів здійснювалось на підставі договору поставки від 14.01.2011 №31/10 та на підставі рахунків-фактур, що виписувались Товариством з обмеженою відповідальністю «Влада Інк». Оплата за придбаний товар здійснювалась позивачем у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на рахунки постачальника.

Так, у період з січня по березень 2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Влада Інк»виставило позивачу для оплати рахунки-фактури на загальну суму 2159273,00грн.

Згідно з банківськими виписками позивач впродовж лютого квітня 2011 року в оплату за поставлений товар перерахував на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Влада Інк»кошти на загальну суму 2159273,00грн., у тому числі й суми податку на додану вартість у складі ціни придбання товару.

Поставка і транспортування товарів здійснювалась за рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Влада Інк»на склади позивача, що розташовані за місцезнаходженням відокремленого підрозділу позивача Миронівський мясопереробний завод «Легко»Публічного акціонерного товариства «Миронівський завод по виготовленню круп і комбікормів», факт поставки товару оформлювався видатковими накладними, що підписувались уповноваженими особами позивача та постачальника.

Згідно з копіями видаткових накладних, досліджених у судовому засіданні, Товариство з обмеженою відповідальністю «Влада Інк»поставило товар (олію соняшникову дезодоровану) на загальну суму 2159273,00грн.

Факт поставки товару також підтверджується дослідженими у судому засіданні копіями товарно-транспортних накладних, складених уповноваженими особами автотранспортних підприємств, постачальника Товариства з обмеженою відповідальністю «Влада Інк»та позивача, журналом зважування вантажів на автомобільних вагах за період з 01.01.2011 по 31.03.2011, накладними на внутрішнє переміщення сировини (олії соняшникової) зі складу позивача у виробництво, а також актами списання придбаної сировини, яка прийшла у непридатність для використання.

На підтвердження розрахунків між сторонами та сплати сум податку на додану вартість у складі ціни товару за вказаними господарськими операціями позивач отримав від Товариства з обмеженою відповідальністю «Влада Інк»шість податкових накладних на загальну суму 2159273,00грн., у тому числі ПДВ 359878,83 грн., що відображено у реєстрі отриманих податкових накладних та відповідає даним додатку 5 до Податкових декларацій з податку на додану вартість.

З даних акта перевірки, розрахунку розміру податкових зобовязань, визначених на підставі оспорюваних податкових повідомлень-рішень, а також пояснень представників сторін судом встановлено, що у лютому 2011 року позивач включив до складу податкового кредиту та заявив до бюджетного відшкодування з податку на додану вартість кошти у сумі 180060,00грн., що підтверджені податковими накладними від 31.01.2011 №8 (на суму 62524,87 грн.), від 11.02.2011 №6 (на суму 58253,33 грн.), від 22.02.2011 №9 (на суму 59281,33 грн.).

Крім того, у податковій декларації з податку на додану вартість за березень 2011 року позивач включив до складу податкового кредиту сплачені суми податку 13948,67 грн., що підтверджуються податковою накладною від 30.03.2011 №12.

Відносно вказаних сум податку на додану вартість, що були включені до складу податкового кредиту та заявлені до бюджетного відшкодування, податковим органом були прийняті податкові повідомлення-рішення.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Спірні правовідносини на момент їх виникнення регулювались законами України «Про податок на додану вартість», «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»та положеннями Цивільного кодексу України щодо недійсності правочинів.

Відповідно до статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Якщо недійсність правочину встановлена законом, такий правочин вважається нікчемним (ч. 2 ст. 215 ЦК України).

В силу статті 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Як вже зазначалось судом, рішення про зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість прийнято податковим органом у звязку з включенням до складу податкового кредиту сум податку, сплачених позивачем Товариству з обмеженою відповідальністю «Влада Інк»у складі ціни придбання товару на підставі правочинів, які податковий орган вважає нікчемними. При цьому, висновок податкового органу про нікчемність правочину ґрунтується на твердженнях про безтоварність господарської операції, відсутністю наміру учасників правочину досягти реальних правових наслідків, а також оцінкою ланцюга постачання товару.

Таким чином, вирішення даної справи залежить від доведеності суду факту постачання товару за господарською операцією, за результатами здійснення яких податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення.

Відповідно до статей 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Як встановлено судом, факт поставки товарів позивачу з боку Товариства з обмеженою відповідальністю «Влада Інк»та оплати їх вартості підтверджується документально, господарські операції належним чином відображено у бухгалтерському і податковому обліку позивача та його податковій звітності; право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість підтверджується податковими накладними.

Це означає, що висновок податкового органу про нікчемність правочинів, укладених між позивачем і Товариством з обмеженою відповідальністю «Влада Інк», є безпідставним.

Твердження податкового органу про нікчемність правочинів, укладених між Товариством з обмеженою відповідальністю «Влада Інк»і ТОВ «Євротрейд Холдинг», ПП «Ногайська олія», ТОВ «Фінансова акваторія», ТОВ «ШерК», ТОВ «Пека», ТОВ «Інтерсервісплюс», судом до уваги не приймаються як такі, що не мають значення для даної справи, адже виходять за межі предмету доказування та стосуються правовідносин, які виникли між особами, які не беруть участі в даній справі, їх прав та обовязків.

Крім того, суд зазначає, що обовязок сплачувати податки та відповідальність за порушення чинного закон6одавства є персоніфікованою. Це означає, що на платника податків не може покладатися відповідальність за порушення, вчинені іншими особами.

З приводу визначення позивачем податкових зобовязань з податку на додану вартість суд зазначає наступне.

Платники податку на додану вартість, об'єкта, база та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету визначаються Законом України від 03.04.1997 №168/97-ВР «Про податок на додану вартість»(далі Закон України від 03.04.1997 №168/97-ВР).

В силу підпункту 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 Закону України від 03.04.1997 №168/97-ВР «Про податок на додану вартість»якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Підпунктом 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України від 03.04.1997 №168/97-ВР «Про податок на додану вартість»передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При цьому, податкове зобов'язання це загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді, що визначена згідно з цим Законом.Податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом (пункти 1.7, 1.8 статті 1 Закону України від 03.04.1997 №168/97-ВР).

Згідно з підпунктом 7.7.3 пункту 7.7 статті 7 Закону України від 03.04.1997 №168/97-ВР сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України від 03.04.1997 №168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг) та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

В силу положень підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України від 03.04.1997 №168/97-ВР не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Відповідно до пункту 7.1 статті 7 Закону України від 03.04.1997 №168/97-ВР «Про податок на додану вартість»поставка товарів (робіт, послуг) податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом (підпункт 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 Закону України від 03.04.1997 №168/97-ВР).

Як вже зазначалось, до складу валових витрат позивач включив суми податку на додану вартість, сплачені ним у складі ціни придбання товарів (робіт, послуг), підтверджені податковими накладними.

Твердження податкового органу про відсутність факту поставки товарів на користь позивача у судовому засіданні були спростовані.

Це означає, що висновки податкового органу про порушення позивачем вимог пунктів 1.7, 1.8 статті 1, підпунктів 7.2.1, 7.2.3, 7.2.6 пункту 7.2, підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4, підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України від 03.04.1997 №168/97-ВР «Про податок на додану вартість», статей 228, 662, 655, 656 Цивільного кодексу України, є безпідставними.

За наведених обставин позов підлягає задоволенню.

Згідно з частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Позивачем за подання позовної заяви сплачено судовий збір, доказів понесення ним інших судових витрат суду не надано. Вимог про відшкодування судових витрат позивач не суду заявляв. Таким чином, судові витрати стягненню з державного бюджету на користь позивача не підлягають.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Миронівському районі Київської області:

від 23.09.2011 №0000972353, згідно з яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобовязань наступних періодів) з податку на додану вартість за лютий 2011 року в розмірі 180060,00 грн.;

від 23.09.2011 №0000982353, згідно з яким позивачу збільшено грошове зобовязання за платежем «Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)» на суму 13950,00 грн., з яких: 13949,00 грн. за основним платежем; 1,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

СуддяВолков А.С.

Дата виготовлення і підписання повного тесту постанови 07 грудня 2011 року.