Постанова № 20559475, 28.11.2011, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2011 року 13:43 Справа № 2а-0870/8542/11

Запорізький окружний адміністративний суд

у складі: головуючого - судді Чернової Ж.М.

при секретарі Батигіні О.В.

за участю:

від позивача: Білюшов В.М.

від відповідача: Варьонов А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя адміністративну справу за

позовом: Публічного акціонерного товариства «Пиво-безалкогольний комбінат «Славутич»

до: Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Запоріжжі

про: скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства «Пиво-безалкогольний комбінат «Славутич» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Запоріжжі, в якій просить визнати протиправним та скасувати у повному обсязі податкове повідомлення-рішення від 14.06.2011 №0000440804.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив позов задовольнити та дав пояснення в його обґрунтування, аналогічні викладеним у позовній заяві.

Представник відповідача проти позову заперечив в повному обсязі, зазначивши, що надані до перевірки позивачем документи не підтверджують фактичного здійснення господарської операції та відповідно позивачем безпідставно збільшено податковий кредит всього у сумі 115149,00грн. за січень 2011 року по операціях з ТОВ «Лонг-Транс», у звязку з чим неправомірно зменшено податкове зобовязання за січень 2011 у сумі 115149,00грн. Таким чином, враховуючи зазначене, просить в задоволені позову відмовити в повному обсязі.

Відповідно до ст.160 КАС України, 28.11.2011 сторонам проголошено вступну та резолютивну частини постанови та оголошено про час виготовлення постанови у повному обсязі.

Відповідно до ст. 41 КАС України, в ході судового розгляду здійснювалось повне фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів, а саме: комплексу “Камертон”.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали і з'ясувавши обставини адміністративної справи, дослідивши інші наявні у справі докази у їх сукупності, прийшов до наступного висновку.

Публічне акціонерне товариство «Пиво-безалкогольний комбінат «Славутич» (код ЄДРПОУ 00377511), зареєстроване виконавчим комітетом Запорізької міської ради, свідоцтво про державну реєстрацію від 05.08.1993 №198040.

ПАТ «Пиво-безалкогольний комбінат «Славутич» взято на податковий облік в органах державної податкової служби 19.04.1995 за № 102 та перебуває обліку в СДПІ по роботі з ВПП у м.Запоріжжі.

На підставі наказів СДПІ по роботі з ВПП від 29.04.2011 №464, від 19.05.2001, згідно із пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, пп.78.1.1 п.78.1 ст.78, ст.79 Податкового кодексу України проведено документальну невиїзну перевірку ПАТ ПБК «Славутич» з питань дотримання вимог податкового законодавства з правових відносин з Товариством з обмеженою відповідальністю «Лонг-Транс» за період січень 2011 року.

23.04.2011 працівниками ДПІ було складено акт №20/08-04/00377511.

За результатами перевірки було зроблено висновок, що позивач порушив норми пп.14.1.185 п.14.1 ст.14, п.198.1 ст.198, п.201.7 ст.201 Податкового кодексу України, внаслідок чого, позивачем занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся на загальну суму 115149,00грн.

Не погоджуючись з висновками перевірки та фактами викладеними в акті перевірки, на підставі п.86.7 ст.86 ПК України, позивачем було подано заперечення на акт перевірки.

За результатами розгляду заперечення, відповідач надав відповідь №4753-10/08-04 від 09.06.2011, згідно з якою підтверджено відповідність висновків в акті вимогам законодавства України.

На підставі акту перевірки №20/08-04/00377511 від 23.04.2011, відповідно до пп.54.3.2 п.54.3 ст.54 СДПІ по роботі з ВПП 14.06.2011 прийнято податкове повідомлення-рішення №0000440804, яким визначено суму податку на додану вартість в розмірі 115 149,00грн. та штрафні (фінансові) санкції на суму 1,00грн.

Не погоджуючись з позицією відповідача, позивачем на адресу Державної податкової адміністрації в Запорізькій області була направлена первинна скарга на зазначене податкове повідомлення-рішення. Рішенням СДПІ по роботі з ВПП від 23.08.2011 №3767/10/25-020 було відмовлено в задоволені скарги. Повторну скаргу на податкове повідомлення рішення позивач направив на адресу Державної податкової адміністрації України, яку теж залишено без задоволення.

З акту перевірки вбачається, що за перевіряємий період позивач перебував у взаємовідносинах з ТОВ «Лонг-Транс», з яким позивачем було укладено договір про надання транспортних послуг за №931/11-ТР від 20.12.2010, відповідно до умов якого замовник (ПАТ ПБК «Пиво-безалкогольний комбінат «Славутич») доручає експедитору (ТОВ «Лонг-Транс»), а експедитор надає замовникові послуги з організації перевезення вантажів по території України відповідно до заявок замовника на перевезення, в порядку та на умовах, передбачених договором, а замовник забезпечує приймання і відпуск вантажів згідно зі своїм графіком роботи та сплачує ці послуги після надання експедитором послуг в повному обсязі. Перевезення вантажів повинно здійснюватися автомобілями, які є у володінні та користуванні перевізника.

Відповідачем зазначено, що на підставі наведеного визначено, що договір укладався між двома сторонами «замовником» та «експедитором», проте в п.1.2 договору йдеться посилання на третю сторону «перевізник».

Статтею 1 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» визначено, що експедитор субєкт господарювання, який за дорученням клієнта та за його рахунок виконує або організовує виконання транспортно-експедиторських послуг, визначених договором транспортного експедирування. Відповідачем встановлено, що фактично за договором визначені наступні учасники транспортно-експедиторської діяльності: замовник послуг ПАТ ПБК «Славутич», перевізник та експедитор в одному лиці ТОВ «Лонг-Транс». На підставі товарно-транспортних накладних наданих до перевірки відповідачем встановлено, що перевізником є саме ТОВ «Лонг-Транс». Фактично в ТТН, по рядку «Автопідприємство» повинна міститься інформація саме про перевізника (його назва та код єдиної державної реєстрації).

За таких обставин, відповідач вважає, що позивачем не підтверджено документально витрати експедитора, при цьому субєкт господарювання володів інформацією, що ТОВ «Лонг-Транс» здійснювало послуги тільки з експедирування.

Також, відповідач наголошує на тому, що експедитор несе відповідальність за дії або недоліки третіх осіб у тому самому порядку, що й за власні дії згідно зі ст.14 вказаного закону, якою передбачено, що експедитор відповідає перед клієнтом за кількість місць, вагу, якщо проводилося контрольне зважування у присутності представника перевізника, що зафіксовано його підписом, належність упаковки згідно з даними товарно-транспортних документів, що завірені підписом представника перевізника, якщо інше не встановлено договором транспортного експедирування.

За невиконання або неналежне виконання обовязків, які передбачені договором транспортного експедирування і цим законом, експедитор і клієнт несуть відповідальність згідно з Цивільним кодексом України, іншими законами та договором транспортного експедирування.

Експедитор несе відповідальність за дії та недогляд третіх осіб, залучених ним до виконання договору транспортного експедирування, у тому ж порядку, як і за власні дії.

ПАТ ПБК «Славутич» не надало до перевірки жодного документа з приводу того, що ТОВ «Лонг-Транс» надавало транспортно-експедиторські послуги з організації й забезпечення перевезень вантажів із залученням третіх осіб.

В ході проведення перевірки було встановлено неналежне заповнення товарно-транспортних накладних, тому відповідач вважає, що за рахунок відсутності обовязкових первинних документів, не може бути встановлено факту надання послуг з транспортних перевезень з боку ТОВ «Лонг-Транс».

Суд вважає, доводи відповідача помилковими, оскільки у листі Вищого адміністративного суду України від 2 червня 2011 року №742/11/13-11 проаналізовано відповідні законодавчі норми та наголошено на тому, що для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції, тобто достовірні первинні документи.

Згідно з частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Листом Вищого адміністративного суду України №1936/1/13-11 від 01.11.2011 передбачено, що у разі зібраних у справі доказів буде достатньо для підтвердження доводів податкового органу щодо відсутності фактичного здійснення господарської операції, у відповідному позові платника податків щодо неправомірності визначених йому грошових зобовязань необхідно відмовити.

Документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфікації кожної господарської операції умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються тощо.

При цьому сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформлені не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобовязаннях платника податків у звязку з його господарською діяльністю мали місце.

Надані позивачем докази, а саме: показання свідка заступника директора логістиці (в судовому засіданні розповів про процес замовлення продукції, пошук перевізника та порядок розрахунків за отримані послуги по перевезенню товарів); акти здачі-прийняття робіт; рахунки-фактури; податкові накладні; реєстр шляхових листів, в яких відображені дати перевезення, прізвище водія, номер автомобіля, маршрут, тариф, кількість кілометрів, сума до сплати тощо, стосовно отримання послуг по перевезенню товарів, суд вважає достатніми для підтвердження реальності здійснення господарської операції

Поняття «господарська операція» викладено у п.1.32 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», зокрема «господарська діяльність це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Отже, господарська діяльність це передусім діяльність, направлена на отримання доходу.

Згідно п.2 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обовязковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовуються грошовий вимірник, ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до п.2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, первині документи це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції.

Згідно зі ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»: господарська операція дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобовязань, власному капіталі підприємства; первинний документ документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Посилання відповідача на те, що діяльність з надання послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом є ліцензійна, спростовується тим, що Законом України від 19 жовтня 2010 р. № 2608-VI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обмеження державного регулювання господарської діяльності" внесені зміни, зокрема, до Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності", в якому такий вид господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, як "надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів річковим, морським, автомобільним, залізничним транспортом" змінено на "надання послуг з перевезення пасажирів, небезпечних вантажів, багажу повітряним, річковим, морським, автомобільним, залізничним транспортом". Тобто, законодавчо встановлено, що ліцензуванню підлягають лише ті транспортні підприємства, які перевозять саме небезпечні вантажі. Проте, як свідчать надані документи ТОВ Лонг-Транс» надавало послуги по перевезенню вантажів - продукції ПАТ «ПБК «Славутич», яка не вважається небезпечною.

При здійсненні перевірки, відповідач прийшов до висновку, що ТОВ «Лонг-Транс» здійснювало діяльність через посередників з метою штучного формування податкового кредиту. При цьому надавало послуги ПАТ ПБК «Славутич» без наявних матеріальних підстав діяльності: трудових ресурсів, складських приміщень, основних фондів; які є економічно необхідними для здійснення операцій з поставки товарів (робіт, послуг), спеціальних знань та навичок, наробленої клієнтури та постачальників суміжних товарів, робіт (послуг), дозволів, спеціальних ліцензій тощо.

Перевіркою не встановлено постачання послуг з боку ТОВ «Лонг-Транс», тому виписані податкові накладні не можуть бути включені до податкового кредиту за січень 2011 в сумі 115149,00грн.

Таким чином, відповідач вважає, що позивач умисно ігнорує чинне законодавство України, яким врегульовані взаємовідносини між учасниками транспортно-експедиторської діяльності (клієнти, перевізники, експедитори, транспортні агенти, порти, залізничні станції, обєднання та спеціалізовані підприємства залізничного, авіаційного, автомобільного, річкового та морського транспорту, митні брокери та інші особи, що виконують (надають послуги) при перевезені вантажів).

Вказані твердження відповідача, суд знаходить хибними, оскільки відповідно до ст.4 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік господарських операцій будується на принципі превалювання сутності над формою операції повинні обліковуватися відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

У звязку з тим, що ТОВ «Лонг-Транс» відповідно до договору не є перевізником, а виконує доручення щодо організації перевезень, безпідставними є висновки відповідача про обовязок останнього мати власні складські приміщення та/або власний транспорт для виконання цього доручення. Наявність чи відсутність у експедитора складських приміщень та/чи транспортних засобів не є, та не може бути підставою для висновку про ненадання послуг щодо організації перевезень.

Також, необхідно зазначити, що за договором ПАТ «ПБК «Славутич» не компенсує експедитору його витрати по залученню третіх осіб для виконання своїх обовязків за договором. ПАТ «ПБК «Славутич» здійснює плату експедитору за належне виконання умов договору.

Таким чином, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що вищезазначені висновки податкового органу є незаконними та необґрунтованими.

Відповідно до ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на викладене, позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Пиво-безалкогольний комбінат «Славутич» підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст.ст. 94, 158-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати у повному обсязі податкове повідомлення-рішення №0000440804 від 14.06.2011 прийняте Спеціалізованою державною податковою інспекцію по роботі з великими платниками податків у м.Запоріжжі.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства «Пиво-безалкогольний комбінат «Славутич» судовий збір у розмірі 3 (трьох) гривень 40 копійок.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Ж.М.Чернова

Постанова виготовлена у повному обсязі 05.12.2011