Постанова № 20558779, 23.11.2011, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2011 року 17:17 Справа № 2а-0870/7532/11

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіТатаринова Д.В.

при секретаріУрсуленко Ю.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Азов-Хліб 2005»

до: Мелітопольської обєднаної державної податкової інспекції Запорізької області

про: визнання нечинними податкових повідомлень-рішень, -

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 (дов. б/н від 01.04.2011 року)

від відповідача:ОСОБА_2 (дов. №15419 від 06.06.2011 року) -

ВСТАНОВИВ:

14 вересня 2011 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю ««Азов-Хліб 2005» (далі позивач, ТОВ «Азов-Хліб 2005») до Мелітопольської обєднаної державної податкової інспекції Запорізької області (далі відповідач, Мелітопольська ОДПІ), в якому позивач просить суд визнати нечинними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0000582301 від 26.04.2011 року та №0000592301 від 26.04.2011 року.

В обґрунтування позову посилається на те, що підприємством було правомірно та на підставі вимог Законів України «Про оподаткування прибутку підприємств» та «Про податок на додану вартість» віднесено до складу валових витрат та податкового кредиту суми, повязані із придбанням у контрагентів ПП «Агротехнічна компанія 2000», ПП «Фірма Нікфінпром», ПП «Астраком», ТОВ «СК Спарта», ПП «Житниця-09», ПП «Алюр 2009» товарів (робіт, послуг), оскільки такі суми підтверджуються належними, з точки зору законодавства, первинними бухгалтерськими документами та документами податкової звітності. Вважає посилання податкового органу в акті перевірки на нікчемність укладених позивачем з контрагентами правочинів безпідставними, оскільки податковому органу не надано право самостійно визнавати договори платника податків нікчемними. На думку позивача, це є виключною компетенцією суду. У звязку із цим, вважає висновки податкового органу щодо нікчемності правочинів лише припущеннями, що в свою чергу порушує вимоги п. п. 2.3.4 п. 2.3 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства.

В судових засіданнях представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав викладених у позові та письмових поясненнях.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти позову, надав письмові заперечення, відповідно до яких відповідач вважає позовні вимоги необґрунтованими та просить у задоволенні позову відмовити, зазначаючи що висновки, викладені в акті перевірки є обґрунтованими, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення є законними.

В судовому засіданні 23 листопада 2011 року оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін судом встановлено наступне:

На підставі направлень від 09 березня 2011 року № 283, від 22 березня 2011 року № 283/1 та відповідно до плану-графіка проведення планових виїзних перевірок субєктів господарювання, державними податковими ревізорами-інспекторами Мелітопольської ОДПІ проведена планова виїзна перевірка ПП «Азов-Хліб 2005» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 січня 2010 року по 31 грудня 2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2010 року по 31 грудня 2010 року, за результатами якої складено акт № 511/23/33142898 від 11 квітня 2011 року.

Даний акт підписано керівником ПП «Азов-Хліб 2005» із запереченнями.

14 квітня 2011 року за вих. № 40 ПП «Азов-Хліб 2005» направило до Мелітопольської ОДПІ Запорізької області заперечення до акту перевірки.

21 квітня 2011 року за №11079/10/25-210 Мелітопотльська ОДПІ Запорізької області надало відповідь на заперечення до акту перевірки, відповідно до якої висновки в акті планової документальної перевірки від 11 квітня 2011 року щодо встановлених порушень є правомірними та такими, що відповідають нормам чинного законодавства.

26 квітня 2011 року Мелітопольською ОДПІ Запорізької області, на підставі акта перевірки №511/23/33142898 від 11 квітня 2011 року, прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000582301, яким підприємству визначено суму податкового зобовязання за платежем - податок на прибуток приватних підприємств на загальну суму 3118 976,25 грн., у т.ч. за основним платежем 2495181,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 623795,25 грн. та податкове повідомлення-рішення №0000592301, яким підприємству визначено суму податкового зобовязання за платежем - податок на додану вартість на загальну суму 2495280,00 грн., у т.ч. за основним платежем 1996224,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 499056,00 грн.

Не погоджуючись із податковими повідомленнями-рішеннями від 26 квітня 2011 року № 0000582301 та №0000592301 ПП «Азов-Хліб» звернулося до суду.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Щодо порушення вимог Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Розділом 3.1.1 «Валовий дохід» акту первірики встановлено, що на порушення пп. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 Закону України від 28.12.1994 № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (зі змінами та доповненнями, в редакції Закону від 22.07.1997 № 283/97-ВР) ПП «Азов-Хліб 2005» у періоді з 01 січня 2010 року по 31 грудня 2010 року завищено валові доходи на загальну суму 24437665,00 грн. у тому числі за І квартал 2010 року в сумі 369417,00 грн., за II квартал 2010 року у сумі 1296455,00 грн., за III квартал 2010 року у сумі 7178714,00 грн., за IV квартал 2010 року у сумі 15593079,00 грн., а саме: по приватному підприємству з іноземними інвестиціями «СЄРНА» (код ЄДРПОУ 23393195), по ТОВ «ВІОЙЛ-АГРО» (код ЄДРПОУ 31414911), по ЗАТ АТ «Каргілл» (код ЄДРПОУ 20010397) внаслідок включення валових доходів вартість операцій з реалізації товарів, придбаних у ПП «Агротехнічна компанія 2000» (код ЄДРПОУ 36319954), ПП «Фірма Нікфінпром» (код ЄДРПОУ 36271001), ПП «Астраком» (код ЄДРПОУ 35512946), ТОВ «СК «Спарта» (код ЄДРПОУ 36132608), ПП «Житниця-09» (код ЄДРПОУ 36605706), правочини по яким визнано нечинними.

Податковим органом в розділі 3.1.2 «Валові витрати» акту перевірки встановлено, що ПП «Азов-Хліб 2005» в порушення підпункту 5.2.1. пункту 5.2, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 року №334/94-ВР (у редакції Закону України від 22.05.1997 р. № 283/97-ВР зі змінами та доповненнями) ПП «Азов-Хліб 2005» завищено валові витрати всього на суму 34418787,00 грн., в тому числі за І квартал 2010 року у сумі 369417,00 грн., II квартал 2010 року у сумі 1296456,00 грн., III квартал 2010 року у сумі 8705269,00 грн., за IV квартал 2010р. у сумі 24047646,00 грн. внаслідок включення до складу валових витрат вартості операцій з придбання товарів у ПП «Агротехнічна компанія 2000», ПП «Фірма Нікфінпром», ПП «Астраком», ТОВ «СК «Спарта», ПП «Житниця-09», правочини по яким визнано нечинними.

До висновків щодо визнання правочинів недійсними працівники Мелітопольської ОДПІ Запорізької області дійшли з наступних підстав.

В періоді за який проводиться перевірки підприємство мало взаємовідносини з ПП «Агротехнічна компанія 2000» (код ЄДРПОУ 36319954) до складу валових витрат включено 8485139,00 грн., до складу податкового кредиту 1697028 грн. в т.ч.: за листопад 2010 року на сум 5810999,00 грн., ПДВ 1162200,00 грн.; за грудень 2010 року на суму 2674140,00 грн., ПДВ 534828,00 грн., IV квартал 2010 року на суму 8485139,00 грн.

Мелітопольською ОДПІ складено акти від 15.12.2010р. № 1474/23/336219954, від 14.03.2011р. № 327/23/36319954 про результати невиїзних документальної перевірки приватного підприємства «Алюр - 2009», код за ЄДРПОУ 36448510, щодо взаємовідносин з TOB «Е-Восток-Україна» (код ЄДРПОУ 34478763) яким визнано взаємовідносини ПП «Агротехнічна компанія 2000» з контрагентами - покупцями «нікчемними» у звязку з тим, що:

1. Складено Акт № 1033/23/36319954 від 19.11.2010р. про відсутність ПП «Агротехнічна компанія 2000» за місцезнаходженням,

2. ПП «Агротехнічна компанія 2000» не надано інших підтверджуючих документів щодо фактичного здійснення отримання товару вказаного у накладних, а саме: не надано договору з TOB «Е-Восток-Україна», не надано інформацію про умови транспортування (товарно-транспортні накладні, подорожні листи, акти приймання передачі транспортних послуг тощо не надані), не надано інформацію про використані у господарській діяльності власні або орендовані офісні, виробничі (торгівельні, складські приміщення).

3. Перевіркою встановлено: TOB «Е-Восток України» має ознаки «податкової ями».

4. Покупцем товару, що отриманий ПП «Азов-Хліб 2005» від ПП «Агротехнічна компанія 2000» (наступної ланки руху сум ПДВ): є TOB «ВІОЙЛ-АГРО» (код ЄДРПОУ 31414911).

Мелітопольською ОДПІ отримано акт від 27.01.2011 № 285/23-100/35512946 ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва з питань формування податкового кредиту ПП «Астраком» (код за ЄДРПОУ 35512946) за рахунок TOB «Кінкайд Груп» ( код за ЄДРПОУ 36519958) та TOB «Торгсельпром» ( код за ЄДРПОУ 36700799).

1. Перевіркою встановлено відсутність поставок товарів, надання послуг (виконання робіт) TOB «Кінкайд Груп» та TOB «Торгсельпром» платнику податків ПП «Астраком», що свідчить про укладення угод без мети настання реальних наслідків.

2. Перевіркою встановлено, що ПП «Астраком» здійснювалися безтоварні операції з TOB «Кінкайд Груп» та TOB «Торгсельпром» без мети настання реальних наслідків.

Покупцем товару, що отриманий ПП «Азов-Хліб 2005» від ПП «Астраком» (наступної ланки руху сум ПДВ): є підприємство з іноземними інвестиціями «СЄРНА» (код ЄДРПОУ 23393195).

Мелітопольською ОДПІ складено Акт від 24.12.2010р. № 1525/23/36132608 про результати невиїзної документальної перевірки ТОВ СК «Спарта» (код ЄДРПОУ 36132608), яким визнано взаємовідносини ТОВ СК «Спарта» з контрагентами - покупцями «нікчемними». Відповідальною особою за подання звітності був ОСОБА_4

Підприємством ПП «Азов-Хліб 2005» по взаємовідносинам з TOB «CK СПАРТА» включено до складу валових витрат 210892,00 грн., до складу податкового кредиту 42178,00 грн. в т.ч.: -за вересень 2010 року на суму 210892,00 грн., ПДВ 42178,00 грн. III квартал 2010 року 210892,00 грн. Розрахунки за отриманий товар здійснювався у безготівковій формі. Покупцем товару, що отриманий ПП «Азов-Хліб 2005» від TOB «CK СПАРТА» (наступної ланки руху сум ПДВ): є підприємство з іноземними інвестиціями «СЄРНА» (код ЄДРПОУ 23393195).

Враховуючи вищенаведене Мелітопольською ОДПІ Запорізької області зроблені висновки, що операції купівлі-продажу між ПП «Азов-Хліб 2005», ТОВ «CK СПАРТА» та підприємством з іноземними інвестиціями «СЄРНА» не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже - є нікчемними по ланцюгу до «вигодо набувача».

ПП «Аллюр-2009» на підставі складеного акту від 14 грудня 2010 року №1472/23/36448510 про результати невиїзної документальної перевірки ПП «Аллюр-2009» щодо взаємовідносин з ТОВ «Е-Восток-Україна» (код ЄДРПОУ 34478763), яким визнано взаємовідносини ПП «Аллюр-2009» з контрагентами-покупцями «нікчемними». Дані висновки здійснені на підставі того, що ТОВ «Е-Восток-Україна» має ознаки «податкової ями»; ДПІ у Печерському районі м. Києва складено акт нікчемності правочину ТОВ «Сорсум», яке перебувало у податкових відносинах з ТОВ «Е-Восток-Україна»; 08 квітня 2011 року слідчим відділом податкової міліції ДПА області порушено кримінальну справу №221110-2 відносно ОСОБА_4 за вчинення фіктивного підприємства ПП «Аллюр-2009» за ч. 2 ст. 205 КК України.

ПП «Фірма Нікфінпром» на підставі акту перевірки від 15 жовтня 2010 року №3573/231-00/36271001 щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платниками податків ПП «Атлантік-Стар». Дані висновки здійснені на підставі того, що за результатами перевірки (акт 07.09.2010р. №3060/7/231-00/35638919) встановлено, що операції з придбання товару не мали реального товарного характеру, товар не перевозився і не зберігався, перевіркою не виявлено наявність розумних економічних або інших причин систематичного придбання та продажу товарів; за результатами перевірки (акт 07.09.2010р. №3060/7/231-00/35638919) ПП «Атлантік-Стар» не має основних засобів (складських приміщень, автотранспорту, обладнання, власні або орендовані земельні ділянки, інше) для здійснення господарських операцій з купівлі-продажу будь-якого товару у обсягах, що задекларовані, не має достатньої кількості персоналу для здійснення відповідної діяльності, а також використовують у своїй діяльності підприємства, що є вірогідними «податковими ямами» та не виконує податкових зобовязань перед бюджетом; перевіркою встановлено (акт 07.09.2010р. №3060/7/231-00/35638919), що операції з оприбуткування, приймання-передачі товарів не проводились, та як наслідок у ході перевірки не виявлено факту передачі товарів від продавця до покупця, в звязку з його відсутністю.

Покупцем товару, що отриманий ПП «Азов-Хліб 2005» від ПП «Фірма Нікфінпром» (код ЄДРПОУ 36271001) (наступної ланки руху сум ПДВ): є ЗАТ АТ «Каргілл» (код ЄДРПОУ 20010397).

Враховуючи вищенаведене - операції купівлі-продажу між ПП «Азов-Хліб 2005» з ПП «Фірма Нікфінпром» та ЗАТ АТ «Каргілл» не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже - є нікчемними по ланцюгу до «вигодо набувача».

Мелітопольською ОДПІ отримано акт від № 216/15-409/35070857 від 10.03.2011 ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова з питань достовірності, повноти, своєчасності нарахування податку на додану вартість TOB «ЕВРОТУРБИНА» за період з 01.06.2010 року по 31.01.2011 року. Підприємство за місцем реєстрації не знаходиться, внаслідок чого було складено акт №403/15-408/ від 08.12.2010 року про відсутність підприємства за місцем реєстрації. До ВПМ ДПІ було надано запит на встановлення місцезнаходження TOB «ЄВРОТУРБИНА» код ЄДРПОУ 35070857 від 20.12.2010 року №1347. Згідно відповіді ВПМ ДНІ у Комінтернівському районі м. Харкова місцезнаходження платника не встановлено.

В ході перевірки встановлено, що у TOB «Евротурбина» відсутні трудові ресурси, транспортні ресурси, власні або орендовані земельні ділянки, виробничо - складські приміщення майна, що доводить нереальність задекларованих платником операцій. Зазначене свідчить про те, що заявлені TOB «Евротурбина» операції не мали спрямованості на результат, вчинялись без мети настання реальних наслідків.

Мелітопольською ОДПІ отримано акт від 04.02.2011р. № 12/23-5/20493453 ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя про результати позапланової виїзної перевірки ПП ВКФ «Базис» код за ЄДРПОУ 20493453, з питань правильності визначення повноти нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість по взаємовідносинам з ПП «Аллюр-2009» та ПП «Житниця-09». Перевіркою встановлено порушення: ч.1 ст.203, 215, 228, 662, 655, 656 Цивільного Кодексу України в частині недодержання в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинам здійсненим ПП ВКФ «Базис» з ПП «АЛЛЮР-2009», ПП «Житниця-09».

Підприємством ПП «Азов-Хліб 2005» по взаємовідносинам з ПП «Житниця-09» включено до складу валових витрат 12061506,00 грн., до складу податкового кредиту 2412301,00 грн. в т.ч.: за вересень 2010 року на суму 4953565,00 грн., ПДВ 990713,00 грн.; ІІІ квартал 2010 року 4953565,00 грн.; за жовтень 2010 року на суму 4467090,00 грн., ПДВ 893418,00 грн.; листопад 2010 року на суму 2017280,00 грн., ПДВ 403456,00 грн.; грудень 2010 року на суму 623571,00 грн., ПДВ 124714,00 грн.; ІVквартал на суму 7107941,00 грн.

Розрахунки за отриманий товар здійснено у безготівковій формі

Покупцем товару, що отриманий ПП «Азов-Хліб 2005» від ПП «Житниця-09» (наступної ланки руху сум ПДВ) : є ЗАТ АТ «Каргілл» код ЄДРПОУ 20010397

Враховуючи вишенаведене - операції купівлі-продажу між ПП «Азов-Хліб 2005» та ПП «Житниця-09» та ЗАТ АТ «Каргілл» не спричиняють реального настання правових наслідків« а отже - є нікчемними по ланцюгу до «вигодонабувача».

Перевіркою встановлено, що на порушення пункту 3.1 статті 3, підпункту 4.1.1 пункту 4.1. статті 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР у редакції Закону України від 22.05.1997 р. № 283/97-ВР зі змінами та доповненнями, пункту 1.6. Порядку складання декларації з податку на прибуток, затвердженого наказом ДПА України від 29.03.2003р. № 143, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08.04.2003р. за № 271/7592, ПП «Азов-Хліб 2005» встановлено заниження всього у сумі 2495181,00 грн., у тому числі: за III квартал 2010 року у сумі 381639,00 грн., за ІV квартал 2010 року у сумі 2113542,00 грн.

Відповідальними за правильність обчислення, своєчасність сплати податків і зборів (обовязкових платежів) і додержання законів про оподаткування та іншого законодавства у періоді вчинення порушення (підписували відповідні документи, ставили підпис на поданій декларації) були директор ПП «АЗОВ-ХЛІБ 2005» Савченко В.В.

Податкова інспекція зазначає, що в ході перевірки не підтверджено наявність поставок товарів (послуг) від ПП «Агротехнічна компанія 2000», ПП «Фірма Нікфінпром», ПП «Астраком», ТОВ «СК «Спарта», ПП «Житниця-09» підприємствам покупцям, що свідчить про те, що правочини між ПП «Азов-Хліб 2005» здійсненні без мети настання реальних наслідків. Отже зазначені правочини відповідно до п. п.1, 2 ст. 215, п.5 ст. 203 Цивільного кодексу України є нікчемними, і в силу ст. 216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що повязані з їх недійсністю.

При цьому, як вбачається із акту перевірки та пояснень представників відповідача, наданих у судових засіданнях, підставою для таких висновків послугували безпосередньо отримані від інших податкових інспекцій листів «Щодо встановлених нікчемних правочинів» та акти перевірок контрагентів позивача та контрагентів ПП «Агротехнічна компанія 2000», ПП «Фірма Нікфінпром», ПП «Астраком», ТОВ «СК «Спарта», ПП «Житниця-09» підприємствам покупцям, що свідчить про те, що правочини між ПП «Азов-Хліб 2005».

Однак, суд не погоджується із висновками податкового органу з огляду на таке.

Із наданих суду правоустановчих документів ПП «Азов-Хліб 2005» встановлено, що товариство має право на зайняття такими видами діяльності, зокрема: посередництво в торгівлі с/г сировиною, живими тваринами, текстильною сировиною та напівфабрикатами та оптова торгівля зерном, насінням та кормами.

ПП «Азов-Хліб 2005» у перевіряємий період укладало угоди (у простій письмовій формі) з ПП «Фірма «Нікфінпром», ПП «Агротехнічна компанія 2000», ПП «Астраком», на придбання ТМЦ, а саме соняшник, пшеницю, ячмінь, тощо. Вказані господарські операції фіксувалися шляхом виписки видаткової та податкової накладної, а також здійсненням оплати за отриманий товар шляхом перерахування безготівкових коштів (на підставі рахунків). В акті перевірки є претензії податкової інспекції щодо відсутності транспортних засобів, транспортних витрат, повязаних з придбанням зазначених товарів.

З даного приводу представник позивача пояснив, що ПП «Азов-хліб 2005» здійснює закупівлю зернових культур, які знаходились на зберіганні на сертифікованому складі ВАТ «Мелітопольський елеватор». Згідно Закону України «Про зерно та ринок зерна України» підтвердження знаходження зернових (соняшника) на зберіганні є складська квитанція. Відповідно переоформлення (передачі) зерна на складському зберіганні відбувається без вивозу з місця зберігання - шляхом погашення існуючої квитанції і виписки нової квитанції на нового власника за зверненням контрагентів відповідної угоди. Тим самим при зазначеному переоформленні транспортні витрати відсутні.

На підтвердження даного факту підприємством надано суду завірені належним чином копії складських квитанцій закуплено ПП «Азов-Хліб 2005» на зерно по контрагентам: ПП «Астраком», ПП «Аллюр-2009», ПП «Агротехнічна компанія 2000», ПП «Житниця-09».

Вказані первинні документи долучені до матеріалів справи і порушень щодо порядку їх оформлення податковою інспекцією не встановлено.

Про реальність надання вказаними субєктами господарювання послуг позивачу також говорить той факт, що вказаний товар належним чином оприбуткований в бухгалтерському обліку ПП «Азов-Хліб 2005», що в свою чергу призвело до змін майнового стану платника податків. Крім того, вказані товари в подальшому були передані ПП «Азов-Хліб 2005» своїм замовникам (ЗАТ АТ «Каргилл») за складськими квитанціями. Наявність результату виконаних робіт податковим органом під сумнів не ставиться.

Крім того, виходячи із виду діяльності підприємства позивача, можна дійти висновки про те, що придбані ТМЦ були використані ним у власній господарській діяльності.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Зокрема до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у звязку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті (п. п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону).

Відповідно до п. п. 5.3.9 п. 5.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обовязковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

З наведених положень Закону випливає, що обовязковою умовою віднесення витрат підприємства на оплату товарів (робіт, послуг) до складу валових витрат є наявність господарських операцій з придбання цих товарів (робіт, послуг) підкріплена належними документами та звязок цих витрат з господарською діяльністю платника.

Статтею 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що бухгалтерський облік є обовязковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 вказаного Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Крім того, ст. 37 Закону України «Про зерно та ринок зерна в Україні» № 37-IV від 04 липня 2002 року передбачено, що зерновий склад на підтвердження прийняття зерна видає один із таких документів: подвійне складське свідоцтво; просте складське свідоцтво; складську квитанцію.

Відповідно до ст. 43 Закону № 37-IV, якщо зерновий склад приймає зерно на зберігання без видачі простого або подвійного складського свідоцтва, то для підтвердження прийняття зерна на зберігання він повинен видати складську квитанцію.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки, складські квитанції тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобовязань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Судом на підставі долучених до справи доказів було встановлено, що придбання ПП «Азов-Хліб 2005» зерна у контрагентів ПП «Астраком», ПП «Аллюр-2009», ПП «Агротехнічна компанія 2000», ПП «Житниця-09» викликало реальні зміни майнового стану платника податків та призводило до збільшення (зменшення) активів та зобовязань підприємства.

Таким чином, позивач правомірно відніс до складу валових витрат підприємства, витрати повязані із придбанням товарів у вищевказаних субєктів господарювання.

Той факт, що в актах перевірки деяких контрагентів позивача значиться про відсутність підприємства за місцем реєстрації не є беззаперечним доказом того, що товар взагалі був відсутній, а послуги не надавалися. Вказане свідчить лише про те, що податкова інспекція не вжила всіх необхідних та достатніх заходів для отримання документального підтвердження вказаним обставинам.

Судом було встановлено, що позивач при укладанні вказаних правочинів проявляв достатньо розумну обачність та отримував у підприємств-контрагентів: відомості щодо реєстрації юридичної особи (згідно відповіді управління статистики усі підприємства-контрагенти наразі знаходяться в ЄДРПОУ); свідоцтво платників ПДВ; тощо. Перевіряння інших обставин діяльності сторони за правочином на платника податків чинним законодавством не покладається та фактично є неможливим.

Крім того, суд не може погодитись з правовою позицією відповідача і в частині нікчемності зазначених угод, вважає її хибною з огляду на наступне.

Частина 1 ст. 203 Цивільного кодексу України визначає, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Виходячи з положень ст. ст. 207, 208 Господарського кодексу України, правочин, який вчинено з метою завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, водночас суперечить моральним засадам суспільства, а тому згідно з ч. 1 ст. 203 та ч. 2 ст. 215 Цивільного кодексу України є нікчемним.

Частинами 1 та 5 ст. 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Стаття 204 ЦК України закріплює принцип презумпції правомірності правочину: правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він невизнаний судом недійсним.

Згідно з ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Статтею 228 ЦК України передбачено: правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, зниження, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Пленум Верховного суду України в своїй постанові від 06 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» розяснив, що нікчемними правочинами, які порушують публічний порядок, визначені ст. 228 ЦК України, є: правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Провочини, які посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема є: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режими вилучення з обігу або обмеження в обігу об'єктів цивільного права тощо. Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок. При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Тобто, факт порушення публічного порядку повинен бути доведеним певними засобами доказування.

Інший підхід потенційно надасть можливість посадовим особам державних органів на власний розсуд оголошувати будь-який правочин недійсним (нікчемним) без звернення до суду, що не є правильним виходячи з загальних засад судочинства, правопорядку демократичної, правової держави.

При цьому, акт перевірки не тільки не доводить умислу позивача на порушення публічного порядку, а навіть не містить посилання на те, в чому таке порушення полягає.

Відповідно до ст. 234 ЦК України, фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлені цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним.

Правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлені цим правочином, про що йдеться в акті, визначається законом як фіктивний (ст. 234 ЦК України). Фіктивні правочини не віднесено законом до нікчемних, їх недійсність визнається тільки судом. При цьому, як вже вище було зазначено, судові рішення про визнання договорів недійсними, укладених позивачем з контрагентами, відсутні.

Статтею 207 ГК України встановлено: господарське зобовязання, що відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосубєктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Аналізуючи наведені норми, суд дійшов висновку, що відповідно до презумпції правомірності правочину укладений позивачем правочин є чинними, якщо їх недійсність прямо не встановлена законом (нікчемні правочини). В усіх інших випадках питання про недійсність правочину має бути встановлено судом на підставі заяви зацікавленої особи після повного та всебічного розгляду питання про взаємовідносини, які відбулись між учасниками такого правочину. Про недійсність правочини ухвалюється судове рішення.

Суд відмічає, що відповідачем ні в акті перевірки, ні в судовому засіданні не надано будь-яких доказів, які б вказували на невідповідність правочинів позивача актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

При цьому, слід зазначити, що до висновку про порушення позивачем положень Законів України «Про оподаткування прибутку підприємств» та «Про податок на додану вартість», відповідач дійшов з огляду на обставини діяльності іншої особи, а не позивача, що є хибним, так як позивач не несе відповідальності за її дії.

Суд зазначає, що позивачем належним чином оформлено господарські правовідносини з контрагентами, а фактичне здійснення таких операцій підтверджується належними первинними документами та документами податкової звітності.

З наданих до суду документів встановлено, що позивач в подальшому використав у своїй господарській діяльності придбані у контрагента товари.

Іншого відповідачем не доведено, хоча відповідно до ст. 71 КАС України він, як субєкт владних повноважень, має довести суду правомірність свого рішення.

Відповідно до п. 1.3 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затверджений наказом Державної податкової адміністрації України від 10 серпня 2005 р. № 327 (далі - Порядок), за результатами проведення невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок фінансово-господарської діяльності субєктів господарювання оформляється акт, а в разі відсутності порушень податкового, валютного та іншого законодавства - довідка. Акт - службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності субєкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання.

Пунктом 2.3.4 Порядку передбачено, що не допускається відображення в акті перевірки необґрунтованих даних, а також суб'єктивних припущень перевіряючими, які не мають підтверджених доказів, та різного роду висновків щодо дій посадових осіб суб'єкта господарювання (наприклад, «приховування обєкта оподаткування», «розкрадання», «привласнення», тощо).

Суд вважає, що відповідач, приймаючи оскаржувані податкові повідомлення-рішення, не міг керуватися лише припущеннями щодо фіктивності (нікчемності) укладених договорів, його позиція про те, що цей договір ймовірно суперечить інтересам держави, не підкріплена належними доказами чи рішенням суду про визнання їх такими.

З огляду на це, висновок податкового органу про завищення ПП «Азов-Хліб 2005» валових витрат за період з 01 січня 2010 року по 31 грудня 2010 року в сумі 34418787,00 грн. є безпідставними та такими, що спростовуються дослідженими у справі доказами.

В акті перевірки розділ 3.1.1 «Валовий дохід» податкова інспекція встановила, що в порушення вимог п. 3.1, п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» ПП «Азов-Хліб 2005» завищено суму валового доходу за період 01 січня 2010 року по 31 грудня 2010 року в сумі 24437665,00 грн.

Після правового аналізу господарської діяльності кожного з контрагентів ПП «Азов-Хліб 2005», податкова інспекція робить висновок про те, що у звязку із не підтвердженням валових витрат, відсутні обєкти оподаткування податком на прибуток по операціях з продажу товарів підприємствам-покупця, а саме - ПП «Азов-Хліб 2005». Встановлено відсутність обєктів оподаткування по операціях з придбання товарів у підприємств-постачальників та по операціях з продажу цих товарів підприємствам-покупцям у перевірених періодах, в розумінні ст. 3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Тобто, підстава таких висновків податкової інспекції одна і таж сама, що і у випадку не прийняття валових витрат нікчемність правочинів укладених ПП «Азов-Хліб 2005» з контрагентами та відповідно неможливість передати права на те, що фактично не придбавалось за угодою.

Відповідно до п. 3.1 ст. 3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Згідно з пп. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 вказаного Закону, 4.1. валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за її межами. Валовий доход включає: зокрема, загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг), у тому числі допоміжних та обслуговуючих виробництв, що не мають статусу юридичної особи, а також доходи від продажу цінних паперів, деривативів, іпотечних сертифікатів участі, іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, сертифікатів фондів операцій з нерухомістю (за винятком операцій з їх первинного випуску (розміщення), операцій з їх кінцевого погашення (ліквідації) та операцій з консолідованим іпотечним боргом відповідно до закону).

У звязку із тим, що суд вже спростував доводи податкового органу про не підтвердження позивачем валових витрат по операціям з ПП «Азов-Хліб 2005», ПП «Астраком», ПП «Аллюр-2009», ПП «Агротехнічна компанія 2000», ПП «Житниця-09» з підстав викладених вище, то як наслідок твердження відповідача про завищення валових доходів ПП «Азов-Хліб 2005» у перевіряємому періоді в сумі 24437665,00 грн. є безпідставними.

Суд зазначає, що згідно п. 2.3.2 Порядку, за кожним відображеним в акті фактом порушення податкового законодавства необхідно:

- висвітлити показники, які відображаються суб'єктом господарювання у податковій та іншій звітності, та фактичні показники, виявлені у ході перевірки на підставі первинних документів податкового та бухгалтерського обліку суб'єкта господарювання у розрізі періодів у грошових одиницях, передбачених звітністю;

- у разі виявлення розбіжностей чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті нормативно-правових актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків, в якому дане порушення здійснено, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб суб'єкта господарювання щодо встановлених порушень;

- зазначити первинний документ, на підставі якого вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку (навести кореспонденцію рахунків операцій), та інші докази, що достовірно підтверджують наявність факту порушення;

- у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів. При цьому до акта перевірки додаються пояснення посадових осіб або інших працівників суб'єкта господарювання (у межах їх компетенції), що перевіряється, щодо відсутності первинних та інших документів;

- у разі відмови посадових осіб суб'єкта господарювання надати перевіряючим письмові пояснення щодо встановлених порушень та/або причин ненадання первинних та інших документів, що підтверджують встановлені порушення, факти відмови відобразити в акті.

Пунктом 2.3.3 Порядку передбачено, що виявлені факти однотипних порушень та порушень, які повторюються, групуються у відомості або таблиці, що додаються до акта. Зазначені відомості або таблиці повинні містити повний перелік однотипних порушень податкового, валютного та іншого законодавства із зазначенням звітного періоду, до якого вони відносяться (назву, дату і номер документа, відповідно до якого здійснено операцію, суть операції, а також посилання на нормативно-правові акти, їх пункти і статті, положення яких порушені). Зазначені додатки повинні бути підписані перевіряючими, а також посадовими особами субєкта господарювання.

Суд, не заперечуючи проти права податкової інспекції на групування однотипних порушень у таблиці звертає увагу на те, що вказані таблиці зовсім не містять будь-яких посилань на нормативно-правові акти, їх пункти і статті, положення яких порушені позивачем, а також той факт, що сам текст акту взагалі позбавлений узагальнених сум завищення валового доходу по кожному з таких покупців.

З огляду на все вищевикладене, доводи податкового органу про порушення ПП «Азов-Хліб 2005» вимог п. 3.1, п. 4.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2, п. 5.1, пп. 5.3.9 ст. 5, Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не знайшли свого підтвердження, а тому податкове повідомлення-рішення Мелітопольської ОДПІ Запорізької області № 0000582301, яким підприємству визначено суму податкового зобовязання за платежем - податок на прибуток приватних підприємств на загальну суму 3118 976,25 грн., у т.ч. за основним платежем 2495181,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 623795,25 грн. підлягає скасуванню повністю.

Щодо порушення вимог Закону України «Про податок на додану вартість».

В акті перевірки вказано, що перевіркою повноти визначення податкового кредиту за період з 01 січня 2010 року по 31 грудня 2010 року встановлено його завищення всього у сумі 4887533,00 грн.

Як зазначалося вище, позивач оскаржує податкове повідомлення-рішення Мелітопольської ОДПІ Запорізької області №0000592301, яким підприємству визначено суму податкового зобовязання за платежем - податок на додану вартість на загальну суму 2495280,00 грн., у т.ч. за основним платежем 1996224,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 499056,00 грн. Як вбачається із акту перевірки, Мелітопольською ОДПІ Запорізької області встановлено порушення позивачем вимог пп. 7.2.1 п. 7.2; пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4; пп. 7.2.6 п. 7.2; пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме ПП «Азов-Хліб 2005» безпідставно зайво включило до складу податкових зобовяань податок на додану вартість з операцій по реалізації товарів, отриманих від ПП «Агротехнічна компанія 2000», ПП «Фірма Нікфінпром», ПП «Астраком», ТОВ «СК Спарта», ПП «Житниця-09» правочини з придбання яких Мелітопольська ОДПІ вважає нікчемними. На підставі зазначених правовідносин ПП «Азов-Хліб 2005»

Перевіркою повноти визначення податкових зобовязань за період з 01 січня 2010 року по 31 грудня 2010 року встановлено їх завищення на загальну суму 4887533,00 грн. у тому числі: за лютий 2010 року на суму 18600,00 грн., за березень 2010 року на суму 55283,00 грн., за квітень 2010 року на суму 32000,00 грн., за травень 2010 року на суму 17567,00 грн., за червень 2010 року на суму 209724,00 грн., за липень 2010 року на суму 209634,00 грн., за серпень 2010 року на суму 193218,00 грн., за вересень 2010 року на суму 1032891,00 грн., за жовтень 2010 року на суму 893418,00 грн., за листопад 2010 року на суму 1565656,00 грн., за грудень 2010 року на суму 659542,00 грн.

Податкова інспекція вважає, що у ПП «Азов-Хліб 2005», ПП «Агротехнічна компанія 2000», ПП «Фірма Нікфінпром», ПП «Астраком», ТОВ «СК Спарта», ПП «Житниця-09», ПП «Аллюр 2009» відсутній обєкт оподаткування податком на додану вартість в розумінні ст. 3 Закону. Посилаючись на положення ч. 5 ст. 203, ч. 1,2 ст. 215, ст.. 216 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ПП «Азов-Хліб 2005», ПП «Агротехнічна компанія 2000», ПП «Фірма Нікфінпром», ПП «Астраком», ТОВ «СК Спарта», ПП «Житниця-09» та ПП «Аллюр 2009» при придбанні та продажу товарів. Товар по вказаних правочинах не був переданий в порушення ст. ст. 662, 655 та 656 ЦК України.

Такого висновку податкова інспекція дійшла посилаючись на листи державних податкових інспекцій «Щодо встановлених нікчемних правочинів» та актів перевірок контрагентів позивача.

Тобто, обставини неприйняття Мелітопольскої ОДПІ Запорізької області податкового кредиту ПП «Азов-Хліб 2005», нарахованого по взаємовідносинам з ПП «Агротехнічна компанія 2000», ПП «Фірма Нікфінпром», ПП «Астраком», ТОВ «СК Спарта», ПП «Житниця-09» та ПП «Аллюр 2009» ті ж самі, що і викладені у розділі «Валові витрати».

Суд не погоджується із таким висновком з огляду на наступне.

Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (надалі за текстом - Закон України № 168/97-ВР), податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у звязку з:

-придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

-придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п. 7.5 ст. 7 Закону України № 168/97-ВР, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій:

-або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

-або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Підпунктом 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України № 168/97-ВР визначено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього правила, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника.

Отже, Законом України № 168/97-ВР встановлено вичерпний перелік документів (податкова накладна, митна декларація, товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ), на підставі яких у платника податків виникає право на включення відповідних сум до податкового кредиту.

Таким чином, враховуючи наявність у позивача податкових накладних, на підставі яких відповідні суми ПДВ у складі вартості придбаних послуг були включені до податкового кредиту, приймаючи до уваги, що зазначені податкові накладні не визнані недійсними, будь-яких посилань щодо невідповідності порядку оформлення цих податкових накладних вимогам Закону України № 168/97-ВР акт перевірки не містить, ПП «Азов-Хліб 2005» цілком правомірно включило суми податку на додану вартість по отриманим послугам до складу податкового кредиту, оскільки його право на податковий кредит підтверджується єдиним і належним, з точки зору діючого законодавства, доказом.

Із перевірених, працівниками Мелітопольської ОДПІ Запорізької області під час проведення перевірки, актів державних податкових інспекцій про результати позапланових невиїзних перевірок контрагентів ПП «Агротехнічна компанія 2000», ПП «Фірма Нікфінпром», ПП «Астраком», ТОВ «СК Спарта», ПП «Житниця-09» та ПП «Аллюр 2009» на момент вчинення правочинів з позивачем були платниками податку на додану вартість, що посвідчувалось відповідним свідоцтвом.

Також, вказані правочини, як вже зазначалось, безпосередньо повязані із господарською діяльністю ПП «Азов-Хліб 2005».

Суд також зазначає, що чинним законодавством України на сторону цивільно-правової угоди покупця товару (робіт, послуг), яка є платником податків, не покладено обовязку здійснювати контроль за дотриманням усіма постачальниками вимог податкового законодавства щодо здійснення господарської діяльності, сплати податку і в подальшому за можливі будь-які неправомірні дії будь-кого з постачальників зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит, яке виникло в результаті сплати податку на додану вартість при придбанні товарів (робіт, послуг).

Загальним висновком Мелітопольскої ОДПІ Запорізької області по вказаному розділу було те, що перевіркою встановлено відсутність обєктів оподаткування по операціях з придбання товарів (послуг) у підприємств-постачальників та по операціях з продажу цих товарів (послуг) підприємствам-покупцям, в розумінні ст. 3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». Підставою для такого висновку стали ті ж самі доводи податкового органу, що викладені у розділі «Валовий дохід» акту перевірки.

З цього приводу суд зазначає наступне.

Згідно пп. 7.7.1. п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобовязання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При відємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду. А пп. 7.7.2. Закону визначено, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має відємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого відємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг).

Враховуючи те, що товар фактично передавався замовникам, що і не оспорює податкова інспекція, ПП «Азов-Хліб 2005» правомірно нараховувало податкові зобовязання з податку на додану вартість.

Так, під поставкою товарів розуміються за п. 1.4 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її поставки, а також операції з безоплатної поставки товарів та операції з передачі майна орендодавцем (лізингодавцем) на баланс орендаря (лізингоотримувача) згідно з договорами фінансової оренди (лізингу) або поставки майна згідно з будь-якими іншими договорами, умови яких передбачають відстрочення оплати та передачу права власності на таке майно не пізніше дати останнього платежу.

Судом вже досліджено, встановлено та описано вище підстави, з яких суд вважає, що укладені ПП «Азов-Хліб 2005» з контрагентами ПП «Агротехнічна компанія 2000», ПП «Фірма Нікфінпром», ПП «Астраком», ТОВ «СК Спарта», ПП «Житниця-09» та ПП «Аллюр 2009» угоди фактично виконувались, тобто були реальними. Також судом вище вже дано оцінку висновкам податкового органу щодо нікчемності вказаних правочинів.

З огляду на це, підстави вважати, що у ПП «Азов-Хліб 2005» були відсутні, як база так і обєкт оподаткування податком на додану вартість, відсутні.

Щодо висновків про нікчемність правочинів суд вже зазначав вище.

З огляду на все вищевикладене, доводи податкового органу про порушення ПП «Азов-Хліб 2005» вимог пп. 7.2.1 п. 7.2; пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4; пп. 7.2.6 п. 7.2; пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» не знайшли свого підтвердження, а тому податкове повідомлення-рішення Мелітопольської ОДПІ Запорізької області №0000592301, яким підприємству визначено суму податкового зобовязання за платежем - податок на додану вартість на загальну суму 2495280,00 грн., у т.ч. за основним платежем 1996224,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 499056,00 грн. підлягає скасуванню.

Частиною 3 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1)на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2)з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3)обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4)безсторонньо (неупереджено);

5)добросовісно;

6)розсудливо;

7)з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8)пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9)з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10)своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на припис наведеної норми процесуального права при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної податкової служби, яким платнику податків донараховані податкові зобовязання чи зменшені податкові вигоди, контролюючий орган має доводити недобросовісність платника податків.

Обставини, які слугували фактичною підставою для донарахування позивачу суми податкового зобовязання з податку на прибуток та податку на додану вартість згідно спірних податкових повідомлень-рішень, знаходяться поза межами вимог Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та Закону України «Про податок на додану вартість».

Таким чином, суд вважає, що відповідач неправомірно дійшов висновків про заниження позивачем податку на прибуток в період, що перевірявся, на загальну суму 2495181,00 грн. і заниження податку на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 1996224,00 грн.

З огляду на викладене, позовні вимоги ПП «Азов-Хліб 2005» підлягають задоволенню, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення Мелітопольскої ОДПІ Запорізької області № 0000582301, яким підприємству визначено суму податкового зобовязання за платежем - податок на прибуток приватних підприємств на загальну суму 3118 976,25 грн., у т.ч. за основним платежем 2495181,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 623795,25 грн. та №0000592301, яким підприємству визначено суму податкового зобовязання за платежем - податок на додану вартість на загальну суму 2495280,00 грн., у т.ч. за основним платежем 1996224,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 499056,00 грн. підлягають скасуванню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Враховуючи вищезазначене, та керуючись ст.ст. 2, 4, 7 12, 14, 86, 158 163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення, винесені Мелітопольською обєднаною державною податковою інспекцією Запорізької області, № 0000582301 від 26 квітня 2011 року та № 0000592301 від 26 квітня 2011 року.

Стягнути з Державного бюджету судовий збір у розмірі 3 (три) грн. 40 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанову складено у повному обсязі та підписано 26 грудня 2011 року.

Суддя(підпис)Д.В. Татаринов