Постанова № 20558374, 04.08.2011, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2011 року 16:18                               Справа № 2а-0870/5200/11

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Авдєєва М.П.,

при секретарі судового засідання Задунайському І.О.,

за участю представників:

позивача – не з’явився;

відповідача – ОСОБА_1 (довіреність б/н від 03.07.2011),

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою Бердянської об’єднаної державної податкової інспекції Запорізької області

до Державного підприємства «Підприємство Бердянської виправної колонії управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Запорізькій області №77»

про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі,

ВСТАНОВИВ:

07.07.2011 Бердянська об’єднана державна податкова інспекція Запорізької області звернулася до суду із адміністративним позовом до Державного підприємства «Підприємство Бердянської виправної колонії управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Запорізькій області №77», в якій просить надати дозвіл на погашення усієї суми податкового боргу Державного підприємства «Підприємство Бердянської виправної колонії управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Запорізькій області №77» (код ЄДРПОУ 08680081) за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що станом на 30.06.2011 у відповідача існує податковий борг перед бюджетом на загальну суму 236714,01 грн., який складається з податку на прибуток, частини чистого прибутку з підприємств, яка вилучається до бюджету, податку з доходів фізичних осіб, податку з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності з юридичних осіб, податку на прибуток комунальних підприємств, збору за забруднення навколишнього природного середовища. В зазначений податковий борг також включені штрафні санкції та пеня. Бердянською ОДПІ у зв’язку з несплатою боржником суми податкового боргу в державному реєстрі обтяжень було зареєстроване обтяження на активи відповідача на виконання приписів та було складено 3 акти опису активів: №7984/102680 від 11.06.2007, №10 від 16.06.2009, №11 від 17.06.2009. Погашення податкового зобов’язання необхідно здійснювати саме за рахунок майна підприємства, оскільки відповідно до листа МетаБанку №70/6154 від 06.07.2011 вбачається, що рахунки підприємства арештовані відділом Державної виконавчої служби Бердянського міськрайонного Управління юстиції. Підприємство не має можливості розраховуватись за своїми борговими зобов’язаннями за рахунок коштів, які перебувають на рахунках банківських установ. Податковий борг підприємства існує з 2001 року та до теперішнього часу не сплачений, має очевидну тенденцію збільшуватися. Очевидним є також те, що погашення боргу за рахунок коштів боржника неможливий.

Ухвалою суду від 11.07.2011 відкрито провадження у справі 2а-0870/8971/11, закінчено підготовче провадження та справа призначена до розгляду на 04.08.2011.

Представник позивача у судове засідання не з’явився, про час, дату і місце судового розгляду повідомлений належним чином. Надав до суду клопотання про розгляд справи за відсутністю представника позивача. Позов підтримує, просить задовольнити.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував та пояснив, що Бердянською ОДПІ були складені акти опису активів ДП «Підприємство Бердянської виправної колонії управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Запорізькій області №77» №7984/10/2680 від 11.06.2007, №10 від 16.06.2009, №11 від 17.06.2009, якими було описано рухоме та нерухоме майно підприємства. При цьому нерухоме майно знаходиться в оперативному управлінні підприємства та є власністю держави. Що стосується нерухомого майна – металоконструкцій, елементів двигуна та інше, то вони використовуються для забезпечення праці на підприємстві, використовуються при виробництві та для реалізації функціонування підприємства. Податкові борги та поточні зобов’язання сплачує по можливості. Крім того, своїми діями, щодо складання актів опису, працівниками ОДПІ порушені вимоги ст. 26 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» від 23.06.2005 №2713-IV. Також, податкове повідомлення-рішення від 31.08.2010 №0001332310/0 за платежем податок на прибуток, яке було винесено на підставі акту перевірки №133/23-108/08680081 від 16.08.2010 на даний час оскаржується у судовому порядку.

У судовому засіданні, відповідно до ст.160 КАС України, стороні проголошено вступну та резолютивну частини постанови, разом з тим оголошено про час виготовлення постанови у повному обсязі.

Розглянувши подані документи, заслухавши пояснення сторін, судом встановлене наступне.

Державне підприємство «Підприємство Бердянської виправної колонії управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Запорізькій області №77» (ідентифікаційний код 08680081) є юридичною особою та зареєстровано виконавчим комітетом Бердянської міської ради Запорізької області, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію серії А01 №230853, дата реєстрації 17.07.2000.

Заборгованість по податку на прибуток (доходи) підприємств і організацій державного підпорядкування виникла на підставі наступного.

На протязі 2010-2011 років підприємством було самостійно задекларовано податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємства на підставі наступних декларацій:

-          декларація №40425 від 04.05.2011 на суму 400 грн.;

-          декларація №84822 від 08.02.2011 на суму 775 грн.

В ході проведення планової виїзної перевірки та двох невиїзних перевірок було встановлено заниження податку на прибуток підприємств за період з 01.04.2007 по 31.03.2919 на суму 15420 грн. У зв’язку з цим були застосовані штрафні санкції на суму 25815 грн. та було прийнято податкове повідомлення-рішення на суму 41235 грн. Оскільки підприємством була сплачена сума за основним платежем та частково штрафних санкцій, то станом на 10.06.2011 залишок сплати складає 15848,78 грн.

Заборгованість з частини чистого прибутку з підприємств, яка вилучається до бюджету виникла на підставі наступного.

За результатами перевірки було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000541510 від 28.02.2011, яке отримано платником та в адміністративному чи судовому порядку не оскаржувало ся. Порушником повністю сплачена сума заборгованості за відповідним рішенням, к зв’язку з несвоєчасною сплатою податкових зобов’язань, платнику нарахована пеня, відповідно до пп.129.1.1. ст..129 ПКУ в сумі 0,57 грн.

Заборгованість з доходів фізичних осіб виникла на підставі наступного.

ОДПІ було проведено виїзну перевірку, якою встановлено порушення пп.6.3.3 п.6.3. ст..6 ЗУ «Про податок з доходів фізичних осіб», що призвело до недобору податку у сумі 46,41 грн. та були застосовані штрафні санкції на суму 92,82 грн. та прийнято податкове повідомлення-рішення на суму 139,23 грн., яке не оскаржувало ся. Оскільки підприємство при утриманні податку з доходів фізичних осіб у повному обсязі, станом на 31.03.2010 не перерахувало до бюджету 417250,58 грн. – за несвоєчасне, неповне перерахування, на підставі п.16.4.1 ст.16 ЗУ №2181-ІІІ від 21.12.2000 за період з 01.08.2001 по 31.03.2010 нарахована пеня – 112574,67 грн. Порушником частково сплачена сума боргу та станом на 10.06.2011 залишок складає 112435,44 грн.

Заборгованість з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності з юридичних осіб виникла на підставі наступного.

Протягом 2008-2009 підприємством було самостійно задекларовано податкових зобов’язань з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності з юридичних осіб на підставі наступних рахунків:

-          розрахунок №1569 від 31.01.2008, за цим документом задекларовано за 12 місяців на суму 82319,55 грн.

Платником частково сплачені зобов’язання з 4 місяці, та залишок до сплати складає 48019,72 грн.

-          розрахунок №1569 від 31.01.2008 на суму 6859,99 грн.

Бердянською ОДПІ проведено декілька перевірок, якими виявлено порушення пп.5.3.1 п.5.3 ст.5 ЗУ від 21.12.2000 №2181 та були застосовані штрафні санкції у сумі 16082,55 грн. Крім того, за несвоєчасну сплату заборгованості нарахована пеня – 19728,26 грн.

Заборгованість з податку на прибуток комунальних підприємств виникла на підставі наступного.

Протягом 2008-2011 підприємством самостійно задекларовано податкових зобов’язань з податку на прибуток комунальних підприємств на підставі рахунків: №60357 від 20.10.2008 на суму 93,50 грн., №86768 від 28.01.2009 на суму 95,20 грн., №20562 від 28.04.2009 на суму 91,80 грн., №41205 від 20.07.2009 на суму 76,50 грн. №63047 від 20.10.2009 на суму 74,80 грн. №85281 від 29.01.2010 на суму 73,10 грн., №188114 від 16.04.2010 на суму 71,40 грн., №42888 від 04.08.2010 на суму 64,60 грн. №63470 від 02.11.2010 на суму 71,40 грн., №83125 від 03.02.2011 на суму 78,20.

Бердянською ОДПІ проведено декілька перевірок та встановлено порушення пп.5.3.1 п.5.3 ст.5 ЗУ від 21.12.2000 №2181 та застосовані штрафні санкції у сумі 134,97 грн. За результатами однієї з перевірок складено акт №464/152-08680081 та прийнято податкове повідомлення-рішення №0005321520/0 від 09.10.2009 на суму 69,51 грн., яке не оскаржувалося. По другій перевірці складено акт №515/152-08680081 від 25.11.2010, прийняте податкове повідомлення-рішення №0005761520/0 від 25.11.2009 на суму 69,51, яке не оскаржувалося. У зв’язку з несвоєчасною сплатою заборгованості нарахована пеня – 1522,16. У зв’язку з частковою сплатою зобов’язань станом на 10.06.2011 залишок складає 2447,63 грн.

Заборгованість за забруднення навколишнього природного середовища виникла на підставі наступного.

Протягом 2008-2011 підприємством було самостійно задекларовано податкових зобов’язань зі збору за забруднення навколишнього природного середовища на підставі рахунків: №42996 від 08.08.2008 на суму 580, 94 грн., №64724 від 06.11.2008 на суму 330,89 грн. №88345 від 04.02.2009 на суму 168,43 грн., №20563 від 28.04.2009 на суму 338,84 грн., №41187 від 20.07.2009 на суму 232,78 грн., №67307 від 06.11.2009 на суму 331,98 грн., №86870 від 04.02.2010 на суму 241,87 грн., №23950 від 06.05.2010 на суму 389,55 грн., №42890 від 04.08.2010 на суму 361,33 грн. №63472 від 02.11.2010 на суму 444,04 грн., №83119 від 03.02.2011 на суму 399,92 грн.

Дослідивши матеріали справи, з’ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 №509-ХІІ (податкові органи здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), контролю за валютними операціями, контролю за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку, а також контролю за наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності та ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів.

Відповідно до п.п.20.1.18. п. 20.1. ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до ст.50 Бюджетного кодексу України податки, збори (обов’язкові платежі) та інші доходи до державного бюджету визнаються зарахованими в доход державного бюджету з моменту зарахування на єдиний казначейський рахунок державного бюджету.

П. 15.1 ст. 15 Податкового кодексу України встановлено, що платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об’єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об’єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов’язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Відповідно до п.п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов’язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування», що діяв до 01.01.2011, платники податків і зборів (обов’язкових платежів) зобов’язані сплачувати належні суми податків і зборів у встановлені законом терміни.

Відповідно до п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий борг – це сума грошового зобов’язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов’язання.

Законом України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181 (далі – Закон № 2181), який діяв до 01.01.2011, також визначено податковий борг, як податкове зобов’язання, узгоджене платником податків або встановлене судом, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов’язання.

Відповідно до п. 5.3.1 ст. 5 Закону № 2181 платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Абзацом 1 пункту 5.1 ст. 5 Закону № 2181 визначено, що податкове зобов’язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Відповідно до п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону № 2181 податкове зобов’язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.

Згідно п.п. 16.1.1 п. 16.1 ст. 16 Закону № 2181, після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов’язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Податковим кодексом України також встановлено порядок визначення сум податкових та грошових зобов’язань. Відповідно до п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов’язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Відповідно до п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України, контролюючий орган зобов’язаний самостійно визначити суму грошових зобов’язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток або від’ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо:

54.3.1. платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію;

54.3.2. дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов’язань, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках;

54.3.3. згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов’язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган;

54.3.4. рішенням суду, що набрало законної сили, особу визнано винною в ухиленні від сплати податків;

54.3.5. дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом;

54.3.6. результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, свідчать про заниження або завищення податкових зобов’язань, визначених платником податків у митних деклараціях.

Судом встановлено, що Державного підприємства «Підприємство Бердянської виправної колонії управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Запорізькій області №77» засноване на державній власності і підпорядковане безпосередньо управлінню Державного департаменту України з питань виконання покарань.

У відповідача виник податковий борг у загальному розмірі 236714,01 грн.

Згідно з п. 95.1 ст.95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності – шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

П.П. 14.1.155 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України встановлено, що податкова застава – це спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов’язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений цим Кодексом. Податкова застава виникає на підставах, встановлених цим Кодексом.

У разі невиконання платником податків грошового зобов’язання, забезпеченого податковою заставою, орган стягнення у порядку, визначеному цим Кодексом, звертає стягнення на майно такого платника, що є предметом податкової застави.

Відповідно до п. 88.1 ст. 88 Податкового кодексу України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов’язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

П. 89.3 ст. 89 Податкового кодексу України встановлено, що майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису.

До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу.

Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг.

Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом державної податкової служби.

У матеріалах справи наявні акти опису активів, на які поширюється право податкової застави: від 11.06.2007 №7984/10/2690 на суму 756559,20 грн. та 263277,90 грн., від 16.06.2009 №10 на суму 114630,15 грн., від 17.06.2009 №11 на суму 52960 грн.

Відповідно до п. 95.2 ст. 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше, ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податків податкової вимоги.

П. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу передбачено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття органом державної податкової служби рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення органу державної податкової служби підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою органу державної податкової служби. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом державної податкової служби.

Відповідно до п. 95.4 та п. 95.5 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Вилучені відповідно до цієї статті готівкові кошти вносяться посадовою особою органу державної податкової служби до банку в день їх стягнення для перерахування до відповідного бюджету чи державного цільового фонду в рахунок погашення податкового боргу платника податків. У разі неможливості внесення зазначених коштів протягом того самого дня їх необхідно внести в банк наступного робочого дня. Забезпечення збереження зазначених коштів до моменту їх внесення в банк здійснюється відповідним органом державної податкової служби.

З аналізу наведених правових норм вбачається, що орган державної податкової служби насамперед здійснює заходи щодо погашення податкового боргу платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а потім, лише в разі недостатності коштів - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Як вбачається з матеріалів справи, Державне підприємство «Підприємство Бердянської виправної колонії управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Запорізькій області №77» є платником багатьох податків та зборів, веде постійну господарську діяльність. Майно, вказане в актах опису використовується підприємством у господарській діяльності.

Згідно з листом від 06.07.2011 №70/6154 МетаБанк на рахунок підприємства №2600710057201 накладений арешт на підставі постанови про арешт коштів боржника від 29.02.2008.

Позивач не надав доказів, чи існують інші рахунки у підприємства та їх стан, чи відкрити будь-які рахунки в інших банківських установах. Зазначені обставини позивачем не перевірялися.

Крім того, актом від 11.06.2007 №7984/10/2690 описане майно: головний корпус – цех №1 двоповерховий (фундамент-шлако-буто-бетон, стіни-цегла, крівля-рулонна, площа – 4660 кв.м.); цех №2 двоповерховий (фундамент-блокобетон, стіни-цегла, крівля – рулонна, площа – 2600 кв.м.). Зазначене майно фактично є цілісним майновим комплексом, який належить Державі.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» від 23.06.2005 № 2713-IV (надалі – Закон № 2713) державна кримінально-виконавча служба України відповідно до закону здійснює правозастосовні та правоохоронні функції і складається з центрального органу виконавчої влади з питань виконання покарань зі спеціальним статусом, його територіальних органів управління, кримінально-виконавчої інспекції, установ виконання покарань, слідчих ізоляторів, воєнізованих формувань, навчальних закладів, закладів охорони здоров'я, підприємств установ виконання покарань, інших підприємств, установ і організацій, створених для забезпечення виконання завдань Державної кримінально-виконавчої служби України.

Слід зазначити, що ч. 1 ст. 13 Закону № 2713 передбачено, що підприємства установ виконання покарань є казенними підприємствами, які здійснюють некомерційну господарську діяльність без мети одержання прибутку для забезпечення професійно-технічного навчання засуджених та залучення їх до праці.

Ст. 26 Закону № 2713 визначено, що майно Державної кримінально-виконавчої служби України перебуває в державній власності та використовується виключно для забезпечення виконання її завдань (ч. 1).

Майно органів і установ виконання покарань, слідчих ізоляторів, навчальних закладів, закладів охорони здоров'я, підприємств установ виконання покарань, інших підприємств, установ і організацій, створених для забезпечення виконання завдань Державної кримінально-виконавчої служби України, належить їм на правах оперативного управління або повного господарського відання і не може бути об'єктом застави (ч. 3).

Підприємства, створені для забезпечення виконання завдань Державної кримінально-виконавчої служби України, використовують майно в порядку, передбаченому законодавством (ч. 4).

Звернення стягнення на майно органів і установ виконання покарань, їх підприємств, слідчих ізоляторів, навчальних закладів, закладів охорони здоров’я не допускається (ч. 5).

Враховуючи наведені норми Закону № 2713, суд вважає, що положення п. 95.3 Податкового кодексу України про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, не можуть бути застосовані до відповідача, який є підприємством установи виконання покарань. Майно відповідача має спеціальний статус, яким заборонено звернення стягнення на нього.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні.

Керуючись ст.ст. 161-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Бердянської об’єднаної державної податкової інспекції Запорізької області до Державного підприємства «Підприємство Бердянської виправної колонії управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Запорізькій області №77» про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі – відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст.167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанову виготовлено в повному обсязі та підписано 09.08.2011

Суддя Авдєєв М.П.