Постанова № 20556897, 13.12.2011, Житомирський окружний адміністративний суд

справа №0670/4666/11

категорія 8.2.1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2011 р. м. Житомир

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Майстренко Н.М.,

за участю секретаря - Гнітецької Т.Ф.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Рейл" до Малинської міжрайонної державної податкової інспекції Житомирської області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Приватного акціонерного товариства "Натан-Інвест", про скасування податкового повідомлення-рішення від 20.04.2011 року №0000282340,

встановив:

Публічне акціонерне товариство "Рейл" звернулось до суду з позовом про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення Малинської міжрайонної державної податкової інспекції Житомирської області від 20.04.2011 року №0000282340, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 39330,00 грн. та застосовано штрафні санкції у сумі 9833,00 грн.

В обґрунтування своїх вимог посилається на відповідність дій підприємства вимогам податкового законодавства України, яке визначає підстави для включення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту підприємства. Зазначає, що наявні у позивача первинні документи, на підставі яких податок на додану вартість включений до складу податкового кредиту, оформлені у відповідності до вимог чинних нормативно-правових актів та підтверджують факт здійснення відповідної господарської операції.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити.

Відповідач надав письмові заперечення проти адміністративного позову, за змістом яких просить відмовити у його задоволенні. У судовому засіданні представник відповідача надав пояснення та зазначив, що операції з придбання товару у ПАТ "Натан-Інвест" не мали реального характеру. Такий висновок зроблено з огляду на те, що ПАТ "Натан-Інвест" не має виробничих умов для здійснення визначеної укладеними договорами господарської діяльності, а відтак неможливо підтвердити факт здійснення господарської операції між позивачем та ПАТ "Натан-Інвест".

У судовому засіданні представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Представник третьої особи надав суду пояснення, в яких підтверджує факт поставки металевих листів AISI-304 позивачу.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, допитавши свідка, дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідачем було здійснено документальну невиїзну перевірку ПАТ "Рейл" з питань правових відносин з ПАТ "Натан-Інвест" за грудень 2010 року, за наслідками якої складено акт від 05.04.2011 року №49/23-12/30793280.

Зазначеним актом зафіксовано порушення товариством вимог п. 1.7 ст. 1, пп. 7.2.3 п. 7.2, пп. 7.3.1 п. 7.3, пп. 7.4.1 п. 7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", що призвело до завищення податкового кредиту у грудні 2010 року на 110548,00 грн. та завищення податкових зобов'язань у грудні 2010 року на 71218,00 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем 20.04.2011 року було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000282340, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 39330,00 грн. та застосовано штрафні санкції у сумі 9833,00 грн.

Перевіряючи оскаржуване рішення на відповідність вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, суд не може визнати його таким, що узгоджується з правовими положеннями законів України, зважаючи на наступне.

Так, судом встановлено, що в акті перевірки зафіксовано обставини, відповідно до яких між позивачем (Покупець) та ПАТ "Натан-Інвест" (Постачальник) у жовтні 2010 року укладено договір поставки від 26.10.2010 року №7-НЖ, за умовами якого Постачальник зобов'язався поставити Покупцю обладнання, а Покупець зобов'язався прийняти металопродукцію та оплатити її у строки і на умовах, визначених цим договором.

На виконання умов даного договору ПАТ "Натан-Інвест" поставило позивачу визначену в додатках (специфікація №1, а.с. 14) до вказаного договору металопродукцію та виписало у грудні 2010 року податкову накладну з включенням до її складу податку на додану вартість у сумі 110547,79 грн., рахунок-фактуру від 1 грудня 2010 року №СФ-0000010, а також видаткову накладну від 28.12.2010 року. Копії зазначених документів містяться у матеріалах справи.

Сума податку на додану вартість у розмірі 110547,79 грн. включена до податкового кредиту товариства за грудень 2010 року. Розрахунки проведені у безготівковій формі, що підтверджується наявними у матеріалах справи виписками з банківського рахунку позивача.

Заперечуючи проти права позивача на включення згаданої суми податку на додану вартість до податкового кредиту, відповідач вказує на те, що у ході проведення перевірки не встановлено факту передачі металопродукції від ПАТ "Натан-Інвест" до ПАТ "Рейл" у зв'язку з відсутністю у постачальника виробничих умов для здійснення визначеної укладеними договорами господарської діяльності, що свідчить про укладення угод без мети настання реальних наслідків. Відповідач вважає, що тільки належним чином оформлені документи, які достовірно підтверджують факт реалізації продукції ПАТ "Рейл", можуть бути правовою підставою для включення сум податку на додану вартість з вартості одержаної металопродукції до складу податкового кредиту.

Правовідносини, що виникають у звязку з формуванням платником податку на додану вартість податкового кредиту, регулюються Законом України "Про податок на додану вартість" (що діяв на момент виникнення спірних правовідносин, надалі - Закон).

Так, відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням товарів з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.4.5 цієї статті встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Зміст наведених норм свідчить на користь того, що наявність господарських операцій з придбання товарів з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, є визначальною умовою для виникнення у платника податку права на формування податкового кредиту.

Обставини щодо фактичності здійснення господарської операції з придбання у ПАТ "Натан-Інвест" металопродукції, на які платник податку посилається як на підставу виникнення у нього права на включення сплаченого ПДВ до податкового кредиту, відповідачем спростовані не були.

Так, зазначені обставини знайшли своє підтвердження у ході судового розгляду справи, під час якого було встановлено, що позивач належними доказами довів факт придбання металопродукції, його отримання шляхом транспортування автомобільним транспортом на підставі договору від 04.01.2010 року №0150, укладеного з ФОП ОСОБА_1

Так, судом був допитаний у якості свідка ОСОБА_1, який підтвердив, що він дійсно у грудні 2010 року надав позивачу послуги на загальну суму 2240,00 грн. з транспортування металопродукції з м. Києва у кількості, яка обумовлена договором, укладеним між позивачем та ПАТ "Натан-Інвест". При цьому, для надання транспортних послуг він має відповідний автомобільний транспорт.

Відповідач обставини щодо наявності у ФОП ОСОБА_2 транспортного засобу відповідною вантажопідйомністю не заперечував.

Крім того, позивачем в підтвердження факту транспортування товару була надана товарно-транспортна накладна від 28.12.2010 року, яка підтверджує факт транспортування ОСОБА_1 металопродукції у кількості 16 т.

ПАТ "Рейл" також надало витяг з журналу реєстрації виїзду - в'їзду транспортних засобів на територію підприємства, який підтверджує, що 28.12.2010 року о 21:30 на територію підприємства заїхав КАМАЗ ФОП ОСОБА_1, завантажений металом.

Позивачем в підтвердження обставин використання придбаної продукції у подальшій господарській діяльності товариства надані докази виготовлення з придбаної у ПАТ "Натан-Інвест" металопродукції деталей (кільця 43203), а також реалізації виготовлених деталей. Так, позивачем надано лімітно-забірні картки, затверджений керівним інженерним складом технологічний процес виготовлення деталей, перелік основних засобів та свідоцтва про право власності на нерухоме майно ПАТ "Рейл", які підтверджують виробничу потужність товариства. Судом також досліджений контракт від 19.07.2010 року №0710, укладений між ПАТ "Рейл" та "Амстед Рейл Компані, Інк." на виготовлення та поставку товару згідно погодженої технічної документації (кільця 43203). Настання реальних наслідків, визначених умовами контракту, підтверджується митними деклараціями, специфікаціями до відповідного контракту, рахунком від 23.09.2011 року №6/11 та міжнародною товарно-транспортною накладною. Копії зазначених документів містяться у матеріалах справи.

Представник ПАТ "Натан-Інвест" також підтвердив, що 28.12.2010 року на адресу ПАТ "Рейл" була здійснена поставка металопродукції у кількості, що обумовлена умовами договору від 26.10.2010 року №7-НЖ. Спростовуючи доводи податкового органу щодо неможливості поставки товару, представник третьої особи надав податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, за 4 квартал 2010 року, а також штатний розпис, дані яких свідчать про наявність працівників у ПАТ "Натан-Інвест", які б мали змогу забезпечити виконання умов договору, укладеного з позивачем.

При цьому судом встановлено, що господарські взаємовідносини між ПАТ "Рейл" та ПАТ "Натан-Інвест" мали не разовий, а сталий характер, про що свідчать договори від 20.03.2007 року №2-П та від 02.04.2007 року №3-М на поставку металопродукції. Зазначені обставини свідчать про намір позивача одержати економічний ефект та вказують на розумну ділову мету у діях позивача.

Відповідно до ч. 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на припис наведеної норми процесуального права при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної податкової служби, яким платнику податків донараховані податкові зобовязання, презюмується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше.

Обставини, які слугували фактичною підставою для визначення позивачу грошового зобовязання з податку на додану вартість згідно оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, знаходяться поза межами вимог ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

У свою чергу, надані позивачем документи дають підстави для висновку про сплату товариством сум податку на додану вартість в ціні придбання металопродукції у ПАТ "Натан-Інвест", яке видало позивачу податкові накладні, маючи статус платника податку, що не спростовано відповідачем.

З огляду на викладене законодавче регулювання спірних правовідносин та на встановлені у справі обставини щодо дотримання позивачем усіх визначених Законом України "Про податок на додану вартість" умов для включення сплаченого в ціні придбаної продукції податку на додану вартість до складу податкового кредиту товариства та при наявності належним чином складених документів, які підтверджують настання визначених договором подій, суд вважає, що оскаржуване рішення Державної податкової інспекції у м. Житомирі про збільшення грошового зобов'язання з ПДВ та застосування штрафних санкцій не відповідає вимогам чинного законодавства, з огляду на що вважає позовні вимоги про його скасування обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 71, 86, 94, 158-163, 254 КАС України, суд

постановив:

Адміністративний позов Публічного акціонерного товариство "Рейл" задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Малинської міжрайонної державної податкової інспекції Житомирської області від 20.04.2011 року №0000282340, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 49163,00 грн., з яких 39330,00 грн. - основний платіж та 9833,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Відшкодувати з Державного бюджету України на користь позивача 3,40 грн. сплаченого судового збору.

Постанова суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення.

У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий суддя:Н.М. Майстренко

Повний текст постанови виготовлено: 13 грудня 2011 р.

присуджено до стягнення <сума >грн.

матеріальну шкоду <сума >грн.

моральну шкоду <сума >грн.