Постанова № 20556163, 24.05.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 травня 2011 р. справа № 2а/0570/5817/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 11 год. 20 хв.

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Маслоід О.С.

при секретаріЦарук Я.Ю.

Розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом: Товариство з обмеженою відповідальністю «Рена-Фарм» (м. Донецьк)

до Державної податкової інспекції у Пролетарському районі м. Донецька

про визнання частково недійсним податкового повідомлення-рішення

за участю

представників сторін: від позивача Нечитайленко О.В., Капунова І.В.

від відповідача Совпель О.В., Соболєва Ю.С.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Рена-Фарм» (надалі позивач) звернувся до Донецького окружного адміністративно суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Пролетарському районі м. Донецька (надалі ДПІ) про визнання дій ДПІ при винесенні податкового повідомлення рішення від 23.03.2011 року не законними та визнання недійсним вказаного податкового повідомлення рішення.

Заявою про зменшення позовних вимог адміністративної позовної появи від 24.05.2011 року позивач зменшив позовні вимоги та просить суд визнати недійсним податкового повідомлення рішення від 23.03.2011 року в частині накладання штрафних санкцій в розмірі 21855 грн.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги наступним. Спірне рішення у частині накладання штрафних санкцій не відповідає п. 7 підрозділу 10 р. ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України, Порядку складання декларацій з податку на прибуток підприємства, затвердженого Наказом ДПА України від 29.03.2003 року № 143, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08.04.2003 року за № 271/759 та Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». Позивач зазначає, що штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 01.01.2011 по 30.06.2011 застосовуються у розмірі 1 гривні. Позивач вказує, що вчинене ним правопорушення відбулося 24 лютого 2011 року в момент подачі уточнюючого розрахунку, а тому підпадає під дію вказаної норми щодо застосування штрафної санкції в сумі 1 гривня.

ДПІ проти позову заперечує посилаючись на наступне. Порушені вимоги закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», який не є складовою податкового законодавства, тому не можливе застосування штрафних санкцій згідно норм п. 7 підрозділу 10 р. ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України, а також не можливе застосування штрафних санкцій по Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», який втратив чинність з 01.01.2011 року.

Розмір штрафної санкції розрахована згідно п. 123.1. ст. 123 Податкового кодексу України та на підставі розяснень ДПА України, які викладені у листі від 03.02.2011 року № 2963/7/10\1017/302, який листом від 31.03.2011 року був відкликаний. На момент прийняття рішення ці розяснення були дійсними.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази та заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, суд

ВСТАНОВИВ:

Позивач зареєстрований Виконавчим комітетом Донецької міської ради 11.05.2006 за № 12661020000018278, свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серія АОО № 313770.

ДПІ проведена камеральна перевірка позивача, за результатами якої складено акт від 12.03.2011 № 244/15-1/34360246 «Про результати камеральної перевірки податкової звітності платника податку на прибуток».

Перевіркою встановлено порушення позивачем при заповненні уточнюючого розрахунку податкових зобовязань у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок № 9000734739 за 2009 рік, Порядку складання декларації з податку на прибуток підприємств, затвердженого наказом ДПА України від 29.03.2003 № 143, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08.04.2003 року за № 271/759 та ст.16 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” , в результаті чого позивачем безпідставно зменшені нарахування за 2009 рік на 43710 грн.

На підставі акту перевірки ДПІ прийняте податкове повідомлення рішення від 23.03.2011 № 0000131500, яким позивачеві збільшено суму грошового зобовязання з податку на прибуток у сумі 43710 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції у сумі 21855 грн.

Позивач не згоден із застосуванням зазначених штрафних (фінансових) санкцій і у цій частині просить суд визнати недійсним вказане рішення.

Як встановлено у судовому засіданні, позивач до ДПІ надав уточнюючий розрахунок податкових зобовязань у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок від 24.02.2011року з податку на прибуток, коригування здійснювалося за 2009 рік.

При цьому, при складанні вказаного уточнюючого розрахунку, позивач порушив Порядок складання декларації з податку на прибуток підприємств, затвердженого наказом ДПА України від 29.03.2003 № 143, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08.04.2003 року за № 271/759 та ст.16 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, відповідно ним було занижено податкове зобовязання з податку на прибуток на 43710 грн.

Вказана обставина щодо наявності порушення, позивачем та ДПІ не оспорюється та добровільно визнається сторонами, в звязку з чим, з урахуванням приписів ч. 3 ст. 72 КАС України не потребує доказування.

Спірною обставиною у даній справі є розмір штрафної санкції, яка підлягає застосуванню за допущенне позивачем порушення податкового законодавства.

Відповідно до п. 1 Розділу ХІХ Прикінцеві положення Податкового кодексу України (надалі ПК України), цей кодекс набрав законної сили з 1 січня 2011 року.

П.п. 2 п. 2 р. ХІХ Прикінцеві положення ПК України визначено, що Закон України “Про оподаткування прибутку підприємств”, крім пункту 1.20 статті 1 цього Закону, який діє до 1 січня 2013 року, втрачає чинність з 01 квітня 2011 року.

До набрання чинності цього кодексу, Законом України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, який втратив чинність з 01.01.2011 року, було передбачало розмір штрафної санкції за порушення податкового законодавства.

Відповідно до п. 7 п.р. 10 «Інші перехідні положення» р. ХХ Перехідні положення ПК України визначено, що штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 1 січня по 30 червня 2011 року застосовуються у розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення.

Судом встановлено, що позивачем допущено порушення податкового законодавства 24.02.2011року, тобто під час складання та надання відповідного уточнюючого розрахунку з податку на прибуток, відповідно за вказане порушення до позивача повинна була бути застосована штрафна санкція у розмірі 1 гривня.

Суд не приймає посилання ДПІ на те, що Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» не є складовою податкового законодавства, з огляду на наступне.

Системний аналіз цього закону доводить, що він визначає платників податку на прибуток, об'єкти та ставки оподаткування, поняття валового доходу, витрат та амортизації, визначає порядок оподаткування операцій особливого виду та встановлює правила ведення податкового обліку тощо.

Таким чином, вказаний закон є частиною податкового законодавства України.

П. 31. ст.. 3 ПК України визначено, що податкове законодавство України складається з Конституції України; цього Кодексу; Митного кодексу України та інших законів з питань митної справи у частині регулювання правовідносин, що виникають у зв'язку з оподаткуванням ввізним або вивізним митом операцій з переміщення товарів через митний кордон України (далі - законами з питань митної справи); чинних міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування; нормативно-правових актів, прийнятих на підставі та на виконання цього Кодексу та законів з питань митної справи; рішень Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з питань місцевих податків та зборів, прийнятих за правилами, встановленими цим Кодексом.

Зазначена норма не містить у своєму понятті вказаного закону, оскільки він втрачає свою чинність з 01 квітня 2011 року. ДПІ встановлено, що позивачем були допущені порушення саме цього закону, а на момент вчинення порушення цей закон був чинним.

Суд також не приймає доводи ДПІ, що при визначенні розміру штрафної санкції, яка підлягає застосуванню до позивача за вказане порушення, вона виходила із приписів п. 123.1 ст. 123 ПК України, відповідно до яких у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суми податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, неправомірно заявленої до повернення суми бюджетного відшкодування та/або неправомірно заявленої суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, з огляду на наступне.

Як вже зазначалося, ПК України містить п. 7 п.р. 10 «Інші перехідні положення» р. ХХ Перехідні положення, який передбачений з метою надання платникам податків можливості поступового освоєння нових норм податкового законодавства та полегшення практичного застосування його норм, тому приписи п. 123.1 ст. 123 ПК України на зазначені правовідносини не поширюється.

Ч.3 ст.2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Ст. 19 Конституції України, передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, ДПІ не доведена правомірність застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 25% суми донарахованого податкового зобовязання за спірним податковим повідомленням рішенням, відповідно позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме спірне податкове повідомлення рішення від 23.03.2011 року № 0000131500 підлягає визнанню недійсним в частині застосування штрафних (фінансових) санкції, частково на суму 21854 грн. (21855 1 = 21854).

Позовні вимоги не підлягають задоволенню в частині визнання спірного податкового повідомлення рішення від 23.03.2011 року № 0000131500 недійсним в частині застосування штрафних (фінансових) санкції на суму 1 грн.

Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

З огляду за зазначене, витрати позивача по сплаті судового збору підлягають відшкодуванню за рахунок коштів Державного бюджету пропорційно задоволеним позовним вимогам у сумі 3 грн. 30 коп.

Враховуючи викладене та керуючись Конституцією України, Податковим кодексом України, Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств», ст. ст. 2, 7-12, 69-72, 87-98, 122-163 Кодексу адміністративного судочинства, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Рена-Фарм» до Державної податкової інспекції у Пролетарському районі м. Донецька про визнання недійсним податкового повідомлення рішення від 23.03.2011 року в частині накладання штрафних санкцій в розмірі 21855 грн. задовольнити частково.

Визнати частково недійсним податкове повідомлення рішення Державної податкової інспекції у Пролетарському районі м. Донецька від 23.03.2011 № 0000131500 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 21854 грн.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Рена-Фарм”витрати по сплаті судового збору у розмірі 3,30 грн.

Зазначена постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Дана постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Скарга подається на імя Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

Постанову підписано 30 травня 2011 р.

Суддя Маслоід О.С.