Постанова № 20555431, 27.12.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 грудня 2011 р.                                                             справа № 2а/0570/22730/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: <година >

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Кочанової П.В.

при секретарі          Карлюк М.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в Будьоннівському районі м. Донецька до Публічного акціонерного товариства «Донецький заводобудівний комбінат» про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах у сумі 52378,52 грн., –

ВСТАНОВИВ:

Позивач - управління Пенсійного фонду України в Будьоннівському районі м. Донецька звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Публічного акціонерного товариства «Донецький заводобудівний комбінат» (далі по тексту - відповідач) про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком № 2 за період з квітня по листопад 2011 у сумі 52378,52 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV та п. 6.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663, передбачено порядок відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, відповідно до якого відшкодуванню підлягають витрати на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах у розмірі 20 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених на пільгових умовах з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100 відсотків.

На виконання вищезазначених вимог Закону № 1058-IV, відповідачу з боку Управління, за період з квітня по листопад 2011, надіслані розрахунки для відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 2 по працівникам Публічного акціонерного товариства «Донецький заводобудівний комбінат» на загальну суму 52378,52 грн. Проте, суми, що підлягають сплаті, на рахунок Управління не надійшли.

На підставі викладеного, позивач просив суд, стягнути з відповідача заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах у розмірі 52378,52 грн. (а.с. 2-4).

Відповідачем надано заперечення на адміністративний позов, в обґрунтування яких зазначено, що Управлінням нарахована заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах по його працівникам у сумі 52378,52 грн. Дана заборгованість вказана позивачем в адміністративному позові. Проте, згідно надісланих Управлінням на адресу відповідача розрахунків, сума заборгованості становить 38103,93 грн. ПАТ «Донецький заводобудівний комбінат» неодноразово зверталося до Управління стосовно порядку нарахування фактичних витрат та узгодження виниклих розбіжностей, однак відповіді на поставлені запитання ними не отримувалася не завжди. Просив суд зобов`язати позивача зробити перерахунок сум, що підлягають сплаті (а.с. 36-37).

Під час розгляду справи сторонами проведено звіряння суми заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених за списком № 2 за період з квітня по листопад 2011, в результаті якого сторонами складено акт, який скріплено їх печатками, згідно якого, за даними УПФУ в Будьоннівському районі м. Донецька за відповідачем рахується заборгованість за вказаний період у сумі 52378,52 грн. (а.с. 62), за даними ПАТ «Донецький заводобудівний комбінат» - 31868,91 грн.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити, надавши аналогічні пояснення тим, що викладені в позовній заяві. Додатково пояснила, що перд`явлена відповідачу сума заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, підтверджується даними його карки особового рахунку. Управління, відповідно до п. 6.8 Інструкції, не надсилало на адресу відповідача розрахунки за липень і листопад 2011 та при визначенні суми відшкодування з фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених за списком № 2 за липень 2011, виходило з даних розрахунку за червень 2011, за листопад - з даних розрахунку за жовтень 2011, оскільки зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання та інше) у липні і листопаді 2011 не відбулося. Вважали, що розбіжності в акті звіряння суми заборгованості виникли тому, що відповідач не врахував суму заборгованості за липень та листопад 2011, розрахунки по яким відповідачу не надсилались.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги визнала частково у сумі 31868,91 грн., у задоволенні іншої частини позовних вимог просила відмовити.

Суд, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до ст. 12 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у період до перетворення Пенсійного фонду України в неприбуткову самоврядну організацію він функціонує як центральний орган виконавчої влади на підставі норм цього Закону (крім норм, зазначених в абзаці шостому пункту 1 цього розділу) та Положення про Пенсійний фонд України, яке затверджує Президент України. Бюджет Пенсійного фонду України в зазначений період затверджує Кабінет Міністрів України.

Згідно зі ст. 1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 1 березня 2001 року № 121/2001 з наступними змінами та доповненнями, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, що здійснює керівництво та управління солідарною системою загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та готує документи для їх виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, інших соціальних виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду України. Діяльність Пенсійного фонду України спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра праці та соціальної політики України.

Згідно ст. 15 Положення, Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві, Севастополі, та управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах.

У відповідності до п. 5 ст. 4 вказаного Положення, Пенсійний фонд України відповідно до покладених на нього завдань організовує, координує та контролює роботу органів Пенсійного фонду України щодо, зокрема, забезпечення додержання підприємствами, установами, організаціями та громадянами законодавства про пенсійне забезпечення; забезпечення збирання та акумулювання страхових внесків, інших надходжень до бюджету Пенсійного фонду України відповідно до законодавства; стягнення у передбаченому законодавством порядку своєчасно не сплачених сум збору на обов'язкове державне пенсійне страхування; призначення і виплати пенсій; забезпечення повного та своєчасного фінансування витрат на виплату пенсій, допомоги на поховання та інших соціальних виплат, що здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України.

З системного аналізу вищезазначених норм законодавства вбачається, що Територіальні органи Пенсійного фонду України в силу закону здійснюють функції з контролю за правильністю, повнотою нарахування і своєчасністю сплати страхувальниками внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, а також стягнення заборгованості за страховими внесками, тому управління Пенсійного фонду України в Будьоннівському районі м. Донецька звернулось до суду з позовом про стягнення з відповідача сум вказаної заборгованості.

Судом встановлено, що рішенням виконавчого комітету Донецької міської ради від 26.01.1994 зареєстровано юридичну особу - Публічне акціонерне товариство «Донецький заводобудівний комбінат», що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи Серія А01 № 433752 (а.с. 38).

Дані щодо ПАТ «Донецький заводобудівний комбінат» включені до Єдиного Державного реєстру підприємств та організацій України з присвоєнням коду ЄДРПОУ 01235188 (а.с. 31-32, 39).

Публічне акціонерне товариство «Донецький заводобудівний комбінат» з 14.02.1997 перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Будьоннівському районі м. Донецька (реєстраційний номер 05-14-04-0261), відповідно до п. 2.1.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за № 64/8663 (далі – Інструкція) є платником страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України (а.с. 56).

В Публічному акціонерному товаристві «Донецький заводобудівний комбінат», працювали особи, зайняті повний робочий день на роботах, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, відповідно до пункту «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року № 1788-ХІІ (далі Закон № 1788-ХІІ), та яким призначено пенсію на пільгових умовах за списком № 2, що не заперечувалось представником відповідача під час розгляду справи.

Управлінням були скеровані на адресу відповідача розрахунки за квітень-червень, серпень-жовтень, складені за формою додатка 6, затвердженого пунктом 6.4 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного Фонду України, яка затверджена постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року N 21-1 (зареєстрована в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за N 64/8663), (надалі - Інструкція N 21-1), яка є нормативно-правовим актом в розумінні статті 117 Конституції України (а.с. 6-11).

Факт направлення, отримання та неоскарження розрахунків сторонами не заперечується.

Судом встановлено, що при визначенні сум відшкодування з фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених за списком № 2 за липень 2011, Управління виходило з даних розрахунку за червень 2011, за листопада 20101 - з даних розрахунку за жовтень 2011, та відповідно до п. 6.8 Інструкції, зважаючи на те, що зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання та інше) не відбулося, органи Пенсійного фонду не надсилали розрахунки за липень і листопада 2011 року.

Пунктом 2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV (надалі Закон № 1058-IV) (в редакції, чинній у період, за який стягуються позивачем витрати на виплату та доставку пільгових пенсій працівникам відповідача) встановлено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють, зокрема, на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення». У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до ст. 27 та з урахуванням норм ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Коло осіб, які мають право на пенсію на пільгових умовах, визначено статтею 13 Закону України від 05.11.1991 №1788-XII «Про пенсійне забезпечення». Зокрема, відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах.

Згідно абзацу 4 п. 1 ст. 2 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.1997 № 400/97-ВР для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об’єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»- «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Відповідно до абз. 3 п. 1 ст 4 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування»від 26.06.1997 № 400/97-ВР для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону встановлюються ставки збору в розмірі 100 відсотків від об’єкта оподаткування, визначеного абзацом четвертим пункту 1 статті 2 цього Закону.

Відповідно до п. 6.1 Інструкції, відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в таких розмірах:

- для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції, - 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Відповідно до п. 6.4 Інструкції, розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених пенсій.

Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

Таким чином, відповідач повинен відшкодовувати фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених за списком № 2.

Згідно даних картки особового рахунку, за відповідачем рахується заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком № 2 за період з квітня по листопад 2011 у сумі 52378,52 грн. (а.с. 57).

Проте, доводів та доказів щодо відшкодування відповідачем фактичних витрат понесених Управлінням на виплату та доставку пільгових пенсій за період у вищезазначеній сумі суду не наведено та не надано.

Також, суд вважає за необхідне зауважити, що недійсність розрахунків, направлених відповідачу щодо відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком № 2, стосовно визначених відповідачу сум не встановлена, тому ПАТ «Донецький заводобудівний комбінат» зобов'язано сплатити визначену в розрахунках суму.

Посилання відповідача на акт звіряння сум заборгованості, згідно якого за ним рахується заборгованість у сумі 31868,91 грн., що є підставою для зменшення позовних вимог, суд не приймає до уваги, оскільки вони спростовані встановленими під час розгляду справи обставинами та матеріалами справи.

З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заявлених позивачем вимог про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком №2 за період з квітня по листопад 2011 у розмірі 52378,52 грн.

Строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів за приписами п.15 ст.106 Закону № 1058-IV не застосовується.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб`єкт владних повноважень, а відповідачем фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 11, 17, 18, 94, 112, 113, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов управління Пенсійного фонду України в Будьоннівському районі м. Донецька до Публічного акціонерного товариства «Донецький заводобудівний комбінат» про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах у сумі 52378,52 грн. – задовольнити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Донецький заводобудівний комбінат» (ЄДРПОУ 01235188) на користь управління Пенсійного фонду України в Будьоннівському районі м. Донецька (р/р 256063012009 в ДОУ ВАТ Державний ощадбанк України, МФО 335106, код ЄДРПОУ 21956079) заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах у сумі 52378 (п`ятдесят дві тисячі триста сімдесят вісім) гривень 52 копійки.

Постанова постановлена у нарадчій кімнаті та відповідно до ч. 3 ст. 160 КАС України проголошено її вступну та резолютивну частини 27 грудня 2011 року в присутності представників позивача і відповідача.

Повний текст постанови виготовлено 28 грудня 2011 року.

          Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя                                                                       Кочанова П.В.