Постанова № 20555364, 21.12.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 грудня 2011 р. справа № 2а/0570/22301/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 12-15 год.

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Чекменьова Г.А.

при секретаріТокмаковій Є.А.

за участю:

представника позивача Паши В.Г.,

представника відповідачаЄфімової С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Автосервіс» до Головної державної інспекції на автомобільному транспорті України в особі Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Донецькій області про скасування постанови про застосування фінансових санкцій, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Автосервіс» звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головної державної інспекції на автомобільному транспорті України в особі Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Донецькій області про скасування постанови про застосування фінансових санкцій.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що 14.11.2011 р. відповідачем винесена постанова № 143332 про застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про автомобільний транспорт. Вказав, що фінансові санкції застосовані за відсутність при проведенні перевірки у водія індивідуальної контрольної книжки, що не може тягнути відповідальність перевізника, який забезпечив водія такою книжкою. Також зазначив, що представник перевізника не був присутній при розгляді акту перевірки через несвоєчасне повідомлення про розгляд справи. З наведених підстав вважає, що ним не було допущено порушень законодавства про автомобільний транспорт, а постанова про застосування фінансових санкцій прийнята в порушення встановленого порядку. Просив постанову відповідача від 14.11.2011 р. № 143332 визнати недійсною та скасувати.

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги з підстав, викладених у позовній заяві, просив позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнала, зазначила, що спірною постановою до позивача були правомірно застосовані фінансові санкції з огляду на обставини, встановлені на підставі акту перевірки. Просила у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог з огляду на наступне.

Відповідно до п. 1 Положення про Головну державну інспекцію на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2004 р. №1190, Головна державна інспекція на автомобільному транспорті є урядовим органом державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті, що діє у складі Міністерства транспорту та зв'язку і йому підпорядковується

Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженому постановою КМ України від 8 листопада 2006 р. № 1567, визначається процедура здійснення державного контролю за додержанням субєктами господарювання які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, вимог законодавства про автомобільний транспорт, в тому числі наявність у субєктів господарювання відповідних ліцензій і ліцензійних карток. Державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю шляхом проведення планових, позапланових та рейдових перевірок. Під час проведення рейдової перевірки перевіряється: наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом. Рейдова перевірка проводиться групою посадових осіб у кількості не менш як дві особи відповідно до завдання на перевірку. У разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт. У разі відмови уповноваженої особи субєкта господарювання або водія від підписання акта перевірки субєкта господарювання або акта перевірки транспортного засобу посадові особи, що провели перевірку, роблять про це запис.

Згідно акту проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом № 045563 від 20.10.2011 р. (а.с.51) Державними інспекторами Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Донецькій області здійснювалася перевірка транспортного засобу “БАЗ” А079.19 д/н НОМЕР_1, що належить позивачу. Під час перевірки встановлено, що під час здійснення регулярних пасажирських перевезень перевізник не забезпечив наявності у водія оформленої індивідуальної контрольної книжки. Також в акті перевірки зазначені інші порушення, за які, згідно поясненням представника відповідача, фінансові санкції не застосовувалися, та які не є предметом спору по цій справі. Водій транспортного засобу ОСОБА_3 розписався про ознайомлення з актом, стосовно його змісту зазначив лише про те, що зняв ручку на аварійному виході..

Постановою про застосування фінансових санкцій від 14.11.2011 р. № 143332 начальника Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Донецькій області (а.с.52) за порушення законодавства про автомобільний транспорт до позивача застосовані фінансові санкції за порушення, передбачене абз. 3 ч.1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» у сумі 1700 грн.

Абзацом 3 ч. 1 ст. 60 Закону України “Про автомобільний транспорт”, зокрема, встановлено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються санкції: за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За приписами ст. 39 вказаного Закону автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.

Документи для регулярних пасажирських перевезень:

для автомобільного перевізника - ліцензія, договір із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування чи їх дозвіл, паспорт маршруту, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України;

для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, квитково-касовий лист, схема маршруту, розклад руху, таблиця вартості проїзду (крім міських перевезень), інші документи, передбачені законодавством України.

З огляду на вказані норми закону, позивач наполягає на відсутності з його боку порушень при здійсненні нерегулярних пасажирських перевезень 20.10.2011р.

Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Суд вважає, що відповідачем правомірність свого рішення, яке оскаржується по цій справі, не доведена.

Адже, в судовому засіданні позивачем надані для огляду оригінали наступних документів: статут ТОВ “Автосервіс” та свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи (а.с.6-26), ліцензія на вид господарської діяльності надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом (а.с.27), паспорт автобусного маршруту регулярних спеціальних перевезень з договором на організацію перевезень від 05.07.2011р. та актом відповідності паспорту автобусного маршруту, підписаним, в тому числі, начальником Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Донецькій області (а.с.31-47), індивідуальна контрольна книжка водія ОСОБА_3 (а.с.49-50).

Крім того, з боку позивача суду надані копія списку водіїв, які отримали індивідуальну контрольну книжку (а.с.48), де вказано, що водій ОСОБА_3 отримав книжку 18.09.2011р.

З огляду на надані документи суд дійшов висновку, що позивачем забезпечена наявність документів, передбачених ст. 39 Закону України “Про автомобільний транспорт”, що виключає застосування до нього відповідальності, передбаченої абзацом 3 ч. 1 ст. 60 вказаного Закону.

Нормою ч. 3 ст. 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З боку позивача суду надані належні докази того, що на час розгляду справи відповідачем, позивач не отримав запрошення на розгляд справи (а.с.71-72), через що не мав можливості надати відповідні заперечення та предявити наявні документи, які необхідні для здійснення регулярних пасажирських перевезень.

Стаття 11 КАС України передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

З досліджених судом обставин справи вбачається, що з боку позивача відсутні порушення, передбачені абзацом 3 ч. 1 ст. 60 Закону України “Про автомобільний транспорт”. За таких умов, суд вважає, що відповідачем, який є субєктом владних повноважень, не доведена наявність з боку позивача порушень при здійсненні нерегулярних пасажирських перевезень 20.10.2011р., а надані позивачем докази спростовують зазначені в акті перевірки відомості, які були підставою для прийняття спірної постанови про застосування фінансових санкцій.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 162 КАС України, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення, зобов'язання відповідача вчинити певні дії.

Тому, з урахуванням змісту позову та права, на захист якого він заявлений, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом скасування прийнятої відповідачем постанови про застосування фінансових санкцій.

За приписами ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 11, 17, 69-72, 86, 87, 94, 158-163, 167, 254 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Автосервіс» до Головної державної інспекції на автомобільному транспорті України в особі Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Донецькій області про скасування постанови про застосування фінансових санкцій задовольнити.

Скасувати постанову Територіального управління головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Донецькій області від 14.11.2011 р. № 143332.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Автосервіс» (код ЄДРПОУ 31094146) витрати зі сплати судового збору у розмірі 28 (двадцять вісім) грн. 23 коп.

Вступна та резолютивна частина постанови складена у нарадчій кімнаті та проголошена у судовому засіданні 21 грудня 2011 року. Постанова у повному обсязі виготовлена 26 грудня 2011 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову може бути подана через Донецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Чекменьов Г.А.