Постанова № 20554437, 20.12.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 грудня 2011 р. справа № 2а/0570/18431/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: <година >

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Михайлик А.С.

при секретаріМороз Н.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу

за позовом Державної податкової інспекції у м. Краматорську

доФізичної особи ОСОБА_1

про стягнення заборгованості в сумі 980,65 грн.

за участю:

від позивача: ОСОБА_2 (за дов. № 38 від 07.09.2011 року),

від відповідача: не зявився,

Державна податкова інспекція у м. Краматорську звернулася до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з податку з доходів фізичних осіб в сумі 980,65 грн. В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначав, що за фізичною особою ОСОБА_1, через несплату останньою податку з доходів фізичних осіб, обліковується заборгованість в сумі 980,65 гривень. Позивач зазначав, що прийняті ним заходи, направлені на погашення наявної суми боргу не призвели до позитивних результатів, що стало підставою для звернення до суду із позовом про стягнення з відповідача наявної суми боргу. Посилаючись на порушення відповідачем вимог підпункту «а» пункту 18.1 статті 18, підпункту «в» пункту 19.1 статті 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», позивач просив суд стягнути з відповідача суму заборгованості зі сплати податку з доходів фізичних осіб в сумі 980,65 грн.

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені в позовній заяві, просив задовольнити їх у повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не зявився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, повноважного представника не направив, заяв про відкладення розгляду справи чи будь-яких інших клопотань до суду не надав.

З огляду на зазначене суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності відповідача.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази та заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідач ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) подав до Державної податкової інспекції у м. Краматорську декларацію про доходи, одержані з 01 січня по 31 грудня 2010 року (арк. справи 9-10). Відповідно до наданої декларації відповідачем задекларований дохід від отриманої спадщини в сумі 19613,00 гривень. Відповідно до розділу ІІІ розрахунку, наданого відповідачем до декларації, сума податку, що підлягає відповідачем до сплати складає 980,65 гривень (арк. справи 8).

Відповідно до відомостей, що містяться в обліковій картці платника податків, станом на 20 грудня 2011 року за відповідачем обліковується податковий борг у розмірі 980,65 гривень (арк. справи 19).

Пунктом 20.1.28 статті 20 Податкового кодексу України, який набрав чинності 01 січня 2011 року, визначено, що органи державної податкової служби, окрім іншого, мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Облік платників податків і зборів (обов'язкових платежів) здійснюється органами державної податкової служби та іншими державними органами відповідно до законодавства.

Згідно підпункту 16.1.4. пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 6 розділу XX Перехідних положень підрозділу 1 «Особливості справляння податку на доходи фізичних осіб» Податкового кодексу України визначено, що оподаткування доходів платника податку, нарахованих за наслідками податкових періодів до 1 січня 2011 року, здійснюється за ставками та згідно з нормами, що діяли до 01 січня 2011 року, незалежно від дати їх фактичної виплати (надання).

До 01 січня 2011 року порядок оподаткування доходів фізичних осіб встановлювався Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб».

У відповідності до п. 1.2. ст. 1 цього закону дохід сума будь-яких коштів, вартість матеріального і нематеріального майна, інших активів, що мають вартість, у тому числі цінних паперів або деривативів, одержаних платником податку у власність або нарахованих на його користь, чи набутих незаконним шляхом у випадках, визначених підпунктом 4.2.16 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, протягом відповідного звітного податкового періоду з різних джерел як на території України, так і за її межами.

До складу загального місячного оподатковуваного доходу в розумінні п.п. 4.2.14. п. 4.2. ст. 4 вказаного закону, включається дохід у вигляду вартості успадкованого майна, у межах, що підлягає оподаткуванню цим податком згідно з нормами ст. 13 зазначеного закону.

Дохід у вигляді вартості успадкованого майна (кошти, майно, майнові чи немайнові права) у межах, що підлягає оподаткуванню, включається до складу загального річного доходу платника податку і відображається платником податку у річній податковій декларації про майновий стан і доходи (податковій декларації). Подання податкової декларації та сплата податку із зазначеного доходу здійснюються згідно із законодавством.

Згідно п. 13.4. ст. 13 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» особами, відповідальними за сплату (перерахування) податку до бюджету, є спадкоємці, які отримали спадщину.

Як вбачається з наявних в матеріалах справи документів, відповідачем на виконання зазначених вимог надана декларація про доходи, одержані з 01 січня по 31 грудня 2010 року, якою визначено суму отриманого доходу та належного до сплати податку в розмірі 980,65 грн., проте у встановлені законодавством строки самостійно узгоджені податкові зобовязання у сплачені не були.

Відповідно до відомостей облікової картки платника податку станом на 20 грудня 2011 року за відповідачем обліковується податковий борг у розмірі 980,65 гривень.

Відповідно до підпункту 14.1.175. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу податковим боргом є сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до пункту 87.1. статті 87 Податкового кодексу України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Відповідно до пункту 95.2. статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

04 серпня 2011 року позивачем сформована податкова вимога № 63, яка направлена відповідачу, проте повернулась на адресу податкового органу із позначкою поштового відділення від 19 серпня 2011 року «за зазначеною адресою на проживає».

Відповідно до пункту 58.3 статті 58 Податкового кодексу України у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Отже, із врахуванням приписів пункту 58.3 статті 58 Податкового кодексу України податкова вимога вважається врученою відповідачу 19 серпня 2011 року

Таким чином, виходячи із змісту заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно приписів частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

З огляду на зазначене, на підставі положень Закону України «Про державну податкову службу в Україні», Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», Податкового кодексу України та керуючись ст.ст. 8 - 11, 40, 94, 112, 136, 158 163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Державної податкової інспекції у м. Краматорську до фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з податку з доходів фізичних осіб в розмірі 980,65 гривень задовольнити.

Стягнути з фізичної особи ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_1) суму податкової заборгованості з податку з доходів фізичних осіб в розмірі 980,65 гривень (девятсот вісімдесят гривень 65 копійок) на користь держави на р/р 33218846700059, код платежу 11011400, банк одержувача ГУ ДКУ в Донецькій області, ЄДРПОУ 34686652, МФО 834016.

Вступну та резолютивну частини постанови проголошено в судовому засіданні 20 грудня 2011 року у присутності представника позивача.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 26 грудня 2011 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги У випадку подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Михайлик А.С.