Постанова № 20553580, 14.12.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 грудня 2011 р. справа № 2а/0570/22083/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 11 год.50 хв

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Маслоід О.С.

при секретаріСметані М.В.

розглянувши адміністративний позов Донецького міського центру зайнятості - робочого органу Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття

до ОСОБА_1 (м. Донецьк)

про стягнення допомоги по безробіттю,

за участю представників сторін:

від позивача: Чванова А.О.

від відповідача : особисто

Донецький міський центр зайнятості робочий орган дирекції Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (надалі - позивач) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 (надалі - відповідач) про стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю у розмірі 5030,04 грн. на користь позивача.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав та просив задовольнити його в повному обсязі. Свої позовні вимоги обґрунтовував тим, що відповідачем була незаконно отримана сума допомоги по безробіттю у розмірі 5030,04 грн.

Відповідач у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог. Пояснила суду, що під час надання заяви до позивача не звернула його увагу на те, що вона є субєктом підприємницької діяльності у звязку з тим, що фактично діяльністю не займалася.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, заслухавши пояснення сторін, суд, -

В С Т А Н О В И В :

29.08.2007р. відповідач, ОСОБА_1, звернувся до Донецького міського центру зайнятості за сприянням у працевлаштуванні.

Наказом від 29.08.2007р. відповідачу надано статус безробітного відповідно до Закону України «Про зайнятість населення» (надалі Закон) та Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» (надалі Закон № 1533) з виплатою допомоги по безробіттю.

Актом розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення від 31.08.2011 року № 842 встановлено, що відповідач на день реєстрації в центрі зайнятості та у період його перебування на обліку не повідомив, що з 17.06.1996р. його зареєстровано як фізичну особу підприємця.

За результатами розслідування, на підставі акту від 31.08.2011 року № 842, Донецьким міським центром зайнятості прийнятий наказ про повернення коштів від 11.10.2011р. № 426 у звязку з підтвердженням факту подання недостовірних даних, що мали місце під час перебування відповідача на обліку як безробітного.

11.10.2011р. Донецьким міським центром зайнятості на адресу відповідача надісланий лист № 08-09/2517 з пропозицією повернути допомогу по безробіттю у сумі 5030,04 грн.

На теперішній час сума, яка підлягає поверненню ним не сплачена.

Згідно наданої інформації про перерахування виплат відповідача та довідки про виплачене матеріальне забезпечення за період з 29.08.2007р. по 20.02.2008р. йому виплачено 5030,04 грн. Факт отримання грошей відповідачем у судовому засіданні не заперечувався.

Ст. 2 Закону вказує, що безробітними визнаються громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.

Ст. 7 Закону № 1533 передбачено, що видом забезпечення за цим Законом є, зокрема, допомога по безробіттю.

Відповідач під час перебування на обліку в Центрі зайнятості як безробітний був зареєстрований у якості фізичної особи-підприємця, що підтверджується Довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії НОМЕР_1 та листом Куйбишевської районної ради від 20.07.2011р. № 01/19-1056.

Про вказані обставини відповідач Центр зайнятості не повідомив, чим порушив вимоги ч. 2 ст. 36 Закону № 1533, яка покладає на осіб, зареєстрованих в установленому порядку як безробітні, обовязок своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідно до п. 6 ст. 23 Закону № 1533 порядок надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності, встановляється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики за погодженням з правлінням Фонду.

Згідно з п. 6 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 13.02.2009 № 60/62, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.03.2009р. за № 232/16248, у разі встановлення центром зайнятості відповідно до цього Порядку належності безробітної особи до категорії зайнятих така особа знімається з обліку як безробітна в установленому законодавством порядку та повертає суму незаконно отриманого матеріального забезпечення і вартості наданих соціальних послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідно до ч. 3 ст. 36 Закону № 1533 сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Ст. 39 Закону № 1533 визначено, що спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються в судовому порядку.

Суд не приймає до уваги доводи відповідача, що він не займався підприємницькою діяльністю, з огляду на наступне.

Як вже зазначалося, відповідач з 17.06.1996р. зареєстрована у якості фізичної особи-підприємця та станом на день подання заяви про працевлаштування знаходилася у Єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб підприємців. На теперішній час відповідач знаходиться у стадії припинення підприємницької діяльності, з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб підприємців не виключена.

З огляду на зазначене, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного та керуючись Законом України «Про зайнятість населення» від 01.03.1991 № 803-XII, Законом України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.2000 № 1533-III, Порядком розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 13.02.2009 № 60/62, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.03.2009р. за № 232/16248, ст.ст. 7 12, 69-72, 94, 122-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Донецького міського центру зайнятості суму незаконно отриманої допомоги по безробіттю у розмірі 5030,04 грн. на розрахунковий рахунок 37176002002327 ГДКУ у Донецькій області, МФО 834016, код ЄДРПОУ 25671511.

Зазначена постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Дана постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Скарга подається на імя Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 16 грудня 2011 року.

Суддя Маслоід О.С.