Постанова № 20553463, 20.12.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 грудня 2011 р. справа № 2а/0570/18469/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 11год. 00хв.

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Шинкарьової І.В.

при секретаріЗаднепровської В.О.

за участю

представника позивача Грищенко А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Горлівської обєднаної державної податкової інспекції до Товариства з обмеженою відповідальністю “Продукти України” про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу у розмірі 180865,40грн. по орендній платі за земельні ділянки з юридичних осіб за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Горлівська обєднана державна податкова інспекція, звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом, до Товариства з обмеженою відповідальністю “Продукти України” про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу у розмірі 180865,40грн. по орендній платі за земельні ділянки з юридичних осіб за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

В обґрунтування позову посилається на те, що відповідач має заборгованість перед бюджетом, яка виникла внаслідок несплати поточних платежів по орендній платі за земельні ділянки з юридичних осіб у розмірі 180865,40грн., яка виникла на підставі поданої платником декларації і яка є узгодженою. Горлівською ОДПІ неодноразово здійснювались заходи щодо погашення податкового боргу ТОВ «Продукти України». Станом на теперішній час відповідачем не погашено суми податкового боргу, таким чином, ним завдано шкоду бюджету на загальну суму 180865,40грн.

Таким чином, єдиним джерелом погашення податкового боргу є реалізація майна, що перебуває у податковій заставі. У звязку з вищенаведеним, а саме відсутністю коштів на розрахункових рахунках, податковий орган вважає за необхідне звернутися до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Просить суд надати дозвіл на погашення усієї суми податкового боргу (а саме у розмірі 180865,40грн.) за рахунок майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Продукти України», що перебуває у податковій заставі.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, надав пояснення, аналогічні обставинам, викладеним в позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, про час, дату і місце судового розгляду повідомлявся належним чином. Заяв про відкладення розгляду справи або про розгляд справи за його відсутності суду не надавав. За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу за його відсутності на підставі наявних у справі доказів.

Згідно із ч.ч.3, 4 ст. 33 Кодексу адміністративного судочинства України судовий виклик або судове повідомлення осіб, які беруть участь у справі, свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів здійснюється рекомендованою кореспонденцією (листом, телеграмою), кур'єром із зворотною розпискою за адресами, вказаними цими особами, або шляхом надсилання тексту повістки, складеного відповідно до статті 34 цього Кодексу факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), електронною поштою, телефонограмою, опублікування у друкованому засобі масової інформації. У разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

Оскільки судовий виклик відповідача здійснений телеграмою за адресою місця його знаходження, яка не вручена відповідачу у звязку із його відсутністю, суд вважає, що судовий виклик вручено йому належним чином.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Продукти України» зареєстроване як юридична особа Виконавчим комітетом Донецької міської ради 23.12.1998 року №12661200000002628, ідентифікаційний код юридичної особи 30255314, що підтверджено свідоцтвами про державну реєстрацію юридичної особи та довідками №30255314 і №053743 про включення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (а.с.16,32, 15,33), перебуває на податковому обліку у Горлівській ОДПІ з 19.01.1999 року за №06305009, про що свідчить довідка про взяття на облік платника податків ф.4-ОПП від 09.08.2010 року №864/10/29-014-2 (а.с.34). Свою діяльність здійснює на підставі Статуту (а.с.5).

Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен повинен сплачувати податки і збори у порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний, зокрема, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно п.31.1 ст.31 кодексу строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Згідно із п.54.1 ст.54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Підпунктом 14.1.175 п.14.1 ст.14 Кодексу встановлено, що суми грошового зобовязання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання вважаються податковим боргом.

Пунктом 38.1 ст.38 Податкового кодексу України встановлено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

В порушення вищевказаних вимог Податкового кодексу України відповідач, у строки визначені законодавством, не сплатив в повному обсязі узгоджену суму податкового зобовязання по податку на прибуток підприємств.

Судом встановлено, що станом на 28.09.2011 року за відповідачем рахується податковий борг по орендній платі з юридичних осіб у розмірі 180865,40грн., що підтверджено матеріалами справи, а саме розрахунком суми податкового боргу, довідкою про наявність заборгованості по сплаті податків від 28.09.2011 року №12173/10/19-013 та зворотнім боком облікової картки платника податків по орендній платі з юридичних осіб станом на 28.09.2011 року (а.с.22-25) та станом на 19.12.2011 року (а.с.62-65).

Враховуючи вимоги п.87.2 ст.87 Податкового кодексу України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Відповідно до п.88.1, п.88.2 ст.88 кодексу з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу. Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.

Згідно з п.89.3 ст.89 Податкового кодексу України майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг. Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом державної податкової служби.

Горлівською ОДПІ, з метою погашення податкового боргу, відповідачу направлена перша податкова вимога від 04.08.2010 року №1/121 та друга податкова вимога від 03.09.2010 року №2/144, які були отримані відповідачем, про що є відмітки на корінці вимоги та на поштовому повідомленні, відповідно (а.с.19).

Також податковим органом було прийняте рішення №13/24/30255314 від 15.10.2010 року про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу.(а.с.20).

Позивачем до Державного реєстру обтяжень рухомого майна внесено реєстраційний запис 09.08.2010 року №10121827 про публічне обтяження податкову заставу усіх активів платника податків за погодженням з обтяжувачем (а.с.21).

Позивач з метою погашення податкового боргу звертався до суду з адміністративним позовом про стягнення боргу з відповідача. Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 14.06.2011 року позов податкового органу задоволено. (а.с.66). На виконання постанови суду Горлівською ОДПІ були виставлені платіжні вимоги на розрахункові рахунки відповідача, які були банком повернуті без виконання, у звязку через недостатність коштів на рахунку платника податків. (а.с.68-74).

Таким чином, заходи, прийняті податковим органом щодо стягнення податкового боргу, не призвели до їх погашення, строки їх добровільної сплати вийшли.

Відповідно до п.п.20.1.28 п.20.1 ст.20 кодексу органи державної податкової служби мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст.50 Бюджетного кодексу України податки, збори (обовязкові платежі) та інші доходи до державного бюджету визнаються зарахованими в доход державного бюджету з моменту зарахування на єдиний казначейський рахунок державного бюджету.

Згідно п.95.1 ст.95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктом 95.2 ст.95 кодексу передбачено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Приписи п.95.3 ст.95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття органом державної податкової служби рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення органу державної податкової служби підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою органу державної податкової служби. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом державної податкової служби.

Відповідно до витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна від 09.08.2010 року податковим органом зареєстровано податкову заставу на усі активи підприємства боржника (а.с.21).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги податкового органу підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Позов Горлівської обєднаної державної податкової інспекції до Товариства з обмеженою відповідальністю “Продукти України” про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу у розмірі 180865,40грн. по орендній платі за земельні ділянки з юридичних осіб за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі задовольнити.

Надати дозвіл на погашення усієї суми податкового боргу (а саме у розмірі 180865,40грн.) за рахунок майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Продукти України», що перебуває у податковій заставі.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 20 грудня 2011 року в присутності представника позивача.

Постанова у повному обсязі складена 23 грудня 2011 року.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі відкладення складання постанови у повному обсязі апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Шинкарьова І.В.