Постанова № 20553130, 24.11.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 листопада 2011 р. справа № 2а/0570/20881/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 13 год. 00 хв

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючогосудді Маслоід О.С.

при секретаріВишневській О.В.

за позовом Державного підприємства «Шахтарськантрацит» (м. Шахтарськ)

до Управління Пенсійного фонду України в м. Шахтарську Донецької області

про визнання недійсним та скасування рішення,

за участю представників сторін:

від позивача: Устюжаніна А.Д.

від відповідача: не зявився

Державне підприємство «Шахтарськантрацит» (Відокремлений підрозділ «Шахта «Шахтарська-Глибока») (надалі Позивач) звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Шахтарську Донецької області (надалі Відповідач) про визнання недійсним та скасування рішення позивача № 366 від 01.07.2011р.

У судовому засіданні представник позивача просив задовольнити позовну заяву у повному обсязі. Позовні вимоги обґрунтовув наступним. Відповідно до п. 8 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування» (надалі Закон) платники єдиного внеску зобовязані сплачувати єдиний внесок не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Відповідно до пункту 14 розділу XV Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» (надалі Закон № 1058) гірничі підприємства зобовязані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий період, не пізніше як через 28 календарних днів з дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом для позивача з урахуванням приписів та вимог Закону № 1058 є календарний місяць.

Відповідач у судове засідання представника не направив, заперечень на позов не надав, про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази та заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач - Державне підприємство «Шахтарськантрацит» (Відокремлений підрозділ «Шахта «Шахтарська-Глибока»), зареєстрований у якості юридичної особи виконавчим комітетом Шахтарської міської ради Донецької області, ідентифікаційний код - 33136569.

23.06.2011 року позивачем перерахувано кошти в рахунок сплати єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування за травень 2011 року в розмірі 91633,05 грн., про що свідчить платіжне доручення від 23.06.2011 року № 709.

Рішенням від 01.07.2011 року № 366 відповідачем застосовано фінансові санкції в сумі 9163,31 грн. та пеню в сумі 274,90 грн. за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками єдиного внеску, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду на підставі ст. 25 Закону.

Рішеннями Головного управління Пенсійного Фонду України в Донецькій області № 13219/08 від 02.08.2011 року та Пенсійного Фонду України № 22092/09/10 від 14.10.2011 року скарги позивача на зазначене рішення залишені без задоволення.

Ст. 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон, п. 7 ч. 1 ст. 1 якого визначено, що Пенсійний фонд України - орган, уповноважений відповідно до цього Закону вести облік платників єдиного внеску, забезпечувати збір та ведення обліку страхових коштів, контролювати повноту та своєчасність їх сплати, вести Державний реєстр загальнообов'язкового державного соціального страхування та виконувати інші функції, передбачені законом.

Тобто, відповідач у справі орган владних повноважень, який виконує владні управлінські функції, надані йому чинним законодавством, відносно платників єдиного внеску.

Згідно п.1 ч. 1 ст. 4 Закону платниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Таким чином, в розумінні зазначеної норми Закону позивач є платником єдиного внеску.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Тобто, на позивача у справі покладений обовязок своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Відповідно до ч. 8 ст. 9 Закону платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.

Згідно п. 1 ч. 10 ст. 9 Закону у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки Пенсійного фонду - день списання банком або Державним казначейством України суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок Пенсійного фонду.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи та не заперечується позивачем сума єдиного внеску сплачена позивачем 23.06.2011 року, тобто з порушенням строку, встановленому зазначеною нормою Закону.

Згідно ч. 11 ст. 9 Закону у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Згідно п. 2 ч. 11 ст. 25 Закону за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Оскільки сума єдиного внеску сплачена позивачем з порушенням строку, встановленому Законом, відповідач правомірно, в межах повноважень та у спосіб, визначений Законом, застосував до позивача фінансові санкції.

Відповідно ч. 10 ст. 25 Закону на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

Відповідно до ст. 8, ст. 12, ст. 25 Закону та п. 12 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.10.2007 «Про затвердження положення про Пенсійний фонд України», правління Пенсійного фонду України постановою від 27.09.2010 року N 21-5 затвердило Інструкцію про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 27 жовтня 2010 року за N 994/18289 (надалі Інструкція), яка визначає процедуру нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) страхувальниками, визначеними Законом, нарахування і сплати фінансових санкцій органами Пенсійного фонду України, стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів.

Згідно п. 7.2.2 Інструкції за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум. При цьому складається рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за формою згідно з додатком 10.

Відповідно до п. 7.7 Інструкції рішення про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених п. 7.2. розділу VII цієї Інструкції приймаються за встановленою формою у двох примірниках.

Форма рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперарахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску затверджена Додатком № 10 до Інструкції. Відповідна форма рішення містить вільні графи, яки заповнюються посадовою особою Територіального органу Пенсійного фонду України. При цьому графа, в якій зазначені підстави застосування штрафу та пені є незмінною та містить в собі посилання лише на п. 2 ч. 11 ст. 25 Закону, який передбачає лише застосування штрафу.

Виходячи з положень п. 7.7 Інструкції форма рішення про нарахування пені та застосування штрафів є встановленою для відповідача та зміні не підлягає.

Таким чином, посилання у затвердженій Додатком № 10 формі рішення лише на п.2 ч. 11 ст. 25 Закону не позбавляє Пенсійний фонд права застосувати пеню та не звільняє позивача від її сплати.

Суд не приймає до уваги довід позивача щодо того, що відповідно до пункту 14 розділу XV Закону № 1058 гірничі підприємства зобовязані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий період, не пізніше як через 28 календарних днів з дня закінчення цього періоду, з наступних підстав.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону єдиний внесок - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Відповідно до ст. 2 Закону, дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов'язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Згідно ч. 4 ст. 8 Закону № 1058 порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску визначається виключно цим Законом та прийнятими відповідно до нього нормативно-правовими актами.

Враховуючи наведене та те, що єдиний внесок є консолідованим внеском, правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати визначає Закон, яким не передбачений перебіг строку сплати єдиного внеску гірничими підприємствами, суд вважає необґрунтованим посилання позивача на п. 14 розділу XV Закону № 1058.

Таким чином, відповідачем правомірно, в межах та у спосіб, визначений Законом, застосовані до позивача фінансові санкції та нарахована пеня, тому підстав для задоволення позовної заяви про скасування такого рішення органу владних повноважень не вбачається.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного та керуючись Конституцією України, Законом України “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування”, Законом України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування”,Інструкцією про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 27 жовтня 2010 року за N 994/18289, ст. 2, ст. 11, ст. 17-20, ст. 69-72, ст. 86, ст. 94 ст. 122 - 154, ст. 160 - 163, ст. 167, ст. 185, ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні позову Державного підприємства «Шахтарськантрацит» (Відокремленого підрозділу «Шахта «Шахтарська-Глибока») до Управління Пенсійного фонду України в м. Шахтарську Донецької області про визнання недійсним та скасування рішення позивача № 366 від 01.07.2011р. відмовити.

Зазначена постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Дана постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Скарга подається на імя Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 29 листопада 2011 року.

Суддя Маслоід О.С.