Постанова № 20552777, 16.11.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 листопада 2011 р. справа № 2а/0570/20888/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 10 год. 25 хв.

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Абдукадирової К.Е.

при секретаріОкрибелашвілі В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Державної податкової інспекції у Волноваському районі

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, смт. Володимирівка

про стягнення заборгованості по єдиному податку в сумі 327,26 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2 за дов. від 23 серпня 2011 року

від відповідача: не зявився

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у Волноваському районі звернулася до суду із позовом до фізичної особи підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по єдиному податку в сумі 327,26 грн.

Правовою підставою стягнення заборгованості представник позивача під час розгляду справи вважає норми ст. 67 Конституції України, статей 10, 14, 20, 41, 87 Податкового кодексу України, Закону України «Про державну податкову службу в Україні», Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності субєктів малого підприємництва» від 03.07.1998р. № 727/98.

Відповідач у судове засідання не зявився, про місце, дату та час розгляду справи був повідомлений належним чином.

Вислухавши у судовому засіданні представника позивача, дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа підприємець Волноваською райдержадміністрацією Донецької області 12.12.2007р., ідентифікаційний номер НОМЕР_1, перебуває на обліку у ДПІ у Волноваському районі, є платником єдиного податку на підставі свідоцтва від 20.12.2009р. серії Ж № НОМЕР_2 та заяви про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності на 2010р. (арк. справи 4, 5).

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», завданнями органів державної податкової служби, зокрема, є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.

Відповідно до пунктів 1, 2, 11 статті 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів); забезпечують облік платників податків, інших платежів, правильність обчислення і своєчасність надходження цих податків, платежів, а також здійснюють реєстрацію фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів; подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Згідно з п. 87.2 ст. 87 Податкового кодексу України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

При цьому відповідно до п. 87.11 ст. 87 Податкового кодексу України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Фізичні особи згідно із нормами п. 15.1. ст. 15 цього Кодексу є платниками податків (резиденти і нерезиденти України), які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Згідно із вимогами п. 63.5. ст. 60 цього Кодексу всі фізичні особи - платники податків та зборів реєструються в органах державної податкової служби шляхом включення відомостей про них до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків у порядку, визначеному цим Кодексом. Фізичні особи - підприємці та особи, які мають намір провадити незалежну професійну діяльність, підлягають взяттю на облік як самозайняті особи в органах державної податкової служби згідно з цим Кодексом.

З наведених норми вбачається, що їх приписи не виокремлюють поняття «фізичної особи підприємця» і поняття «фізичної особи» з огляду на статус платника податків, тому, суд приходить до висновку, що орган державної податкової служби має право на підставі п. 87.11 ст. 87 Податкового кодексу України звертатися до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу з фізичної особи підприємця.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно із п. 10.1.2. п. 10.1. ст. 10 Податкового кодексу України до місцевих податків належить єдиний податок.

Пунктом 2 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності субєктів малого підприємництва» від 03.07.1998р. № 727/98 передбачено, що субєкти малого підприємництва фізичні особи мають право самостійно обрати спосіб оподаткування доходів за єдиним податком шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку.

15.12.2009р. відповідачем до податкового органу подано заяву про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності на 2010 рік, в якій він вказав вид діяльності «25.12.0 відновлення протектора гумових шин та покришок» (арк. справи 5).

Відповідно до п. 2 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності субєктів малого підприємництва» (в редакції від 03.06.2005р.) суб'єкти малого підприємництва - фізичні особи мають право самостійно обрати спосіб оподаткування доходів за єдиним податком шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку. Ставка єдиного податку для суб'єктів малого підприємництва - фізичних осіб встановлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності і не може становити менше 20 гривень та більше 200 гривень на місяць. Суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа сплачує єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України.

Судом встановлено, що рішенням Волноваської районної ради від 26.12.2008р. № V/21-300 на цей вид діяльності встановлена ставка єдиного податку у розмірі 50,00 грн. (арк. справи 6).

Згідно з п. 2 пп. 6 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності субєктів малого підприємництва» - субєкт підприємницької діяльності фізична особа, сплачує єдиний податок, щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця.

За травень листопад 2010р. у відповідача виникла заборгованість з єдиного податку в сумі 327,26 грн., у т.ч. пеня 8,90 грн., нарахована на підставі ст. 16 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000р. № 2181-ІІІ, яка підтверджується позивачем зворотним боком облікової картки (арк. справи 13).

Пунктом 38.1. ст. 38. Податкового кодексу України встановлено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Доказів сплати заборгованості відповідач не надав. Наявність заборгованості на час розгляду справи підтверджена податковим органом.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги податкового органу підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Державної податкової інспекції у Волноваському районі до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по єдиному податку в сумі 327,26 грн. задовольнити.

Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_1 заборгованість по єдиному податку в сумі 327,26 грн. до місцевого бюджету на п/р № 34219379700182, код платежу 18050200, отримувач Володимирівська с/рада, код 34686799, банк УДК у м. Донецьку, МФО 834016.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 16 литопада 2011 року. Постанова у повному обсязі складена 21 листопада 2011 року.

У разі подання апеляційної скарги, постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постановою за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі відкладення складання постанови у повному обсязі, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною 4 статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Абдукадирова К.Е.