Постанова № 20549921, 05.12.2011, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

05 грудня 2011 р. (15:40) Справа №2а-13546/11/0170/2 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Яковлєва С.В. при секретарі Дрягіні В.П.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Державної податкової інспекції в м. Євпаторії АР Крим

до Республіканського підприємства «Євпаторійське «Міжрайпаливо»

про стягнення заборгованості в сумі 42323,36 грн.,

за участю представників:

від позивача - ОСОБА_1 представник, довіреність № 9410/10/10-0 від 25.08.2011 р.

від відповідача не зявився

Суть спору: Державна податкова інспекція в м. Євпаторії АР Крим (далі позивач) звернулась до Окружного адміністративного суду АР Крим про стягнення з Республіканського підприємства «Євпаторійське «Міжрайпаливо» (далі відповідач) заборгованості в сумі 42323,36 грн., мотивуючи свої вимоги тим, що відповідачем несвоєчасно провадиться сплата земельного податку.

У судовому засіданні, яке відбулось 05.12.2011 року, представник позивача наполягав на задоволенні позовних вимог з підстав, викладених у адміністративному позові.

Відповідач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, про час, дату та місце його проведення був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Представник позивача наполягав на розгляді справи за наявними в ній матеріалами.

Суд, враховуючі думку представника позивача, надання відповідачем заперечення на позов, керуючись ст. 128 КАС України, вважає можливим продовжити розгляд справи на підставі наявних доказів.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, дослідивши надані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідач 10.06.1994 року зареєстрований Виконавчим комітетом Євпаторійської міської ради АР Крим як юридична особа, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, та був платником податків та зборів, передбачених Законом України «Про систему оподаткування» (в редакції, яка діяла на момент виникнення у відповідача заборгованості).

Згідно зі статтею 4 Закону України «Про систему оподаткування» (в редакції, яка діяла на момент виникнення у відповідача заборгованості) платниками податків і зборів (обовязкових платежів) були юридичні особи, на яких відповідно до Законів України був покладений обовязок сплачувати податки і збори.

Пунктом 4.1 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (в редакції, яка діяла на момент виникнення у відповідача заборгованості) було встановлено, що платник податків самостійно обчислює суму податкового зобовязання, яку вказує у податковій декларації.

Згідно з пунктом 5.3.1 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» платник податків був зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку для подання податкової декларації.

Статтею 9 Закону України «Про систему оподаткування» було встановлено, що платники податків були зобовязані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Розміри та порядок плати за використання земельних ресурсів, а також відповідальність платників та контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку були передбачені Законом України «Про плату за землю» від 03.07.1992 року № 2535 ХІІ.

Відповідно до ст. 2 Закону (що діяв на момент виникнення у відповідача заборгованості) використання землі в Україні є платним. Плата за землю здійснюється у вигляді земельного податку чи орендної плати, що визначаються в залежності від грошової оцінки земель. Власники земельних ділянок (паїв) і землекористувачі згідно з ч.2 ст. 2 Закону України «Про плату за землю» сплачують земельний податок.

Статтею 15 даного нормативно-правового акту передбачалось, що власники землі і землекористувачі платять земельний податок з дня виникнення права власності чи права користування земельною ділянкою.

Відповідно до ст. 13 Закону підставою для нарахування земельного податку були дані державного земельного кадастру, а орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, - договір оренди такої земельної ділянки.

Згідно зі ст. 14 Закону України «Про плату за землю» платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислювали суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подавали відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняло від обов'язку подання щомісячних декларацій Платник податків мав право подавати щомісячно нову звітну податкову декларацію, що не звільняло його від обов'язку подання податкової декларації до 1 лютого поточного року, у тому числі і за нововідведені земельні ділянки, що не звільняє від обов'язку подання податкової декларації протягом місяця з дня виникнення права на нововідведену земельну ділянку, протягом 20 календарних днів місяця наступного за звітним.

Відповідачем до Державної податкової інспекції в м. Євпаторії АР Крим 28.01.2010 року подано податковий розрахунок земельного податку на 2010 рік на загальну суму 27922,89 грн., відповідно до якого земельний податок з січня 2010 року по вересень 2010 року складав 2326,91 грн. щомісяця та з жовтня по грудень 2010 року 2326,90 грн.

Державною податковою інспекцією в м. Євпаторії АР Крим проведені невиїзні документальні перевірки своєчасності сплати погодженої суми податкового зобовязання по земельному податку за 2009 рік від 15.11.2010 року, від 03.12.2010 року та від 31.12.2010 року, якими встановлено несвоєчасне погашення узгодженого податкового зобовязання, за результатами яких складені акти № 1984/15-3 від 15.11.2010 року, №2142/15-3 від 03.12.2010 року та № 2352/15-3 від 31.12.2010 року.

На підставі вказаних актів позивачем прийняті податкові повідомлення-рішення:

№ 0004821503/0 від 15.11.2010 року про визначення суми податкового зобовязання з земельного податку в сумі 1124,43 грн.;

№ 0005091503/0 від 03.12.2010 року про визначення суми податкового зобовязання з земельного податку в сумі 1117,70 грн.;

№ 0005751503/0 від 31.12.2010 року про визначення суми податкового зобовязання з земельного податку в сумі 1952,45 грн.

Вказані податкові повідомлення-рішення отримані відповідачем, про що свідчать підписи директора та головного бухгалтера на корінцях таких податкових повідомлень-рішень.

Позивач просить стягнути з відповідача суму земельного податку згідно з податковим розрахунком земельного податку за жовтень-грудень 2010 року в сумі 6980,70грн. та 4194,58 грн. відповідно до податкових повідомлень-рішень № 0004821503/0 від 15.11.2010 року, № 0005091503/0 від 03.12.2010 року та № 0005751503/0 від 31.12.2010 року.

Відповідачем в порядку ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України не надано доказів сплати заборгованості з земельного податку в сумі 11175,28 грн., у звязку з чим суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення цієї суми, з урахуванням дотримання порядку її узгодження відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення заборгованості, належить задовольнити.

Також Республіканське підприємство «Євпаторійське «Міжрайпаливо» є платником податків та зборів, передбачених ст. 9 Податкового кодексу України.

Згідно зі статтею 269 Податкового кодексу України платниками податку, передбаченого ст. 9 Податкового кодексу України плата за землю, є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); землекористувачі. Обєктами оподаткування (ст. 270 Податкового кодексу України) є: земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні; земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Пунктом 4.1.1 статті 4 встановлено, що кожна особа зобовязана сплачувати встановлені цім Кодексом, законами з питань митної справи податки та збори, платником яких вона є згідно з положеннями цього Кодексу.

Відповідно до п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобовязання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

П. 285.1 ст. 285 Податкового кодексу України передбачено, що базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.

Платники плати за землю (крім фізичних осіб) (п. 286.2 ст. 286 Кодексу) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Згідно з п. 287.3. ст. 287 Податкового кодексу України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Республіканським підприємством «Євпаторійське «Міжрайпаливо» 25.01.2011 року подано позивачу податковий розрахунок земельного податку на 2011 рік на загальну суму 27922,89 грн., відповідно до якого земельний податок з січня 2010 року по вересень 2010 року складав 2326,91 грн. щомісяця та з жовтня по грудень 2010 року 2326,90 грн.

Крім того, Державною податковою інспекцією в м. Євпаторії АР Крим проведено камеральну перевірку своєчасності сплати самостійно визначеного грошового зобовязання з податку на землю, якою встановлено порушення термінів сплати самостійно визначеного грошового зобовязання з податку на землю за 2010р., результати якої викладені в акті № 1374/15-3/01884604 від 13.07.2011 року.

На підставі вказаного акту перевірки позивачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0002511503 від 13.07.2011 року про визначення суми штрафу в розмірі 4808,64грн.

Згідно з п. 58.3 ст. 58 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) юридичній особі, якщо його передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її законному представникові або надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого її місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг.

Вказане податкове повідомлення-рішення отримано відповідачем 13.07.2011 року, про що свідчить підпис директора на корінці такого податкового повідомлення-рішення.

Пунктом 14.1.175. статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання;

Таким чином, грошове зобовязання платника податку становиться податковим боргом з моменту його узгодження у порядку, визначеному Податковим кодексом.

Суд зазначає, що позивач просить стягнути з відповідача також заборгованість перед бюджетом в сумі 31148,08 грн., у тому числі земельний податок в сумі 18615,28 грн. за січень-серпень 2011 року, відповідно до податкового розрахунку земельного податку на 2011 рік, 4808,64 грн. за податковим повідомленням-рішенням № 0002511503 від 13.07.2011 року, а також 7724,16 грн. пені, нарахованої за порушення строків погашення заборгованості по розрахунку.

Згідно з п.п. 59.1, 59.3, 59.4 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога може не надсилатися, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до п. 95.2 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Ст. 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» одним із завдань органів податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обовязкових платежів).

Згідно з п.п. 20.1.18 п. 20.1. ст. 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Аналізуючи всі зазначені положення Податкового кодексу, суд вважає, що податкові органи мають право звертатися до суду про стягнення коштів за податковим боргом виключно після дотримання всіх умов, визначених ст. ст. 59, 95 Податкового кодексу України.

Таким чином, враховуючи недотримання позивачем порядку, передбаченого Податковим кодексом України щодо надіслання податкових вимог, позовні вимоги в частині стягнення 31148,08 грн., у тому числі земельного податку в сумі 18615,28 грн. за січень-серпень 2011 року, відповідно до податкового розрахунку земельного податку на 2011 рік, 4808,64 грн. за податковим повідомленням-рішенням № 0002511503 від 13.07.2011 року, а також 7724,16 грн. пені, нарахованої за порушення строків погашення заборгованості по розрахунку, задоволенню не підлягають.

Що стосується посилання позивача на те, що відповідачу направлялись перша та друга податкові вимоги № 1/335 від 31.10.2008 року та № 2/406 від 16.12.2008 року, то суд вважає за необхідне зазначити, що такі вимоги не є доказом наявності у відповідача податкового боргу в сумі 31148,08 грн., та не свідчать про дотримання позивачем умов, визначених ст. ст. 59, 95 Податкового кодексу України. Застосування ж п. 60.6 ст. 60 Податкового кодексу України, яким визначено, що на суму збільшення податкового боргу окрема податкова вимога не надсилається, у випадку її направлення за попередній період, є необґрунтованим оскільки вказаний пункт застосовується лише якщо нарахована сума грошового зобовязання або податкового боргу збільшується внаслідок їх адміністративного оскарження. На підставі викладеного така позиція є неспроможною, оскільки податковий борг відповідачем в адміністративному порядку не оскаржувався та його сума внаслідок такого оскарження не збільшувалась.

У судовому засіданні, яке відбулось 05.12.2011 року, оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Відповідно до ст. 163 КАС України постанова оформлена та підписана 12.12.2011року.

На підставі викладеного, керуючись статтями 160-163,167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з розрахункових рахунків Республіканського підприємства «Євпаторійське «Міжрайпаливо» (97408, АР Крим, м. Євпаторія, вул. Ескадронна, 28, ЄДРПОУ 01884604; р/р 2600402630010, р/р 26044026300101 ПАТКБ «Правекс-банк», МФО 321983, р/р 26006000089709, р/р 26050000016483 ПАТ «Укрсоцбанк», МФО 300023) на користь місцевого бюджету м. Євпаторії (код платежу 5313050100 на р/р 33210811700015 в ГУ ДКУ в АРК, МФО 824026, ЗКПО 34740798) податковий борг з плати з земельного податку в сумі 11175,28 грн.

3. В інший частині у задоволенні позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Яковлєв С.В.