Постанова № 20549440, 06.12.2011, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

06 грудня 2011 р. (12:58) Справа №2а-9570/11/0170/5 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Сидоренка Д.В.,при секретарі Павленко Н.О., розглянувши за участю представників:

позивача – ОСОБА_1, довіреність № б/н від 11.11.2011 року,

відповідача – ОСОБА_2, довіреність № 45/10 від 07.07.2011 року,

у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Континенталь інтернешнл компані»

до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим

про визнання протиправними дій та спонукання до виконання певних дій,

          Обставини справи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Континенталь інтернешнл компані» звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим про:

- визнання протиправними дій відповідача щодо невизнання податковою звітністю поданої позивачем декларації з податку на додану вартість за червень 2011 року;

- зобов’язання відповідача відобразити показники декларації позивача за червень 2011 року з податку на додану вартість в картці особового рахунку з податку на додану вартість.

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 03.08.2011 року відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

Представник позивача у судовому засіданні, яке відбулось 06.12.2011 року, наполягав на задоволенні адміністративного позову у повному обсязі, посилаючись на те, що відповідачем протиправно не визнано податковою звітністю подану позивачем декларацію з податку на додану вартість за червень 2011 року з тієї підстави, що ТОВ «ВКФ «Континенталь інтернешнл компані» не зареєстроване платником податку на додану вартість. Позиція позивача обґрунтована тим, що постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 24.02.2011 року по справі № 2а-10010/10/6/0170, яка набрала законної сили, скасовано рішення ДПІ в м. Сімферополі АР Крим про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ «ВКФ «Континенталь інтернешнл компані», оформлене актом № 321/15-2 від 20.04.2010 року. На підставі зазначеного, представник позивача просив позов задовольнити.

Представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що декларація з податку на додану вартість за червень 2011 року, надана позивачем, не визнана податковою звітністю з законних підстав у зв’язку з тим, що позивач відсутній в Реєстрі платників ПДВ.

Вислухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п. 1 ч.2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Пунктом 7 ч. 1 ст. 3 КАС України визначено поняття суб’єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб’єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 3 КАС України визначено поняття справи адміністративної юрисдикції, - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Державна податкова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади. Державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі підпорядковуються Державній податковій адміністрації України.

Державні податкові інспекції у районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, міжрайонні, спеціалізовані та об'єднані державні податкові інспекції підпорядковуються відповідним державним податковим адміністраціям в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (ст. 4 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»).

Згідно із ст. 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» основним завданням органів державної податкової служби є завданнями органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (далі - податки, інші платежі).

Враховуючи зазначене, відповідач, здійснюючи свої повноваження у спірних відносинах є суб'єктом владних повноважень, спір що виник між сторонами пов'язаний із захистом прав позивача у сфері публічно-правових відносин і є справою адміністративної юрисдикції, його належить розглядати в порядку, встановленому КАС України.

          Виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АР Крим 11.08.1992 року проведено державну реєстрацію юридичної особи – Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Континенталь інтернешнл компані», що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію серії А00 № 438590 від 11.08.1992 року (а.с.10).

          Згідно з довідкою ДПІ в м. Сімферополі АР Крим № 39352/2358/29-0 від 15.09.2008 року (а.с.9) позивач з 25.11.1991 року перебуває на податковому обліку за № 5.

          Як вбачається з матеріалів справи, в порядку податкової звітності позивачем 18.07.2011 року до ДПІ в м. Сімферополі АР Крим подана декларація з податку на додану вартість за червень 2011 року, що зареєстрована в податковому органі за № 146758.

Повідомленням № 31919/10/28-4 від 22.07.2011 року відповідачем позивачу сповіщено про те, що надана податкова декларація з податку на додану вартість за червень 2011 року (вх. № 146758 від 18.07.2011 року) не визнана податковою звітністю відповідно статей 48,49 Податкового кодексу України, у зв’язку з тим, що в порушення п. 10 Порядку заповнення та подачі податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 25.01.2011 року № 41, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.02.2011 року за № 197/18935, дана декларація представлена ТОВ «ВКФ «Континенталь інтернешнл компані» (і.к. 13791517), яке відсутнє у Реєстрі платників ПДВ.

Судом було перевірено правомірність та правове обґрунтування рішення ДПІ в м. Сімферополі АР Крим про невизнання наданої ТОВ «ВКФ «Континенталь інтернешнл компані» податкової декларації з податку на додану вартість податковою звітністю та встановлено наступне.

Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, яких він повинен дотримуватись при реалізації дискреційних повноважень владного суб’єкта, встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства з 01.01.2011 року врегульовані Податковим кодексом України (далі по тексту – ПК України).

Згідно із пунктом 46.1 статті 46 Податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Згідно із підпунктом 47.1.1 пункту 47.1 статті 47 ПК України юридичні особи, постійні представництва нерезидентів, які відповідно до цього Кодексу визначені платниками податків, а також їх посадові особи несуть відповідальність за неподання, порушення порядку заповнення документів податкової звітності, порушення строків їх подання контролюючим органам, недостовірність інформації, наведеної у зазначених документах.

Пунктами 48.1 та 48.2 статті 48 ПК України встановлено, що податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання.

Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов'язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору.

Обов'язкові реквізити - це інформація, яку повинна містити форма податкової декларації та за відсутності якої документ втрачає визначений цим Кодексом статус із настанням передбачених законом юридичних наслідків.

Відповідно до пункту 48.7 статті 48 ПК України податкова звітність, складена з порушенням норм цієї статті, не вважається податковою декларацією, крім випадків, встановлених пунктом 46.4 статті 46 цього Кодексу.

Згідно із пунктом 49.11 статті 49 ПК України у разі подання платником податків до органу державної податкової служби податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий орган державної податкової служби зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови.

Пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 ПК України встановлено, що податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті); місцезнаходження (місце проживання) платника податків; найменування органу державної податкової служби, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток посадових осіб платника податків; підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

У окремих випадках, коли це відповідає сутності податку або збору та є необхідним для його адміністрування, форма податкової декларації додатково може містити такі обов'язкові реквізити: відмітка про звітування за спеціальним режимом; код виду економічної діяльності (КВЕД); код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ; індивідуальний податковий номер та номер свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість згідно з даними реєстру платників податку на додану вартість за звітний (податковий) період.

Згідно із пунктом 10 розділу І Порядку №41 заповнення та подачі податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 25.01.2011 року № 41, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.02.2011 року за № 197/18935, податкова звітність подається до органу державної податкової служби особою, яка зареєстрована платником податку на додану вартість згідно з вимогами розділу V Кодексу, за винятком розрахунку податкових зобов'язань, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник податку на додану вартість, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими платниками податків, на митній території України, який подається особою, не зареєстрованою платником податку на додану вартість, і тільки за той звітний (податковий) період (календарний місяць), у якому такі послуги отримано.

Пунктом 4.5 Методичних рекомендацій щодо централізованого приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України, затверджених наказом Державної податкової адміністрації від 31.12.2008 року № 827 передбачено, що якщо надана органу ДПС платником податків податкова звітність заповнена ним з порушенням правил, зазначених у затвердженому порядку заповнення, то вона може бути не визнана таким органом ДПС як податкова декларація, а саме:

1) у ній не зазначено обов'язкових реквізитів або не проставлено прочерк у показниках, які не заповнюються;

2) її не підписано відповідними посадовими особами (факсиміле не дозволяється);

3) не скріплено печаткою платника податків;

4) відсутні обов'язкові додатки до податкової звітності, передбачені порядком заповнення відповідної звітності;

5) неможливо прочитати текст або цифри внаслідок пошкодження (наприклад, документи, залиті чорнилом або іншою рідиною, потерті);

6) наявні порвані аркуші, підчищення, помарки, виправлення, дописки і закреслювання;

7) подана ксерокопія звітних документів;

8) звітність з податку на додану вартість, подана неплатником ПДВ.

Як вбачається зі змісту повідомлення № 31919/10/28-4 від 22.07.2011 року, саме відсутність позивача у Реєстрі платників ПДВ стало підставою для відмови у прийнятті наданої ним податкової звітності.

Однак, наявними в матеріалах справи документами спростовуються доводи відповідача.

Постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 24.02.2011 року по справі № 2а-10010/10/6/0170 визнано протиправним та скасовано рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополі про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Континенталь інтернешнл компані», оформлене актом № 321/15-12 від 20.04.2010 року.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду АР Крим від 12.09.2011 року постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 24.02.2011 року по справі № 2а-10010/10/6/0170 залишено без змін.

          Відповідно до ч. 3 ст. 254 КАС України у разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України (ч. 1 ст. 255 КАС України).

Згідно з ч. 2 ст. 255 КАС України обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Аналогічне правило встановлено ч. 1 ст. 72 КАС України, а саме: обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

За загальними правилами акт індивідуальної дії, яким є рішення відповідача про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ «ВКФ «Континенталь інтернешнл компані», оформлене актом № 321/15-12 від 20.04.2010 року, визнається протиправним та скасовується судом з моменту його прийняття суб’єктом владних повноважень. Відтак, враховуючи набрання постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 24.02.2011 року по справі № 2а-10010/10/6/0170 законної сили, позивач є зареєстрованим платником ПДВ, оскільки відсутнє рішення щодо анулювання його реєстрації.

Приймаючи до уваги зазначене вище, а також враховуючи, що інших даних про анулювання реєстрації позивача як платника ПДВ відповідач на зазначив, суд дійшов висновку, що законних підстав вважати позивача особою, не зареєстрованою платником ПДВ у відповідача не існувало.

У зв'язку із цим, суд дійшов висновку, що у спірних відносинах права позивача порушені саме діями органу державної податкової служби, який не визнав подані позивачем документи податковою декларацією.

Відтак, суд вважає правомірними вимоги позивача щодо визнання протиправними дій відповідача щодо невизнання податковою звітністю поданої позивачем декларації з податку на додану вартість за червень 2011 року.

За таких умов, позовні вимоги в зазначеній частині підлягають задоволенню.

Що стосується вимог позивача про зобов’язання податкового органу відобразити показники декларації з ПДВ за червень 2011 року у картці особового рахунку, то суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 1 статті 8 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» з метою забезпечення оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби згідно з чинними нормативно-правовими актами України, Наказом Державної податкової адміністрації України від 18 липня 2005 року № 276 затверджено Інструкцію про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 02.08.2005 року за № 843/11123 (далі по тексту - Інструкція).

Цією Інструкцією встановлюється порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку податків і зборів (обов'язкових платежів), надходження яких контролюється органами державної податкової служби і які передбачені бюджетною класифікацією України за доходами до Державного бюджету України, місцевих бюджетів та державних цільових фондів, надходжень на погашення простроченої заборгованості за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, та бюджетними позичками, а також сум штрафних (фінансових) санкцій та пені, що застосовуються до платників податків відповідно до чинного законодавства.

Відповідно до п. 1.3 Інструкції оперативний облік платежів, що надходять до бюджету, ведеться підрозділом адміністрування облікових показників та звітності органу державної податкової служби відповідно до порядку, установленого для справляння платежів до бюджету.

Проведення операцій в особових рахунках платників здійснюється в хронологічному порядку (п.1.6 Інструкції).

Згідно з п. 3.1 з метою обліку нарахованих і сплачених сум платежів до бюджету органами державної податкової служби на кожний поточний рік відкриваються особові рахунки за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками.

Нарахуванню в особових рахунках платників підлягають: податкові зобов'язання, штрафні санкції та пеня, самостійно визначені платником; податкові зобов'язання, штрафні санкції та пеня, нараховані органом державної податкової служби та узгоджені платником відповідно до чинного законодавства; пеня за порушення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання; відсотки за користування розстроченням (відстроченням) податкових зобов'язань; непогашені суми векселя, що видається суб'єктом господарювання при здійсненні операцій з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах (п.4.1 Інструкції).

Відповідно до п.п. 4.2.1 Інструкції податкові зобов'язання, штрафні санкції, пеня, самостійно визначені платником у податковій звітності, уносяться до електронної бази даних підрозділами обробки та ведення податкових документів і формуються в електронні та паперові реєстри.

Нарахування податкових зобов'язань та штрафних санкцій, що самостійно визначені та узгоджені платником, обліковується у розділі «Нараховано платежів - зменшено платежів» за відповідними кодами операцій.

Враховуючи викладене, суд вважає, що вимога про зобов’язання відповідача відобразити за даними картки особового рахунку основні показники поданої декларації з податку на додану вартість за червень 2011 року, отриманої від позивача (вх. № 146758 від 18.07.2011 року) є належним способом захисту прав позивача у спірних відносинах, а тому також підлягає задоволенню.

Згідно з ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Приймаючи до уваги, що рішення у справі ухвалене на користь позивача, який не є суб’єктом владних повноважень, суд вважає за необхідне присудити всі здійснені ним судові витрати, а саме судовий збір у розмірі 3,40 грн., з державного бюджету.

У судовому засіданні, яке відбулось 06.12.2011 оголошені вступна та резолютивна частини постанови.

Відповідно до вимог ст. 163 КАСУ постанова оформлена та підписана 12.12.2011 року.

Керуючись ст.ст. 160-163,167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

           2. Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим щодо невизнання, як податкової звітності, декларації Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Континенталь інтернешнл компані» з податку на додану вартість за червень 2011 року.

3.Зобов'язати Державну податкову інспекцію в м. Сімферополі АР Крим відобразити показники декларації Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Континенталь інтернешнл компані» з податку на додану вартість за червень 2011 року у картці особового рахунку з податку на додану вартість.

4.Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Континенталь інтернешнл компані» судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 3,40 грн.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя                                                   Сидоренко Д.В.