Постанова № 20549411, 08.12.2011, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

08 грудня 2011 р. 14:33 Справа №2а-13297/11/0170/12 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Котаревої Г.М., при секретарі Лиган М.В.,розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримтранзітенерго"

до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим

про визнання протиправною відмову та спонукання до виконання певних дій, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

за участю представників:

позивача ОСОБА_1, довіреність №7 від 14.11.11р.;

відповідача ОСОБА_2, довіреність №130/10-0 від 24.12.10р.;

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Кримтранзітенерго» звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим про визнання протиправною відмову, оформлену повідомленням №38295/10/28-4 від 25.08.11р., в прийнятті податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2011 року, поданої 22.08.11р., зобовязати прийняти податкову декларацію з податку на додану вартість за липень 2011 року, подану 22.08.11р., визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 13.10.11р. №0020491502.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що дії відповідача є протиправними, оскільки вчинені з порушенням положень Конституції України, Закону України «Про державну податкову службу в Україні» та Податкового кодексу України.

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 28.10.11р. відкрито провадження по адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Представник позивача у судовому засіданні наполягав на задоволенні позовних вимог.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував з підстав, наведених у запереченні від 28.11.11р.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, дослідивши надані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

22.08.11р. позивачем була подана до ДПІ в м. Сімферополі АР Крим податкова декларація з податку на додану вартість підприємства за липень 2011 року (а.с. 8-11).

Повідомленням від 25.08.11р. вих. №38295/10/28-4 відповідач, за підписом заступника начальника ДПІ в м. Сімферополі Алієва Р.Р. надіслав позивачу повідомлення з тексту якого вбачається, що надана ним декларація з податку на додану вартість за травень 2011 року не визнана податковою декларацією у відповідності із ст.ст. 48, 49 Податкового кодексу України в звязку з тим, що в ній не заповнені обовязкові реквізити прізвище, ініціали, підпис та ідентифікаційний податковий номер (реєстраційний номер облікової картки) головного бухгалтера (а.с. 17).

16.09.11р. позивачем повторно була подана до ДПІ в м. Сімферополі АР Крим податкова декларація з податку на додану вартість підприємства за липень 2011 року (а.с. 19-21).

30.09.11р. ДПІ в м. Сімферополі АР Крим було проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ «Кримтранзітенерго», за результатами якої було складено акт №14024/36646700/15-2 (а.с. 25-26).

Зазначеною перевіркою було встановлено порушення п.п. 49.18.1 (49.18.2) п. 49.18 ст. 49 розділу ІІ, п. 203.1 ст. 203 Податкового кодексу України, що виразилось у несвоєчасному поданні податкової звітності з податку на додану вартість за липень 2011 року.

На підставі виявлених порушень, податковим повідомленням-рішенням від 13.10.11р. №0020491502 стосовно позивача застосовані штрафні (фінансові) санкції у сумі 170,00грн. (а.с. 28).

Суд зазначає, що при вирішенні цієї справи, він керувався положеннями нормативних актів у редакціях, що діяли на момент виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст.9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист правий, свобод і інтересів фізичних осіб, прав і інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень із боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при виконанні ними владних управлінських функцій на підставі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ч.3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як свідчать матеріали справи, відповідач, посилаючись у повідомленні від 24.06.11р. вих. №38295/10/28-4 на порушення позивачем норм вимог ст. 48, 49 Податкового кодексу України, зазначивши, що в декларації не заповнені обовязкові реквізити прізвище, ініціали, підпис та ідентифікаційний податковий номер (реєстраційний номер облікової картки) головного бухгалтера.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Пунктами 48.3 та 48.4 ст. 48 Податкового кодексу України встановлено, що Податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті); місцезнаходження (місце проживання) платника податків; найменування органу державної податкової служби, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток посадових осіб платника податків; підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

У окремих випадках, коли це відповідає сутності податку або збору та є необхідним для його адміністрування, форма податкової декларації додатково може містити такі обов'язкові реквізити: відмітка про звітування за спеціальним режимом; код виду економічної діяльності (КВЕД); код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ; індивідуальний податковий номер та номер свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість згідно з даними реєстру платників податку на додану вартість за звітний (податковий) період.

Відповідно до положень пунктів 49.8, 49.10, 49.11, 49.12 ст. 49 вказаного Кодексу, прийняття податкової декларації є обов'язком органу державної податкової служби. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Відмова посадової особи органу державної податкової служби прийняти податкову декларацію з будь-яких причин, не визначених цією статтею, у тому числі висунення будь-яких не визначених цією статтею передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється.

У разі подання платником податків до органу державної податкової служби податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий орган державної податкової служби зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови: у разі отримання такої податкової декларації, надісланої поштою або засобами електронного зв'язку, - протягом п'яти робочих днів з дня її отримання; у разі отримання такої податкової декларації особисто від платника податку або його представника - протягом трьох робочих днів з дня її отримання.

у разі отримання відмови органу державної податкової служби у прийнятті податкової декларації платник податків має право: подати податкову декларацію та сплатити штраф у разі порушення строку її подання; оскаржити рішення органу державної податкової служби у порядку, передбаченому статтею 56 цього Кодексу.

Таким чином, виходячи з положень пунктів 49.8, 49.10, 49.11, 49.12 ст. 49 Податкового кодексу України вбачається, що у разі невизнання податкової звітності як податкової декларації з підстав викладених у цій нормі, податковий орган вчиняє дії, які можуть бути оскаржені платником податків.

Порядок заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затверджений Наказом Державної податкової адміністрації України № 41 від 25.01.11р.

Згідно з пунктом 10 зазначеного Порядку, податкова звітність подається до органу державної податкової служби особою, яка зареєстрована платником податку на додану вартість згідно з вимогами розділу V Кодексу, за винятком розрахунку податкових зобов'язань, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник податку на додану вартість, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими платниками податків, на митній території України, який подається особою, не зареєстрованою платником податку на додану вартість, і тільки за той звітний (податковий) період (календарний місяць), у якому такі послуги отримано.

Пунктом 48.5 статті 48 Податкового кодексу України встановлено, що податкова декларація повинна бути підписана: керівником платника податків або уповноваженою особою, а також особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації до органу державної податкової служби. У разі ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації безпосередньо керівником платника податку така податкова декларація підписується таким керівником та особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку; фізичною особою - платником податків або його законним представником; особою, відповідальною за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації згідно із договором про спільну діяльність або угодою про розподіл продукції.

Як вбачається зі штатного розкладу ТОВ «Кримтранзітенерго», єдиною посадою у ньому є Генеральний директор, яким є Фроленков Микола Іванович (а.с. 30).

З матеріалів справи вбачається, що податкова декларація з податку на додану вартість за липень 2011 року, подана 22.08.11р. позивачем до ДПІ в м. Сімферополі АР Крим, була підписана Генеральним директором Фроленковим М.І., у графі «підпис Головного бухгалтера» було зазначено «немає».

За таких підстав, враховуючи, що єдиною посадою у ТОВ «Кримтранзітенерго» є посада Генерального директора, яку обіймає Фроленков М. І., суд приходить до висновку, що позивачем, при поданні, 22.08.11р., до ДПІ в м. Сімферополі АР Крим податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2011 року із відсутністю підпису у графі «підпис Головного бухгалтера», не було порушено вимог ст.ст. 48, 49 Податкового кодексу України.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, позивачем і раніше подавались податкові декларації з податку на додану вартість із відсутністю підпису головного бухгалтера, які приймались ДПІ в м. Сімферополі АР Крим у якості податкової звітності (а.с. 31-41).

А отже, у даному випадку, відмова у прийнятті податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2011 року, поданої 22.08.11р., є порушенням принципу безсторонності (неупередженості), зазначеному у п. 4 ч. 3 ст. 2 КАС України.

З огляду на зазначене вище, суд дійшов висновку про те, що дії відповідача, що виразились у винесенні повідомлення №38295/10/28-4 від 25.08.11р. про відмову в прийнятті податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2011 року, поданої 22.08.11р. є неправомірними.

Відповідно до п.п. 49.18.1 п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Згідно абз. 1 п. 120.1 ст. 120 Податкового кодексу України неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Пунктом 203.1 статті 203 Податкового кодексу України встановлено, що податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Як вбачається з п. 11 Підрозділу 11 Перехідних положень Податкового кодексу України штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за наслідками перевірок, які здійснюються контролюючими органами, застосовуються у розмірах, передбачених законом, чинним на день прийняття рішень щодо застосування таких штрафних (фінансових) санкцій (з урахуванням норм пункту 7 цього підрозділу).

Враховуючи викладене, суд вважає протиправною відмову відповідача у прийнятті податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2011 року, поданої 22.08.11р.

Суд зазначає, що позивачем податкову звітність з податку на додану вартість було подано до податкового органу своєчасно, у звязку з чим, податкове повідомлення-рішення від 13.10.11р. №0020491502, яким до позивача застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 170,00грн. за порушення п.п. 49.18.1 (49.18.2) п. 49.18 ст. 49 розділу ІІ, п. 203.1 ст. 203 Податкового кодексу України, що виразилось у несвоєчасному поданні податкової звітності з податку на додану вартість за липень 2011 року, є також протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо вимог позивача про зобовязання прийняти податкову декларацію з податку на додану вартість за липень 2011 року, подану 22.08.11р., суд вважає, що у даному випадку належним та достатнім способом захисту порушеного права є визнання протиправною відмови в прийнятті податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2011 року, поданої 22.08.11р., оформленої повідомлення №38295/10/28-4 від 25.08.11р., і визнання протиправним та скасування податкове повідомлення-рішення від 13.10.11р. №0020491502, що в повній мірі забезпечує поновлення порушеного права позивача, що відповідає меті адміністративного судочинства.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог.

В судовому засіданні 08.12.11р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Відповідно до ст. 160 КАС України повний текст постанови виготовлено 13.12.11р.

Керуючись ст.ст. 158-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправною відмову Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим, оформлену повідомленням №38295/10/28-4 від 25.08.11р., в прийнятті податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2011 року, поданої 22.08.11р..

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим від 13.10.11р. №0020491502

4. В іншій частині позовних вимог - відмовити.

У разі неподання апеляційної скарги, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення (у разі проголошення відповідно до ст. 160 КАС України вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні , або, у разі проголошення постанови у відсутності особи, яка бере участь у справі з дня отримання нею копії постанови).

Якщо субєкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження

Суддя Котарева Г.М.