Постанова № 20549391, 06.12.2011, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

<Список >

ПОСТАНОВА

Іменем України

06 грудня 2011 р. <Текст >Справа №2а-9587/11/0170/25 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Кононової Ю.С., при секретарі Зайцевій М.О., за участю представника позивача ОСОБА_1, довіреність б\н від 14.01.2011 року; представника відповідача ОСОБА_2, довіреність № 9595\10\10-0 від 01.09.2011 року, представника третьої особи ОСОБА_3, довіреність б\н від 10.09.2011 року, розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс ХХІІ» до Державної податкової інспекції в м. Євпаторії АР Крим, третя особа без самостійних позовних вимог на боці позивача приватне підприємство «Севелітстрой» про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «Сервіс ХХІІ» звернулось до Окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Державної податкової інспекції в м. Євпаторії АР Крим № НОМЕР_1 від 13.07.2011 року про збільшення грошового зобовязання за платежем «податок на додану вартість» на загальну суму 450166,25 гривень, з яких 360133 гривні основний платіж та 90033,25 гривень штрафні санкції.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем була проведена позапланова документальна перевірка позивача з питань правомірності формування та нарахування ним податкового кредиту за жовтень грудень 2010 року при взаємовідносинах з ПП «Севелітстрой». В ході цієї перевірки було встановлено, що позивач, як відповідальний за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність про дольову участь в реконструкції, будівництві та розвитку інфраструктури ТБК в р-ні «Універсама» безпідставно сформував в жовтні грудні 2010 року податковий кредит на загальну суму 360333 гривні за рахунок підприємства постачальника ПП «Севелітстрой». До такого висновку податкова інспекція дійшла внаслідок того, що в перевіряємому періоді ПП «Севелітстрой» мав в свою чергу взаємовідносини з придбання будівельних матеріалів у ПП «Фрегат ХХІ» та ПП «Родіна ХХ1», в яких відсутні основні фонди та виробничі потужності, трудові ресурси, транспортні засоби, що вказує на неможливість фактичного отримання та продажу товарів, а отже правочини за участю цих підприємств є нікчемними. Внаслідок цього, податкова інспекція також дійшла висновку, що укладені між позивачем та ПП «Севелітстрой» угоди також є нікчемними, а тому податковий кредит, сформований за рахунок цього контрагента був безпідставно. Вважає ці висновки відповідача протиправними, оскільки фактичне виконання ними договору з ПП «Севелітстрой» підтверджено усіма необхідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, отриманий товар та послуги були використані в господарській діяльності підприємства, у звязку з чим вважає висновок податкової інспекції щодо фіктивності укладеного ними договору протиправним.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, надав письмові заперечення, в яких зазначив, що контрагент позивача ПП «Севелітстрой» в своїй податковій звітності відобразив взаємовідносини з підприємствами «Фрегат ХХІ» і ПП «Родіна ХХІ». Проте, ці підприємства мають стан «23» - місцезнаходження не встановлено, що свідчить про неможливість постачання ними товарів в жовтні, листопаді, грудні 2010 року. Свідоцтво платників ПДВ цих підприємств було анульоване 14.03.2011 року. На підставі цього, податкова дійшла висновку щодо нікчемності угод між «Фрегат ХХІ», ПП «Родіна ХХІ» та ПП «Севелітстрой» у вказаний період. Як наслідок того, що операції з придбання ПП «Севелітстрой» від ПП «Фрегат ХХІ» та «Родина ХХІ» товарів є нікчемними, також є нікчемними і операції з реалізації товарів та послуг на адресу покупця, яким є ТОВ «Сервіс ХХІІ». Крім того, вважає, що ПП «Севелітстрой», як підрядник, мав надати позивачеві звіт про використання матеріалів, чого ним зроблено не було, що також підтверджує нікчемність укладеної угоди.

Представник третьої особи позовні вимоги підтримав та пояснив, що ПП «Севелітстрой», на підставі договору підряду, виконало всі передбачені ним роботи, вартість яких на 30% складається від вартості будівельних матеріалів, а 70% - безпосередньо будівельні роботи, отримало кошти за ці роботи від позивача, оформило всі необхідні документи, а отже вважати ці угоди нікчемними ніяких підстав не має. Також вважають безпідставними висновки податкової інспекції щодо нікчемності їхніх угод з ПП «Фрегат ХХІ» та «Родина ХХІ». Ці висновки податкової інспекції також були ними оскаржені в судовому порядку, по справі за їхнім позовом була проведена експертиза, яка підтвердила реальність укладених угод.

Суд, вислухавши представників сторін, третьої особи, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Сервіс ХХІІ» є юридичною особою, відповідно до Свідоцтву про державну реєстрацію юридичної особи, довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України; з 12.03.2001 року перебуває на обліку в ДПІ м. Євпаторії та є платником податку на додану вартість, згідно свідоцтву про реєстрацію платника податку на додану вартість № 00297599 від 27.12.2002 року (а.с. 19-22).

20.07.2005 року між ТОВ «Сервіс ХХІІ» та приватними підприємцями, фізичними особами було укладено договір про спільну діяльність № 2 «Про дольову участь в реконструкції, будівництві та розвитку інфраструктури торгово сервісного комплексу в районі «Універсаму» по пр. Перемоги» (а.с. 23-30).

25.07.2005 року Договір про спільну діяльність № 2 був взятий на облік платника податку в Євпаторійській обєднаній ДПІ, 22.08.2005 року йому було видане свідоцтво платника податку на додану вартість № 00300373 (а.с. 31, 32).

З 07.06.2011 року по 21.06.2011 року Державною податковою інспекцією в м. Євпаторії була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Сервіс ХХ11», відповідального за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність про дольову участь в реконструкції, будівництві та розвитку інфраструктури ТБК в районі «Універсама» від 20.07.2005 року № 2 щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ПП «Севелітстрой» з питань правомірності формування та нарахування податкового кредиту в декларації з податку на додану вартість за жовтень грудень 2010 року, за результатами якої був складений акт № 1302\23-4\102651037 від 29.06.2011 року (а.с. 88-97).

Зазначеною перевіркою було встановлено, що ДСД № 2 ( відповідальний ПП «Сервіс ХХІІ») в перевіряємому періоді мало господарські взаємовідносини з ТОВ «Севелітстрой» на підставі договору підряду від 18.09.2009 року та згідно цього договору в жовтні грудні 2010 року ДСД № 2 відбулося отримання послуг від ТОВ «Севелітстрой» на загальну суму 2160800, у тому числі ПДВ 360133,33 гривні, які були внесені до податкового кредиту в декларації: за жовтень 2010 року (додаток 5) сума ПДВ 68333,33 гривень; за листопад 2010 року (додаток 5) сума ПДВ 100000 гривень; за грудень 2010 року сума ПДВ 191800 гривень.

Також цією перевіркою було встановлено, що на виконання умов договору підряду ПП «Севелітстрой» були виписані податкові накладні на загальну суму 2160800 гривень, в тому числі ПДВ 360133,33 гривень.

Дані операції були відображені бухгалтерськими проводками:

Дт 631 Кт 311 жовтень 2010 року 410000 гривень передплата за виконання підрядних робіт;

Дт 6415 Кт 631 жовтень 2010 року 68333,33 гривень сума ПДВ;

Дт 631 Кт 311 листопад 2010 року 600000 гривень передплата за виконання підрядних робіт;

Дт 6415 Кт 631 листопад 2010 року 100000 гривень сума ПДВ;

Дт 631 Кт 311 грудень 2010 року 1150800 гривень за виконані підрядні роботи;

Дт 6415 Кт 631 грудень 2010 року 191800 гривень сума ПДВ.

Між підприємствами були складені акти виконаних підрядних робіт на суми, що були визначені Довідками про вартість виконаних підрядних робіт.

Розрахунки між субєктами господарювання проводились у безготівковій формі та усього було сплачено за перевіряє мий період 2160800 гривень.

Проте, 25.03.2011 року до Красноперекопської ОДПІ від ДПІ в м. Сімферополі надійшов акт «Про результати документальної позапланової перевірки ПП «Севелітстрой» з питань правомірності формування податкового кредиту за жовтень, листопад, грудень 2010 року.

Відповідно до цього Акту, було встановлено завищення ПП «Севелітстрой» податкових зобовязань з податку на додану вартість на загальну суму 7514228 гривень.

Згідно системи автоматизованого співставлення податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України було встановлено, що ПП «Севелітстрой» сформувало податковий кредит в жовтні грудні 2010 року за рахунок постачальників, стан яких відрізняється від «0», а саме, - ПП «Севелітстрой» мало взаємовідносини: з ПП «Фрегат ХХІ» ПП «Родіна ХХІ», які мають стан платника «23» - місцезнаходження не встановлено та свідоцтва платника ПДВ яких анульоване 14.03.2011 року.

Враховуючи неможливість підтвердити фактичне здійснення отримання, приймання передачі, оприбуткування товарно матеріальних цінностей та отримання послуг від ПП «Фрегат ХХІ» і ПП «Родіна ХХІ» до ПП «Севелітстрой», податкова дійшла висновку щодо нікчемності цих угод, а як наслідок і нікчемності операцій з реалізації товарів та послуг в листопаді грудні 2010 року на адресу покупців, яким є ДСД № 2.

Встановивши ці обставини, ДПІ в м. Євпаторії дійшла висновку про порушення ТОВ «Сервіс ХХІІ» пп. 7.2.1 7.2.3 7.2.6 п. 7.2, пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року № 168\97-ВР (зі змінами та доповненнями), в результаті чого позивачем було занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 360133 гривні.

На підставі зазначених висновків, було прийняте оскаржуване податкове повідомлення - рішення:

-№ НОМЕР_1 від 13.07.2011 року, яким позивачу було збільшено суму грошового зобовязання з податку на додану вартість на загальну суму 450166,25 гривень, з яких основний платіж 360133 гривень та штрафна санкції 90033,25 гривень (а.с. 107).

Таким чином, як вбачається з матеріалів справи, підставою для висновку податкового органу про заниження позивачем суми податку на додану вартість є нікчемність внаслідок безтоварності укладеного між ДСД 2 та ПП «Севелітстрой» договору підряду, внаслідок неотримання останнім, в свою чергу, товарів за договорами з ПП «Фрегат ХХІ» і ПП «Родіна ХХІ».

Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, яких він повинен дотримуватись при реалізації дискреційних повноважень владного субєкта, встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як встановлено судом, ПП «Севелітстрой» є юридичною особою, яка здійснює господарську діяльність, повязану із створенням обєктів архітектури, відповідно до Ліцензії, виданої Державною архітектурно будівельною інспекцією, є платником податку на додану вартість згідно свідоцтва № 100164137 від 11.05.2007 року (а.с. 36,37).

18.09.2009 року між ДСД № 2 дольової участі в реконструкції, будівництва та інфраструктури ТБК в районі «Універсам» (замовник) та приватним підприємством «Севелітстрой» (генпідрядник) було укладено договір підряду № 86, згідно умов якого Генпідрядник взяв на себе зобовязання по виконанню робіт по реконструкції ринка «Універсам» під торгово сервісний комплекс по пр.. Перемоги м. Євпаторія, 2 черга в строк до 31.12.2010 року, а замовник зобовязався прийняти та сплатити виконані роботи (а.с. 33-35).

Відповідно до Довідки про вартість виконаних підрядних робіт, складеної на основі Типової форми № КБ-3, яка підписана 24.12.2010 року представниками підрядника та замовника, в грудні 2010 року ПП «Севелітстрой» були виконані будівельні роботи загальною вартістю 1102262 гривень, з яких вартість будівельно монтажних робіт складає 843491 гривень та вартість витрат на матеріали 183710 гривень (а.с. 208).

24.12.2010 року між сторонами був підписаний акт приймання виконаних будівельних робіт на загальну суму 1102262 гривень, з яких ПДВ складає 183710 гривень (а.с. 39-42).

Також сторонами були складені та підписані акт приймання виконаних робіт № 6 за грудень 2010 року та Довідка про вартість виконаних підрядних робіт на загальну суму 621144 гривень, в тому числі ПДВ 103524 гривень, з яких вартість будівельно монтажних робіт складає 450286 гривень та витрати на будівельні матеріали 103524 гривень (а.с. 207, 43-48).

Згідно акту приймання виконаних підрядних робіт № 7 за грудень 2010 року, ДСД № 2 були прийняті від ПП «Севелітстрой» роботи загальною вартістю 40000 гривень, в тому числі ПДВ 6667 гривень (а.с. 49-50).

Відповідно до Акту виконаних підрядних робіт № 8 та Довідки про вартістю виконаних робіт, ПП «Севелітстрой» були виконані роботи на загальну суму 296382 гривні, в тому числі ПДВ 49397 гривень, з яких вартість будівельно монтажних робіт складає 241418 гривень та вартість витрат на будівельні матеріали 49397 гривень (а.с. 211, 51-64).

Актом приймання виконаних робіт № 9 підтверджується надання ПП «Севелітстрой» ДСД № 2 послуг на загальну суму 739393 гривень, в тому числі ПДВ 123232 гривень, з яких згідно Довідки про вартість виконаних робіт вартість будівельно монтажних послуг складає 521645 гривень, а вартість витрат на будматеріали 123232 гривень (а.с. 209, 65-68).

Згідно акту виконаних робіт № 10, ДСД № 2 також прийняв у ПП «Севелітстрой» в грудні 2010 року роботи на загальну суму 269048 гривень, в тому числі ПДВ 44841 гривень (а.с. 69-71).

Відповідно до Довідки про вартість виконаних робіт, вартість будівельно монтажних робіт з цієї суми складає 219042 гривень, а вартість витрат на будівельні матеріали 44841 гривень (а.с. 210).

На виконання Договору підряду, для оплати наданих послуг з будівництва ПП «Севелітстрой» були виписані податкові накладні на загальну суму 2160800 гривень, а саме: № 1508 від 06.10.2010 року на суму 100000 гривень; № 1528 від 15.10.2010 року на суму 80000 гривень; № 1542 від 19.10.2010 року на суму 50000 гривень; № 1689 від 26.10.2010 року на суму 100000 гривень; № 1778 від 01.11.2010 року на суму 50000 гривень; № 1781 від 09.11.2010 року на суму 100000 гривень; № 1787 від 15.11.2010 року на суму 50000 гривень; № 1811 від 19.11.2010 року на суму 100000 гривень; № 1821 від 24.11.2010 року на суму 150000 гривень; № 1826 від 26.11.2010 року на суму 100000 гривень; № 1867 від 30.11.2010 року на суму 50000 гривень; № 1958 від 06.12.2010 року на суму 100000 гривень; № 2017 від 09.12.2010 року на суму 90000 гривень; № 2024 від 13.12.2010 року на суму 40000 гривень; № 2028 від 14.12.2010 року на суму 100000 гривень; № 2032 від 20.12.2010 року на суму 40000 гривень; № 2038 від 21.12.2010 року на суму 140000 гривень; № 2041 від 23.12.2010 року на суму 190000 гривень; № 2047 від 24.12.2010 року на суму 130000 гривень; № 2058 від 28.12.2010 року на суму 220800 гривень; № 2061 від 29.12.2010 року на суму 100000 гривень (а.с. 73-86).

Отримання цих накладних від ПП «Севелітстрой» підтверджується реєстрами отриманих та виданих податкових накладних ДСД № 2 (а.с. 72, 76, 81).

Оплата генпідряднику сум, вказаних в цих податкових накладних за виконані підрядні роботи підтверджується витягом, виданим ПАТ КБ «Приват Банк» з банківського рахунку ДСД № 2, а також бухгалтерською довідкою про перерахування грошових коштів ДСД № 2 на користь ПП «Севелятстрой» за період жовтень грудень 2010 року (а.с. 196,197, 203-206).

На момент укладення та виконання договору підряду ПП «Севелітстрой» було та є зареєстрованим платником податку на додану вартість, свідоцтво якого не анульоване.

Податковою інспекцією при проведенні перевірки позивача була перевірена вся первинна документація ДСД № 2 та жодних зауважень щодо правильності складання цих документів в акті перевірки не викладено.

Крім того, позивачем був наданий акт готовності обєкта до експлуатації від 01.03.2011 року, відповідно до якого реконструкція ринку «Універсам» по проспекту Перемоги в м. Євпаторія, щодо виконання якої між сторонами було укладено договір підряду, завершена та обєкт введений в експлуатацію; рішенням виконавчого комітету Євпаторійської міської Ради № 469\5 від 10.06.2011 року було визнано право власності на торгові та підсобні приміщення торгово сервісного комплексу Універсам за фізичними та юридичними особами, які укладали з позивачем договір про дольову участь в реконструкції (а.с. 199-202).

Таким чином, фактичне виконання ПП «Севелітстрой» робіт за договором підряду, укладеним з ДСД № 2, їхня оплата контрагентом, повністю підтверджені матеріалами справи.

Обєктом оподаткування, відповідно до пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість» (далі - Закон) (якій був діючим в той період, за який проводилась перевірка), - є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України, в тому числі операції з передачі права власності на обєкти застави позичальнику (кредитору) для погашення заборгованості заставодавця, а також з передачі обєкта фінансового лізингу у користування лізингоотримувачу (орендарю).

Цим Законом було передбачено право платника податку на отримання податкового кредиту, яким, відповідно до п. 1.7 Закону є сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Виникнення права на податковий кредит, порядок його нарахування передбачені ст.. 7 Закону.

Відповідно до п.п. 7.7.1 п.7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно п.п. 7.4.1. п.7.4 ст. 7 Закону, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

-придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

-придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій:

-або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

-або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг) (п. 7.5 ст. 7 Закону).

Документом, що посвідчує право на отримання податкового кредиту, вважається належним чином оформлена податкова накладна, яка підтверджує сплату податку на додану вартість (пп. 7.2.3 п. 7.2 та п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 цього Закону).

П.п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлює вимоги до податкових накладних, які надають право покупцю формувати податковий кредит з податку на додану вартість передбачає, що платник податку зобовязаний надати покупцю податкову накладну, що має містити окремими рядками: порядковий номер податкової накладної, дату виписування податкової накладної; повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, імя та по-батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи; зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, обєм); повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах утримувача; ціну поставки без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Відповідно до п.п. 7.2.4. п. 7.2 ст. 7 цього Закону, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Інших умов для формування податкового кредиту за наслідками придбання товарів у Законі України «Про податок на додану вартість не передбачено.

При придбанні товару покупець зобовязаний лише сплатити відповідну суму податку на додану вартість в ціні товару продавцю, який зобовязаний внести цю суму податку на додану вартість до бюджету і у випадку невиконання свого обовязку понести за це відповідальність. Покупець не несе відповідальності за несплату податку до бюджету продавцем (платником податку).

Певні обмеження щодо формування податкового кредиту передбачені пп. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», відповідно до якого до складу податкового кредиту можуть бути включені тільки суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг), яки при цьому обовязково повинні бути підтверджені податковими накладними. В разі недотримання цього правила до платників податку на додану вартість застосовуються фінансові санкції відповідно до пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 цього Закону.

Проведеною Державною податковою інспекцією в м. Євпаторії перевіркою дотримання вимог податкового законодавства ТОВ «Сервіс ХХІІ» було встановлено, що за наслідками придбання у ПП «Севелітстрой» будматеріалів та послуг позивач сформував податковий кредит на підставі належним чином оформлених податкових накладних, які були виписані зареєстрованим платником податку на додану вартість. Сплата безпосередньо позивачем податку на додану вартість під сумнів не ставиться.

Будь-яких невідповідностей виписаних ПП «Севелітстрой» накладних вимогам податкового законодавства, а саме: пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а також Наказу Державної податкової адміністрації України «Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення» № 165 від 30.05.2009 року в акті перевірки не викладено та судом також не встановлено, у звязку з чим сума у розмірі 360133,33 гривень була включена позивачем до складу податкового кредиту правомірно.

В судовому засіданні представником позивача надані всі необхідні документи, які підтверджують, що підприємство має можливість здійснювати господарську діяльність, фактично її здійснює та отримані послуги з будівництва були використані в господарській діяльності ТОВ «Сервіс ХХІІ», обєкт збудований та введений до експлуатації.

В свою чергу податкова інспекція не надала будь-яких доказів того, що ці послуги з будівництва були отримані позивачем від іншого субєкту господарської діяльності, а не від ПП «Севелітстрой».

Стосовно доводів податкового органу щодо фіктивності взаємовідносин позивача з ПП «Севелітстрой», то підприємство є третім в ланцюзі учасників договірних відносин від ПП «Родіна ХХІ» та ПП «Фрегат ХХІ», які, відповідно до встановлених податковою інспекцією обставин мали ознаки фіктивності, проте суд вважає, що відносини між учасниками попередніх ланцюгів не можуть мати безпосереднього впливу на дослідження факту реальності вчиненої господарської операції між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій або бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Одним з принципів розгляду податкових спорів, відповідно до ст. 4 Податкового Кодексу України є принцип презумпції добросовісності та рішень платника податків, у звязку з чим передбачається, що дії платників податків, які мають своїм результатом одержання податкової вигоди економічно виправдані, а відомості, що містяться у податкових деклараціях, податкових накладних та інших первинних документах, є достовірними. Надання податковому органу всіх належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність яких установлена судом.

Разом з тим, власне фіктивність діяльності одного з постачальників позивача, порушення ним податкової дисципліни та правил здійснення господарської діяльності не є підставою для висновку про необґрунтованість заявленої позивачем податкової вигоди, якщо податковий орган не доведе, зокрема, що платник податку діяв без належної обачності й обережності і йому мало бути відомо про порушення, які допускали його контрагенти, або що діяльність платника податку спрямована на здійснення операцій, повязаних з податковою вигодою, переважно з контрагентами, які не виконують своїх податкових зобовязань, зокрема й у випадках, коли такі операції здійснюються через посередників.

Як встановлено судом, позивач мав взаємовідносини з підприємством, яке було та є зареєстрованим платником податку на додану вартість.

Більш того, як встановлено судом, податкова інспекція вважає нікчемними договори купівлі продажу будівельних матеріалів, які були укладені між ПП «Севелітстрой» та ПП «Родіна ХХІ» і «Фрегат ХХІ» (а.с. 192-195).

Проте, податковий кредит був сформований позивачем за рахунок взаємовідносин з ПП «Севелітстрой» у вигляді виконання будівельних робіт, до вартості яких включена сума, витрачена на будівельні матеріали лише в розмірі 30% від загальної вартості. При цьому 70% вартості виконаних робіт складають будівельно монтажні роботи, виконані ПП «Севелітстрой» та ніяких висновків щодо нікчемності взаємовідносин контрагентів в цій частині податковий орган взагалі в акті не викладає.

Більш того, по іншій адміністративній справі, за позовом ПП «Севелітстрой» до ДПІ в м. Сімферополі була призначена та проведена судово економічна експертиза, на вирішення якої також були поставлені питання щодо достовірності висновків податкової інспекції щодо нікчемності угод, укладених цим підприємством з ПП «Родіна ХХ1» та «Фрегат ХХ1».

Проведеною експертизою було встановлено, що на дати здійснення операцій поставки (жовтень-грудень 2010 року) вказані постачальники були зареєстрованими платниками ПДВ, які мали право на виписку податкових накладних та висновки ДПІ в м. Сімферополі щодо завищення ПП «Севелітстрой» податкового зобовязання з ПДВ та податкового кредиту з ПДВ за жовтень грудень 2010 року в сумі 7514228 гривень за рахунок його взаємовідносин з ПП «Родіна ХХІ» та «Фрегат ХХІ» не підтверджуються первинними документами бухгалтерського та податкового обліку ПП «Севелітстрой» (а.с. 177-188).

Таким чином, висновки податкової інспекції щодо заниження позивачем податкового зобовязання з ПДВ внаслідок укладення фіктивних договорів з ПП «Севелітстрой» повністю спростовуються матеріалами справи. В свою чергу, податковим органом не надано будь-яких фактичних даних на підтвердження обставин, зазначених в акті перевірки та письмових запереченнях, що договір безпосередньо між позивачем та ПП «Севелітстрой» має ознаки фіктивності.

При цьому суд не приймає до уваги доводи представника відповідача щодо відсутності у позивача звіту про використані підрядником матеріали під час виконання робіт, оскільки відсутність цього документу ніяким чином не вказує на нікчемність укладеної між ними угоди та не впливає на право позивача на формування податкового кредиту.

Тобто, в судовому засіданні було достовірно встановлено, що договір на виконання підрядних робіт з ПП «Севелітстрой» був дійсно укладений, реально виконаний сторонами та отримані позивачем послуги були ним оплачені та використані в господарській діяльності, а тому суд вважає нарахування позивачеві податкових зобовязань згідно з оспорюваним податковим повідомленням рішенням безпідставним.

Крім того, суд стягує на користь позивача суму судового збору, сплаченого при зверненні до суду відповідно до задоволених вимог немайнового характеру, в порядку, встановленому ст. 94 КАС України.

В судовому засіданні 06.12.2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

У повному обсязі постанову складено 12.12.2011 року.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 158-163, ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс ХХІІ» - задовольнити.

Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення рішення № НОМЕР_1 від 13.07.2011 року, винесене Державною податковою інспекцією в м. Євпаторії, яким ТОВ «Сервіс ХХІІ» збільшено податкове зобовязання з податку на додану вартість на загальну суму 450166,25 гривень, з яких 360133 гривні основний платіж та 90033,25 гривень - штрафні санкції.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс ХХІІ» судовий збір в сумі 3 (три) гривні 40 (сорок) копійок.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя підпис Кононова Ю. С.

<Текст >