Рішення № 20545080, 26.12.2011, Господарський суд Чернігівської області

26.12.11 <>

УКРАЇНА

Господарський суд

Чернігівської області

14000, м. Чернігів, пр. Миру, 20 телефон 67-28-47

Іменем України

РІШЕННЯ

21 грудня 2011р. справа №5028/14/114/2011

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «НіжинТеплоМережі»,

вул.Глібова,1, м. Ніжин, 16600

До відповідача-1: Ніжинської міської газети «Вісті»,

площа Леніна, будинок 1, кімната 9 «Б», м. Ніжин, 16600

До відповідача-2: Ніжинської міської ради,

площа Леніна, будинок 1, м. Ніжин, 16600

Про стягнення 6 851грн. 67коп.

Суддя Книш Н.Ю.

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

Від позивача: ОСОБА_1 представник довіреність №01-07/1356 від 14.11.11р.

Від відповідача-1: Жагловська Г.В. в.о. головного редактора

Від відповідача-2: ОСОБА_2. представник довіреність №3-18/1773 від 15.11.11р.

СУТЬ СПОРУ:

Позивачем подано позов про стягнення з Ніжинської міської ради та Ніжинської міської газети «Вісті»заборгованості за поставлену по договору №734 від 03.07.07р. теплову енергію в сумі 6 500,48грн. за період з 01.01.11р. по 30.04.11р., 166,49грн. пені за період з 05.05.11р. по 01.10.11р., 71,18грн. три проценти річних за період з 01.02.11р. по 01.10.11р. та 113,52грн. інфляційних втрат за період з 01.02.11р. по 01.10.11р.

У поданих письмових поясненнях №01-07/525 від 29.11.11р. представник позивача навів підстави для стягнення боргу з відповідача-1 Ніжинської міської газети «Вісті», зазначивши, що остання у відповідності до чинного законодавства уклала договір з позивачем на постачання теплової енергії та повинна виконувати умови договору належним чином. Також позивач навів підстави для стягнення боргу з Ніжинської міської ради, зазначивши, що Ніжинська міська рада є співзасновником Ніжинської міської газети «Вісті»і на підставі чинного законодавства повинна нести відповідальність по зобовязанням як засновник засобу масової інформації.

Представник позивача в судовому засіданні 29.11.11р. надав копію Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, згідно якого в реєстрі значиться Ніжинська міська газета «Вісті», ідентифікаційний код 22830067, місцезнаходження м. Ніжин, площа Леніна,1, кімната 9 «Б».

Представник позивача в судовому засіданні 13.12.11р. надав пояснення №01-07/525 від 13.12.11р., в якому зазначив, що загальна площа будівлі пл.Леніна,1 складає 2104,37кв.м, що складає 100% площі, яка обраховується загальнобудинковим лічильником тепла на всю будівлю, в тому числі Редакція газети «Вісті»займає площу 149кв.м, що складає 7,08% від загального споживання тепла будинку, що документом, який підтверджує розмір тарифу на теплову енергію, який діяв у період з 01.01.11р. по 30.04.11р. є рішення Виконкому Ніжинської міської ради від 16.04.09р. №200. У вказаному поясненні позивач навів перелік споживачів теплової енергії обєкту пл.Леніна,1 та пояснив як було здійснено нарахування відповідачу-1 за квітень 2011р.

Представники позивача, відповідача-1, відповідача-2 в судовому засіданні надали клопотання про нездійснення технічної фіксації судового процесу, які задоволені судом.

Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України представник позивача в судовому засіданні надав заяву, в якій просив зменшити суму пені з 166,49грн. до 10,53грн., суму 3% річних залишити без змін, зменшити суму інфляційних втрат з 113,52грн. до 69,41грн. у звязку з проведенням уточнюючого розрахунку та чинного законодавства, та стягнути з відповідча-1 та відповідача-2 суму основного боргу в розмірі 6 500грн.48коп, пеню в розмірі 10,53грн., 3% річних в розмірі 71,18грн., інфляційні втрати в розмірі 69,41грн. і судові витрати відповідно до чинного законодавства.

Представник відповідача-1 в судовому засіданні надав відзив на позовну заяву №58 від 20.12.11р., в якому зазначив, що співзасновником газети є Ніжинська міська рада, а Ніжинська міська газета «Вісті»є комунальним засобом масової інформації, що за несплату редакцією комунального друкованого ЗМІ плати за комунальні послуги відповідальність на себе бере співзасновник орган місцевого самоврядування згідно ч.2 ст. 6 Закону України «Про державну підтримку засобів масової інформації і соціальний захист журналістів». У відзиві відповідач-1 також повідомив про те, що рішенням господарського суду Чернігівської області від 28.02.11р. у справі №2/17, яке набрало законної сили, у позовних вимогах до Ніжинської міської газети «Вісті»відмовлено повністю, а відповідальність за порушення договірних зобовязань покладена на Ніжинську міську раду. Відповідач-1 вважає, що заборгованість по теплоносіях згідно українського законодавства про ЗМІ має сплатити співзасновник Ніжинська міська рада.

Представник відповідача-2 в судовому засіданні надав відзив на позовну заяву від 21.12.11р., в якому визнав борг за Ніжинською міською газетою «Вісті»в сумі 6 500,48грн. на підставі договору №734 від 03.07.07р., зазначивши, що відповідач-1 не проводив оплату послуг в звязку з недофінансуванням міською радою відповідних статей видатків на утримання міської газети «Вісті», що за несплату редакцією державного або комунального друкованого засобу масової інформації орендної плати та плати за комунальні послуги відповідальність бере на себе орган державної влади або місцевого самоврядування засновник (співзасновник) цього засобу масової інформації, який може сплатити заборгованість самостійно чи спільно з іншими співзасновниками та редакцією.

Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважних представників позивача, відповідача-1, відповідача-2, зясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив:

Суд приймає зменшення позивачем розміру позовних вимог в частині стягнення пені на суму 155,96грн. та в частині стягнення інфляційних втрат на суму 44,11грн., оскільки це не суперечить законодавству та не порушує нічиї права та охоронювані законом інтереси. Суд продовжує розгляд справи з урахуванням зменшення позивачем розміру позовних вимог.

У відповідності до положень ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобовязаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відповідно до ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, обставини встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Так, рішенням господарського суду Чернігівської області від 28.02.2011р. по справі №2/17 встановлено, що 03.07.2007р. між позивачем та відповідачем-1 укладено договір №734 на постачання теплової енергії на опалення та гарячої води, за яким виробник (позивач) взяв на себе зобовязання виробляти і постачати споживачеві (відповідач 1) теплову енергію для опалення та гарячу воду, а споживач зобовязався сплачувати за надані послуги. Теплова енергія постачається споживачеві для обєкта, вказаного у додатку № 1 м. Ніжин, вул. Леніна, 1, редакція газети «Вісті». Опалювальна площа становить 149кв.м.

Предметом спору у справі №2/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НіжинТеплоМережі»до відповідача-1 Ніжинської міської газети «Вісті»та до відповідача-2 Ніжинської міської ради було стягнення з відповідача-1 заборгованості у сумі 11298,06грн. за поставлену теплову енергію за період з 15.10.09р. по 31.12.10р. на підставі договору №734 від 03.07.07р., 1303,55 грн. пені та 30,65 грн. 3% річних.

Згідно рішення господарського суду Чернігівської області від 28.02.2011р. по справі №2/17 з Ніжинської міської ради на користь товариства з обмеженою відповідальністю «НіжинТеплоМережі»було стягнуто 11198,00грн. боргу, 500,00грн. пені, 30,65грн. 3% річних, 125,32грн.держмита, 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідно до п. 11.1 договору він укладається на строк до 31.12.2008р. і набирає чинності з дня його підписання та вважається щорічно пролонгованим, якщо за місць до закінчення строку не поступає заява однієї із сторін про відмову від діючого договору.

Сторонами на час розгляду справи не подано суду доказів припинення дії договору №734 від 03.07.07р. про постачання теплової енергії на опалення та гарячої води.

За умовами п.4.1.6 договору позивач має право змінювати тарифи на постачання теплової енергії та гарячої води за умови їх затвердження (погодження) в установленому законодавством порядку.

Згідно п.5.1 договору облік споживання теплової енергії проводиться за приладами обліку або розрахунковим методом згідно з «Нормами та вказівками по нормуванню витрат палива та теплової енергії на опалення житлових, громадських, а також господарсько-побутові потреби в Україні»та даними, вказаними у додатку№1 до договору.

За умовами п.5.2. договору, у разі розташування споживача, який не має приладів обліку теплової енергії у будинку, що обладнаний приладами загального обліку тепла, необхідно від загального споживання теплової енергії, яке визначено за приладами обліку будинку, віднімати кількість тепла спожитого іншими споживачами і приладами обліку, а решту розподілити між споживачами, які обліку не мають, пропорційно займаних площ.

Позивачем повідомлено про встановлення лічильника на теплову енергію на будівлю за адресою м. Ніжин, площа Леніна, 1, згідно акту прийняття в комерційну експлуатацію лічильника тепла від 18.03.2011р.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач на виконання умов договору №734 від 03.07.07р. поставив відповідачу-1 теплову енергію для опалення та гарячого водопостачання за період з 01.01.11р. по 30.04.11р. що підтверджується відповідними рахунками (а.с.18-21): №734 від 31.01.11р. на суму 2111,33грн., №734 від 28.02.11р. на суму 2111,33грн., №734 від 31.03.11р. на суму 2111,33грн., та у звязку із встановленням лічильника 18.03.11р. на будівлю за адресою м. Ніжин, площа Леніна, 1, позивачем в квітні 2011 року здійснено перерахунок кількості та вартості спожитої відповідачам-1 теплової енергії у березні 2011р., проведено нарахування вартості спожитої теплової енергії у квітні 2011р. За результатами перерахунку позивачем виставлено рахунок №734 від 30.04.011р. на суму 166,49грн. Всього відповідачу-1 було поставлено за період з 01.01.11р. по 30.04.11р. теплової енергії на суму 6500,48грн.

У відповідності до п.3.2.21 договору відповідач зобовязався щомісячно здійснювати розрахунки за спожиту теплову енергію шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок позивача, в порядку передбаченому даним договором.

Відповідно до п.6.1. договору, розрахунки за теплову енергію здійснюються у грошовій формі шляхом перерахування на розрахунковий рахунок позивача по затвердженим графікам.

Відповідно до п.6.4 договору розрахунки споживача з виробником за відпущену теплову енергію здійснюються щомісячно у відповідності з показаннями приладів обліку або розрахунковим методом при відсутності приладів обліку.

За умовами п.6.5 договору розрахунки згідно даного договору здійснюються споживачем щомісячно до 1 числа місяця наступного за звітним місяцем за фактично спожиту теплову енергію.

У відповідності зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України зобовязання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається.

Як свідчать матеріали справи, відповідач-1 за послуги теплопостачання не розрахувався. Заборгованість відповідача-1 на день розгляду справи становить 6 500,48грн., що підтверджується матеріалами справи та не спростовується відповідачем-1 та відповідачем-2.

Статтею 1 Закону України «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів»визначене поняття комунального засобу масової інформації це аудіовізуальний чи друкований засіб масової інформації, створений органом місцевого самоврядування або органом місцевого самоврядування спільно з місцевою державною адміністрацією як засновником (співзасновником) на базі чи за участю комунальної власності та відповідного фінансування з місцевого бюджету і статутом (програмними цілями, програмною концепцією) редакції (юридичної особи) якого передбачається, зокрема, інформування громадян про діяльність цього органу та вищих органів державної влади.

Згідно з статутом Ніжинської міської газети «Вісті», затвердженим на зборах співзасновників «Вістей»26.03.1996р. протокол №1 та зареєстрованим рішенням виконкому від 26.03.96р. №81, газета є юридичною особою, різнобічно відображає життя м. Ніжина, роботу міської ради, співзасновниками газети є міська рада народних депутатів і трудовий колектив редакції, видання утримується з міського бюджету і на кошти від комерційної діяльності редакції газети. З довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України від 20.08.2008р. АБ №084372 управління статистики у Ніжинському районі вбачається, що відповідач-1 є комунальною організацією.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 Закону України «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів»за несплату редакцією державного або комунального друкованого засобу масової інформації орендної плати та плати за комунальні послуги відповідальність бере на себе орган державної влади або місцевого самоврядування засновник (співзасновник) цього засобу масової інформації, який, зокрема, може сплатити заборгованість самостійно чи спільно з іншими співзасновниками та редакцією.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»централізоване постачання гарячої води, опалення відносяться до комунальних послуг.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що відповідальність за порушення відповідачем-1 договірних зобовязань має бути покладена на Ніжинську міську раду (відповідача-2).

У п.6.6 договору сторони встановили, що у випадку несплати споживачем за отриману теплову енергію до 1 числа місяця наступного за звітним нараховується пеня згідно п.7.3.3 даного договору.

За умовами п. 7.3.3. договору відповідач несе відповідальність за порушення порядку розрахунків за теплову енергію, передбаченого п.6.5 даного договору сплачує пеню у розмірі 1% від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, а також борг з урахуванням індексу інфляції за весь період прострочення і 3% річних від простроченої суми.

Відповідно до ч.1 ст.216, ч.2 ст.217 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарську-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченим цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ст. ст. 546, 549 Цивільного кодексу України, виконання зобовязань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобовязання.

Згідно зі ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойки, штраф, пеня), яка сплачується у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобовязання.

Позивач просить стягнути з відповідачів 10,53грн. пені за період з 05.05.11р. по 01.10.11р. нараховану від суми простроченого платежу 166,49грн. у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, що відповідає вимогам Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань»від 22.11.96р. №543/96-ВР.

Враховуючи, що матеріалами справи підтверджується прострочка відповідачем-1 взятих на себе зобовязань щодо оплати спожитої теплової енергії, дослідивши поданий позивачем розрахунок пені, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення пені є обґрунтовані і підлягають задоволенню в сумі 10,53грн. шляхом стягнення з відповідача-2 з огляду на приписи ст. 6 Закону України «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів».

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач просить стягнути з відповідачів 69,41грн. інфляційних втрат за період з 01.02.11р. по 01.10.11р., 71,18грн. річних за період з 01.02.11р. по 01.10.11р.

Дослідивши подані позивачем розрахунки стягуваних сум, суд приходить висновку, що матеріалами справи підтверджується прострочка відповідачем-1 взятих на себе зобовязань щодо оплати теплової енергії. З наведеного позивачем розрахунку 3% річних за період з 01.02.11р. по 01.10.11р. вбачається нарахування 3% річних на суму 99,10грн., а просить стягнути тільки 71,18грн., що є правом сторони.

Дослідивши наведений позивачем розрахунок інфляційних втрат на суму 69,41грн., суд встановив, що позивачем проведено фактичне нарахування інфляційних втрат за період з 01.01.11р. по 01.08.11р., та за місяці, коли відповідач-1 здійснював споживання теплової енергії (січень 2011р., лютий 2011р., березень 2011р.), а строк її оплати ще не наступив. За таких обставин, суд доходить висновку, що інфляційні втрати підлягають нарахуванню у сумі 48грн.22коп. за період з 01.02.11р. по 01.08.11р. Решта нарахування сум інфляційних втрат проведена позивачем безпідставно.

Відповідно до приписів ст. 6 Закону України «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів»інфляційні втрати в сумі 48,22грн. підлягають стягненню з відповідача-2 на користь позивача.

Відповідно до ст.22 ч.5 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право визнати позов повністю або частково. Згідно з ст.78 ч.5 цього Кодексу у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб. Відповідач-2 визнав позов в сумі основного боргу 6500,48грн., при цьому його дії не суперечать законодавству та не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Оскільки відповідач-1 в порушення ст.526 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України взяті на себе зобовязання не виконав, за спожиту теплову енергію своєчасно не розрахувався, а згідно положень Закону України «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів»відповідальність за порушення відповідачем-1 договірних зобовязань має бути покладена на Ніжинську міську раду (відповідача-2), суд приходить до висновку, що у позовних вимогах до Ніжинської міської газети «Вісті»слід відмовити повністю, позовні вимоги позивача до відповідача-2 є обґрунтованими та підлягають задоволенню в частині стягнення боргу в сумі 6 500,48грн., в частині стягнення пені в сумі 10,53грн., в частині стягнення 3% річних в сумі 71,18грн., в частині стягнення інфляційних втрат в сумі 48,22грн. В решті позову відмовити.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача-2 підлягають стягненню на користь позивача державне мито у сумі 102,00грн. та 235,25грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст. 525, 526, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 216, 217, 275 Господарського кодексу України, ч.5 ст. 22, 33, 34, 49, 77, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. У позовних вимогах до Ніжинської міської газети «Вісті»відмовити повністю.

2. Позовні вимоги до Ніжинської міської ради задовольнити частково.

3. Стягнути з Ніжинської міської ради Чернігівської області (м. Ніжин, площа Леніна будинок,1, ідентифікаційний код 34644701) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «НіжинТеплоМережі»(м. Ніжин, вул. Глібова, 1, р/р 26006300001650 в ВАТ «Банк «Демарк»м. Чернігів, МФО 353575, ідентифікаційний код 32750668) 6500грн.48коп. боргу, 10грн.53коп. пені, 71грн.18коп. 3% річних, 48грн.22коп. інфляційних втрат, 102грн.00коп. державного мита, 235грн.25коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. В решті стягнення інфляційних втрат відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

СуддяН.Ю.Книш

Повний текст рішення складено 26.12.2011р.