Рішення № 20544866, 14.12.2011, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"14" грудня 2011 р.Справа № 14/68/5022-1545/2011 Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Руденка О.В.

розглянув матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "НовоФарм", вул. Привокзальна, 1а, с. Кільчень, Новомосковський район, Дніпропетровська область, 51233 (поштова адреса: вул. Б. Хмельницького, 4, м. Дніпропетровськ, 49051)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Дружба", c. Різдвяни, Теребовлянський район, Тернопільська область, 48178

про стягнення 7209.25 грн. заборгованості.

за участю представника відповідача: ОСОБА_1., довіреність №03/11 від 30.12.2010р.

Суть справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "НовоФарм" звернулося в господарський суд Тернопільської області з позовом до ТОВ "Агрофірма "Дружба" про стягнення заборгованості в сумі 7209,25 грн., із яких: 6361.44 грн. основний борг, 591.61 грн. інфляційні втрати, 256.20 грн. три відсотки річних.

Обґрунтовуючи заявлені вимоги, позивач посилається на порушення відповідачем зобовязань щодо оплати отриманого товару згідно видаткової накладної № РН-П 22-0280 від 23.04.2010р., у зв'язку із чим в останнього виникла заборгованість, яка предметом судового розгляду.

Представник відповідача в судовому засіданні 14.12.2011р. вказує на те, що сума основного боргу в розмірі 6361.44 грн. погашена; заперечень щодо нарахованих інфляційних втрат та трьох відсотків річних не заявив.

З огляду на те, що явка сторін у судове засідання обов'язковою не визнавалась, розгляд справи здійснюється за відсутності представника позивача.

В процесі вирішення спору, розгляд справи відкладався із підстав, викладених у відповідній ухвалі.

В судових засіданнях 23.11.2011р. та 14.12.2011р. повноважним представникам сторін належні їм права та обов'язки, передбачені ст.20,22,81-1 ГПК України, роз'яснено.

За відсутності відповідного клопотання в порядку ст.81-1 ГПК України технічна фіксація судового процесу не здійснювалась.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, господарським судом встановлено наступне:

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією їх породжують. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

На виконання умов договору, укладеного контрагентами в усній формі ТОВ "НовоФарм", згідно видаткової накладної № РН-П 22-0280 від 23.04.2010р., здійснило поставку ТОВ "Агрофірма Дружба" товару, через повноважного представника відповідача Дмитрів В. Є., що підтверджується довіреністю №879 від 20.04.2010р.

У відповідності до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Аналогічна за змістом норма міститься і в ст.509 ЦК України.

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобовязання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. З наведеною правовою нормою кореспондуються і положення ч.1 ст. 193 ГК України.

Взаємовідносини, що склалися між сторонами у справі суд кваліфікує як правовідносини, що випливають із договору поставки, згідно якого та в силу ст. 712 Цивільного кодексу України, продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Як випливає із матеріалів справи, відповідач 23.04.2010р. здійснив передоплату визначеного видатковою накладною № РН-П 22-0280 від 23.04.2010р. на підставі рахунку фактури №СФП 22-00000581 від 19.04.2010р. товару в розмірі 710.40 грн., а залишкову неоплачену вартість в сумі 6361.44 грн. в семиденний строк з моменту його отримання, як передбачено даною накладною, не оплатив, що і стало підставою для звернення 31.10.2011р. із вимогою до суду.

Водночас, 03 листопада 2011р. між ТОВ "Агрофірма "Дружба" (Первісний боржник), ТОВ "Агрокомпанія "Дружба" (Новий боржник) та ТОВ з іноземними інвестиціями "НовоФарм" (Кредитор) укладено договір про переведення боргу за №1, яким сторони обумовили, що:

- Первісний боржник даним договором підтверджує факт проведення часткової оплати фактури №СФП 22-00000581 від 19.04.2010р. в розмірі 710.40 грн., а Новий боржник погоджується виконати зазначене грошове зобов'язання, що виникло на момент укладення цього Договору та на підставі усного Договору на поставку запасних частин в сумі 6361.44 грн.

Як пояснив в судовому засіданні представник відповідача, зобов'язання за Договором про переведення боргу ТОВ "Агрокомпанія "Дружба" виконало в повному обсязі, оскільки укладенню цього договору передувала оплата за запчастини.

Наведене засвідчується актом звірки від 14.10.2011р. та платіжним дорученням №832 від 02.11.2011р. на суму оплати 6361.44 грн.

Приймаючи до уваги викладені обставини суд, на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України, припиняє провадження у справі в частині вимог стягнення суми основної заборгованості в розмірі 6361.44 грн.

В той же час, суд враховує, що відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, повинен на вимогу кредитора сплатити борг з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та три проценти річних від простроченої суми.

Матеріалами справи встановлено, що відповідачем порушено визначені контрагентами строки проведення розрахунків за поставлений товар в сумі 6361.44 грн.

За таких обставин, позовні вимоги в частині стягнення інфляційних нарахувань нарахованих позивачем за період з 01.05.2010р. по 02.09.2011р. в сумі 566.17 грн. та трьох процентів річних нарахованих за період з 01.05.2010р. по 02.09.2011р. в сумі 256.20 грн. підлягають до задоволення, як обґрунтовано заявлені та у встановленому порядку доведені.

В частині стягнення 25.44 грн. інфляційних нарахувань суд відмовляє, оскільки такі заявлені необґрунтовано.

Відповідно до ст. 44, 49 ГПК України, судові витрати по справі відшкодовуються за рахунок відповідача пропорційно до задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 43, 49, п. 1-1 ст.80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Дружба" (с. Різдвяни, Теребовлянський район, Тернопільська область, ідентифікаційний код 31877338) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "НовоФарм" (вул. Привокзальна, 1а, с. Кільчень, Новомосковський район, Дніпропетровська область, ідентифікаційний код 31040792) - 566 (п'ятсот шістдесят шість) грн. 17 коп. інфляційних нарахувань, 256 (двісті п'ятдесят шість) грн. 20 коп. трьох процентів річних, 101 (сто одна) грн. 65 коп. державного мита та 235 (двісті тридцять п'ять) грн. 1 7 коп.. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4. В частині вимог щодо сплати суми основної заборгованості, провадження у справі припинити.

5. В решті позову відмовити.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, протягом десяти днів з дня підписання рішення через місцевий господарський суд.

Це поле друкуватися не буде !!! Інформацію НЕ ЗМІНЮВАТИ !!!переведено в чистовик -9465

СуддяО.В. Руденко

Повний текст рішення

складено " 30" грудня 2011 р.