Рішення № 20544862, 03.01.2012, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"03" січня 2012 р.Справа № 2/47/5022-775/2011

Господарський суд Тернопільської області

у складі <Список >судді Колубаєвої В.О. , судді <заповнити при колегіальному розгляді >

Розглянув справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" вул.Артема, 15, м. Київ, 04053 від імені кого діє Філія ПАТ КБ "Надра" Тернопільське регіональне управління вул. Замкова, 6, м. Тернопіль, 46008

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ММ ЛТД" пр. Галицький, 3, м.Тернопіль 46000

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

1) ОСОБА_1, АДРЕСА_1

2) ОСОБА_2, АДРЕСА_2

3) ОСОБА_3, АДРЕСА_3

про стягнення 177 700грн. 27 коп. заборгованості та штрафних санкцій.

За участю представників сторін:

позивача: ОСОБА_4., довіреність№ 1-11-8263 від 20.04.2011р.

відповідача: ОСОБА_5., довіреність від 22.06.2011р.

ОСОБА_2, посвідчення водіяНОМЕР_1 від 12.08.2011р.

третьої особи-2: ОСОБА_2, посвідчення водіяНОМЕР_1 від 12.08.2011р.

Суть справи: Позивач просить стягнути з відповідача 177700грн. 27 коп., з яких: 164964грн. 33коп. сума неповернутого станом на 04.07.2011р. кредиту, одержаного позичальником ОСОБА_1 згідно умов кредитного договору №92/2008-МКМ від 23.06.2008р.; 1690грн. 84коп. сума несплачених відсотків, нарахованих за період з 01.06.2011р. по 04.07.2011р.; 5859грн. 87 коп. пеня за неналежне виконання грошових зобовязань по сплаті кредиту за період з 01.02.2011р. по 04.07.2011р.; 5185грн. 23коп. штраф за порушення строків погашення кредиту та відсотків.

Пояснює, що відповідач відповідає перед банком по зобовязаннях позичальника (першої третьої особи по справі) згідно умов договору поруки від 23.06.2008р.

Просить позов задовольнити.

Відповідач позов не визнає (лист від 21.12.2011р.), посилаючись на те, що кредитор незаконно вимагає його поруку, так-як:

- п.3.1. кредитного договору № 92/2008-МКМ від 23.06.2008р. позичальник свої зобовязання забезпечує своїм автотранспортом, а в п.3.3. даного договору зазначено, що при непогашенні заборгованості позичальником, проводиться звернення стягнення на заставне майно;

- між банком та ОСОБА_3. по спірному кредитному договорі був укладений договір поруки. Даний поручитель користується заставленим майном (автомашиною). Тому, поручитель ОСОБА_3. і повинна відповідати за невиконання боржником кредитних зобовязань.

Треті особи пояснень відносно боргу не надали.

Розглянувши матеріли справи, вислухавши пояснення представників сторін та приймаючи до уваги, що:

1) В судовому засіданні перед розглядом справи представникам сторін розяснено їх права і обовязки, передбачені ст. 22 Господарського процесуального кодексу України.

2) У виконання умов кредитного договору № 92/2008-МКМ від 23.06.2008р. банк (позивач) надав позичальнику (третій особі у справі ОСОБА_1) кредит в сумі 190000грн. Зі строком остаточного повернення 15.06.2012р., що підтверджено заявою на видачу готівки №1 від 23.06.2008р.

Відповідно до п. 4.1.1. договору, позичальник зобовязався погашати заборгованість по кредиту та відсотки згідно графіку повернення кредиту та оплати відсотків, узгодженого сторонами в додатку №1 до кредитного договору.

За користування кредитними коштами позичальник зобовязався сплачувати банку 20,4% річних (п. 1.3. договору).

Позивач стверджує, що станом на 04.07.2011р. позичальник заборгував йому 166655грн. 17коп., з яких: 164 964грн. 33коп. сума неповернутого кредиту та 1690грн. 84коп. сума несплачених відсотків, нарахованих за період з 01.06.2011р. по 04.07.2011р.

Даний борг підрахований з врахуванням п. 4.1.4. кредитного договору, яким передбачено, що в разі прострочення сплати відсотків за користування кредитом згідно з графіком, банк має право вимагати від позичальника достроково повернути кредит.

Треті особи та відповідач не представили доказів виконання грошових зобовязань по поверненню кредиту та сплати процентів за його користування.

Тому, з врахуванням ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, слід вважати, що на час розгляду справи за позичальником перед позивачем рахується борг в сумі 166655грн. 17коп., з яких: 164 964грн. 33коп. сума неповернутого кредиту станом на 04.07.2011р. та 1690грн. 84коп. сума несплачених відсотків, нарахованих за період з 01.06.2011р. по 04.07.2011р. Що є порушенням ст.ст. 193, 198 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 1049, 1054 Цивільного кодексу України.

Відтак, позовні вимоги позивача в частині стягнення 166655грн. 17коп. боргу по тілу кредиту та відсотках слід визнати обґрунтованими.

3) Згідно п. 9.2. кредитного договору № 92/2008-МКМ від 23.06.2008р., з врахуванням п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України та Закону України №543/96-ВР від 22.11.1996р., за несвоєчасну сплату кредиту позичальник, за період з 01.02.2011р. по 04.07.2011р., повинен сплатити позивачеві 5779грн. 60 коп. пені (розрахунок пені проведено судом та знаходиться у матеріалах справи).

4) Крім того, згідно п. 9.3. кредитного договору, за порушення строків повернення кредиту та/чи сплати відсотків за користування кредитом, позичальник повинен сплатити банку штраф у розмірі 5% від суми заборгованості, що становить 5185грн. 23коп.

Отже, з врахуванням боргу по кредиту, відсотків за користування кредитом, пені та штрафу за неналежне виконання грошових зобовязань, борг позичальника перед банком складає 177620грн.

5) 23.06.2008р. Товариство з обмеженою відповідальністю "ММ ЛТД" заключило з банком договір поруки.

Сторони, керуючись ст. 553-559 Цивільного кодексу України, в даному договорі домовились, що поручитель взяв на себе зобовязання позичальника, які виникають з умов кредитного договору № 92/2008-МКМ від 23.06.2008р. Тобто, поручитель зобовязався за неналежне виконання позичальником кредитного договору нести солідарну відповідальність, включаючи борг та всі штрафні санкції. При таких обставинах, суд вважає, що позовні вимоги банку про стягнення з відповідача суми 177620грн. є обґрунтованими і вони підлягають задоволенню.

6) При розгляді справи враховувалось:

а) - За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання боржником обовязку. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб (ст. 553 Цивільного кодексу України);

- Боржник і поручителі відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Поручитель відповідає у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи основний борг, проценти та штрафні санкції (ст. 554 Цивільного кодексу України);

- Боржник, який виконав зобовязання, забезпечене порукою, повинен негайно повідомити про це поручителя (ст. 557 Цивільного кодексу України);

- У разі солідарного обовязку боржників (солідарних боржників), кредитор має право вимагати виконання обовязку як від всіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Солідарні боржники залишаються зобовязаними доти, доки їхній обовязок не буде виконаний у повному обсязі (ст. 543 Цивільного кодексу України);

Отже, вимогами чинного законодавства передбачено, що боржник по кредитному договорі та поручителі ОСОБА_2 (договір поруки від 23.06.2008р.), ОСОБА_3. (договір поруки від 23.06.2010р.), ТОВ "ММ ЛТД" (договір поруки від 23.06.2008р.) є солідарними боржниками перед банком, в сумі заборгованості, процентів та штрафних санкцій по кредитному договорі № 92/2008-МКМ від 23.06.2008р. І банк має право на свій розсуд вимагати виконання грошових зобовязань як з боржника, як із всіх поручителів так і з одного поручителя.

Тому слід вважати, що банк законно звернувся з вимогами до одного з солідарних боржників юридичної особи.

б) - В силу застави кредитор має право у разі невиконання боржником зобовязання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами (ст. 572 Цивільного кодексу України);

- Боржник (заставодавець) має право передавати предмет застави в користування іншій особі за згодою банку (ст. 586 Цивільного кодексу України);

- У разі невиконання зобовязання, забезпеченого заставою, банк набуває право звернення стягнення на предмет застави (ст.ст. 390, 589 Цивільного кодексу України).

Із вищезазначеного вбачається, що законодавець дав право банку на свій розсуд звертатися до суду з позовом про звернення стягнення на предмет застави. Це його право, а не його обовязок одержати задоволення за рахунок заставленого майна.

Із поданої позивачем в суд позовної заяви вбачається, що банк чітко вирішив, що він хоче одержати кошти від юридичної особи.

7) Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, видатки по держмиту в сумі 1776 грн. 20коп. слід покласти на відповідача (пропорційно до задоволеного позову).

8) Відповідно до ст. 44, 47-1 Господарського процесуального кодексу України, Постанови Кабінету Міністрів України №1258 від 21.12.2005р., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, повязані з розглядом даної справи в сумі 236 грн. покласти на відповідача.

Керуючись вищезазначеним та ст.ст. 43, 49, 82, 84, 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1) Встановити борг ОСОБА_1 разом з пенею та штрафом по Кредитному договору № 92/2008-МКМ від 23.06.2008р. в сумі 177620грн.

2) Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ММ ЛТД" пр.Галицький, 3, м.Тернопіль (ідент. код 22601881) на користь Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" вул.Артема, 15, м. Київ (ідент. код 20025456) в особі Філії ПАТ КБ "Надра" Тернопільське регіональне управління вул. Замкова, 6, м. Тернопіль (ідент. код 25748024):

- на рахунок №29091800002042 МФО 338705 код ЄДРПОУ 25748024, одержувач Філія ПАТ КБ "Надра" Тернопільське регіональне управління: 164 964грн. 33коп. суму неповернутого кредиту; 1690грн. 84коп. суму несплачених відсотків; 5779грн. 60 коп. пені за порушення строку погашення кредиту та 5185грн. 23коп. штрафу за порушення строків погашення кредиту та відсотків;

- на рахунок №36192800002008 МФО 338705 код ЄДРПОУ 25748024, одержувач Філія ПАТ КБ "Надра" Тернопільське регіональне управління: 1776 грн. 20коп. в повернення сплаченого державного мита та 236 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати накази.

3) В решті частині позову відмовити.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня підписання рішення «03»січня 2012року через місцевий господарський суд.

Це поле друкуватися не буде !!! Інформацію НЕ ЗМІНЮВАТИ !!!переведено в чистовик -9464

СуддяВ.О. Колубаєва