Рішення № 20544609, 26.12.2011, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

Підлягає публікації в ЄДРСР

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"26" грудня 2011 р.Справа № 20-28/17-4017-2011 За позовом: Публічного акціонерного товариства „ІМЕКСБАНК”

до відповідача: Відкритого акціонерного товариства „Шлях Ілліча”

про стягнення 456 395,87 грн.

Суддя Щавинська Ю.М.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 за довіреністю № 040511 від 04.05.2011 року;

від відповідача: не зявились.

СУТЬ СПОРУ: Публічне акціонерне товариство «ІМЕКСБАНК»звернулося до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Відкритого акціонерного товариства „Шлях Ілліча” , в якій просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором №1377 від 12.07.2007р. в сумі 456395,87 грн., з яких: 449265,81 грн. заборгованість за кредитом, 3544,92 грн. заборгованість за відсотками, 3585,14 грн. пеня, поклавши на відповідача судові витрати.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що 12.07.2007 року, за клопотанням Відкритого акціонерного товариства „Шлях Ілліча” на отримання кредиту в сумі 500000,00 грн., між Акціонерним комерційним банком «ІМЕКСБАНК», яке в подальшому було перейменовано в Публічне акціонерне товариство «ІМЕКСБАНК», та Відкритим акціонерним товариством „Шлях Ілліча” був укладений кредитний договір №1377 про надання кредиту в сумі 500000,00 грн. з відсотковою ставкою 17% річних, та погашенням кредиту та відсотків щомісячно згідно з Графіком погашення заборгованості. Останньою додатковою угодою до нього кінцевий термін повернення кредиту встановлений 01.09.2011 року.

Однак, в порушення умов укладеного договору, відповідач не дотримується встановлених договором № 1377 від 12.07.2007 року термінів повернення наданого йому кредиту та сплати відсотків за його користування, внаслідок чого станом на 19.09.2011 року за ним виникла заборгованість за кредитом в розмірі 449265,81 грн. та за відсотками в сумі 3544,92 грн., на яку, в порядку, передбаченому п. 4.1. кредитного договору, позивачем була нарахована пеня в сумі 3585,14. Про стягнення зазначених сум Публічне акціонерне товариство «ІМЕКСБАНК»й звернулося з вказаним позовом до суду.

Ухвалою суду від 07.10.2011р. було порушено провадження у справі №28/17-4017-2011 (суддя Гуляк Г.І.) із призначенням її до розгляду в судовому засіданні.

Відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, приймаючи до уваги перебування судді Гуляк Г.І. у відпустці з 24.10.2011 року, було проведено повторний автоматичний розподіл справи № 28/17-4017-2011 та призначено її судді Щавинській Ю.М.

Враховуючи викладене, ухвалою від 01.11.2011р. справу було прийнято до свого провадження із призначенням її до розгляду в судовому засіданні.

У судовому засіданні 26.12.2011 року представник позивача надав суду розрахунок, згідно якого заборгованість по відсоткам складає 3557,08 грн., а нарахована пеня складає 3207,73 грн., проте письмово позовні вимоги не уточнив, підтримавши їх у повному обсязі.

Відповідач ВАТ «Шлях Ілліча»про час та місце судового засідання повідомлений належним чином шляхом надсилання судової ухвали на юридичну адресу, у судове засідання не зявився, про поважність причин відсутності не повідомив, відзив на позовну заяву та витребувані судом документи не надав.

Місцезнаходження юридичної особи визначається згідно з вимогами статті 93 Цивільного кодексу України. До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місця знаходження учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, а у разі, коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю особу.

При цьому, суд зазначає, що необґрунтоване затягування розгляду справи суперечить вимогам ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.

Приймаючи до уваги, що судові відправлення були повернуті поштою із відміткою про відмову адресата від одержання та закінчення терміну зберігання (а.с.38-41,44-47,51-54), а копія ухвали суду від 05.12.2011р. про відкладення розгляду справи на 26.12.2011р. була вручена позивачем відповідачу (голові правління Дворнику І.М.) під особистий підпис, суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, надані під час судового розгляду, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та надавши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків:

Відповідно до ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Як вбачається з матеріалів справи, 27.06.2007р. року ВАТ «Шлях Ілліча»звернувся до Позивача з клопотанням на отримання кредиту в сумі 500000,00 грн., строком на 12 місяців, з відсотковою ставкою 17%, для поповнення обігових засобів, а саме придбання паливно-мастильних матеріалів, запчастин, кормів, комплектуючих, сільгосптехніки, сільгоспінвентаря, насіння, саджанців, мінеральних добрів, засобів захисту рослин (а.с.30).

На підставі вказаного клопотання, 12.07.2007 року між АКБ «ІМЕКСБАНК», яке в подальшому було перейменовано в Публічне акціонерне товариство „ІМЕКСБАНК”, (Кредитор) та ВАТ «Шлях Ілліча»(Позичальник) був укладений кредитний договір № 1377, відповідно до якого Кредитор надає Позичальнику кредит в сумі 500000,00 грн., строком до 26.06.2008 року зі сплатою 17% річних для придбання обладнання.

Як свідчать матеріали справи, між сторонами укладалось низка додаткових угод.

Так, останньою додатковою угодою №8 від 27.09.2010р. (а.с.22), пункт 1.1. договору кредиту №1377 від 12.07.2007р. був доповнений наступним: «Відстрочити погашення позичальником кредиту на суму 463850,81 грн. на строк по 01.09.2011р. з правом дострокового повернення кредиту та без застосування п.4.1. кредитного договору №1377 від 12.07.2007р. зі сплатою 16% відсотків річних з наступним графіком погашення суми основної заборгованості: строк погашення кредиту до 01.09.2011р. у сумі 463850,81 грн. та кінцевим терміном повернення по 01.09.2011р.

Так, статтею 1049 параграфа 1 вказаної глави ЦК України встановлено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позика вважається повернутою в момент передання позичкодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (ч. 3 ст. 1049 ЦК України).

Згідно до ст. 193 ГК України, яка цілком кореспондується із ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Так, враховуючи, що в порушення вимог ухвал суду щодо зобовязання відповідача надати докази сплати за кредитним договором та вимог ст. 33-34 ГПК України, будь-яких належних доказів, які б спростовували наявність визначеної Банком заборгованості, відповідач не надав, суд вважає позовні вимоги про стягнення з ВАТ «Шлях Ілліча»основної заборгованості за кредитом в сумі 449265,81 грн. цілком обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

В силу вимог ч.1 ст. 1048 ЦК України Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Як свідчать матеріали справи, позивачем було зроблено розрахунок відсотків за ставкою 17% річних за користування кредитом за період з 01.09.2011р. по 17.09.2011р., які склали за підрахунком позивача 3557,08 грн.

Однак, суд не погоджується з розрахунком відсотків, оскільки, як свідчить остання додаткова угода № 8 27.09.2010р., нею передбачена відсоткова ставка у розмірі 16% річних.

Приймаючи до уваги наведене, суд зробив власний розрахунок відсотків:

449265,81 грн. х 16% : 365 днів х 17днів=3347,95 грн.

Таким чином, сума відсотків, що підлягає стягненню, складає 3347,95 грн.

Щодо вимог про стягнення пені, суд вказує наступне.

Як свідчать умови кредитного договору, відповідальність у вигляді стягнення пені за порушення строків повернення кредиту та відсотків передбачена п.4.1 договору.

Проте, згідно з умовами останньої додаткової угоди №8 від 27.09.2010р. (а.с.22), погашення позичальником кредиту на суму 463850,81 грн. було відстрочено на строк по 01.09.2011р. без застосування п.4.1. кредитного договору №1377 від 12.07.2007р.

З урахуванням викладеного, вимоги про стягнення пені задоволенню не підлягають.

Згідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Шлях Ілліча»(67452, Одеська область, Роздільнянський район, смт. Лиманське, вул. Леніна, 58, код 00413372) на користь Публічного акціонерного товариства „ІМЕКСБАНК” (65039, м. Одеса, просп. Гагаріна, 12-а, код 20971504) 449265 /чотириста сорок девять тисяч двісті шістдесят пять/ грн. 81 коп. заборгованості за кредитом, 3347 /три тисячі триста сорок сім/ грн. 95 коп. заборгованості по відсоткам, 4526 /чотири тисячі пятсот двадцять шість/ грн. 13 коп. витрат по сплаті державного мита та 234 /двісті тридцять чотири/ грн. 04 коп., витрат на ІТЗ судового процесу.

3. В решті позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Щавинська Ю.М.

Повне рішення складено 3.01.2012р.