Рішення № 20544545, 23.12.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.12.11 Справа№ 5015/6300/11

За позовом : ТзОВ “НК Полюс”, м. Дніпропетровськ

до відповідача : ДП “Львівський облавтодор” ВАТ “ДАК “Автомобільні дороги України”, м. Львів

третя особа: ВАТ “ДАК “Автомобільні дороги України”, м. Київ

про: стягнення 1 547 888,04 грн.

Суддя Довга О. І.

Секретар Скремета О.О.

Представники:

Від позивача : ОСОБА_1 - довіреність б/н від 21.111р.

від відповідача: ОСОБА_2 представник за довіренністю

третя особа - не зявився

Представникам сторін розяснено права та обовязки передбачені ст. 22 ГПК України та право відводу судді ст. 20 ГПК України). Заяв та клопотань про відвід судді не подано (не заявлено).

Представники сторін подали письмове клопотання про відмову від технічного запису судового процесу.

Суть спору:

На розгляді в господарському суді Львівської області знаходиться справа за позовом ТзОВ “НК Полюс”, м. Дніпропетровськ до ДП “Львівський облавтодор” ВАТ “ДАК “Автомобільні дороги України”, м. Львів про стягнення 1 547 888,04 грн., в якості третьої особи ВАТ “ДАК “Автомобільні дороги України”, м. Київ.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просить позов задоволити, з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач у поданому відзиві вх. №29548/11 від 13.12.11р. підтверджує наявність заборгованості у розмірі 1547888,04 грн., вказує на те, що погашення зазначеної суми основного боргу на даний час є неможливим з огляду на те, що ДП „Львівський облавтодор” перебуває у скрутному фінансовому становищі, кредиторська заборгованість становить 39663800,00 грн., борг по сплаті по податку на додану вартість дорівнює 1238000,00 грн. Крім того кредиторська заборгованість Служби автомобільних доріг у Львівській області перед ДП „Львівський облавтодор” становить 29554251,00 грн.

Позивач проти розстрочки виконання рішення заперечує.

В процесі розгляду матеріалів справи судом встановлено:

26.05.2009 р. між ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»(надалі - Третя особа) та ТзОВ «НК Полюс»(надалі - Позивач), а також ДП «Львівський облавтодор»ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»(надалі - Відповідач), на підставі рішення Тендерного комітету ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» від 18.05.2009 року, було укладено Договір про постачання № 32/06-2009 (надалі-Договір).

Відповідно до п.п. 1.1. Договору Позивач зобов'язується поставити, а Відповідач прийняти та оплатити відповідно до проведеної Третьою особою процедури закупівлі згідно Положення «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти»в порядку та на умовах, визначених цим Договором, бітуми нафтові дорожні в'язкі БНД 60/90; БНД 90/130, названі у подальшому «Товар».

За даним Договором Відповідач крім здійснення розрахунку безпосередньо за Товар, зобов'язаний здійснювати розрахунок за транспортні витрати при перевезенні автомобільним транспортом з розрахунку 0,50 грн. за 1 т/км (п.п. 2.5. Договору).

Пункт 6.1. зазначає, що Відповідач здійснює оплату за поставлену продукцію в гривнях за банківським реквізитами Постачальника в термін не пізніше ніж 30 (тридцять) банківських днів із дати постачання. Підпунктом 6.3. вказано, що транспортні витрати сплачуються Відповідачем протягом 5 (п'яти) банківських днів, з моменту отримання відповідного рахунку.

Загальна вартість Товару, який був поставлений Відповідачу та прийнятий ним з урахуванням послуг з організації транспортування складає 3 197 236,08 грн., що підтверджено видатковими накладними та актами приймання-передачі Товару, які скраплені підписами та печатками Відповідача.

Порушуючи умови Договору Відповідач частково оплатив отриманий товар, заборгованість перед Позивачем на день розгляду справи становить 1547888, 40 грн.

Суд, заслухавши представника позивача, розглянувши та дослідивши докази по справі, прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення повністю з наступних підстав.

У відповідності до ст. 11 Цивільного кодексу України та ст.174 ГК України договір є підставою для виникнення цивільних прав та обовязків (господарських зобовязань).

Згідно з приписами ст. 509 ЦК України, зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію ( передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Статтею 193 ГК України передбачено, що господарські зобовязання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону , інших правових актів і договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог , що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Аналогічні положення містить ст.526 ЦК України.

Якщо у зобовязанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк ( ст. 530 ЦК У країни).

Частина 1 ст. 612 ЦК України визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його в строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Згідно ст.172 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК України).

Як підтверджено матеріалами справи та встановлено судом, господарське зобовязання, яке виникло між сторонами на підставі договору поставки №32/06-2009 від 18.05.2009р., в частині оплати за поставлений товар не виконано. На день розгляду спору в суді сума боргу становить 1547888,04 грн.

Розглянувши клопотання Відповідача щодо розстрочки виконання рішення, суд вважає, що таке підлягає до задоволення частково.

Відповідно до частини першої статті 121 ГПК України ухвала про відстрочку або розстрочку виконання рішення, ухвали, постанови може бути винесена лише у виняткових випадках за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового акта або роблять його виконання неможливим. Такі обставини визначаються господарським судом з огляду на матеріали конкретної справи, у тому числі доводи сторін та подані ними докази.

Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Господарський суд на підставі ст. 121 ГПК України має право за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за власною ініціативою у випадкових випадках залежно від обставин справи відстрочити, розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови.

Оскільки згадана стаття не обмежує відповідне право господарського суду певним строком, воно може бути реалізоване у будь-який час від набрання рішенням законної сили до його фактичного повного виконання.

Враховуючи обставини справи, подані Відповідачем докази, та наведені доводи, які свідчать про існування реальних обставин, які ускладнюють виконання рішення у справі, зважаючи на те, що відстрочка виконання рішення сприятиме як можливості продовження господарської діяльності ДП „Львівський облавтодор”, так і зробить реальною можливість отримання боргу ТзОВ НК „Полюс”, суд вважає заяву про розстрочку виконання рішення такою , що підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи наведене, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають до задоволення у повному обсязі з розстрочкою виконання на три місяці.

Судові витрати слід покласти на Відповідача.

Враховуючи наведене, а також ст. 509, 526 ЦК України та ст. ст. 4, 3,34,35,44,49, п.10 ст. 65, ст. 66, 67, 75, п.1 ст. 80, 82, 83, 84, 85, 115, 116,121 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

1.Позов задоволити повністю.

2.Стягнути з дочірнього підприємства “Львівський облавтодор” Відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України” (79053, м. Львів, вул. Володимира Великого, 54, ідент. код 31978981) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „НК Полюс” (49126, м. Дніпропетровськ, вул. Панікахи, 2 корпус Е, кім. 504-Б, ідент. код 36162414) 1547888,04 грн. боргу з розстрочкою виконання на три місяці, зі сплатою щомісячно 515 962,68 грн.

3.Стягнути з дочірнього підприємства “Львівський облавтодор” Відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України” (79053, м. Львів, вул. Володимира Великого, 54, ідент. код 31978981) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „НК Полюс” (49126, м. Дніпропетровськ, вул. Панікахи, 2 корпус Е, кім. 504-Б, ідент. код 36162414) 15478,88 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.Накази видати відповідно до вимог ст. 116 ГПК України.

Суддя Довга О. І.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Довга О.І.