Рішення № 20544526, 27.12.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.12.11 Справа № 5015/6092/11

Господарський суд Львівської області у складі судді Козак І.Б.

при секретарі Іваночко В.В.

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом: Департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради, м. Львів,

До відповідача: Львівського державного обласного навчально-курсового комбінату, м.Львів,

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Виконавчий комітет Львівської міської ради, м. Львів,

про визнання недійсним договору та стягнення судових витрат.

За участю представників:

Від позивача: ОСОБА_1 представник (довіреність в матеріалах справи),

Від відповідача: ОСОБА_2 представник (довіреність в матеріалах справи).

Від третьої особи: ОСОБА_1 представник (довіреність в матеріалах справи)

Представникам сторін та третьої особи розяснено права та обовязки, передбачені статтею 22 ГПК України, зокрема, підстави відводу судді відповідно до ст. 20 ГПК України. Заяв та клопотань про відвід судді не подано. Представники не наполягають на фіксації судового процесу технічними засобами.

Суть спору: розглядається справа за позовом Департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради до Львівського державного обласного навчально-курсового комбінату за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Виконавчого комітету Львівської міської ради про визнання недійсним договору на надання послуг з організаційно-технічних робіт, повязаних з підготовкою, проведенням та оформленням результатів конкурсів на перевезення пасажирів автомобільним транспортом у місті Львові від 30.07.2010 року №138А/Т та стягнення судових витрат.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 20.10.2011 року порушено провадження у справі та розгляд справи призначено на 15.11.2011 року, про що сторони були належним чином повідомлені під розписку: позивач 24.10.2011 року рекомендованою поштою № 79000 2988132 0, відповідач 24.10.2011 року рекомендованою поштою № 79008 0396549 4, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача 24.10.2011 року рекомендованою поштою № 79000 2988129 0 (оригінали повідомлень про вручення поштових відправлень в матеріалах справи).

В судовому засіданні 15.11.2011 року оголошено перерву до 01.12.2011 року, про що сторони були належно повідомлені під розписку (докази в матеріалах справи).

Судове засідання 01.12.2011 року відкладено на 08.12.2011 року з підстав, викладених у відповідній ухвалі суду по справі.

08.12.2011 року судове зсідання відкладено на 27.12.2011 року з підстав, викладених у відповідній ухвалі суду.

Представник позивача в судове засідання 27.12.2011 року зявився, позовні вимоги підтримав повністю з підстав, викладених у позовній заяві, подав для огляду в судовому засіданні оригінали документів, які витребовувалися господарським судом (копії у справі), надав усні пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві.

Відповідач явку повноважного представника в судове засідання забезпечив, проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача в судове засідання з'явився.

В ході судового розгляду встановлено:

Позивач: Департамент житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради є юридичною особою, йому присвоєно код ЄДРПОУ 34814670, знаходиться за адресою: 79008, Львівська область, м. Львів, пл. Ринок, буд. 1, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 № 198121 та Довідкою Головного управління статистики у Львівській області з ЄДРПОУ № 53 (докази в матеріалах справи).

Відповідач: Львівський державний обласний навчально-курсовий комбінат є юридичною особою, йому присвоєно код ЄДРПОУ 03121359, знаходиться за адресою: 79008, Львівська область, м. Львів, вул. Личаківська, буд. 27-А, що підтверджується Витягом з ЄДРПОУ серії АЄ № 479144 та Довідкою Головного управління статистики у Львівській області з ЄДРПОУ № 1885 (докази в матеріалах справи).

30.07.2010 року між Департаментом житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради (надалі позивач, організатор) та Львівським державним обласним навчально-курсовим комбінатом (надалі відповідач, виконавець) укладено договір на надання послуг з організаційно-технічних робіт, повязаних з підготовкою, проведенням та оформленням результатів конкурсів на перевезення пасажирів автомобільним транспортом у місті Львові № 138 А/Т (надалі - договір).

Зазначений договір укладено у письмовій формі, підписано повноважними представниками двох сторін за договором, їх підписи засвідчено печатками сторін, що відповідає вимогам статті 207 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), в силу статті 204 ЦК України, є правомірним правочином.

Відповідно до частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Розділом 1 договору визначено предмет договору.

Так, у відповідності до пункту 1.1. договору виконавець надає організатору послуги з виконання організаційно-технічних робіт, повязаних із підготовкою, проведенням та оформленням результатів конкурсів на перевезення пасажирів автомобільним транспортом на автобусному маршруті загального користування.

Розділом 2 договору встановлено зобовязання сторін, розділом 4 відповідальність сторін.

Так, у відповідності до пункту 2.2. договору виконавець, зокрема, готує матеріали для проведення конкурсу та матеріали щодо умов конкурсу; формує та забезпечує оголошення про конкурси в засобах масової інформації згідно з визначеними організатором обєктами конкурсів; надає консультації та розяснення перевізникам щодо законодавчих та нормативних вимог, які регламентують діяльність автомобільного транспорт, щодо умов проведення конкурсів і оформлення документів для участі в конкурсі; приймає та реєструє у журналі обліку документи від претендентів, які беруть участь в конкурсі, згідно з вимогами чинного законодавства. Спільно з організатором перевіряє достовірність одержаної від перевізника-претендента інформації; систематизує обєкти конкурсу, готує та друкує матеріали для проведення засідань конкурсного комітету та узагальнює для конкурсного комітету інформацію про претендентів, які беруть участь у конкурсах.

Пунктом 4.1. договору встановлено, що договір може бути розірвано, якщо одна із сторін або обидві сторони не виконують його умови. Сторона, яка є ініціатором розірвання договору, письмово попереджає іншу сторону не менше як за тридцять днів до його розірвання.

У відповідності до пункту 4.2. договору спірні питання, які виникають при виконанні цього договору, вирішуються у встановленому чинним законодавством України порядку.

Пунктом 5.1. договору встановлено, що договір вступає в силу з 01.08.2010 року і діє до 31.07.2013 року.

Відповідно до приписів частини першої та пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Позивач просить суд розірвати договір від 30.07.2010 року № 138 А/Т, обґрунтовуючи свою правову позицію тим, що відповідачем порушено пункт 18 Постанови Кабінету міністрів України від 03.12.2008 року № 1081 «Про затвердження Порядку проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування».

Підтримуючи позовні вимоги представник позивача зазначає, що згідно договору відповідач виконує функції робочого органу при проведенні конкурсів на перевезення пасажирів на маршрутах загального користування. В порушення пункту 18 Постанови Кабінету міністрів України від 03.12.2008 року № 1081 «Про затвердження Порядку проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування», оскільки вказаний пункт зазначає, що до участі у конкурсі на визначення підприємства для здійснення функцій робочого органу не допускаються підприємства (організації), які надають послуги з перевезень, провадять діяльність на ринку транспортних послуг, представляють інтереси окремих автомобільних перевізників.

Як встановлено судом, 20.06.2007 року Головною державною інспекцією на автомобільному транспорті Міністерства транспорту та звязку видано відповідачу Ліцензію на надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом загального користування (крім надання послуг з перевезення пасажирів та їх багажу на таксі) строком дії з 20.06.2007 року по 19.06.2012 року.

Таким чином, на думку позивача, відповідач, отримавши ліцензію на здійснення пасажирських перевезень і не повідомивши про це конкурсну комісію з визначення підприємства (робочого органу) для організації забезпечення роботи конкурсного комітету з підготовки та проведення конкурсу на перевезення пасажирів автомобільним транспортом у місті Львові, ввів в оману членів даної конкурсної комісії. На підставі вищевказаного позивач просить суд задоволити позов повністю.

Листом від 01.08.2011 року вих. № 2503-11 позивач повідомив відповідача про розірвання договору з підстав надання відповідачем позивачу недостовірної інформації при укладенні договору.

10.08.2011 року за вих. № 337 відповідач надав позивачу відповідь на лист від 01.08.2011 року вих. № 2503-11, де вказав на безпідставність вимог позивача про розірвання договору.

Відповідач, заперечуючи позовні вимоги позивача, покликається на те, що статтею 1 Закону України від 01.03.2000 року № 1775-ІІІ «Про ліцензування певних видів господарської діяльності»встановлено, що ліцензія це документ державного зразка, який засвідчує право ліцензіата на провадження зазначеного в ньому виду господарської діяльності протягом визначеного строку у разі його встановлення Кабінетом Міністрів України за умови виконання ліцензійних умов.

Пунктом 18 Постанови Кабінету міністрів України «Про затвердження Порядку проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування»встановлено, що до участі в конкурсі на визначення підприємства для здійснення функцій робочого органу не допускаються підприємства (організації), які надають послуги з перевезень, провадять діяльність на ринку транспортних послуг, представляють інтереси окремих автомобільних перевізників.

Частиною першою статті 39 Закону України від 05.04.2001 року № 2344-III «Про автомобільний транспорт»встановлено, що автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.

Абзацом другим частини першої статті 39 ЗУ «Про автомобільний транспорт»визначено перелік документів для регулярних пасажирських перевезень:

-для автомобільного перевізника - ліцензія, договір із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування чи їх дозвіл, паспорт маршруту, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України;

-для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, квитково-касовий лист, схема маршруту, розклад руху, таблиця вартості проїзду (крім міських перевезень), інші документи, передбачені законодавством України;

-для пасажира - квиток на проїзд в автобусі та на перевезення багажу (для пільгового проїзду - посвідчення особи встановленого зразка).

Частиною другою статті 651 ЦК України встановлено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Позивачем не подано належних та допустимих доказів в підтвердження позовних вимог щодо наданих відповідачем послуг перевезення та того, що дана обставина мала істотне значення для розірвання договору.

В підтвердження своїх заперечень проти позовних вимог відповідачем подано Лист від 25.10.2011 року вих. № 1-1/1723/2 Управління розвитку інфраструктури Львівської міської ради, де повідомляється про відсутність укладених між Львівською обласною державною адміністрацією та відповідачем договорів про організацію перевезень пасажирів на автобусному маршруті загального користування, що вказує на те, що відповідач не здійснює регулярних пасажирських перевезень автомобільним транспортом.

Листом від 23.12.2011 року вих. № 4-2503-177 позивач повідомив начальника юридичного управління Львівської міської ради про відсутність укладених між відповідачем та позивачем договорів на право перевезення пасажирів на міських автобусних маршрутах загального користування.

Згідно частини першої статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Так, відповідно до частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу

Сторонами при укладенні договору додержані загальні вимоги, які є необхідними для чинності правочину, відповідно до статей 179-181 ГК України.

Згідно частини першої статті 179 ГК України майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Аналогічна правова позиція викладена в Постанові Пленуму Верховного суду України від 06.11.2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними».

Частиною першою статті 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до частини першої статті 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Позивач не представив та не навів суду доказів, за наявності яких суд може визнати договір недійсним.

Заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи на стороні позивача, оглянувши та дослідивши подані документи та оцінивши їх в сукупності, суд прийшов до висновку, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити повністю.

Судові витрати покласти на сторони пропорційно задоволених позовних вимог, згідно із вимогами ст. 44 - 49 ГПК України.

На підставі вищенаведеного та керуючись ст.ст. 11, 203, 204, 207, 215, 626, 651 Цивільного кодексу України, ст. ст. 179, 180, 181 Господарського кодексу України, ст.ст. 20, 22, 32 34, 43, 44 49, 77, 82 85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Суддя Козак І.Б.

27.12.2011 року підписано та проголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Мотивувальна частина рішення оформлена та підписана відповідно до статті 84 ГПК України.

Рішення може бути оскаржено в порядку ст. ст. 91 - 93 ГПК України.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 ГПК України.