Рішення № 20544399, 03.01.2012, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.01.12 Справа№ 5015/6686/11

Суддя Н.Березяк при секретарі О.Іванило розглянула матеріали справи

За позовом: Дочірнього підприємства «Долмарт Україна», м.Київ

До відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю «ВК-Фудз», с.Солонка

Про стягнення 10285,49 грн.

В судове засідання з’явились:

від позивача: не з’явився

від відповідача: не з’явився

Представнику позивача роз’яснено права та обов‘язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України.

Суть спору: Подано позов ДП «Долмарт Україна»до ТзОВ «ВК-Фудз»про стягнення 9184,38 грн. основного боргу, 401,72 грн. пені, 699,39 грн. штрафу та судові витрати.

В судовому засіданні 23.11.2011 року оглянуто оригінали документів, які в належно завірених копіях долучено до матеріалів справи.

Розгляд справи відкладався з підстав і мотивів, викладених в ухвалах суду від 23.11.2011 року та від 14.12.2011 року .

В судове засідання 03.01.2012 року позивач подав клопотання про розгляд справи без участі його представника за наявними в справі матеріалами та просив задоволити позовні вимоги повністю з підстав і мотивів, викладених в позовній заяві та наданих в судовому засіданні поясненнях.

Відповідач в жодне судове засідання участь свого представника не забезпечив, відзиву на позов та доказів оплати боргу суду не подав, хоча належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи ухвалами суду, які надсилались йому рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення.

За таких обставин суд вважає, що справа у відповідності до вимог ст.75 ГПК України, може бути розглянута за відсутності відповідача.

В судовому завданні 03.01.2012 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суд заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне:

В період з 11.01.2011 року по 17.01.2011 року ДП «Долмарт Україна»було здійснено поставку товару для ТзОВ «ВК-Фудз»на загальну суму 8851,72 грн. , що підтверджується видатковими накладними № Д-00072 від 11.01.2011 р. та № Д-00139 від 17.01.2011 року , оплату за який відповідач здійснив частково. Заборгованість ТзОВ «ВК-Фудз»за поставлений йому позивачем товар станом на 04.05.2011 року складала 3690,46 грн.

16.05.2011 року позивач направив відповідачу вимогу про сплату суми боргу в семиденний термін, яку відповідач задоволив частково.

Як стверджує позивач, станом на 24.10.2011 року заборгованість за отриманий по накладній №Д-00139 від 17.01.2011 р. складає 2190,46 грн., яку просить стягнути з відповідача.

09.02.2011 року між ДП «Долмарт Україна» та ТзОВ «ВК-Фудз»було укладено договір поставки №13/11 відповідно до якого позивач зобов’язувався поставляти відповідачу товар, а відповідач зобов’язувався прийняти його та своєчасно оплатити .

21.02.2011 року, на виконання умов договору, позивачем було поставлено відповідачу товар на суму 6993,92 грн. , що підтверджується видатковою накладною №Д-00733 від 21.02.2011 року, за який відповідач не розрахувався.

Відповідно до п.3.3 Договору відповідач зобов’язувався сплатити вартість поставленого товару на умовах відстрочки платежу на 60 календарних днів з моменту поставки. Останнім днем строку сплати за видатковою накладною № Д-00733 від 21.02.2011 року було 22.04.2011 року.

Як стверджує позивач, станом на день розгляду справи по суті відповідач не оплатив товар, отриманий по накладній № Д-00733 від 21.02.2011 року на суму 6993,92 грн.

За порушення строків виконання грошового зобов’язання , відповідно до ст..ст.1.3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань»за несплату отриманого по накладній № Д-00139 від 17.01.2011 року товару позивачем нарахована пеня за період з 14.07.2011 року по 24.10.2011 року в сумі 95,81 грн.

За порушення строків оплати отриманого по договору № 13/11 товару, відповідно до п.3.4 Договору позивачем нарахована пеня в розмірі 305,91 грн. за період з 14.07.2011 року по 24.10.2011 року, яку просить стягнути з відповідача.

Крім того, відповідно до п.3.4 Договору за порушення строків оплати більше ніж тридцять днів позивачем нарахований штраф в розмірі 699,39 грн., який просить стягнути з відповідача.

Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково.

При прийнятті рішення, суд виходив з наступного :

Згідно ст.ст. 526,530 Цивільного Кодексу зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 509 ЦК України зобов'язання це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Аналогічне положення містить ст. 193 Господарського кодексу України, де зазначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі усних домовленостей , в період з 11.01.2011 року по 17.01.2011 року ДП «Долмарт Україна»було здійснено поставку товару для ТзОВ «ВК-Фудз»на загальну суму 8851,72 грн. , що підтверджується видатковими накладними № Д-00072 від 11.01.2011 р. та № Д-00139 від 17.01.2011 року , оплату за який відповідач здійснив частково. Заборгованість ТзОВ «ВК-Фудз»за поставлений йому позивачем товар станом на 04.05.2011 року складала 3690,46 грн.

16.05.2011 року позивач направив відповідачу вимогу про сплату суми боргу в семиденний термін, яку відповідач задоволив частково, сплативши 500 грн., що підтверджується банківською випискою №Д-1407 від 14.07.2011 року.

Відповідач в судове засідання доказів погашення заборгованості не подав. Таким чином, станом на день розгляду справи, заборгованість за отриманий товар по накладній №Д-00139 від 17.01.2011 р. складає 2190,46 грн. та підлягає до стягнення з відповідача.

Крім того, 09.02.2011 року між ДП «Долмарт Україна» та ТзОВ «ВК-Фудз»було укладено договір поставки №13/11 відповідно до якого позивач зобов’язувався поставляти відповідачу товар, а відповідач зобов’язувався прийняти його та своєчасно оплатити .

21.02.2011 року, на виконання умов договору, позивачем було поставлено відповідачу товар на суму 6993,92 грн. , що підтверджується видатковою накладною №Д-00733 від 21.02.2011 року, за який відповідач не розрахувався.

Відповідно до ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (ч. 7 ст. 193 ГК України).

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як вже зазначалося раніше, відповідно до п.3.3 Договору відповідач зобов’язувався сплатити вартість поставленого товару на умовах відстрочки платежу на 60 календарних днів з моменту поставки. Останнім днем строку сплати за видатковою накладною № Д-00733 від 21.02.2011 року було 22.04.2011 року.

Відповідач в судове засідання доказів погашення заборгованості не подав. Таким чином, станом на день розгляду справи заборгованість за отриманий товар по накладній № Д-00733 від 21.02.2011 року складає 6993,92 грн. та підлягає до стягнення з відповідача.

За порушення строків оплати отриманого по договору № 13/11 товару, відповідно до п.3.4 Договору позивачем нарахована пеня за період з 14.07.2011 року по 24.10.2011 року , що не перевищує подвійної облікової ставки НБУ та підлягає до стягнення з відповідача в розмірі 305,91 грн.

Крім того, відповідно до п.3.4 Договору за порушення строків оплати більше ніж тридцять днів позивачем нарахований штраф в розмірі 699,39 грн., який підлягає до стягнення з відповідача.

Що стосується нарахованої позивачем пені в розмірі 95,81 грн. за порушення строків оплати товару, отриманого по накладній № Д-00139 від 17.01.2011 року ще до укладення письмового договору поставки, то в цій частині позовні вимоги не підлягають до задоволення.

При нарахуванні пені за порушення строків виконання грошового зобов’язання позивач посилається на ст.ст.1.3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань».

Проте, слід зазначити, що відповідно до положень ст.1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Як вбачається з матеріалів справи, станом на момент здійснення поставки в січні 2011 року між сторонами ще не було укладено письмового договору поставки, а відповідно не було погоджено порядку розрахунків та розміру штрафних санкцій.

З огляду на викладене, безпідставним є нарахування позивачем пені за порушення строків розрахунку без наявності укладеного письмового договору та погодження між сторонами розміру неустойки.

Під час розгляду справи по суті відповідач не надав належних і допустимих доказів оплати поставленого йому позивачем товару. Більше того, він не заперечив факт поставки йому товару та наявність у нього заборгованості за цей товар. В матеріалах справи наявний гарантійний лист №29/01-2 від 29.06.2011 року , яким відповідач визнав, що станом на 29.06.2011 року у нього існувала заборгованість в розмірі 9684,38 грн.

Відповідно до ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи відсутність доказів своєчасності погашення боргу, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу, обґрунтовані та підлягають до задоволення .

Судові витрати слід віднести на відповідача пропорційно сумі задоволених позовних вимог в розмірі 101,90 грн. державного мита та 233,80 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись 3,4,41,42,43, 44;45,46,12,32,33,34,35,36,43,75,82,84,85 ГПК України, суд , -

В И Р І Ш И В:

1.Позовні вимоги задоволити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВК-Фудз» (81131, Львівська область, Пустомитівський район, село Солонка, АЗС-№6, код ЄДРПОУ 32819038) на користь Дочірнього підприємства «Долмарт Україна»(03067, м.Київ, бульвар Івана Лепсе,4, код ЄДРПОУ 19349691)–9184,38 грн. –основного боргу, 305,91 грн.–пені, 699,39 грн. штрафу, 101,90 грн. державного мита та 233,80 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.В стягнення 95,81 грн. пені відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено протягом 10 днів до Львівського апеляційного господарського суду .

Наказ видати у відповідності до ст. 116 ГПК України.

Суддя Березяк Н.Є.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 04.01.2012 року.