Рішення № 20543514, 03.01.2012, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

<УВАГА!!! ВСТУПНУ ТА РЕЗОЛЮТИВНУ ЧАСТИНИ В ЦЕЙ БЛАНК НЕ ВНОСИТИ!!! >

03 січня 2012 р. 19/12 Справа № 5010/2276/2011-2/139 Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Круглової О.М., при секретарі судового засідання Кошилович М. П., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Ферозіт-Альфа", юридична адреса: вул. Людкевича, 40, с. Солонка, Пустомитівський район, Львівська область, 81131; фактична адреса: вул. Шевченка, 317в, м. Львів, 79002; поштова адреса:а/с10880, м. Львів, 79002

до відповідача: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 АДРЕСА_1

про стягнення заборгованості в сумі 13 856,23 грн., з яких: 9 768,75 грн. - основний борг; 839,44 грн. - пеня; 415,10 грн. - 3% річних; 1953,75 грн. - штраф; 879,19 грн. - інфляційні втрати

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_3 - представник, (довіреність №005 від 05.01.2011р.).

від відповідача: не з'явилися.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ферозіт-Альфа" (далі Позивач) звернувся до суду з позовом до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (далі Відповідач)про стягнення заборгованості в сумі 13 856,23 грн., з яких: 9 768,75 грн. - основний борг; 839,44 грн. - пеня за період прострочки з 13.05.10 по 12.11.10; 1953,75 грн. - 20 % штрафу від суми неоплаченого товару, 415,10 грн. - 3% річних та 879,19 грн. - інфляційні за період з 13.05.11 по 11.10.11.

Представник позивача направив суду заяву про уточнення позовних вимог вих.№336 від 22.12.2011р. (вх.№11109/2011-с вх), в якій зазначив, що позивач сплатив 9 768,74 грн. основного боргу, з врахуванням чого просив стягнути 0,01 грн. - основного боргу, 839,44 грн. - пені; 415,10 грн. - 3% річних; 1953,75 грн. - штрафу; 879,19 грн. - інфляційних втрат. В засіданні суду 03.01.12 представник позивача вказану заяву підтримав.

Представник відповідача в судове засідання повторно не з"явився, витребуваних судом документів не подав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином - ухвалами від 04.11.11, 29.11.11 та 20.12.11, про що свідчать наявні в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.2,34, 37).

Відповідно до ч.3 ст.22 ГПК сторони зобовязані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходи до всебічного, повного та обєктивного дослідження всіх обставин справи.

За таких обставин, згідно ст.75 ГПК України та ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд вважає за можливе розглянути справу без участі повноважного представника відповідача за наявними в ній матеріалами, враховуючи, що у суду є всі необхідні докази для вирішення спору по суті, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника позивача, дослідивши та оцінивши зібрані докази відповідно до приписів ст. 43 ГПК України, з"ясувавши обставини, на яких грунтуються позовні вимоги, судом

встановлено:

23.03.10 між сторонами укладено договір поставки товарів № ІФ-10/0080. Відповідно до п.1.1. договору, позивач зобов'язується постачати і передавати у власність відповідачу будівельні матеріали (товар), а відповідач зобов'язується приймати цей товар та своєчасно здійснювати його оплату на умовах договору.

Згідно п. п. 1.2., 1.3. договору, асортимент товару, його кількість, дата поставки і ціна визначається згідно накладних про прийом-передачу товару. Ціни на кожну наступну поставку встановлюються в накладних. Накладні про прийом-передачу товару мають силу протоколу узгодження ціни і є підставою для проведення розрахунків між сторонами, вони мають також силу додатків до договору і є його невід'ємною частиною.

На виконання умов договору, позивач поставив відповідачу товар (будівельні матеріали) на загальну суму 12264,75 грн. Факт поставки товару на вказану суму підтверджується довіреністю та видатковими накладними, належним чином завірені копії яких копії містяться в матеріалах справи (а.с.12-15). Однак відповідач провів оплату за отриманий товар частково в сумі 2496 грн., в зв"язку з чим виникла заборгованість, яка на час звернення позивача з позовом до суду становила 9 768,75 грн. і складала суму основного боргу.

Відповідно вимогам статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до п.4.1 Договору відповідач зобов'язаний здійснювати оплату товару протягом 30-ти календарних днів з моменту отримання товару, чого відповідач не зробив, чим порушив умови укладеного Договору.

Відповідно до ст.629 ЦК України Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться в ст.ст. 179, 193 Господарського кодексу України.

Згідно ст. 265 Господарського кодексу україни за договором поставки одна сторона постачальник зобов”язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні покупцеві товар (товари), а покупець зобов”язується прийняти товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Якщо у зобов”язанні встановлено строк (термін) його виконання то воно підлягає виконанню в цей строк (ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Враховуючи, що відповідачем після звернення позивача до суду було сплачено 9768,74 грн. основного боргу, провадження в частині стягнення основного боргу слід припинити за відсутністю предмету спору відповідно до п.1-1 ст.80 ГПК України, з віднесенням на відповідача в цій частині судових витрат, що довів спір до суду.

Таким чином, до стягнення підлягає 0,01 грн. основного боргу.

Слід визнати обгрунтованими вимоги позивача щодо стягнення 839,44 грн. пені, 1953,75 грн. - 20 % штрафу від суми неоплаченого товару, 415,10 грн. - 3% річних та 879,19 грн. інфляційних.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В силу ст.546 ЦК України виконання зобовязання може забезпечуватися, зокрема неустойкою (штрафом, пенею), якою, з огляду на положення ст.549 ЦК України, є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.

Відповідно до ч.1 ст.230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності.

Частиною 6 статті 232 ГК України, встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, що позивачем дотримано.

Пунктом 5.2 Договору за несвоєчасну проведену оплату за поставлений товар передбачена відповідальність у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення, а п.5.3 Договору в разі прострочення оплати вартості поставленого товару понад двадцять календарних днів передбачена відповідальність у вигляді 20 % штрафу від суми заборгованості, що мало місце в даному випадку.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст.34 ГПК України).

Згідно із ч.1, 2 ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Таким чином, до стягнення підлягають 0,01 грн. - основного боргу, 839,44 грн. - пені; 1953,75 грн. - 20% штрафу, 415,10 грн. - 3% річних та 879,19 грн. - інфляційних.

Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, на нього відповідно до приписів, встановлених ст.49 ГПК України, слід покласти судові витрати, а саме: 138,56 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст.ст.124,129 Конституції України, ст.ст.179, 193, 230, 232, 265 ГК України, ст.ст. 509, 526, 530, 546, 549, 629 Цивільного кодексу України, ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, п.1-1 ст.80, ст. ст. 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Ферозіт-Альфа" до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення 13856,23 грн. заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ферозіт-Альфа" (юридична адреса: вул. Людкевича, 40, с. Солонка, Пустомитівський район, Львівська область, 81131; фактична адреса: вул. Шевченка, 317в, м. Львів, 79002; поштова адреса:а/с10880, м. Львів, 79002, код 30543304) 00 (нуль) грн. 01 коп. основного боргу, 839 (вісімсот тридцять дев"ять) грн. 44 коп. пені, 1953 (одну тисячу дев"ятсот п"ятдесят три) грн. 75 коп. - 20% штрафу, 415 (чотириста п"ятнадцять) грн. 10 коп. - 3% річних, 879 (вісімсот сімдесят дев"ять) грн. 19 коп. інфляційних, 138 (сто тридцять вісім) грн. 56 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Провадження у справі в частині стягнення 9768,74 грн. основного боргу припинити.

Наказ суду видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СуддяКруглова О. М.

повне рішення складено 05.01.12

Виготовлено в КП "Документообіг госп. судів"

_помічник судді Шунтов О. М. 05.01.12