Вирок № 20543062, 05.10.2011, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Справа № 1-351/2011р.

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2011 року

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого Ломакіна В.Є.

за участю секретаряМельник М.І.

прокурора Гульовської О.Г.

захисникаОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, в м. Тернополі кримінальну справу про обвинувачення:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.В.Гаї Тернопільського району Тернопільської області, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, неодруженого, на утриманні неповнолітня дитина, непрацюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого:

-19.06.2009 року Тернопільським міськрайонним судом за ч.1 ст.296 КК України, з призначенням покарання у виді штрафу в розмірі 1000 грн. Штраф на даний час не сплачено;

-10.06.2010 року Тернопільським міськрайонним судом за ч.1 ст.185 КК України, з призначенням покарання у виді обмеження волі на термін 2 роки. На підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік,

за ч.2 ст.185 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

08 січня 2011 року о 20 год. у підсудного ОСОБА_2, який перебував в приміщенні АДРЕСА_2, виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна.

Реалізуючий свій злочинний умисел, 08 січня 2011 року о 20 год., перебуваючи в стані алкогольного спяніння в приміщенні АДРЕСА_2, підсудний ОСОБА_2, переконавшись, що за ним ніхто не спостерігає шляхом вільного доступу, таємно викрав з підвіконника кухні даної квартири гаманець, вартість якого становить 12 грн., в якому знаходились гроші в сумі 430 гривень, пластикова картка банку «Аваль»та пенсійне посвідчення на ім'я ОСОБА_3 які для потерпілого матеріальної цінності не представляють.

Із викраденим майном підсудний ОСОБА_2 з місця вчинення злочину втік, чим заподіяв ОСОБА_3 шкоду на загальну суму 442 гривні.

Крім цього, підсудний ОСОБА_2 06 серпня 2011 року, о 09 год. перебуваючи в першому під'їзді АДРЕСА_3, переконавшись в тому, що за ним ніхто не спостерігає та його злочинні дії не будуть помічені сторонніми особами, з-під сходової клітки таємно викрав шосейний велосипед для дорослих, вартість якого становить 600 грн., який належить ОСОБА_4

З викраденим майном з місця вчинення злочину підсудний ОСОБА_5 втік, чим спричинив потерпілому ОСОБА_4 матеріальну шкоду в розмірі 600 грн.

У судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав повністю та пояснив, що 08 січня 2011 року, близько 17 год., він прийшов до ОСОБА_6 в гості, який проживає за адресою: АДРЕСА_3. Зайшовши в середину даної квартири, він побачив, що у вітальній кімнаті за столом знаходиться ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8, які проживають у даній квартирі та разом із ними знаходився його знайомий на ім'я ОСОБА_3 Вхідні двері даної квартири йому відчинив ОСОБА_8 Знаходився він у вказаній квартирі близько трьох годин. Коли зайшов у вітальню кімнату, то його запросили за стіл, щоб він приєднувався до них святкувати різдвяні свята, на що він погодився. Після того, ОСОБА_3 попросив його допомогти йому зайти на кухню, щоб він ліг спати, оскільки останній перебував у стані алкогольного спяніння, йти самостійно вже не міг. Тому він допоміг йому зайти на кухню. Після того, він повернувся назад у вітальню кімнату, де продовжував вживати алкогольні напої із ОСОБА_6 та ОСОБА_7 Далі він вийшов із-за столу та пішов у ванну кімнату. Вийшовши із ванної кімнати, та перебуваючи у коридорі даної квартири, побачив на кухні ОСОБА_3, який спав, а на підвіконнику вікна гаманець, який він бачив попередньо у ОСОБА_3, звідки останній витягував гроші та давав ОСОБА_6 для придбання алкоголю. Зрозумівши, що у даному гаманці є гроші, у нього виник умисел викрасти його. Переконавшись, що за ним ніхто не спостерігає, а ОСОБА_3 спить, він підійшов до підвіконника і викрав гаманець. Після цього даний гаманець він положив собі у кишеню штанів, у які був одягнутий та вийшов із даної кухні. Зайшовши у вітальню кімнату, він повідомив ОСОБА_6, щоб той зачинив вхідні двері даної квартири, оскільки вже зібрався додому, після чого він одівся і вийшов із даної квартири. Потім, коли він вийшов із вищевказаної квартири, перебуваючи на коридорі восьмого поверху першого під'їзду АДРЕСА_2 витягнув викрадений ним гаманець та виявив у середині гроші в сумі 430 гривень, які забрав собі і в подальшому витратив їх на свої потреби. Гаманець залишив собі, в якому було пенсійне посвідчення на ім'я ОСОБА_3 та пластикова картка до банкомату від банку «Аваль»на ім'я останнього.

Також, 06 серпня 2011 року близько 9 год. ранку він пішов до свого знайомого ОСОБА_6, який проживає за адресою: АДРЕСА_2. Зайшовши в середину під'їзду, в якому знаходиться вищевказана квартира, він побачив, що під сходовою кліткою на першому поверсі стояв велосипед. Побачивши, що даний велосипед стоїть без нагляду, у нього виник намір його викрасти. З цією метою він взяв даний велосипед, та поїхав в напрямку АДРЕСА_3 Від'їхавши приблизно 100 м. від під'їзду, з якого він викрав велосипед, зупинився біля гаражів, що розташовані поміж АДРЕСА_2 та сперши його на стіну, залишив біля одного із гаражів, а сам повернувся до під'їзду, де розташована квартира ОСОБА_6 Біля вказаного під'їзду він зустрів власника викраденого ним велосипеда, якого візуально знав, так як неодноразово бачив останнього на даному велосипеді. При зустрічі з власником велосипеда, останній, описавши свій велосипед, запитав його чи не бачив він даного велосипеда, який кілька хвилин перед тим стояв у під'їзді. На це він відповів, що бачив, як на велосипеді, схожому за описом, невідомий йому хлопець поїхав у сторону вул. Об'їзної. Після цієї розмови зайшов до під'їзду і пішов до квартири ОСОБА_6. Прийшовши до квартири ОСОБА_6, через кілька хвилин, до цієї ж квартири зайшов власник велосипеда, з яким він зустрівся перед тим біля під'їзду та попросив допомогти йому в пошуках викраденого у нього велосипеда. За кілька хвилин власник велосипеда, він, ОСОБА_6 та ОСОБА_9 вийшли в двір АДРЕСА_2 та направились на пошуки велосипеда, при цьому власник велосипеда повідомив, що сам піде на ринок подивитись чи там немає його велосипеда, а він, ОСОБА_6 та ОСОБА_9 мали шукати велосипед втрьох. Для того, щоб його не запідозрили у крадіжці велосипеда, останній попросив ОСОБА_6 його мобільний телефон, мотивуючи це тим, що він здійснивши кілька телефонних дзвінків зможе встановити місце знаходження викраденого велосипеда. Взявши у ОСОБА_6 його мобільний телефон, він зробив вигляд, що нібито набрав номер мобільного телефону, та в присутності ОСОБА_6, ОСОБА_9 почав голосно розмовляти з кимось по телефону. Потім він повідомив ОСОБА_6 та ОСОБА_9, що знає місцезнаходження викраденого велосипеда та сказав, що їм потрібно пройти до АДРЕСА_2. Пройшовши до одного з гаражів, що розміщені поміж АДРЕСА_2, ОСОБА_6, ОСОБА_9 та він виявили велосипед, що стояв біля стіни. Після цього ОСОБА_9, взявши даний велосипед, сів на нього та направився до під'їзду АДРЕСА_2 а ОСОБА_6 та він направились за ним, де в подальшому зустріли працівників міліції.

Підсудний ОСОБА_2 розкаюється, просить суд суворо не карати, обіцяє в подальшому злочинів не вчиняти.

Крім власного визнання вини, підсудний ОСОБА_2 повністю погодився зі всіма доказами по справі, що були зібрані під час досудового слідства і підтверджували його винність у вчиненні злочину, згідно предявленого обвинувачення, відмовившись від їх дослідження під час судового розгляду.

Зясувавши думку учасників судового розгляду про визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню, та порядку їх дослідження, суд визнає недоцільним дослідження доказів по справі стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, зясувавши правильність розуміння підсудним зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності та істинності його позиції, а також розяснивши йому, що у такому випадку він буде позбавлений права оспорювати ці фактичні обставини справи у апеляційному порядку.

Таким чином, проаналізувавши вищевказані докази в їх повній сукупності, суд, приходить до переконання про доведеність вини підсудного ОСОБА_2 у вчиненні злочину та вважає, що його дії кваліфіковано вірно за ч.2 ст.185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.

При призначенні покарання підсудному ОСОБА_2, суд, відповідно до вимог ст.ст. 50, 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, конкретні обставини справи, особу винного, те що у нього на утриманні знаходиться неповнолітня дитина, а також обставини, які помякшують покарання, зокрема те, що він визнав вину, щиро розкаявся у вчиненому, активно сприяв розкриттю злочину, добровільне відшкодування завданої шкоди, позитивно характеризується по місцю проживання. До обставин, що обтяжують покарання підсудного, суд відносить вчинення злочину у стані алкогольного спяніння.

Також суд враховує те, що підсудний ОСОБА_2, 19 червня 2009 року засуджений Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області за ч.1 ст.296 КК України, з призначенням покарання у виді штрафу в розмірі 1000 грн., який на даний час не сплачено.

У відповідності до ч.3 ст.72 КК України, штраф як основне покарання складанню з іншими видами покараннями не підлягає, кожне покарання виконується самостійно.

Тому покарання слід призначити за сукупністю вироків в порядку ст. 71 КК України, а штраф за вироком Тернопільського міськрайонного суду від 19 червня 2009 року, з врахуванням вимог ч.3 ст.72 КК України, виконувати самостійно.

Крім цього, суд враховує, що підсудний ОСОБА_2 засуджений вироком Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 10 червня 2010 року за ч.1 ст.185 КК України з призначенням покарання у виді обмеження волі строком 2 роки. На підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку терміном 1 рік. Оскільки злочин, за який підсудний ОСОБА_2 притягується до кримінальної відповідальності було вчинено під час іспитового строку, остаточне покарання йому слід призначити у відповідності до вимог ст.ст.71,72 КК України, за сукупністю вироків, частково приєднавши невідбуте покарання за вироком Тернопільського міськрайонного суду від 10 червня 2010 року у виді 2 років обмеження волі, яке перевести відповідно до п.1 ч.1 ст.72 КК України в 6 місяців позбавлення волі, в співвідношенні одному дню позбавлення волі відповідають два дні обмеження волі. Призначене ОСОБА_2 покарання є необхідним та достатнім для його виправлення і перевиховання та буде сприяти запобіганню вчиненню ним нових злочинів.

Запобіжний захід підсудному ОСОБА_2, до набрання вироку законної сили, залишити попередній взяття під варту.

Строк відбування покарання підсудному ОСОБА_2 рахувати з 06 серпня 2011 року.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_3 на суму 430 грн. залишити без розгляду, у звязку із відшкодуванням підсудним завданої шкоди на досудовому слідстві.

По справі є судові витрати за проведення товарознавчої експертизи №6-708/11 від 09 серпня 2011 року в розмірі 60,48 грн., дактилоскопічної експертизи №17/339/11 від 17 серпня 2011 року в розмірі 351,60 грн., товарознавчої експертизи №6-82 від 25 січня 2011 року в розмірі 60,48 грн., всього на загальну суму 472,56 грн. (чотириста сімдесят дві гривні пятдесят шість копійок), які суд вважає слід стягнути з підсудного ОСОБА_2 в користь НДЕКЦ при УМВС України в Тернопільській області (код 24524727, банк одержувача ГУ ДКУ в Тернопільській області, МФО 838012, р/р 31256272210463), оскільки вони виникли у звязку із витратами органу досудового слідства при провадженні у даній справі.

Речові докази:

- велосипед, який знаходиться на зберіганні у потерпілого ОСОБА_4, залишити в розпорядженні останнього, після набрання вироку законної сили;

- гаманець коричневого кольору, пластикову картку „Райффайзенбанк Аваль”, які зберігаються у потерпілого ОСОБА_3, залишити в розпорядженні останнього, після набрання вироку законної сили.

На підставі викладеного, керуючись ст.323, 324 КПК України, -

З А С У Д И В:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України і призначити йому покарання за цією статтею у виді позбавлення волі строком 2 (два) роки.

У відповідності до ст.71 КК України за сукупністю вироків, до покарання призначеного за цим вироком частково приєднати невідбуте покарання за вироком Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 10 червня 2010 року у виді 6 місяців позбавлення волі та остаточно ОСОБА_2 визначити покарання у виді позбавлення волі строком 2 (два) роки 6 (шість) місяців позбавлення волі, а вирок Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 19 червня 2009 року за ч.1 ст.296 КК України, яким йому призначено покарання у виді штрафу в розмірі 1000 (одна тисяча) гривень, що на даний час не сплачений - виконувати самостійно.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_2, до набрання вироку законної сили, залишити попередній взяття під варту.

Строк відбування покарання засудженому ОСОБА_2 рахувати з 06 серпня 2011 року.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_3 залишити без розгляду.

Стягнути з засудженого ОСОБА_2 судові витрати за проведення товарознавчої експертизи №6-708/11 від 09 серпня 2011 року в розмірі 60,48 грн., дактилоскопічної експертизи №17/339/11 від 17 серпня 2011 року в розмірі 351,60 грн., товарознавчої експертизи №6-82 від 25 січня 2011 року в розмірі 60,48 грн., всього на загальну суму 472,56 грн. (чотириста сімдесят дві гривні пятдесят шість копійок) в користь НДЕКЦ при УМВС України в Тернопільській області (код 24524727, банк одержувача ГУ ДКУ в Тернопільській області, МФО 838012, р/р 31256272210463).

Речові докази:

- велосипед, який знаходиться на зберіганні у потерпілого ОСОБА_4, залишити в розпорядженні останнього, після набрання вироку законної сили;

- гаманець коричневого кольору, пластикову картку „Райффайзенбанк Аваль”, які зберігаються у потерпілого ОСОБА_3, залишити в розпорядженні останнього, після набрання вироку законної сили.

На вирок може бути подана апеляція протягом 15 діб з моменту його проголошення до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області, а засудженим який перебуває під вартою, - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Головуючий В.Ломакін