Рішення № 20533095, 19.12.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 1/31219.12.11 За позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА страхування»

До Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА»

Простягнення 27723,55 грн.

Суддя Мельник В.І.

Представники:

від позивачане зявився

від відповідача ОСОБА_1, довіреність № б/н від 21.02.2011

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АХА страхування» (далі позивач) подало на розгляд Господарського суду міста Києва позов до Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА»(далі відповідач ) про стягнення 27723,55 грн.

Позовні вимоги позивача мотивовані тим, що позивачем, як страховиком, відповідно до договору страхування наземного транспорту № МА 021697 від 23.02.2007, було виплачено страхувальнику страхове відшкодування в розмірі 27723,55 грн., внаслідок чого, до позивача в порядку ст. 27 Закону України “Про страхування” та статті 228 Господарського кодексу України перейшло право вимоги (регресу) в межах здійснених фактичних затрат до відповідача, як до особи, яка відповідальна за відшкодування шкоди, оскільки саме з вини особи, цивільно-правова відповідальність якої застрахована у відповідача, сталася ДТП, наслідки якої визнано позивачем страховим випадком та здійснено виплату страхової суми страхувальнику.

Ухвалою суду від 25.10.2011р. порушено провадження у справі № 1/312 та призначено розгляд на 25.11.2011 р.

25.11.2011р. представник позивача у судове засідання не зявився, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав, про причини своєї відсутності суд не повідомив.

Представник відповідача проти позову заперечив, надав відзив на позов.

Суд відклав розгляд справи на 19.12.2011, у звязку з відсутністю представника позивача.

19.12.2011 представник позивача повторно у судове засідання не зявився, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав, про причини своєї відсутності суд не повідомив.

Представник відповідача проти позову заперечив, заявив клопотання про застосування строків позовної давності.

Згідно ст.87 Господарського процесуального кодексу України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

Розглянувши подані документи та матеріали, заслухавши пояснення представника відповідача, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

09.08.2008 між ПрАТ «СК «АХА Україна»(далі позивач) як страховиком, та ОСОБА_2 було укладено договір страхування № МА 021697, згідно умов якого об'єктом страхування є транспортний засіб марки «ЗАЗ Деу», державний номерний знак НОМЕР_1.

Згідно полісу обовязкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, страховиком ВАТ «НАСК «Оранта» було забезпечено транспортний засіб автомобіль марки «ВАЗ», державний номерний знак НОМЕР_2.

09.08.2008р. у м.Маріуполь по вул. Набережна, сталася ДТП за участю транспортного засобу «ЗАЗ Деу», державний номерний знак НОМЕР_1, що належить ОСОБА_2 під його керуванням, та транспортного засобу «ВАЗ», державний номерний знак НОМЕР_2, що належить ОСОБА_3, під його керуванням.

Відповідно до постанови Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя від 21.10.2008 у справі № 3-13925/2008, гр. ОСОБА_3, визнано винним у правопорушенні, передбаченому ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

Відповідно до звіту № 669/3-Д від 25.09.2008р. про оцінку вартості матеріального збитку транспортного засобу марки «ЗАЗ Деу», державний номерний знак НОМЕР_1, внаслідок ДТП, визнано позивачем страховим випадком та призначено до виплати в якості страхового відшкодування 31403,05 грн.,

Відповідно до стархового акту № 8809/08/05/11 від 11.08.2011, ДТП, що сталося 09.08.2008р. у м.Маріуполь по вул. Набережна, було визнано страховим випадком, внаслідок чого до виплати було призначено 27723,55 грн., які були виплачені згідно платіжного доручення № 12407 від 28.11.2008 року.

Позивач у своєму позові просив суд стягнути з відповідача 27723,55 грн. боргу та судові витрати.

Стаття 22 Цивільного кодексу України встановлює, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Згідно статті 990 Цивільного кодексу України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

Вимогами статті 993 Цивільного кодексу України встановлено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

В статті 1187 ЦК України наведено визначення: „Джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб”.

Згідно із п.2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про страхування" страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Статтею 4 Закону України "Про страхування" визначено, що майнові інтереси, які пов'язані із володінням, користуванням і розпорядженням майном, а також інтереси, пов'язані з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі (страхування відповідальності) віднесені до об'єктів страхування.

Абзацом 1 статті 9 Закону України „Про страхування” визначено, що страхова сума - грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов'язаний провести виплату при настанні страхового випадку.

Абзацом 16 ст.9 Закону України „Про страхування” визначено, що страхове відшкодування - це страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.

Згідно із статтею 27 Закону України „Про страхування” страховик має право вимоги в межах його фактичних затрат.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України №6 від 27 березня 1992 року "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" суди, розглядаючи позови про відшкодування шкоди, повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, а між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.

Згідно статті 1191 Цивільного кодексу України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Пунктом 37.2 Закону України „Про страхування” визначено, що за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування з вини страховика або МТСБУ особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ, яка діє у період , за який нараховується пеня.

Згідно статті 228 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який відшкодував збитки, має право стягнути збитки з третіх осіб у порядку регресу.

Представник відповідача проти позову заперечив, посилаючись на те, що строк позовної давності було пропущено позивачем, оскільки ДТП сталося 09.08.2008р., а позов було подано 21.10.2011р.

Суд не погоджується з даним запереченням відповідача, оскільки строк перебігу позовної давності почався з моменту, коли позивачем було виплачено страхове відшкодування, тобто з моменту коли у позивача виникло право звернутися до відповідача в порядку регресу, а саме 28.11.2008, а з позовом позивач звернувся до суду 21.10.2011, тобто в межах строку позовної давності.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною 4 статті 35 Господарського процесуального кодексу України визначено, що рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.

Враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку про те, що позивач на підставі ст.ст. 22, 1191, Цивільного кодексу України, ст. 228 Господарського кодексу України набув право регресу до відповідача щодо відшкодування останнім понесених позивачем витрат у вигляді суми виплаченого страхового відшкодування.

Таким чином, суд дійшов висновку, про задоволення позовних вимог позивача у розмірі 27723,55 грн.

Державне мито і судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»(код ЄДРПОУ 00034186, адреса: 01032, м. Київ, вул. Жилянська 75) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Україна»(код ЄДРПОУ 31235110, адреса: 04070, м. Київ, вул. Іллінська 8) суму заборгованості в розмірі 27 723 (двадцять сім тисяч сімсот двадцять три) грн. 55 коп., 277 (двісті сімдесят сім) грн. 25 коп. - витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ відповідно до ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.

4.Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Мельник В.І.

(Дата складання повного тексту рішення: 30.12.2011)