Рішення № 20532812, 15.12.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 24/33515.12.11

За первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВКФ Будсервіс"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрінтерекспедиція"

про стягнення 21 026,74 грн.

за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрінтерекспедиція"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВКФ Будсервіс"

про стягнення 16 517,00 грн.

Треті особи без самостійних вимог на предмет спору 1) Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "УНІКА" , 2) Товариство з обмеженою відповідальністю “Неохіміки Україна”

Суддя Ярмак О.М.

Представники :

Від позивача ОСОБА_1. за дов.

Від відповідача ОСОБА_2. за дов.

Від третьої особи 1 не з'явився

Від третьої особи 2 не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

01.12.2011р., 05.12.2011р. у судових засіданнях було оголошено перерву на підставі ст. 77 ГПК України.

За первісним позовом пред'явлені вимоги про стягнення 17 000 грн. боргу за виконані послуги по перевезенню вантажу за міжнародними товарно-транспортними накладними CMR б/н від 17.09.2010р. та від 23.09.2011р. по договору перевезення вантажу № 1780 від 14.04.2010р., 1978,05 грн. пені, 1224,00 грн. інфляційних втрат, 382,85 грн. річних за прострочення виконання зобов'язання.

За зустрічним позовом пред'явлені вимоги про відшкодування 16 517 грн. вартості пошкодження вантажу в процесі перевезення за договором №1780 від 14.04.2010р. на підставі п.1 ст. 17 Конвенції КДПВ, ст.924 ЦК України та умов договірних правовідносин між сторонами.

У відзиві на позовну заяву відповідач не заперечує наявності заборгованості по оплаті наданих послуг перевезення вантажу по договору перевезення вантажу №1780 від 14.04.2010р., проте вказує на зобовязання позивача відшкодувати збитки у розмірі вартості пошкодження вантажу, що сталося в результаті неналежного виконання позивачем своїх зобовязань по організації та перевезення вантажу за договором.

У відзиві на зустрічний позов позивач у задоволенні зустрічного позову просить відмовити, стверджує, що пошкодження вантажу в процесі його перевезення за CMR б/н від 17.09.2010р. та від 23.09.2011р. по договору перевезення вантажу №1780 від 14.04.2010р. сталось через дефект упаковки товару, який не міг бути виявлений позивачем при прийманні вантажу до перевезення. Таким чином перевізник звільняється від відповідальності щодо пошкодження вантажу у відповідності до ст.ст. 17-18 Конвенції КДПВ та ч.2 ст. 133 Статуту автомобільного транспорту УРСР.

Третя особа - Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "УНІКА" письмових пояснень не надала, представника в судове засідання не направила.

Третя особа ТОВ “Неохіміки Україна” у своїх поясненнях повідомив, що 23.09.2010 р. при прийманні вантажу від водія позивача було виявлено пошкодження однієї упаковки товару (біг бег вмістом 1100 кг), що підтверджується актом № 7 від 24.09.2010р.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

14 квітня 2010р. між позивачем (перевізник за договором) та відповідачем (експедитор за договором) було укладено договір перевезення вантажу №1780, за умовами якого перевізник зобовязався доставити довірений йому вантаж, який належить клієнтам - замовникам послуг експедитора, до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а експедитор зобовязується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Умови перевезення вантажів, обсяги, строки доставки, пункт призначення, провізна плата та інші умови конкретизуються у заявці (додається), яка є невід'ємною частиною цього договору. Заявка підписується експедитором та надсилається перевізнику факсом або електронною поштою. Здійснення перевезення перевізником є підтвердженням факту отримання заявки та ознайомлення з її текстом та особливими умовами,, якщо такі є (п.1.2 договору).

16.09.2010р. відповідач надав позивачу замовлення на перевезення вантажів автомобільним транспортом, відповідно до якого замовив перевезення вантажу поліетилен на піддонах, 20.625т. за маршрутом Kutno (PL) Київ (UA) з розмитненням вантажу у м. Києві, дата завантаження 17.09.2010р., термін доставки 22.09.2010р., ставка нетто за 1 а/м з ПДВ 11500 грн.

20.09.2010р. відповідач надав позивачу замовлення на перевезення вантажів автомобільним транспортом, відповідно до якого замовив перевезення вантажу поліетилен на піддонах, вагою 20.625т. за маршрутом Kutno (PL) Київ (UA) з розмитненням вантажу у м. Києві, дата завантаження 22.09.2010р.-23.09.2010р., термін доставки 27.09.2010р., ставка нетто за 1 а/м з ПДВ 11500 грн.

Вказані заявки були прийняті, погоджені та виконані позивачем.

Факт надання послуг за замовленнями підтверджується міжнародними товарно-транспортними накладними CMR б/н від 17.09.2010р. та від 23.09.2010р. та актами здачі - приймання робіт (надання послуг) № ОУ 0000277 від 23.09.11 на суму 11500 грн. та № ОУ 0000282 на суму 11500 грн., які підписані відповідачем без зауважень. Позивачем оформлено рахунки - фактури №СФ-0001228 від 23.09.2010р. №СФ-0001241 від 28.09.2010р. на суму 11500грн. кожний.

Таким чином, вартість перевезення за CMR б/н від 17.09.2010р. та від 23.09.2011р. по договору перевезення вантажу №1780 від 14.04.2010р. становить 23 000 грн.

Відповідно до умов п.3.1 договору, розрахунки між експедитором та перевізником здійснюються відповідно до договору, чинного законодавства та нормативно-правових актів України у термін до 30 днів з дня отримання оригіналів рахунків, товарно- транспортних накладних, CMR та податкових накладних. Платежі перевізнику за перевезення вантажів здійснюються експедитором за рахунок коштів клієнтів (як резидентів, так і не резидентів), як в гривнях, так і в іноземній валюті (євро, долари США) у відповідності до заявки експедитора. Відповідач свій обовязок щодо оплати вартості наданих транспортних послуг виконав частково, перерахувавши 21.10.10 на рахунок перевізника 6000 грн. за авто послуги згідно рахунку № 1241, у звязку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 17000 грн.

У звязку з несплатою відповідачем заборгованості, позивачем була надіслана на його адресу претензія за вих. № 37 від 06.2011р. на суму 17000 грн. Вказана вимога залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 526, 530 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться та у встановлений строк.

Доказів здійснення відповідачем оплати суми 17 000 грн., в тому числі в установлені договором строки, суду не надано.

У відзиві на позовну заяву відповідач не заперечує наявності заборгованості перед позивачем за перевезення вантажу за CMR б/н від 17.09.2010р. та від 23.09.2011р. по договору перевезення вантажу №1780 від 14.04.2010р. Невиконання своїх зобовязань щодо оплати отриманих транспортних послуг мотивує тим, що при прийманні вантажу отримувачем - ТОВ «Неохіміки України»від водія перевізника ОСОБА_3. було виявлено пошкодження однієї упаковки товару (1100 кг), яка розірвалась при перевезенні вантажу автомобілем Вольво, д.р.н. НОМЕР_1 з напівпричепом д.р.н. НОМЕР_2.

В звязку з викладеним відповідач заявив зустрічний позов про стягнення з позивача вартості пошкодженого вантажу в сумі 16 517 грн., яка була ним сплачена за претензією одержувача вантажу ТОВ «Неохіміки України».

В якості доказів відповідач надав копію претензії № 1 (вих.. № 204/1 від 24.09.2010) ТОВ «Неохіміки України», акт № 7 від 24.09.2010, копію CMR б/н від 17.09.2010р., копію акта про розміщення товарів на комерційний склад ВАТ «КАТП-13054»від 23.09.2010 р.

Відповідач зазначає, що через пошкодженням вантажу, за платіжним дорученням № 4857 від 11.04.2011р. на підставі претензії №204/1 від 24.09.2010р. ТОВ «Укрінтерекспедиція»відшкодувало клієнту за договором транспортного експедирування №400 від 19.05.2009р.- ТОВ «Неохіміки України»вартість пошкодженого поліетилену у сумі 16517,00 грн., які підлягають стягнення з позивача, як понесені відповідачем збитки у відповідності до п.1 ст. 17 Конвенції КДПВ, ст.924 ЦК України та умов договірних правовідносин між сторонами.

Відповідно до ч.1 ст. 924 ЦК України,перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини (ч.2 ст. 924 ЦК України).

Частиною 1 ст. 17 Конвенції про договір міжнародного перевезення вантажу, на яку посилається відповідач, встановлено, що перевізник несе відповідальність за повну чи часткову втрату вантажу або за його ушкодження, що сталися з моменту прийняття вантажу для перевезення і до його доставки, а також за будь-яку затримку доставки.

Частиною другою вказаної статті передбачено, що перевізник звільняється від відповідальності, якщо втрата вантажу, його ушкодження чи затримка його доставки стались внаслідок дій або недогляду позивача, внаслідок інструкцій позивача, не викликаних діями або недоглядом з боку перевізника, внаслідок дефекту вантажу чи внаслідок обставин, уникнути яких перевізник не міг і наслідки яких він не міг відвернути.

Відповідно до ст. 18 Конвенції КДПВ, тягар доказу того, що втрата вантажу, його ушкодження чи затримка доставки викликані обставинами, зазначеними в пункті 2 статті 17, лежить на перевізнику.

Судом встановлено, що вантаж за накладною CMR б/н від 17.09.2010р. був доставлений та виданий одержувачу 23.09.2010 р. Вказаний факт підтверджується актом № ОУ 0000277 здачі - приймання робіт (надання послуг) від 23.09.11 на суму 11500 грн., підписаним позивачем та відповідачем, CMR б/н від 17.09.2010р., а також актом про розміщення товарів на комерційний склад ВАТ «КАТП-13054»від 23.09.2010 р. та підтверджується самим відповідачем в зустрічній позовній заяві та одержувачем - ТОВ «Неохіміки України»в поясненні (вих. № 185 від 01.12.2011р.) наданому суду.

Як вбачається із наданих суду примірників міжнародної товарно транспортної накладної CMR б/н від 17.09.2010р., в ній відсутня відмітка одержувача про пошкодження вантажу в момент приймання його від перевізника.

Частиною 1 ст. 30 Конвенції КДПВ встановлено, якщо одержувач приймає вантаж без належної перевірки його стану разом з перевізником або не робить заяви перевізнику, яка вказує на загальний характер втрат або пошкоджень, щонайпізніше в момент прийняття вантажу у випадку, коли втрата або пошкодження є очевидними, і не пізніше семи днів від дня отримання вантажу, виключаючи недільні та святкові дні, у випадку, коли втрата або пошкодження не є очевидними, то факт отримання ним вантажу є первинним доказом того, що він отримав вантаж у такому стані, який описано у вантажній накладній. У випадку втрати або пошкодження, які не є очевидними, відповідна заява повинна бути зроблена у письмовій формі.

Відповідно до частини 2 ст. 30 Конвенції, якщо стан вантажу був належним чином перевірений одержувачем та перевізником, докази, що суперечать результатам цієї перевірки, допускаються тільки у випадку, коли втрата або пошкодження не є очевидними і за умови, що одержувач належним чином зробив перевізнику заяву у письмовій формі протягом семи днів від дня перевірки, виключаючи недільні та святкові дні.

Пошкодження однієї із 19 упаковок з поліетиленом (одного біг бега, загальна маса якого складає 1100 кг) та висипання поліетилену в гранулах на вантажну платформу автомобіля у кількості 405 кг, неможливо було не помітити при вивантаження автомобіля 23.09.2010 р., але вантажоодержувач по спірному міжнародному автомобільному перевезенню - ТОВ «Неохіміки України»всупереч вимогам п. 1 та 2 ст. 30 Конвенції КДПВ не зробив застереження про це в накладній CMR б/н від 17.09.2010р.

Отже акт № 7 від 24.09.2010 в якому зазначено, що при вивантаженні автомобіля 23.09.2010 було отримано одну пошкоджену упаковку з поліетиленом (біг бег), яка розірвалася при транспортуванні в автомобілі АС5947АР/АС7784ХХ, не приймається в якості належного доказу у справі.

Обовязок доказування та подання доказів, відповідно до ст.33 ГПК України, розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. В даному випадку це стосувалось відповідача, який мав довести суду пошкодження вантажу при перевезенні.

Таких доказів суду не надано.

Таким чином, перевізник в силу ч.2 ст.17 Конвенції КДПВ, звільняється від відповідальності за пошкодження вантажу.

Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги за первісним позовом в частині стягнення з відповідача 17000 грн. основного боргу є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені законом або договором.

Пунктом 4.4 договору №1780 від 14.04.2010р. передбачено, що у випадку затримки оплати рахунків, експедитор сплачує перевізнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожну добу прострочення.

Згідно ч.6. ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пред'явлені до стягнення 1978,05 грн. пені за період з жовтня 2010р. по липень 2011р. за прострочення виконання зобов'язання є обґрунтованими та підлягають задоволенню частково, а саме: за період з 29.10.2010р. по 29.04.2011р. у відповідності до вимог ст.232 ГК України, у сумі 1321,11 грн. (17000 грн. * 15,5% /365 дн.* 183 дн. = 1321,11грн).

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Вимоги позивача щодо стягнення 1224,00 грн. інфляційних втрат, 382,85 грн. річних за прострочення виконання зобов'язання є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

За таких обставин, суд дійшов висновку про задоволення первісного позову в частині стягнення 17000 грн. основного боргу, 1321,11 грн. пені, 1224,00 грн. інфляційних втрат, 382,85 грн. річних. В решті позову відмовити.

У задоволенні зустрічного позову відмовити повністю.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати за первісним позовом покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволення позовних вимог. Судові витрати за зустрічним позовом покласти на позивача за зустрічним позовом.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд м. Києва, -

ВИРІШИВ:

1.Первісний позов задовольнити частково.

1.1 Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрінтерекспедиція" (04128, м. Київ, вул. Туполєва, 23, код ЄДРПОУ 32734852) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВКФ Будсервіс" (45006, Волинська область. м.Коваль, вул. Володимирська, 152а, код ЄДРПОУ 21745856) 17000 (сімнадцять тисяч) грн.. 00 коп. основного боргу, 1321 (одну тисячу триста тридцять дві) грн. 11 коп. пені, 1224 (одну тисячу двісті двадцять чотири) грн. 00 коп. інфляційних втрат, 382 (триста вісімдесят дві) грн. 85 коп. річних, 199 (сто девяносто девять) грн. 28 державного мита та 223 (двісті двадцять три) грн. 67 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати у відповідності до ст. 116 ГПК України.

1.2. В решті позову відмовити.

2. У задоволенні зустрічного позову відмовити повністю.

Суддя О.М. Ярмак

Повне рішення складено 28.12.2011р.