Рішення № 20532591, 20.12.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 47/45020.12.11 За позовом Головного управління юстиції у Волинській області в особі підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління

юстиції у Волинській області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНОР"

про відшкодування завданих збитків в розмірі 107,35 грн.

Суддя Станік С.Р.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1. представник за довіреністю

від відповідача: не зявився

На підставі статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 20.12.2011р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення,-

ОБСТАВИНИ ПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про відшкодування завданих збитків в розмірі 107,35 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.11.2011 було порушено провадження у справі № 47/450, розгляд справи було призначено на 08.12.2011.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.12.2011 розгляд справи відкладено до 20.12.2011 у звязку з неявкою у судове засідання представників відповідача, а також з метою виконання сторонами вимог ухвали суду від 04.11.2011.

В судовому засіданні 20.12.2011 представник позивача підтримав заявлені вимоги та надав документи по справі. Просив суд позов задовольнити. Позовні вимоги мотивовані тим, що між сторонами було укладено договір № 039105 від 11.06.2009 про надання послуг по організації і проведенню аукціону з реалізації рухомого майна у звязку з чим, ППВР ВДВС Головного управління юстиції у Волинській області передав відповідачу арештоване державними виконавцями майно. Однак при прийомі-передачі переданого майна від відповідача до ППВР ВДВС Головного управління юстиції у Волинській області, останнім виявлено нестачу. Таким чином, відповідачем в порушення вимог договору № 039105 від 11.06.2009 про надання послуг по організації і проведенню аукціону з реалізації рухомого майна та Порядку реалізації арештованого майна, було розтрачено арештоване майно, яке було прийнято ним на зберігання, у звязку з чим позивач вважає, що йому було завдано збитки в розмірі 107,35 грн.

Відповідач своїх представників в судові засідання 08.12.2010 та 20.12.2011р. не направив, вимоги ухвали суду від 04.11.2011 щодо надання витребуваних документів та письмових пояснень по суті спору не надав. Про проведення судового засідання був повідомлений належним чином за адресою свого місцезнаходження, зазначеній позивачем у позовній заяві. Суд зазначає про те, що відповідач був обізнаний про наявність судового спору та не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив та витребувані документи через канцелярію суду або шляхом їх направлення на адресу суду поштовим відправленням, про що зазначено в ухвалі суду про відкладення розгляду справи.

Справа розглядається в порядку ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

До Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Волинській області на виконання була надіслана постанова Любомльського районного суду № Зм-504/08 від 10.07.2008 про конфіскацію в дохід держави: 80 нових чоловічих футболок, загальною вартістю 2400,00 грн.

11.06.2009 між Підрозділом примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Волинській області та Товариством з обмеженою відповідальністю “ЮНОР”(надалі - відповідач), було укладено договір про надання послуг по організації і проведенню аукціону з реалізації рухомого майна № 039105 (далі-договір).

Відповідно п. 1.2. до договору, ППВР ВДВС Головного управління юстиції у Волинській області доручив відповідачу здійснити дії по організації і проведенню аукціону по реалізації арештованого рухомого майна у порядку, встановленому Законом України “Про виконавче провадження”, іншими Законами України, Порядком реалізації арештованого майна, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 14.07.1999 року №42/5.

Пунктом 4.1. договору встановлено, що спеціалізована організація несе повну матеріальну відповідальність за порушення нею встановленого законодавством порядку реалізації арештованого майна.

Відповідно до п. 2.4.2. договору, спеціалізована організація зобов'язана відшкодовувати Відділу збитки, пов'язані з неналежним виконанням своїх обов'язків.

Як зазначає позивач у позовній заяві, в ході виконання виконавчого провадження з виконання постанови Любомльського районного суду № Зм-504/08 від 10.07.2008, представнику відповідача Галюку І. В. було передано на зберігання та для проведення подальшої реалізації конфісковане майно, а сааме 80 нових чоловічих футболок, загальна вартість яких відповідно до експертного заключення становить 1 073, 52 грн.

01.07.2010 старшим державним виконавцем ОСОБА_1. складено акт прийому-передачі майна, відповідно до якого директор Волинської філії ТОВ “ЮНОР” Ярощук О.В. передав, а старший державний виконавець ОСОБА_1 прийняв вищевказане майно. Вказаний акт підписаний представниками ППВР ВДВС Головного управління юстиції у Волинській області та відповідача, (належним чином засвідчена копія якого знаходяться в матеріалах справи, а оригінал був досліджений судом в судовому засіданні по справі).

Однак, як стверджує позивач, при прийомі-передачі майна виявлено нестачу, а саме: нові чоловічі футболки 8 шт., про що складено відповідний акт державного виконавця від 01.07.2010, що підписани представниками сторін (належним чином засвідчена копія якого знаходяться в матеріалах справи, а оригінал був досліджений судом в судовому засіданні по справі).

Згідно постанови Любомльського районного суду № Зм-504/08 від 10.07.2008 про конфіскацію в дохід держави 80 нових чоловічих футболок, державним виконавцем було призначено експерта для визначення вартості майна. Відповідно до звіту про оцінку майна № 025 від 22.02.2010, загальна вартість конфіскованого майна становить 1073,52 грн., з урахуванням податків та зборів.

Позивач стверджує, що відповідачем розтрачено арештоване майно, яке було прийнято ним на зберігання на суму 107,35 грн., внаслідок чого позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача завданих збитків в розмірі 107,35 грн.

Статтею 2 Закону України “Про виконавче провадження”передбачено, що примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

Згідно ст. 62 Закону України "Про виконавче провадження" та п. 5.12.1 Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерством юстиції України № 74/5 від 15.12.1999 року, реалізація арештованого майна здійснюється спеціалізованими організаціями, які залучаються на тендерній (конкурсній) основі, на підставі договорів між Державною виконавчою службою та спеціалізованими організаціями шляхом його продажу на прилюдних торгах, аукціонах.

Відповідно до п. 5.12.2. зазначеної Інструкції про проведення виконавчих дій, продаж майна боржника, за винятком нерухомого майна, здійснюють спеціалізовані організації. Такими спеціалізованими організаціями є суб'єкти господарювання, визначені на тендерній (конкурсній) основі, які здійснюють реалізацію майна шляхом проведення аукціонів.

Також, п. 5.12.4. Інструкції про проведення виконавчих дій передбачає, що Міністерство юстиції України із спеціалізованими організаціями, зазначеними в пунктах 5.12.2, 5.12.3, укладає генеральні договори про реалізацію арештованого майна, на яке звернено стягнення державними виконавцями при примусовому виконанні рішень.

Згідно п. 1.1. Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 14.07.1999 року №42/5, цей Порядок регулює реалізацію арештованого майна, за винятком нерухомого майна, майна вилученого законом з обігу, та майна, зазначеного в частині п'ятій статті 57 Закону України "Про виконавче провадження".

Пунктом 3.1. Порядку реалізації арештованого майна передбачено, що орган державної виконавчої служби укладає з організатором аукціону договір, яким доручає реалізацію майна організатору аукціону за визначену винагороду за надані послуги з реалізації арештованого майна, яка встановлюється у відсотковому відношенні до продажної ціни лота.

Відповідно до п. 3.3. Порядку реалізації арештованого майна, приймання аукціонного майна здійснюється матеріально відповідальною особою організатора аукціону відповідно до акта передачі арештованого майна та інших необхідних документів, що містять інформацію про аукціонне майно.

Пунктом 4.9. Порядку реалізації арештованого майна передбачено, що після повного розрахунку за придбане майно, на підставі протоколу державний виконавець складає акт про проведений аукціон і подає його на затвердження начальнику відповідного органу державної виконавчої служби.

Згідно п.п. 4.8., 6.1. Порядку реалізації арештованого майна, під час аукціону ведеться протокол, до якого заносяться такі дані: номер лота, назва лота, стартова ціна та продажна ціна майна; сума сплаченого гарантійного внеску; пропозиції покупців і відомості про покупця, який запропонував у ході аукціону найвищу ціну (переможець аукціону); розмір винагороди спеціалізованої організації, яку покупець повинен додатково сплатити, та реквізити рахунку спеціалізованої організації для її сплати. Протокол підписують ліцитатор та переможець аукціону. Керівник організації, яка проводила аукціон (організатора аукціону) зазначає у протоколі відповідні суми й номери рахунків, на які переможцю потрібно внести кошти за придбане майно, та затверджує протокол у день проведення аукціону. Копії затвердженого протоколу видаються переможцю аукціону, а також державному виконавцеві в триденний строк з дня проведення аукціону.

На підставі копії затвердженого протоколу переможці аукціону протягом семи банківських днів з дня затвердження протоколу, не враховуючи дня проведення аукціону, здійснюють розрахунки за придбані на аукціоні товари таким чином: покупець перераховує на депозитний рахунок органу державної виконавчої служби зазначену в затвердженому протоколі аукціону суму грошових коштів, яка дорівнює різниці між продажною ціною придбаного ним лота і сумою винагороди спеціалізованої організації за цим лотом, сплаченої на поточний рахунок організатора аукціону. У разі, якщо майно не реалізоване на аукціоні, організатор аукціону повертає це майно державному виконавцеві (п. 6.4. Порядку реалізації арештованого майна).

Згідно п.7.1. Порядку реалізації арештованого майна, право власності на майно переходить до переможця аукціону після повного розрахунку за придбане майно.

Пунктом 9.1. Порядку реалізації арештованого майна передбачено, що відповідальність за зберігання аукціонного майна з моменту його приймання на аукціон до видачі оплаченого майна несе організатор аукціону.

Відповідно до п. 10 Постанови Кабінету Міністрів України № 1724 від 26 грудня 2001 року “Про порядок обліку, зберігання, оцінки вилученого митними органами майна, щодо якого винесено рішення суду про конфіскацію, передачі цього майна органам державної виконавчої служби і розпорядження ним”спеціалізована торгівельна організація зобов'язана прийняти конфісковане майно від митного органу в присутності державного виконавця.

Відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення ії цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Статтями 526 Цивільного кодексу України та 193 ГК України встановлено обов'язок учасників господарських відносин належним чином виконувати свої зобов'язання відповідно до вказівок закону, інших правових актів, договору, а при відсутності таких вказівок -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Відповідно до ст. 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що ППВР ВДВС Головного управління юстиції у Волинській області на виконання вимог законодавства та умов договору № 039105 від 11.06.2009, передав відповідачу на зберігання та для проведення подальшої реалізації конфісковане майно, а саме 80 нових чоловічих футболок, загальна вартість яких відповідно до експертного заключення становить 1 073, 52 грн.. Проте 01.07.2010 старшим державним виконавцем ОСОБА_1. складено акт прийому-передачі майна, відповідно до якого директор Волинської філії ТОВ “ЮНОР” Ярощук О.В. передав, а старший державний виконавець ОСОБА_1 прийняв вищевказане майно. Однак при прийомі-передачі майна виявлено нестачу, а саме: 8 нових чоловічих футболок., про що складено відповідний акт державного виконавця від 01.07.2010 та встановлено, що сума нестачі складає 107,35 грн.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідачем в порушення вимог договору № 039105 від 11.06.2009 про надання послуг по організації і проведенню аукціону з реалізації рухомого майна, було розтрачено арештоване майно, яке було прийнято ним на зберігання, у звязку з чим позивачу було завдано збитки в розмірі 107,35 грн.

За таких обставин, оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, господарський суд вважає, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 107,35 грн. завданих збитків є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Судовий збір відповідно до статті 49 ГПК України покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНОР" (03680, м. Київ, пров. Радищева, 3, оф. 211, код ЄДРПОУ 19257538) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час примусового виконання рішення на користь Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Волинській області (43000, м.Луцьк, вул. Володимирська, 1, код ЄДРПОУ 34827061) 107 (сто сім) грн. 35 коп. збитків.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНОР" (03680, м. Київ, пров. Радищева, 3, оф. 211, код ЄДРПОУ 19257538) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час примусового виконання рішення в доход державний бюджет України судовий збір - 1411 (одна тисяча чотириста одинадцять) грн. 50 коп.

4. Видати наказ відповідно до ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя С.Р. Станік

Дата складання повного тексту рішення 23.12.2011